$19 млрд від партнерів та посилення податкового тиску. На чому буде базуватися держбюджет 2026–2028 років?
І які фактори впливатимуть на його дефіцит
Кабінет Міністрів із запізненням майже на місяць затвердив бюджетну декларацію на 2026–2028 роки. Затримка була пов'язана з тим, що уряд узгоджував ключові макроекономічні показники й параметри державного бюджету з Міжнародним валютним фондом (МВФ).
І справді, так збіглося, що Кабмін 27 червня 2025 року ухвалив постанову №774 про затвердження бюджетної декларації, а 30 червня МВФ оприлюднив оновлену редакцію Меморандуму з Україною, у якому теж присутні бюджетні та макроекономічні індикатори.
Згідно з базовим сценарієм, який передбачає завершення бойових дій у 2026 році, економічне зростання України у 2026–2028 роках прискориться до річних 4,5–5,7%, рівень інфляції наблизиться до цільового показника 5–6%, а бюджетний дефіцит уже 2026 року становитиме менше ніж 10%.
Альтернативний (негативний) сценарій допускає продовження бойових дій протягом невизначеного часу, внаслідок чого темпи зростання ВВП у 2026 році сповільняться, а інфляція проти 2025 року навпаки прискориться.
Проте за будь-якого сценарію зовнішня фінансова підтримка скорочуватиметься, що спричинить запровадження додаткових фіскальних заходів, які будуть спрямовані на латання бюджетних дір.
Mind розбирався, за рахунок чого формуватимуться доходи держбюджету у 2026–2028 роках.
Основні макропрогнози до кінця 2025 року
Згідно з бюджетною декларацією, динаміка ВВП у 2025 році становитиме 2,7%. За оцінками Національного банку, ВВП 2025 року зросте на 3,1%, а МВФ (тут і далі посилання на нову редакцію меморандуму) прогнозує зростання в діапазоні 2–3%.
Інфляція за підсумками 2025 року (грудень до грудня) досягне 9,5%, тоді як НБУ очікує інфляцію на рівні 8,7%, а МВФ – 9%.
Доходи держбюджету-2025 року (план) становитимуть 2,33 трлн грн, що на 25% менше фактичних доходів 2024 року, бюджетні витрати скоротяться на 12,5% – до 3,93 трлн грн (але це без урахування намірів Кабміну збільшити витратну частину держбюджету на 450 млрд грн).
Бюджетний дефіцит у 2025 році становитиме 1,64 трлн грн, або 19,4% ВВП. МВФ, для порівняння, прогнозує розширення бюджетного дефіциту 2025 року до 21,3%, що на 2,5 в. п. більше, ніж МВФ очікував у березні, коли затвердив сьомий перегляд програми фінансування України.
Жодних кардинальних змін у сфері оподаткування до кінця 2025 року не передбачено – ні збільшення ставок ключових податків, як-от ПДФО та ПДВ, ні втручання у спрощену систему оподаткування. Виняток становлять лише акцизи на тютюнову продукцію й паливо, які зростають через приведення податкових ставок до європейського рівня.
Бюджетні показники на 2026–2028 роки: базовий сценарій
Згідно з базовим сценарієм, у 2026 році зростання економіки України прискориться до 4,5%, темпи інфляції, навпаки, сповільняться до 8,6%, середньорічний валютний курс становитиме 44,7 грн/$.
Доходи державного бюджету 2026 року перевищать 2,71 трлн грн, що на 16,7% більше, ніж у 2025 році, а витрати скоротяться на 5,3% – до 3,77 трлн грн. Зокрема витрати на безпеку та оборону становитимуть близько 1,8 трлн грн.
Бюджетний дефіцит 2026 року зменшиться до 1,03 трлн грн, або до 9,9% ВВП.
Якщо порівнювати ці показники з аналогічними індикаторами, що містяться в меморандумі з МВФ, то фонд (за базовим сценарієм) прогнозує зростання ВВП у 2026 році на 4,5%, інфляцію на рівні 7% і дефіцит у розмірі 1,06 трлн грн, або 10,4% ВВП.
Кабмін планує повністю закрити дефіцит за допомогою запозичень, як внутрішніх, так і зовнішніх. Щоправда, у бюджетній декларації немає конкретних цифр, скільки саме одержить Україна від міжнародних партнерів. Лише зазначено, що основними фінансовими донорами є Євросоюз, МВФ, Світовий банк, Європейський банк реконструкції та розвитку, Європейський інвестбанк, які надаватимуть позикові кошти (не гранти).
МВФ вказує, що Україна 2026 року може розраховувати на зовнішню грошову підтримку в розмірі $19,2 млрд, що майже вдвічі більше, ніж очікував фонд раніше – $10,3 млрд. Ця сума зможе покрити понад 83% бюджетного дефіциту.
У 2027–2028 роках дефіцит має скоротитися до 5,2% та 3,8% ВВП, тому на боргове фінансування бюджету знадобиться менше коштів – 618 млрд грн і 510 млрд грн відповідно. Причому акцент буде саме на внутрішньому фінансуванні.
Уряд має намір підвищити ефективність залучення коштів, зокрема, за допомогою ОВДП, у тому числі шляхом проведення switch-аукціонів з обміну облігацій, які є одним із варіантів реструктуризації внутрішнього боргу.
Згідно з планами Кабміну, до 2028 року необхідно забезпечити скорочення держборгу до рівня не більше, ніж 100% ВВП. За даними НБУ, на кінець I кварталу 2025 року державний борг України перевищив 99%. За оцінками МВФ, обсяг держборгу наприкінці 2025 року досягне 108,6% ВВП, а у 2026 році перевищить 110% ВВП.
Основні прогнозні бюджетні показники на 2026–2028 роки
| Показник | 2026 рік | 20276 рік | 2028 рік |
| Доходи держбюджету, млрд грн | 2 718,2 | 2880 | 3190 |
| Витрати держбюджету, млрд грн | 3 742,3 | 3486,0 | 3707,5 |
| Дефіцит, млрд грн | 1 033,9 | 619,9 | 511,9 |
| Дефіцит, %; ВВП | 9,9 | 5,2 | 3,8 |
| Податкові надходження, млрд грн | 2 284,5 | 2 562,3 | 1883,6 |
| Боргове фінансування, млрд грн | 1 031, 9 | 617,9 | 509,9 |
Згідно з бюджетною декларацією (базовий сценарій)
Негативний сценарій – війна продовжиться у 2026 році
Альтернативний (негативний) сценарій у бюджетній декларації згаданий лише побіжно. Це говорить про те, що Кабмін припускає відносно невисоку ймовірність його реалізації.
За такого сценарію у 2026 році можливе уповільнення зростання ВВП до 2,4%, рівень інфляції становитиме близько 9,9%. У 2027–2028 роках економіка зростатиме на 4,6% щорічно, а інфляція сповільниться до 9,4% та 7,5% відповідно. Витрати на оборону зростуть до 2,6 трлн грн, що еквівалентно 25% ВВП.
МВФ бачить негативний сценарій для України дещо інакше. За оцінками фонду, активні бойові дії триватимуть до середини 2026 року, тоді як базовий сценарій МВФ передбачає їхнє завершення наприкінці 2025 року.
За негативним прогнозом фонду, зростання ВВП України у 2026 році буде нульовим, а у 2027–2028 роках економіка зростатиме на 3,8% (щороку). Інфляція у 2026 році становитиме 9%, у 2027-му – 7,5%, у 2028-му – 5%.
Дефіцит держбюджету 2026 року збільшиться до 22,7%, або 2,3 трлн грн, при цьому зовнішнє фінансування компенсує менше половини дефіциту – близько 1 трлн грн. Ситуація з бюджетним дефіцитом, згідно з негативним сценарієм МВФ, поліпшиться тільки у 2028 році – він скоротиться до 6,4% ВВП.
Основні джерела податкових платежів
Наповнення державного бюджету, як і раніше, залежатиме від податкових надходжень, що генерують 85–86% його доходів.
У 2026 році податкові доходи держбюджету (рік до року) зростуть на 14,5% (до 2,29 трлн грн), у 2027 році – на 12,2% (до 2,56 трлн грн), у 2028 році – на 12,5% (до 2,88 трлн грн).
При розрахунку цих показників було враховано такі фактори:
- поновлення зарахування до держбюджету 4% ПДФО, який тимчасово спрямовується до загального фонду місцевих бюджетів;
- поетапне підвищення акцизного податку на тютюнові вироби та пальне до ставок, що діють у ЄС;
- поквартальне нарахування та сплата податку на прибуток банків і фінансових установ за ставкою 25% (2025 року банки сплачують податок на прибуток за ставкою 50%);
- збереження зарахування 13,44% надходжень від акцизу на пальне до бюджетів територіальних громад;
- застосування диференційованих ставок рентної плати на природний газ;
- зарахування 95% рентної плати за користування надрами для видобутку корисних копалин загальнодержавного значення до держбюджету та 5% – до місцевих бюджетів;
- застосування ставок акцизного податку, екологічного податку й рентної плати без урахування індексації на рівень споживчої та промислової інфляції.
Трансформація податкової політики: добрих новин немає
На перший погляд може здатися, що фіскальний клімат у 2026–2028 роках не зазнає суттєвих змін. Ба більше, заплановано навіть часткову лібералізацію – зниження ставки податку на прибуток для банків удвічі, до 25%.
Але, оскільки все відбуватиметься в рамках Нацстратегії доходів, це означає поетапне збільшення податкового тиску.
Кабмін розраховує одержати додатково у 2026–2028 роках понад 100 млрд грн від контролю за доходами, отриманими з використанням цифрових платформ (Uber, Bolt, Glovo, OLX та інші подібні майданчики), від посилення заходів, спрямованих на стягнення податкових боргів, і від впровадження акцизів на безалкогольні напої з вмістом цукру.
Основні прогнозні джерела доходів у держбюджет на 2026–2028 роки, млрд грн*
| Показник | 2026 рік | 2027 рік | 2028 рік |
| ПДВ | 1055 | 1182 | 1287 |
| Податок на прибуток | 344 | 393 | 433 |
| ПДФО | 921 | 1026 | 1128 |
| Ввізне мито | 67 | 73 | 78 |
| ЄСВ | 792 | 878 | 966 |
*Враховано надходження як до державного, так і до місцевих бюджетів
Згідно з розрахунками МВФ (базовий сценарій)
Але на цьому нововведення не закінчуються. Також на 2026–2028 роки заплановано:
- посилення ІТ-складової в роботі Державної податкової служби (ДПС) для збору й обробки даних про платників податків;
- розширення підстав для позасудового доступу податкових органів до інформації про кошти на банківських рахунках платників податків, тобто до банківської таємниці;
- впровадження електронних податкових перевірок (е-аудит) спочатку для великих платників податків, а згодом і для всіх платників ПДВ;
- розширення сфери міжнародного автоматичного обміну інформацією з метою оподаткування;
- удосконалення правил трансфертного ціноутворення відповідно до рекомендацій ОЕСР.
Крім того, у тексті меморандуму з МВФ містяться рекомендації українській владі активізувати боротьбу з використанням спрощеної системи оподаткування для ухилення від сплати податків, щоб вивести в легальне поле ті доходи, які перебувають у тіньовому секторі економіки. Водночас жодних конкретних заходів щодо реформування спрощеної системи ні в бюджетній декларації, ні в тексті меморандуму з МВФ не прописано. Хоча, нагадаємо, Нацстратегія доходів передбачає фундаментальні зміни у спрощенці (нову шкалу ставок і перегляд дозволених видів підприємницької діяльності) у період із 2025 року по 2027 рік.
Також, як крайній захід, фонд рекомендує розглянути можливість чергового збільшення ставки військового збору та впровадження додаткового оподаткування предметів розкоші (таких, як ювелірні вироби, автомобілі та дорогоцінні метали).
Тому, незалежно від того, який сценарій буде реалізовано, у зв'язку з непростою ситуацією з держфінансами податкова політика ставатиме дедалі жорсткішою. А це призведе і до зростання ставок окремих податків, і до розширення повноважень фіскальних органів, і до посилення боротьби з ухиленням від сплати податків, і до спрощення доступу податкової служби до банківської таємниці.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
