Читати подано: 5 непересічних перекладів до «Книжкового Арсеналу»

З 30 травня по 3 червня у Києві відбуватиметься «Книжковий Арсенал». Ця грандіозна подія восьмий рік поспіль об’єднає книголюбів, видавців, письменників, ілюстраторів, музикантів та інших митців. Утім, серед усього розмаїття подій фестивалю головними залишаються книжки. Світова класика, проза і поезія українських авторів, література для дітей, графічні романи, сучасна драма ‒ все це буде представлено на стендах. Окремою категорією є переклади іноземних художніх творів. П’ять з них ‒ незвичних, експериментальних ‒ ми обрали для тих, хто цінує у книжках саме оригінальність.

«Якщо подорожній одної зимової ночі», Італо Кальвіно 

«Видавництво Старого Лева»

Один з програмних текстів постмодернізму – твір, за яким можна вивчати майже всі художні особливості цього напряму. Роман вийшов 1979 року, коли Кальвіно остаточно відмовився від соціальної тематики, заглибившись у вивчення італійського фольклору та у використання прийомів сюрреалізму. З цього поєднання – додамо сюди ще семіотику – й постав твір, який порушує питання прочитання й інтерпретації тексту, його існування поза межами, визначеними письменником, адже автор помер, як раніше запевняли постструктуралісти.

Твір має складну структуру ‒ аж 10 окремих творів під однією обкладинкою. Чим кожен з них завершиться, читач так і не дізнається, адже має сам вигадати фінал. У цьому весь сенс. Детектив, щоденник, пародія на магічний реалізм, антиутопія ‒ Кальвіно майстерно жонглюватиме жанрами, все більше затягуючи читача у свою гру, змушуючи думати, відсторонитися від решти світу. «Якщо подорожній одної зимової ночі» ‒ книжка-ребус, розгадка якого є окремим інтелектуальним задоволення.

---

«Містер Сплітфут», Саманта Гант

#книголав

У себе на батьківщині, у США, роман Саманти Гант позиціонується як нова готика, хоча жахливого й фантастичного в ньому набагато менше, ніж суто людського ‒ емоційного.

Текст складається з двох основних сюжетних ліній. Перша ‒ історії Рут і Нета, які мешкають у сімейному притулку, фермі та місіонерській організації «Христова любов!». Їм по сімнадцять років. Рут і Нет, мріючи втекти, заробляють гроші, влаштовуючи сеанси зв’язку з померлими. Друга лінія ‒ подорож мовчазної Рут з її дорослою, вагітною племінницею Корою. Родички не бачилися багато років. Але одного вечора, коли Кора зрозуміла, що її коханець може заподіяти їй шкоду, адже не хоче, щоб жінка народжувала його дитину, Рут несподівано з’являється й веде племінницю у далеку подорож.

Чим довше триватиме мандрівка, тим більше знаходитиметься спільного між минулим і сьогоденням персонажів. Втеча буде пронизувати обидві лінії, шлях з випробуваннями й одкровеннями стане визначальним образом книжки. Але будь-яка путь колись завершується. Дороги Рут, Нета й Кори перетворяться у лінії долі, які письменниця поєднає дуже красиво та зворушливо. 

---

«Мала Глуша», Марія Галіна

«Фабула»

Сумна фантастична сага епохи застою ‒ так визначає жанр твору сама авторка. Тексти Марії Галіної, російської письменниці, чия біографія тісно пов’язана з Україною, мають свій різновид як магічного, так і реалістичного. Місту в них приділено особливу увагу. Львів чи Одеса, закинуте селище з дивною назвою ‒ Галіна веде читача лабіринтами вулиць, наповнюючи їх голосами персонажів, чию мову й жарти часом важко перекласти.

Роман «Мала Глуша» ‒ хроніка переходу людей і країни в інші стани, історії про затаєний жах втрати, кохання. Події першої частини книжки відбуваються 1979 року. Розка, яка мріяла стати лінгвістом, влаштовується на роботу до відомства, що перевіряє судна на вході у порт. Дівчина, що весь час агакає, поринає у рутину. Але у порт зайде канадське судно «Мокряк», яке привезе із собою маніакально-депресивний психоз. І життя Розки вже не буде таким, як раніше. Друга частина ‒ 1987 рік, подорожні, які шукають спосіб повернути дорогих людей до життя. Тут більше містики, емоційності, проникливості. Те, що робить книжку цілісною, не лежить на поверхні. Знайде той, хто шукатиме.

---

«Країна припливів», Мітч Коллін

«Вавилонська бібліотека»

Книжка, яка своєю химерністю, кількістю табуйованих тем здатна викликати як відразу, так і зачудування галереєю образів, що не вписуються у якесь конкретне однозначне визначення. Мітч Коллін пише про інший бік життя, в якому, на диво, теж є любов, хоч більше самотності й небезпеки.

Оповідь у повісті ведеться від імені одинадцятирічної Желізи-Роуз, доньки екс-ґруппі та видатного гітариста, чия слава закотилася разом з буремними 1970-ми. Дівчинка не ходить до школи. Її навчає батько за книжками. Головним обов’язком Желізи-Роуз є приготування наркотиків для тата й мами. Коли остання помирає від передозування, решта родини вирушає на пошуки країни мрії та спокою ‒ Ютландії. У дорослих, як і у дітей, є свої вигадані світи. Тому батько й донька зупиняються у Техасі, загублені в зелених полях, над якими кружляють світляки... З Желізою-Роуз станеться лихо. Але дівчинці буде даровано шанс на нове життя, адже її уява ‒ це порятунок, те, що заступає біль втрат і острах невідомого.      

---

«Німий бог», Юркі Вайнонен

«Комора»

Роман-пошана сюрреалістам та сюрреалістичному мистецтву, розповідь незнайомим людям, коли можна сказати зайвого, вдатися до приховуваних раніше подробиць, дуже особистісної історії, навіть і вигаданої.

У скульптора Андре Мальдоро десь у бретонському селі помирає батько. Молодий чоловік вирушає на пошуки відомостей, спогадів про нього. Андре хоче зрозуміти, що колишню зірку вистав, фокусника-митця привабило у глухому поселенні. Луї Мальдоро, він же Шал, виступав зі своїм напарником Максом під псевдонімом Голос. Вони обидва творили дива з емоціями глядачів, перетворюючись на почуття і напівтони, лякаючи й зачаровуючи своїми номерами.

Море, капітан, який збирає колекцію слоїків зі звуками, скелі, вітряки, проста їжа, галки, що охороняють сни, ‒ все це трапиться на шляху оповідача. Долаючи численні перешкоди, зустрічаючи дивних й дивовижних людей, він віднайде себе, відчує безкінечний плин часу, продовження якого ‒ це продовження нас самих у дітях і власних історіях.