Олексій Коган: «Це дуже символічно і красиво, коли академічна музика поєднується з джазом»

27 червня у Львові стартував Leopolis Jazz Fest (раніше Alfa Jazz Fest) – міжнародний джазовий фестиваль, який щорічно триває тут в останні вихідні першого місяця літа. Вперше цей захід відбувся в 2011 році. Його творчий куратор – музичний експерт Олексій Коган – людина вельми авторитетна в світі джазу.

Щорічно львівський музичний openair відвідують близько 100 000 слухачів з України і зарубіжних гостей. У 2016-му популярне британське видання The Guardian визнало Alfa Jazz Fest одним з кращих джазових форумів Європи.

Після прес-конференції, що пройшла напередодні старту першого фестивального дня, Олексій Коган відповів на запитання Mind.

– У третій вечір фестивалю на центральній сцені заплановано спільний виступ симфонічного оркестру та одного з головних гостей Ларса Даніельссона.

– Вважаю, що виступи львівського симфонічного оркестру INSO-Lviv, які почалися два роки тому спочатку на площі Ринок, а потім на головній сцені, – це один з кращих проектів останніх років. Тут у 2016-му оркестр співпрацював з чудовим екс-одеситом, композитором та піаністом, викладачем знаменитого американського джазового вузу Berklee College of Music Вадимом Неселовським. Диригувала киянка Наталія Пономарчук. Спільна програма на музику Вадима на пл. Ринок була феєричною.

У наступному році відбувся дуже вдалий і цікавий спільний виступ львівських академічних музикантів на сцені Едді Рознера з ізраїльським супер-контрабасистом, композитором і співаком Авішаєм Коеном. А тепер теж на головній сцені львів'яни зіграють проект Liberetto III c корифеєм європейської джазової сцени Ларсом Даніельссоном, з яким вже кілька днів репетирують.

Це дуже символічно і красиво, коли академічна музика поєднується з джазом. Я був просто вражений, побувавши на їхній репетиції, і слухав 35 хвилин. Якби не інші передфестивальні турботи, слухав би всі дві години, які вони займалися. Звичайно, абсолютно всі інші учасники дуже цікаві, але мене особисто цікавить саме цей проект, хоча завжди кажу, що моя точка зору – суб'єктивна.

– Як ви бачите перспективу розвитку фестивалю?

– Скажу прямо: все залежить від фінансування. У мене може бути скільки завгодно нових ідей, але без належного фінансування їх втілення неможливе. Якщо люди розумітимуть, наскільки важливий для позитивного іміджу країни цей фестиваль, то він буде жити далі.

Я не знаю, як відповісти точніше. Все одно, буде, як буде. Але хочеться, щоби львівський джазовий проект тривав. Я дивлюся на Дейва Грузіна і не вірю, що він тут, в Україні (легендарний американський музикант, лауреат 10 премій Grammy. – Mind). У 1993 році ця людина надіслала мені свою фотографію, яку підписала тепер, 25 років по тому. Тоді ж він надіслав мені 10 компакт-дисків – Бренфорда Марсаліса, Лі Рітенура й інших американських зірок. Тепер я йому про це з вдячністю нагадав. На що він відповів: «Мен, я цього не пам'ятаю». Це робив не він особисто, а його агентство.

Послухайте його останні роботи – це фантастика, це майстер! До слова, я придбав випадково в одного колекціонера унікальний СD випуску 1962 року. На ілюстрації обкладинки – сидить хлопчик Дейв Грузін, який грає в супроводі симфонічного оркестру під керуванням Джонні Менделла. Напевно, Дейв і сам буде здивований, побачивши цей диск. Йому 83 роки. Ну і що? Ахмаду Джамалу, який гратиме наступного дня після нього, 87. Як повелося, в рекламі пишуть, що він уперше в Україні. Я дещо цинічно скажу: і в останній раз. Так, він великий майстер, і нам слід на нього подивитися.

– Можна буде побачити і зовсім юне обличчя – француза Тома Ібарру.

– Він виграв конкурс LetterOne, в якому став кращим з 270 претендентів. Перемога відкрила можливість участі у львівському проекті. Leopolis Jazz Fest – частина його концертного туру, що включає сім європейських джазових фестивалів у Франції, Німеччині, Іспанії, Норвегії та Великобританії. Незважаючи на свої 18 років, він уже досить відомий музикант. Є ще один сюрприз: в останній вечір Том зіграє один трек на головній сцені з Маркусом Міллером. До слова, якщо хтось вважає, що в минулому році Хербі Хенкок і Чик Коріа з'явилися на одній сцені випадково, то помиляється. Це був «рояль в кущах».