Рослинний «супергерой»: українські вчені винайшли рецепт лікування складних захворювань

Українські вчені здійснюють унікальну наукову розробку, яка в майбутньому може дати низку нових можливостей з лікування захворювань шкіри, захисту від ультрафіолету та адаптації рослин до стресових умов, йдеться у повідомленні на сайті Міністерства освіти і науки (МОН).

Мова йде про спільний проект вчених Національного антарктичного наукового центру МОН та Інституту молекулярної біології та генетики НАН України, в рамках якого вчені вивчають щучника антарктичного – однієї з двох судинних рослин, що живуть в Антарктиді.

Головною унікальністю щучника є те, що він стійкий до ультрафіолетового випромінювання, а також морозу та посухи. Тому його вивчення є перспективним для пошуку речовин, необхідних для боротьби проти меланоми, створення новітніх сонцезахисних засобів тощо. Зокрема, вчені вже встановили, що він витримує таке ультрафіолетове випромінювання, від якого шкіра людини отримала б радіаційний опік.

Крім того, щучник належить до родини Злакових, його найближчий родич – овес. Тому зараз вивчається механізми його адаптації до стресових чинників. Так, в майбутньому це допоможе методами селекції чи біотехнологій створити такі сорти культурних рослин, які будуть стійкими до низьких температур, нестачі вологи тощо.

Так, за словами, очільника Національного антарктичного наукового центру МОН Євгена Дикого, подібні розробки, які українські вчені здійснюють вже не перший рік, зараз є світовим трендом та одним із пріоритетних напрямів для інвестицій.

«Це так званий bioprospecting, що передбачає відкриття нових генів чи біологічних речовин та їх комерціалізацію через біотехнології. І дуже важливим джерелом для цих розробок є антарктичні дослідження. На bioprospecting зараз сконцентрований весь науковий світ, що досліджує Антарктику. Але Україна вже декілька років працює в цій сфері, і нам є що показати світові», – зазначив вчений.

Крім того, як зазначають у МОН, міжнародні антарктичні дослідження українських вчених були опубліковані в одному з найрейтинговіших наукових видань світу – журналі Британського екологічного товариства «Методи в екології та еволюції».

Нагадаємо, у травні Мінекономрозвитку та МОН підписали протокол щодо розподілу повноважень у сфері інновацій, зокрема, Міносвіти формуватиме інноваційне середовище в навчальних і наукових закладах, а Мінекономрозвитку забезпечить умови для комерціалізації винаходів та ініціатив у реальному секторі економіки

Як писав Mind, на початку 2018 року МОН видав збірник 240 інноваційних розробок національних вишів за минулий рік, серед яких: наносупутник «Київскої політехніки», безпілотники від Національного авіаційного університету, інноваційні технології очищення водойм від Дніпровського державного аграрно-економічного університету, а також різноманітні розробки у сфері охорони здоров’я та для потреб оборони.

Пізніше, Рада ухвалила закон «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав».