Наземні дрони: головні досягнення українського оборонпрому
Як скоро у гарячих точках по всьому світу бойові роботи замінять солдатів
Одним із трендів сучасної війни є роботизація буквально всієї військової сфери. В умовах сучасного загальновійськового бою і швидко змінюваної обстановки зв'язка «людина – машина» починає програвати зв’язці «машина – машина». На нинішньому етапі вперед виривалися роботи в небі, яких ми традиційно називаємо дронамі або безпілотниками. Однак буквально їм на п'яти наступають наземні роботизовані комплекси. Військовий експерт Михайло Жирохов спеціально для Mind проаналізував, чого досягла у цьому напрямку військова промисловість світу, і зокрема України.
На сьогодні найбільшою різноманітністю може похвалитися американська армія, яка першою у світі отримала досвід їхнього застосування в бойових умовах у Іраку і Афганістані. Дійшло до того, що деякі американські генерали вже абсолютно серйозно заявляють, що до 2030 року роботи зможуть замінити чверть особового складу сухопутних військ США. Намагаються триматися в тренді також китайці (хоча поки у них виходять тільки копії американських дронів) і навіть росіяни.
Є певні напрацювання і у нашого воєнпрому. Першопрохідцем у цій справі стала одна із запорізьких фірм, яка у 2015 році на основі цивільного квадроциклу створила бойову роботизовану платформу «Ласка» з озброєнням у вигляді 7,62-мм кулемета ПКМ. Система була випробувана на військовому полігоні в Запорізькій області та представлена на кількох виставках «Зброя та безпека», зокрема й на тій, що завершилася нещодавно. Однак до прийняття на озброєння поки не дійшло.
Наземний дрон «Ласка»
Наприкінці 2016 року на черговій виставці на стенді заводу «Ленінська кузня» був продемонстрований й інший представник сімейства наземних роботів – «Піранья». Ця оригінальна розробка має гусеничний привід і озброєна великокаліберним 12,7-мм кулеметом. Судячи з того, що про «Піранью» вже давно не чути, проект поступово зійшов нанівець.
Набагато перспективнішим з точки зору військових є інший наземний дрон – «Фантом» розробки однієї з київських фірм. Вперше машина була представлена в серпні 2016 року і являла собою триметровий шестиколісний транспортер з максимальною швидкістю до 40 км/год. При цьому розробники позиціонували апарат виключно як засіб евакуації двох поранених з поля бою. Наявний 7,62-мм кулемет розглядався виключно як засіб самооборони. Апарат був представлений журналістам і військовим і отримав позитивні відгуки. Після чого відбулася радикальна зміна концепції – виробники стали розглядати «Фантом» виключно як бойову платформу.
Наші дрони – на міжнародних виставках озброєнь. У лютому 2017 року на виставку зброї в Абу-Дабі (ОАЕ) «Укроборонпром» привіз протитанковий варіант «Фантому» з протитанковим ракетним комплексом «Бар'єр» національного виробництва. Хоча, власне кажучи, апарат викликав інтерес, але не більше того – реальних контрактів або просування на шляху прийняття на озброєння ЗСУ не відбулося.
Бойовий робот «Піранья»
25 липня на Гончарівському полігоні публіці був представлений оновлений апарат, який отримав назву «Фантом-2», причому самі виробники стали говорити про новий клас – безпілотний міні-БТР. Чи коректне це позначення типу, говорити складно: все ж таки бронетранспортер – це позначення конкретного класу бойових машин із цілком конкретними завданнями: доставка особового складу до лінії фронту. А по суті на полігоні була представлена абсолютно нова машина – вже восьмиколесна з абсолютно новим озброєнням: блоком для запуску 80-мм некерованих авіаційних ракет РС-80 (аналог радянських типу С-8). При цьому було вбито двох зайців – виробники некерованих ракет змогли випробувати свою продукцію з наземної платформи, а творці «Фантома» – випробувати можливості апарату з більш важкими бойовими модулями, ніж кулеметний.
Про це свідчить і останній за часом варіант «Фантома-2», представлений на міжнародній виставці озброєння AUSA-2017 (Association of the US Army) у Вашингтоні в жовтні цього року. Його озброєння вже вкрай солідне і представлено парою 23-мм гармат, облагородженою пусковою установкою для некерованих ракет РС-80 і двома пусковими установками для ПТРК «Бар'єр».
Українським розробникам доведеться ще багато працювати. Незважаючи на постійне посилення озброєння, основною проблемою для подальшого вдосконалення безпілотного наземного роботизованого комплексу є система управління. Якщо більшість сучасних апаратів має радіоуправління, то наш український апарат керується за допомогою волоконного кабелю довжиною 5 км, що, з одного боку, дуже збільшує захищеність від засобів РЕБ, а з іншого – значною мірою обмежує його бойові можливості. Тому наступним етапом, як видно, стане переведення системи управління дроном на радіоуправління по захищеному радіоканалу, а через те, що власної елементної бази в Україні немає, все може затягнутися. Тобто реально про прийняття на озброєння «Фантома-2» найближчими двома-трьома роками говорити не доводиться.
Проте, ринок бойових роботів стає дедалі більшим, і цілком можливо, ми незабаром побачимо і нові зразки. Тим більше що військові таких роботів лише вітають – недарма на рівні Генштабу вже затверджена «Концепція застосування наземних роботизованих комплексів» для ЗСУ, розрахована до 2030 року.
Світові досягнення у створенні бойових роботів. Слід відзначити, що еволюція наземних роботизованих комплексів йде надто ударними темпами, і ми відстаємо в цій гонці вельми суттєво. Наприклад, в Ізраїлі вже існує повністю автономний апарат з власним інтелектом Guardium-MK III, який має досить гарні характеристики і може воювати в поганих погодних умовах і майже на будь-якій місцевості. Його попередник – безпілотний автомобіль Guardium, створений на базі баггі, з 2009 року використовується армією для несення патрульної служби, охорони і супроводу колон постачання.
Ізраїльська ж фірма Roboteam постачає для потреб ВПС США тактичний наземний мікроробот MTGR. Пристрій масою менше 6 кг може підніматися сходами і маневрувати в небезпечному обмеженому просторі й має радіус дії в прямій видимості понад 500 м. Його п'ять камер, внутрішній мікрофон та інфрачервоні лазерні вказівники надають розвідувальні дані про навколишнє оточення, тоді як відео- та аудіо передаються шифрованим радіоканалом операторам і на командні пункти більш високого рівня.
У США розроблений найбільший бойовий робот – Black Knight. Цей фактично міні-танк має гусеничне шасі, масу під 10 тонн і озброєний 30-мм автоматичною гарматою і спареним з нею кулеметом. Управління бойовим роботом на полі бою проводиться зі спеціальної командно-штабної машини або з БМП «Бредлі».
Наземний мікроробот MTGR
Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.
Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.
Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.
