mind
Чумна байдужість: чому АЧС може надовго підірвати економіку України

Чумна байдужість: чому АЧС може надовго підірвати економіку України

На які ризики наражає державу нехтування свинарськими проблемами

Цей матеріал також доступний російською
Чумна байдужість: чому АЧС може надовго підірвати економіку України
Фото: pixabay

Африканська чума свиней (АЧС) в Україні переросла з ветеринарної проблеми в соціально-економічну, а далі несе загрозу продовольчій безпеці країни. Адже може призвести до мільярдних валютних втрат бюджету через ненадходження експортної виручки від продажу зерна за кордон, а також до значного падіння цін на зерно всередині країни. А ще нехтування та замовчування проблем свинарів, окрім фінансових втрат, може завдати відчутної шкоди іміджу України, підірвавши довіру зарубіжних партнерів. Чому проблема настільки загострилася, та що треба робити для її подолання, спеціально для Mind проаналізував Микола Бабенко, генеральний директор ТОВ «Центр підвищення ефективності у тваринництві».

Яким є масштаб проблеми? У минулому матеріалі «Чому Україна зазнає великих збитків від Африканської чуми свиней, і як вітчизняні свинарі знищують один одного» ми писали про втрати і ризики свинарів через відсутність у держбюджеті впродовж семи років коштів для компенсації свинокомплексам за тварин, знищених у випадку спалахів АЧС.

Нагадаємо, з 2012 року в Україні зареєстровано 466 випадків АЧС – і це багато. Натомість у сусідніх країнах вже з першого року появи цієї хвороби реєструють тисячі випадків на рік. Ми припускаємо, що в Україні випадків АЧС набагато більше, і частина їх просто не реєструється. Про це також згадувалося в минулому матеріалі.

У чому полягає загроза для експорту зернових? Результати нових досліджень вчених із США прямо вказують на можливість перенесення вірусу АЧС через зерно. Команда, яку очолює професор Меган Нідервердер, доцент кафедри діагностичної медицини та патобіології Канзаського університету, дослідила, як вірус може поширюватися в кормах та інгредієнтах кормів. Вчені також виявили, що вірус АЧС може зберігатися в кормах рослинного походження та викликати хворобу в сприйнятливих свиней (при згодовуванні їм такого корму). Відтак є вірогідність заборони експорту зернових з країн, де спостерігається епідеміологічне неблагополуччя стосовно цієї хвороби.

Що це означає для України? Зважаючи на дослідження американських вчених, неконтрольована ситуація з поширенням АЧС може стати проблемою не лише свинарів, а й виробників зернових та бобових культур. Іноземним імпортерам можуть заборонити закупівлю продукції рослинництва з неблагополучних регіонів або навіть ввезення зерна конкретно з України через неконтрольоване поширення АЧС. Враховуючи, що рослинництво – це найвагоміша частина українського агробізнесу, можна уявити, до яких наслідків це призведе.

Звідки АЧС у Європі? Наразі за кордоном працює близько 6 млн українців. Трудові мігранти здатні представляти небезпеку, оскільки можуть провозити з собою через кордон продукти, контаміновані вірусом АЧС.

За даними міжнародної організації «Зелений фронт», польські лікарі вважають, що працівники з України, Білорусі чи Литви, які все частіше працевлаштовуються у фермерських господарствах Польщі, можуть заносити на територію країни вірус АЧС. А оскільки все більше польських свинарів працевлаштовує у своїх господарствах працівників з вищеназваних країн, окружні ветеринарні лікарі у Великопольському воєводстві, де працює особливо багато іноземців (головним чином, з України) навіть опублікували звернення із закликом зберігати пильність.

«Окружний ветеринарний лікар просить звернути увагу і дотримуватися всіх правил біобезпеки відносно до людей, які приїхали з країн, де фіксувалася АЧС (Україна, Білорусь, Росія, Естонія, Литва, Латвія), що працевлаштовані у ваших фермерських господарствах», – йдеться в зверненні окружного ветеринарного лікаря в Лешно.

До іншої європейської країни – Угорщини – АЧС потрапила «завдяки» міграції диких кабанів, більш за все, з України.

У Румунії поширення АЧС пов’язують зі складною епізоотичною ситуацією в Україні та Молдові. Під час прикордонних перевірок у 2017 році конфіскували 6721 кг свинини і продуктів з неї. У березні 2018-го вірус виявили у трьох випадках перевезення продуктів харчування з України та Білорусі. Румунії спалах АЧС коштував другої за величиною ферми в Європі – у  містечку Гропень, на якій налічувалося понад 140 000 свиней. Усіх тварин на фермі знищили.

Через цю кризу потерпає не лише приватний сектор, а й держава, яка протягом останніх 10 років інвестувала великі суми у збільшення конкуренції та стимулювання збуту свинини на європейському ринку, з огляду на те, що у Румунії 14 років діяла заборона на експорт свинини.

АЧС у В’єтнамі – теж з України? 19 лютого 2019 року В’єтнам вперше повідомив про реєстрацію у свиней на території країни вірусу АЧС. Менше ніж за місяць кількість зареєстрованих випадків у дійшла майже до сотні.

Тут варто згадати, що у 2018 році В’єтнам став шостим за обсягами виробництва свинини виробником у світі – 2,8 млн т у забійній вазі на рік. У В’єтнамі також популярні свинні субпродукти, які за вигідними цінами купуються в Україні. Половина українського експорту субпродуктів із свинини, за даними асоціації «Свинарі України», йде саме у В’єтнам.

АЧС у цій країні тепер поширюється у приватному секторі. Можна припустити, що вірус може розповсюджуватися через залишки їжі, в яких він присутній і які згодовуються свиням. Ці продукти могли бути завезені з України.

Чому в Україні замовчуються причини поширення АЧС? Сім років в Україні не знаходиться коштів у бюджеті для свинокомплексів – ані на компенсації втрат у випадку АЧС, ані на належну профілактику поширення вірусу.

За цей час зареєстровані втрати свинокомплексів від знищених свиней складають трохи більше 150 млн грн. Ще більших втрат завдає страх банкрутства, що у випадку АЧС у держави не знайдеться коштів на компенсацію за знищених свиней. Це спонукає свинарів приховувати випадки захворювань і призводить до утворення цілого ринку «другосортної» свинини, зараженої вірусом.

Такий перебіг подій дуже нагадує сценарій, поширений у африканських країнах, де щоразу, коли виявляється спалах АЧС, свинарі за відсутності політики компенсації за знищених свиней поспішно продають вмираючих тварин та тих, які контактували з ними, і їхнє м'ясо, щоб урятувати хоч якісь кошти. Так відбувається, наприклад, в Уганді. Натомість у Європейському союзі, до стандартів якого ми прагнемо, геть інше відношення до своїх свинарів.

Отже, з урахуванням наявної критичної ситуації, розподіл бюджетних грошей має бути переглянутий. Дивно, коли в країні зникає ціла галузь свинарства, а найбільшу частину державної підтримки/дотацій у цей же час отримує інша – птахівництво.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті