mind
Уроки АЧС для неаграріїв: як треба діяти в кризовій ситуації

Уроки АЧС для неаграріїв: як треба діяти в кризовій ситуації

І чому ігнорування проблеми – прямий шлях до провалу

Цей матеріал також доступний російською
Уроки АЧС для неаграріїв: як треба діяти в кризовій ситуації
Фото: pixabay

Практично щоденні повідомлення про випадки африканської чуми свиней (АЧС) в Україні та за кордоном кожному, хто далекий від агробізнесу, хочеться як скоріше перегорнути і забути. Але якщо подивитися на ситуацію ширше, то в ній можна побачити не лише нещасних свиней і власників свинокомплексів, але і практичні кейси для антикризового менеджменту будь-якого бізнесу. Які саме, спеціально для Mind пояснює Микола Бабенко, генеральний директор ТОВ «Центр підвищення ефективності у тваринництві».

Що таке АЧС? Щоб швидко пояснити це неспеціалістам, достатньо навести кілька характеристик цього захворювання.

По-перше, при спалаху цього захворювання смертність у свиней досягає 100%, хвороба не лікується, вакцини немає.

По-друге, вірус достатньо легко розповсюджується: у м’ясі та м’ясних продуктах він може жити до шести місяців, передається через одяг, інвентар, корми тощо. Хворі тварини також є джерелом збудника інфекції та перезаражують інших свиней, з якими контактують.

Тому всі хворі та потенційно хворі тварини в неблагополучному пункті підлягають безкровному забою, а туші – знищенню. М’ясо хворих тварин заборонене до продажу, навіть не дивлячись на те, що люди на АЧС не хворіють.

За знищених через АЧС свиней держава має виплачувати компенсацію власнику. Але за сім років з моменту фіксації перших випадків захворювання кошти за знищених свиней отримали менше 1% господарств. Тому для свинокомплексу підтвердження АЧС означає банкрутство.

Що таке АЧС у перекладі мовою неаграрного бізнесу? Це велика системна криза, керування якою вимагає великих зусиль. Її можна зупинити, передбачити (підготуватися), запобігти, побороти або ігнорувати.

Ситуацію з АЧС в Україні можна порівняти з пожежею: будинок загорівся, приїхали пожежники, у них періодично закінчується піна, вони по черзі ходять на перекур, нехтуючи ризиками поширення вогню на сусідні будинки, погорільці пробують винести останнє з палаючих осель, і в цьому їм ніхто особливо не заважає.

Наприклад, у 2015 році агрокомбінат «Калита», як тільки почався падіж свиней через АЧС, раптово став розпродувати тварин за низькими цінами на різні бійні та м’ясокомбінати. А ті ж скотовози, що транспортували інфікованих свиней, потім їздили в інші господарства, розповсюджуючи таким чином вірус.

І досі через відсутність коштів на компенсацію свинокомплексам свинарі знищують один одного. АЧС з України «крокує» країнами ЄС: випадки захворювання вже фіксують Польща, Угорщина, Румунія. Ймовірно, через поставки з України свинячих субпродуктів без належного ветеринарного контролю АЧС дійшла навіть у Китай і В’єтнам.

Правило 1. Профілактика завжди дешевша

Випадки АЧС можна розділити на три категорії:

  • у дикій природі;
  • у домогосподарствах;
  • на промислових свинокомплексах.

Головна причина швидкого поширення хвороби в домогосподарствах і промисловому секторі – недотримання правил ветеринарно-санітарної безпеки, приховування випадків падежу свиней, продаж помираючих тварин і тих, які контактували з ними, на бійні, на ринки, а малих поросят – на вирощування іншим свинарям.

Появі АЧС на свинокомплексі, як правило, передує в цілому нездорова ситуація в бізнесі – висока собівартість, технологічні порушення, відсутність обліку і контролю, зловживання і підкупи. Це все робить бізнес вразливим, а нечесним спеціалістам іноді навіть «дарує» бажаний сценарій приховування зловживань і порушень.

Висновки для неаграріїв: якщо бізнес загалом почувається погано, вірогідність «підхопити» кризову ситуацію зростає багатократно. При цьому дотримання технології та оздоровлення бізнес-клімату суттєво зменшує ризики втрат.

Правило 2. Замовчування проблеми до добра не доводить

У професійному середовищі відомо багато випадків, коли свинокомплекси раптово розпродували всіх свиней і приховували випадки АЧС. З одного боку ­– це природнє бажання не втратити своє. А з іншого – геть безвідповідальна поведінка по відношенню до колег по галузі. Адже саме так захворювання поширюється далі, і в результаті ми маємо ефект доміно, коли збитки несуть все більше свинарів з України й інших країн.

Таке ж замовчування бездіяльності основного контролюючого органу – Держпродспоживслужби і створення видимості боротьби з проблемою галузевими асоціаціями шкодить усім учасникам галузі.

Збитки несе вже не лише економіка України, а й інших країн. Навіть більше, Євросоюз – експортер свинини №1 у світі – через АЧС втрачає традиційні ринки збуту. Надлишок свинини – 3,9 млн т, вирощеної із собівартістю, майже удвічі нижчою, ніж в Україні, може просто стати вироком для українського свинарства.

«Під ніж» можуть піти не лише свині. За останніми дослідженнями американських вчених, вірус АЧС може зберігатись у кормах рослинного походження, а це пряма загроза обмеження експорту української продукції рослинництва, що є одним із ключових стовпів крихкої фінансової стабільності в країні.

Висновки для неаграріїв. В іншому бізнесі аналогією може бути приховування різноманітних схем, неякісного товару, неналежного сервісу та інших вад. Сумнівна швидка вигода, як правило, повертається величезними збитками. І не лише для бізнесу, а й для цілих галузей.

Правило 3. Треба займати проактивну позицію

Однією із причин зростання кількості випадків АЧС в Україні та за її межами є неготовність державних органів вживати жорстких заходів для недопущення подальшого розповсюдження хвороби.

Сьогодні існує думка, що поширення АЧС допустила Держпродспоживслужба, закриваючи очі на наявну проблему. Таку ж байдужу позицію щодо захисту свинокомплексів займають і галузеві асоціації. Результати їхньої роботи говорять самі за себе. Україна замість практики країн ЄС по боротьбі з АЧС використовує практику країн Африки, коли при виявленні спалаху хвороби свинарі через відсутність компенсації за знищених свиней поспішно продають вмираючих та інфікованих тварин та їхнє м'ясо, щоб врятувати хоч якісь кошти.

За сім років жодна з асоціацій не спромоглася запустити механізм компенсації свинокомплексам за знищених у випадку АЧС свиней, фактично відкривши нелегальний ринок інфікованої свинини. Натомість активно лобіюються дотації для виробників курятини, прибутковість якої і без того – одна з найвищих.

Висновки для неаграріїв. Необхідно займати проактивну позицію. Якщо ситуація вимагає підмінити розгойдані кризою  інститути (допомогти лікарні, прокласти дорогу, встановити освітлення або організувати публічне обговорення проблеми), це потрібно зробити, від цього може залежати подальша доля ринку і всієї екосистеми.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті