Векселі у спадок: яка економіка України дісталася Володимиру Зеленському
І чи варто очікувати дефолту в найближчому майбутньому
За підсумками другого туру президентських виборів, що відбувся 21 квітня, на Україну невдовзі чекає зміна голови держави. Серед основних викликів, які дістаються «у спадок» переможцю виборчих перегонів Володимиру Зеленському, зокрема й економічні. Деякі прогнози стосовно цього носять мало не апокаліптичний характер: від долара по 75 грн до дефолту. Mind запитав у економіста Данила Моніна, яку економіку України отримує новий президент під своє «управління».
Економічне зростання в країні почалося з 2016 року, після падіння економіки у 2014–2015 роках з $180 млрд до $90 млрд. І хоча реальне зміцнення економіки було явно недостатнім (2,5–3,5%), але з урахуванням відновлення цін на експортну продукцію вдалося при великій інфляції отримати низьку девальвацію. Отже, до 2018 року економіка країни відновилася до $130 млрд.
У грудні 2018 року сталося різке падіння цін на енергоресурси, що негативно впливає на нашу економіку. Відповідно, за підсумками I кварталу 2019-го, ймовірно, побачимо зростання ВВП до 2%. Водночас сировинні ціни знову відновлюються, а з III кварталу може бути відновлений інвестиційний ресурс, який був заморожений на час виборів. Тому в наступних кварталах зростання має прискоритися. У результаті, за прогнозами автора, економіка за підсумками всього 2019 року збільшиться в обсязі до $143 млрд.
Курс валют. Після 3,5-кратної девальвації, останні 3–4 роки ми бачимо порівняну стабілізацію національної валюти з невеликим девальваційним трендом. НБУ застосовує методику керованої девальвації, але тримає занадто високою облікову ставку, що, з одного боку, гальмує економічні процеси й інфляцію в країні, а з іншого – сприяє зростанню імпорту. При цьому торговий дефіцит у $10 млрд перекривається великими перерахуваннями трудових мігрантів, які виїхали за кордон і фінансові надходження від яких у 2018 році перевищили $11,3 млрд.
Водночас, оскільки український експорт здебільшого має сировинний характер, а зростання сировинних ринків призупинилося, то збільшення експорту цього року має бути незначним.
Тому девальваційний тренд дуже вірогідний, і до кінця року ми можемо побачити курс 29–30 грн/$. Економісти з Ukraine Economic Outlook підготували такий базовий сценарій поведінки курсу гривні, з яким у цілому можна погодитися.
Успішна робота президента Володимира Зеленського на антикорупційному фронті може позитивно вплинути на приплив іноземних інвестицій, які за Петра Порошенка впали до мізерної позначки у $2 млрд на рік. Якщо таке трапиться, то валютний курс до кінця року може втриматися на рівні 28–29 грн/$.
Державний борг і його обслуговування. У 2014–2015 роках, у зв'язку з величезною девальвацією і падінням економіки в доларовому відношенні вдвічі, держборг і витрати на його обслуговування зросли в два рази. При цьому стабілізація національної валюти і зменшення бюджетного дефіциту дозволили скоротити держборг за останні два роки з 81 до 61% ВВП.
А щоб заспокоїти громадян, наляканих заявами про можливий дефолт, досить показати два трендових графіки: державний борг України до ВВП і витрати на обслуговування держборгу України.
Цей прогноз враховує помірну девальвацію в 6–7% на рік, дефіцит бюджету в 2% і обслуговування дорогих внутрішніх і зовнішніх боргів.
Крім цього, держава з листопада-2018 по березень-2019 залучила близько $5 млрд зовнішніх кредитів від міжнародних організацій. Нинішній рік по виплатах закритий. Зараз йдеться лише про необхідність сформувати пул позик для повернення зовнішнім кредиторам у наступному році.
Але в цілому ситуація абсолютно контрольована і тренди позитивні. Незрозуміле лише одне питання: чому позикові гроші так дорого коштують Україні і хто на цьому заробляє? Якщо ж Володимир Зеленський почне проводити жорстку антикорупційну політику, то є впевненість, що нам дадуть стільки грошей, скільки ми попросимо, причому під маленькі відсотки.
Тому можна з упевненістю стверджувати: питання дефолту в Україні не стоїть, але навмисно роздувається, щоб підтримувати значимість держави в очах громадян.
Держбюджет-2019. На відміну від бюджету-2018, який депутати в первинному варіанті роздули на 52 млрд грн, державний кошторис нинішнього року формувалася під диктовку МВФ і кредиторів паралельно з угодою отримати до кінця року кредити (які й, власне, були отримані). Тому сам бюджет був збільшений лише на 10 млрд грн і покритий за рахунок збільшення рентних платежів.
Разом з тим, початковий план має резерви в доходах на рівні 25 млрд грн – в основному за рахунок занижених неподаткових надходжень. На обслуговування боргів цього року держава витратить на 15–20 млрд грн менше, ніж закладено в плані. Тому базовий прогноз дефіциту бюджету 2019 року оцінюють у 1,6% ВВП. Новина, що НБУ перерахує в бюджет не 47,6 млрд, а 64,9 млрд грн, дає можливість – за наявності політичної волі – з 1 липня нинішнього року запустити податок на виведений капітал з допустимим дефіцитом бюджету.
Загальні підсумки. Песимістичний сценарій при президенті Володимирі Зеленському поки не проглядається. Якщо він почне виконувати свою програму, то всі зміни будуть зі знаком «плюс». Єдиним проблемним моментом може стати лише цілеспрямована гра проти економіки України поточних корумпованих еліт з метою не допустити нові еліти взяти більшість у майбутньому парламенті.
Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.
Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.
Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.
