Світова торговельна війна: на які ймовірні сценарії розвитку подій варто очікувати
Та як діяти Україні за таких умов
США 1 вересня 2019 року введуть додаткові тарифи на $111 млрд китайського імпорту, а з 15 грудня планується імплементація 10-відсоткових тарифів ще на $156 млрд товарів з Китаю. Таким чином, до кінця 2019 року Америка запровадить тарифні обмеження для імпортних товарів з Китаю вартістю понад $500 млрд. Для порівняння масштабів таких дій – це понад три річних ВВП України. При цьому Китай також не пасе задніх і вводить аналогічні заходи проти американського імпорту. Страждають не лише економіки США та Китаю, але й Європи, Японії та Австралії, які через стрімке зменшення обсягів світової торгівлі втрачають замовлення на свої товари та послуги.
На думку головного аналітика Capital Times Артема Щербини, цей період у книжках з економіки буде названо світовою торговельною війною, а переможців від такої війни можна буде перелічити на пальцях однієї руки. Спеціально для Mind експерт розповів, яким буде розвиток торговельної війни, хто вийде переможцем, а хто програє, та чи зможе Україна скористатися різкою зміною економічних відносин США та Китаю.
Коли Дональд Трамп став президентом США, його основним гаслом було «Повернемо Америці велич» (Make America Great Again). Прекрасне гасло у руках завзятого бізнесмена трансформувалося у «повернемо Америці велич за будь-яку ціну». Якщо після Другої світової війни основним ворогом США був Радянський Союз, який заволодів значною територією Європи та нагромадив величезний військовий потенціал (зокрема, у використанні ядерної зброї), то у ХХІ сторіччі в економічному і військовому планах таким ворогом став Китай.
Згідно з прогнозами Світового банку та МВФ, за поточних темпів росту економік номінальний ВВП Китаю перевищить показник США у 2032 році. Наприклад, показник торгового обороту Китаю вперше обійшов американський ще у 2012 році.
-
Номінальний ВВП, $ млрд
Джерело: imf.org -
Торговий оборот (експорт + імпорт), $ млрд
Джерело: worldbank.org
Минулого року Китай міцно утримував першість у списку торговельних партнерів США. Торговий оборот між державами сягав $660 млрд, при цьому торговий дефіцит США у таких відносинах оцінювався в $419 млрд. Саме повне домінування китайського імпорту порівняно з американським експортом стало головною аргументацією Трампа у боротьбі з Китаєм. Економічна війна почалася у лютому 2018 року з введенням тарифів на китайську сталь та алюміній. На сьогодні Китай став третім бізнес-партнером Америки (після Канади та Мексики), а торговий дефіцит США за підсумками 2019 року може скоротитися до $290 млрд. Та чи заслуга це дій адміністрації президента США, чи просто ефект зниження торгової активності через агресивну політику протекціонізму?
Поки провідні аналітики світу не беруть на себе сміливість спрогнозувати ціну, яку заплатить глобальна економіка за торговельне протистояння між двома найпотужнішими державами. Тож розглянемо можливі сценарії.
Базовий сценарій: Трамп програє вибори 2020 року
Базовий варіант враховує лише наявні факти та очікування від дій обох сторін. США точно введуть усі анонсовані тарифи на китайський імпорт до кінця 2019 року. Далі Трамп почне економічно тиснути на Індію та Європу. Китай, у свою чергу, буде змушений поступово знецінювати національну валюту (вже почав) з 7 до 7,5 юаней за долар. Такий крок дозволить дещо покращити становище китайських експортерів, але отримає від Трампа певні фінансові санкції за маніпулювання валютою.
Варто також додати, що восени Великобританія вийде з зони вільної торгівлі з Євросоюзом – це матиме негативні наслідки для економіки Європи. Крім того, зараз набирає обертів торговельне протистояння між Японією та Південною Кореєю, що додає негараздів у Азійському регіоні.
Китай терпітиме до листопада 2020 року, коли відбудуться вибори президента США. Якщо Трамп програє, Китай швидко знайде компроміси, які дозволять зменшити тарифні обтяження з боку Америки. Демократи в США не раз висловлювались за припинення торговельної війни з Китаєм, від якого страждають американські компанії.
Жорсткий сценарій: світова торговельна війна
США вводять запропоновані тарифи та починають забороняти співпрацю американських корпорацій з різними провідними державними компаніями Китаю (China Mobile, Sinochem, SAIC Motor). На сьогодні схожі заходи вже вжиті щодо китайських ZTE та Huawei.
Китай відпускає курс юаню вище 8 юаней за долар, що змушує США вдатися до девальвації долара. До такого кроку вже вдавалася Америка у 1985 році, коли в Нью-Йорку в готелі «Плаза» представники центральних банків Франції, Німеччини, Японії, Великобританії та США погодили різке зниження курсу долара відносно інших резервних валют. Протягом двох років курс долара до німецької марки та японської єни втратив 48 та 50% вартості відповідно. Деякі економісти вважають саме домовленість у «Плазі» початком розпаду Радянського Союзу. Валютні війни такого масштабу вкрай негативно впливають на країни із закритою економікою.
Наприклад, різка девальвація долару призведе до значного зростання цін на нафту.
Навіть більше, Китай може прийняти рішення про продаж держоблігацій США на відкритому ринку. Піднебесна на сьогодні залишається найбільшим інвестором у американські боргові цінні папери, володіючи облігаціями на суму $1,1 трлн. Такий хід призведе до здешевлення державних цінних паперів та поглибить кризу в банківській системі США.
Також США збільшить тиск на Корею, Індію, ЄС та Латинську Америку через встановлення торгових перепон. Всесвітня організація торгівлі втрачає важелі впливу та стає просто політичною ареною для перемовин для подолання світової торгової кризи. Великі корпорації оголошують про масові звільнення, рівень безробіття різко зростає, світ входить у затяжну економічну кризу на 3–4 роки.
Наслідки
Програють всі. Свій шанс на перемогу отримають В’єтнам та Малайзія, які можуть стати виробничим хабом для американських корпорацій. Африканські країни отримають більшість прямих інвестицій з Китаю, який вже давно оцінює цей регіон як новий світ для своєї експансії. Також Іран, який зараз опинився в економічній ізоляції через торгові ембарго Сполучених Штатів, може поглибити співпрацю з Китаєм та експортувати нафту на Далекий Схід.
Що стосується Європи, то країни Старого Світу зіштовхнуться з величезними економічними труднощами. По-перше, автомобільна промисловість зазнає краху, бо європейські концерни побудували заводи у США для продажів до Китаю, і тепер, експортуючи з території США, змушені піднімати ціни через мита на імпорт американських автівок. По-друге, вже сьогодні промисловість Німеччини, Італії, Великобританії демонструє неспинне падіння – ще до початку ескалації торговельної війни.
Індекси промислової активності європейських країн
Базовий сценарій передбачає сповільнення світового ВВП у 2019 році до 3,3% з 3,6% у 2018 році; у 2020-му – до 3%, з подальшою стагнацією на рівні 3,1%. За таких умов Німеччина, Великобританія, Італія, Бразилія, Мексика, Австралія та Японія з великою ймовірністю ввійдуть у рецесію.
Згідно з жорстким сценарієм, світовий ВВП до 2021 року впаде до –0,3%. Рецесія охопить всі країни Західної Європи, Корею, Японію, Австралію, США та інші країни Південної та Північної Америки.
Як протистояння двох великих держав вплине на Україну
Україна також відчує наслідки світової торговельної війни. Падіння цін на промислові метали через зниження активності китайських заводів вдарить по нашій металургійній промисловості. В ІТ-галузі розпочнеться стагнація на ринку праці, американські технологічні гіганти зменшуватимуть персонал, що знизить попит на українських спеціалістів. Експортний потенціал України загальмує, хоча за умов відкриття ринку землі та вдалих інфраструктурних проектів ми зможемо досить безболісно пережити скрутні часи у світовій економіці.
Серед переможців в Україні бачимо аграрні підприємства, які орієнтуються на вирощування сої (Китай найбільший імпортер соєвих бобів у світі, одним із перших кроків у торговельній війні з США стала відмова від закупівлі цього виду імпорту). Також виробники свинини мають можливість збільшити поставки до Китаю, де зараз вирує свинячий грип. Розвиток протекціонізму США в Індії створить умови для активного залучення інвестицій європейських та американських брендів у легку промисловість (одяг, взуття). У цілому Україна може якщо не стати переможцем, то запропонувати торговим партнерам кращі умови співпраці та розширити ринки збуту.
Висновок
Завжди хочеться завершити статтю на оптимістичній ноті, але в цьому випадку просто рекомендуватиму бути готовим до турбулентності у світовій економіці в найближчі роки. Революція у Гонконгу, Brexit, валютні та торгові обмеження, дефолт Аргентини – це лише перелік подій, які вже відбуваються і матимуть величезний вплив на світ. Політика протекціонізму, нав’язана Трампом, поглибить кризові явища.
Отже, зараз настає найкращий час нагромаджувати капітал та шукати можливості для купівлі активів, які дешевшатимуть по мірі поглиблення світової кризи.
Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.
Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.
Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.
