Захворіло у світі
6,340,811
Померло у світі
378,266
Вилікувалось у світі
2,725,627
Захворіло в Україні
24,340
Померло в Україні
727
Вилікувалось в Україні
10,078
Очікування vs реальність: що зміниться для українського бізнесу в іноземних юрисдикціях у 2020 році

Очікування vs реальність: що зміниться для українського бізнесу в іноземних юрисдикціях у 2020 році

Про правила іноземного законодавства та податкові наслідки для національних компаній

Цей матеріал також доступний російською
Очікування vs реальність: що зміниться для українського бізнесу в іноземних юрисдикціях у 2020 році

Уже наступного року українському бізнесу, який використовує іноземні компанії у своїй діяльності, доведеться прийняти нові виклики. Одні вже набрали чинності, інші мають більш віддалені терміни, але враховувати їх краще вже зараз. Що ж змінюється в нашому законодавстві, розповіла Mind адвокат Юлія Курило.

Отже, з 1 грудня в Україні набрала чинності Багатостороння конвенція щодо виконання заходів, які стосуються угод про оподаткування, з метою протидії розмиванню бази оподаткування та виведення прибутку з-під нього (MLI-конвенція). Цей документ був підписаний Україною 23 липня 2018 року, а весною 2019-го Верховна Рада ратифікувала його.

MLI протидіє застосуванню гібридних схем зменшення податкового навантаження шляхом отримання статусу резидента в третій країні і зловживання положеннями угод про уникнення подвійного оподаткування.

Що зміниться 2020 року

Важливо знати, що після новорічних свят український платник податків не отримає пільги, передбачені угодою про уникнення подвійного оподаткування, якщо він не доведе, що однією з основних цілей його операцій не було саме отримання цих пільг.

Дуже багато великих українських компаній структурували свій бізнес через іноземні холдингові компанії. При цьому основною метою такого структурування було якраз виведення прибутку з України з найменшими податковими наслідками. Такі холдингові компанії існували формально, не мали офісу і реальної діяльності не вели. Прибуток виводився у вигляді відсотків за позикою, сплати роялті, дивідендів.

Тепер, здійснюючи виплату такого доходу на користь іноземної компанії, український платник податків повинен довести, що виплата доходу із застосуванням зниженої ставки оподаткування на підставі конвенції проводитиметься на користь компанії, яка створена не з метою мінімізації податкових наслідків, а виходячи з інших економічних, адміністративних або політичних передумов.

Під удар конвенції потрапляють пасивні доходи (дивіденди, відсотки, роялті) в Україні, що виплачуються на користь нерезидентів, приріст капіталу від продажу корпоративних прав українських компаній, вартість яких сформована переважно за рахунок нерухомого майна.

І вже буде неможливо продати підприємство в Україні, поступившись акціями його номінального власника за кордоном без сплати податків. Або, якщо резидент України здійснює тут бізнес-діяльність від імені іноземної юрособи, він не зможе не платити податки з нерозподіленого прибутку.

Кого стосується MLI-конвенція

Конвенція також має припинити зловживання, коли компанії здійснюють бізнес на території іншої країни без «фізичної» корпоративної присутності в ній. Це стосується інтернет-торгівлі, різних консультаційних послуг, торгівлі.

Діяльність на території відповідної юрисдикції підпадатиме під оподаткування через інститут «постійного представництва». При цьому «постійним представництвом» може визнаватися формально не пов'язана з іноземною юридичною особою українська компанія.

Раніше можна було уникнути отримання статусу постійного представництва, наприклад уклавши агентський договір. Відтепер, якщо юрособа діє від імені іноземної компанії, то вважається, що остання має постійне представництво в Україні з відповідними податковими наслідками, зокрема щодо трансфертного ціноутворення.

Також діяльністю постійного представництва є безпосереднє створення продукту або створення суттєвої його вартості. Наприклад, у структурі витрат високотехнологічного е-комерс проекту – сайту, що продає медіаконтент, 80% витрат складає вартість його техпідтримки й удосконалень, які здійснює команда девелоперів, що локалізуються в Україні.

У цьому разі для цілей оподаткування діяльність іноземної компанії – власника сайту за певних обставин може бути прирівняна до діяльності через постійне представництво.

Наприклад, якщо основні витрати, пов'язані зі створенням продукту, який продається по всьому світу, здійснюється саме в Україні.

Знаходження в Україні складу з товаром, що належить іноземній компанії, а також управління компанією менеджментом з України також є ознаками постійного представництва нерезидента, що передбачає податкові наслідки.

Що вже імплементувала Україна

MLI є частиною Плану дій щодо боротьби з розмиванням бази і виведенням прибутку з-під оподаткування (BEPS), який склали країни – члени Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР).

Українські депутати вже розглянули та прийняли в першому читанні законопроекти №1209-1 і №1210, які імплементують ключові кроки BEPS. Останні обмежують використання податкових пільг при виплаті пасивних доходів, запроваджують більш жорсткі правила застосування трансфертного ціноутворення, які включають усе більше коло осіб, що підпадають під дію цих особливих правил. Крім того, правила обмежують можливості фізичних осіб ухилятися від сплати податків на доходи в країні, де вони є податковими резидентами, які використовують при цьому різні схеми та структури.

Також нещодавно народні обранці вже прийняли в другому читанні ще й законопроекти №2102 і №2103, які тепер повинен підписати президент України.

Завдяки цим змінам у нашому законодавстві здійснюватиметься автоматичний обмін податковою інформацією з іншими учасниками масштабної міжнародної боротьби. Так, багатостороння угода MCAA CRS, яка укладена між більш ніж сотнею країн світу, передбачає отримання ними інформації про активи своїх резидентів у країнах-учасницях.

За два роки інформація про рахунки, компанії й активи українців за кордоном стане відомою українській податковій.

Про кого знатимуть більше

Як роз'яснила ОЕСР, тепер податкові органи традиційних офшорних юрисдикцій повідомлятимуть податкові органи, у яких знаходяться бенефіціарні власники таких компаній, про випадки невиконання цими компаніями вимог сабстанс.

Ця інформація дозволить податковим органам встановити кінцевого одержувача доходу – вигодоодержувача компанії. Далі включатимуться правила трансфертного ціноутворення, правила оподаткування контрольованих іноземних компаній та інші норми, які передбачають нарахування податків, від яких «йшли» з використанням корпоративної структури в низькоподаткові країни.

Так, використовувати компанії-оболонки для цілей генерування доходів в обхід наявних податкових правил стає все складніше. Зацікавленість в отриманні таких даних має підтвердити Міністерство фінансів України, а далі інформація надаватиметься в автоматичному режимі.

Державна податкова служба України також в автоматичному режимі зобов'язалася ділитися даними про американських платників податків з податковою Сполучених Штатів Америки. І в майбутньому Мінфін України допускає прийняття моделі взаємної передачі даних.

Крім того, на підпис президента очікує прийнятий у грудні закон про запобігання та протидію відмиванню доходів (законопроект №2179), який посилює вимоги до фінансового моніторингу в країні. Документ істотно розширив коло осіб, які є суб'єктами первинного фінансового моніторингу. Тепер до них належать й особи, які здійснюють послуги щодо обігу віртуальних (електронних) активів, посередники в торгівлі нерухомістю, бухгалтери, адвокати і їхні об'єднання, податкові консультанти.

Також закон закріпив ризикоорієнтований підхід під час здійснення фінансового моніторингу.

Зміни в українському законодавстві спрямовані на посилення фіскальної складової, покладання контрольних функцій на бізнес, правила ведення якого стають все більш складними по всьому світу.

Зокрема, планується створити екосистему, що є нетолерантною до зловживань, та забезпечити відповідальне ведення бізнесу з прозорими й однаковими умовами. Часу на реструктуризацію бізнесу (наприклад, створити в офшорній державі офіс з кваліфікованим персоналом, що реально працює) залишається все менше.

І це стосується не лише великого бізнесу, а й середнього. Не варто сподіватися, що вдасться щось ще виграти, поки в Україні розбиратимуться з більш великими гравцями.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті