Не лише про гроші: що принесе Донбасу розвиток відновлюваної генерації

Не лише про гроші: що принесе Донбасу розвиток відновлюваної генерації

Які умови дозволяють зосередитися на інвестуванні у ВДЕ в цьому регіоні

Этот материал также доступен на русском языке
Не лише про гроші: що принесе Донбасу розвиток відновлюваної генерації
Фото: pixabay

Україна прагне створити особливий інвестиційний режим для Донбасу. Як зазначив на початку серпня віцепрем'єр-міністр України – міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексій Резніков, відповідну стратегію заплановано представити на розгляд уряду вже у вересні. Розпочати запровадження нової моделі планується з підконтрольних Україні територій, а згодом поширити її на ті частини Донецької та Луганської областей, які буде звільнено. 

Дещо раніше, 16 липня,  міністр інфраструктури Владислав Криклій на зустрічі з послом ЄС в Україні Матті Маасікасом обговорили фінансування інфраструктурних проєктів для зовнішньої допомоги соціально-економічному розвитку українських регіонів Приазов’я. Ці проєкти ще мають назву «Азовський пакет» та спрямовані на підвищення пропускної спроможності та електрифікації залізниці, капітальний ремонт доріг та концесії морського порту Бердянськ.

Як саме можна залучити інвестиції на Донбас, зокрема, через розвиток проєктів відновлюваної генерації, спеціально для Mind пояснює експерт з енергетичних проєктів Sayenko Kharenko Марина Грицишина.

Донбас завжди був промисловим центром та завдяки цьому має значний потенціал для залучення інвестицій. За обсягом реалізації промислової продукції Донецька область посідає друге місце в Україні. Так, у Донецькій області працює близько 500 промислових підприємств, які щорічно виробляють продукцію на суму близько 300 млрд грн. У Луганській області також діє близько 500 промислових підприємств з обсягом реалізованої продукції близько 23 млрд грн.

Водночас саме на Донбасі розташовані підприємства, які найбільше забруднюють повітря України. У попередній статті на Mind щодо екологічних проблем Донбасу зазначалися проблеми викидів в атмосферу від найбільших підприємств регіону. При цьому промислові виробництва із значними викидами забруднюючих речовин з кожним роком стають все менш привабливими для інвесторів.

Останнім часом інвестиційна активність у світі все більше залежить від впровадження «зелених» технологій та зниження викидів вуглецю. За розрахунками Economist, обсяг прямого контролю над такими викидами з боку компаній, на які мають вплив інвестори, нижчі, ніж вважається. Зокрема, менше чверті промислових викидів здійснюють компанії, на які можуть впливати інвестори на фондових ринках. Це свідчить про те, що, розглядаючи можливі напрями для залучення інвестицій на Донбас, потрібно перш за все розглядати «зелені» технології.

Чому вугільна промисловість не дозволяє залучити інвестиції?

Вугільна промисловість завжди була однією із головних на Донбасі. Щорічний видобуток вугілля в Донецькій області складає 11,1 млн тонн. При цьому на 22 вугледобувних підприємствах Донецької області видобувається близько третини всього вугілля України. У Луганській області діє 12 шахт, але реалізація видобутку кожного року лише знижується. Все частіше інвестори відмовляються від інвестицій у вугільну галузь.

Так, наприкінці червня Deutsche Bank повідомив про посилення політики щодо викопного палива з метою обмеження або повного скорочення підтримки нафтової, газової та вугільної галузей у наступні роки. При цьому діяльність Deutsche Bank у галузі видобутку вугілля закінчиться до 2025 року, а вугільна генерація більше не фінансуватиметься. Водночас Deutsche Bank посилює процедури перевірки проєктів у зв’язку із приєднанням до принципів екватора.

Принципи екватора – це система управління екологічними та соціальними ризиками за проєктами, прийнята фінансовими установами для забезпечення мінімального стандарту для перевірки та моніторингу проєктів з метою відповідального прийняття рішень щодо ризиків.

На цей час 108 фінансових установ із 38 країн використовують у своїй діяльності ці принципи при фінансуванні великих проєктів. З огляду на зазначені тенденції, найближчим часом інвестори вкладатимуть кошти перш за все в технології, пов’язанні зі зниженням вуглецевого сліду при виробництві продукції. Саме тому одним із сприятливих напрямів для залучення інвестицій на Донбас може бути саме відновлювана енергетика.

Чому відновлювана енергетика буде потрібна на Донбасі?

Окрім зацікавленості інвесторів у «зелених» технологіях, для розвитку відновлюваної енергетики на Донбасі існують наступні передумови:

  • Значний потенціал регіону щодо використання відновлюваних джерел енергії

Донбас, як промисловий регіон, має багато промислових споживачів із значним споживанням електричної енергії. При цьому, з огляду на останні тенденції зниження вуглецевого сліду в виробництві продукції, саме закупівля електричної енергії із відновлюваних джерел може бути частковим вирішенням проблеми для багатьох виробників. Це одна із причин все більшого поширення в США та ЄС корпоративних РРА – двосторонніх договорів купівлі-продажу електричної енергії, виробленої із ВДЕ.

У 2019 році було укладено корпоративних PPA на загальну потужність 19,5 ГВт, з яких близько 70% припадає на США. При цьому корпоративні РРА можуть зіграти важливу роль у наданні можливості промисловим споживачам рухатися до декарбонізації. Для покупця цінність корпоративного РРА може визначатися реалізацією корпоративних зобов’язань щодо застосування «зелених» технологій.

В Україні ж останніми роками найбільше потужностей об’єктів ВДЕ було збудовано в Запорізькій, Херсонський та Дніпропетровській областях. При цьому на Донбасі розвиток відновлюваної генерації останні шість років був майже непомітним. Хоча цей регіон має значний потенціал щодо розвитку відновлюваних джерел енергії.

Завдяки наявності ресурсів, промислових споживачів та незначної кількості реалізованих проєктів ВДЕ, розвиток відновлюваної генерації на Донбасі не матиме негативного впливу на енергосистему. Водночас відновлювана генерація має найбільший потенціал для залучення інвестицій у регіон.

  • Активне впровадження водневих технологій

З метою переходу на вуглецево-нейтральні технології та для реалізації Європейської «зеленої» угоди в ЄС активно обговорюються можливості впровадження технологій із використання «зеленого» водню. Наприклад, 15 квітня 2020 року європейська асоціація «Водень Європи» презентувала ініціативний документ «Зелений» водень для Європейської «зеленої» угоди 2х 40 ГВт». Цей документ цікавий тим, що передбачає розвиток водневих технологій не лише в країнах ЄС, але також і в Україні.

Зокрема, для власного споживання потужності електролізних заводів України повинні складати 50 МВт у 2024 році та до 2030 року збільшитися до 1800 МВт. Для експорту «зеленого» водню у 2025 році Україні потрібно ввести 500 МВт потужності для виробництва водню, а до 2030 року електролізні заводи повинні досягти потужності 8000 МВт.

Однак «зелений» водень виробляється лише із відновлюваних джерел енергії. Тому для досягнення поставленої мети Україні потрібні і значні потужності ВДЕ. Завдяки значному вітровому потенціалу та дуже слабкому розвитку відновлюваної генерації в східних регіонах, Донбас має потрібні умови для будівництва об’єктів під виробництво «зеленого» водню. Можливо, тому компанія «Вінд Фарм» розпочала девелопмент проєкту ВЕС потужністю 800 МВт поблизу Маріуполя. Завдяки його великій потужності цей проєкт також може бути підлаштований під виробництво «зеленого» водню.

  • Зниження викидів від традиційної генерації

Окрім обмеження можливостей залучення інвестицій лише під «зелені» технології, важливо не забувати про зобов’язання України щодо зниження викидів. Так, з метою виконання зобов’язань у рамках Договору про заснування Енергетичного співтовариства в 2017 році Кабінет Міністрів затвердив Національний план скорочення викидів від великих спалювальних установок. Згідно з цим документом, до 2033 року більшість ТЕС працюватиме менше 40 000 годин та поступово виводитиметься з експлуатації.

З огляду на те, що основні генеруючі потужності Донбасу – це ТЕС, Україні вже час замислитися над будівництвом нових генеруючих потужностей на сході. При цьому, враховуючи зацікавленість інвесторів у інвестиціях в «зелені» технології, саме відновлювальні джерела енергії можуть дозволити залучити потрібні інвестиції в енергетику.

Чи відповідають інвестиції у відновлювальну генерацію стратегії розвитку регіону?

Наприкінці 2019 року Донецькою облдержадміністрацією були схвалені проєкти Стратегії розвитку Донецької області на період до 2027 року та Плану заходів з її реалізації у 2021-2023 роках. До стратегічних цілей розвитку Донецької області відносяться екологічна безпека та збалансоване природокористування. Для реалізації Стратегії у перші три роки потрібне фінансування у розмірі 14,2 млрд грн та $932 млн.

Водночас за напрямом «Екологічна безпека та збалансоване природокористування» Стратегії розвитку Донецької області передбачена підтримка впровадження альтернативних джерел енергії, як проєктів обласного значення. При цьому індикатором результативності реалізації Стратегії розвитку Донецької області до 2027 року передбачене досягнення частки відновлювальних джерел енергії в загальному обсягу відпуску електричної енергії у розмірі 3%.

Скільки інвестицій можна залучити під розвиток відновлюваної генерації?

Оскільки в звичайному міксі виробництва електроенергії із ВДЕ зазвичай переважають вітростанції, то оцінку кількості інвестицій можна зробити на їхньому прикладі. Так, згідно з показником приведеної вартості електроенергії (LCOE), приблизна вартість капітальних вкладень у будівництво вітрової електростанції складає $1- 1,5 млн за МВт встановленої потужності. Наприклад, для реалізації проєкту ВЕС 800 МВт біля Маріуполя можливе залучення близько $1 млрд інвестицій. При цьому з огляду на брак відновлюваної генерації в регіоні, таких проєктів може бути кілька.

Однак, окрім забезпечення декарбонізації та розвитку «зелених» технологій, для залучення інвестицій необхідно гарантувати інвестору стабільні та прозорі умови отримання доходу. В енергетиці інвестор отримує дохід через продаж електричної енергії. На жаль, вітчизняний ринок електроенергії ще й досі нестабільний та не дозволяє спрогнозувати дохідність на ньому. Тому важливо впроваджувати системи підтримки з фіксованими цінами на енергію, вироблену з ВДЕ. Про можливі варіанти підтримки відновлюваної генерації на Донбасі вже зазначалось у попередній статті на Mind.

Що ще, окрім інвестицій, можуть отримати східні регіони?

При реалізації проєктів із будівництва вітрових електростанцій близько 11% від залучених інвестицій йдуть на витрати з приєднання електростанції до електричних мереж. За умовами договорів на приєднання в Україні, оператор системи передачі – НЕК «Укренерго» та оператори системи розподілу надають оплатні послуги з приєднання майбутнім виробникам ВДЕ. При цьому надання цих послуг передбачає будівництво ліній передач та інших об’єктів інфраструктури за рахунок інвесторів ВДЕ.

Однак збудовані лінії електропередачи та інфраструктура залишаються у власності НЕК «Укренерго» та операторів системи розподілу. Тому будівництво проєктів ВДЕ, з одного боку, дозволяє збільшити капіталізацію НЕК «Укренерго» чи ОСР. З іншого – це також важлива складова, яка дозволяє частково оновлювати електричні мережі в районі підключення відновлюваної генерації.

Отже Донбас має значний потенціал для залучення інвестицій. І вагому його частку складають «зелені» технології або відновлювана генерація.

Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.

Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.

Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.

Проєкт використовує файли cookie сервісів Mind. Це необхідно для його нормальної роботи та аналізу трафіку.ДетальнішеДобре, зрозуміло