Покарання гривнею: за що можуть штрафувати забудовників

Покарання гривнею: за що можуть штрафувати забудовників

Що пропонує ДІМ для попередження порушень на будівництві

Цей матеріал також доступний російською
Покарання гривнею: за що можуть штрафувати забудовників
Фото: pixabay

Як уже повідомлялося, Mind починає роботу над рейтингом надійності забудовниківЙого мета – сприяти встановленню прозорості на ринку. Теоретично за врівноважені та чесні ринкові умови в цій галузі протягом довгого часу відповідала Державна архбудінспекція (ДАБІ), яку наразі піддано жорсткому реформуванню – аж до повної ліквідації. Але в реальності цей держорган не впорався з покладеними на нього завданнями.

Ліквідація ДАБІ і створення кількох окремих органів також викликали багато запитань та нарікань з боку будівельної сфери. Чого очікувати від нових відомств, Mind з'ясував в інтерв'ю з міністром розвитку громад і територій Олексієм Чернишовим. Нові органи – ДІМ (Державна інспекція містобудування України) та ДССМ (Державна сервісна служба містобудування). За словами міністра, функції третього відомства, робота якого полягає в нормотворчості, може виконувати й Міністерство розвитку громад і територій.

Водночас ДІМ уже розпочав роботу. Так, голова Державної інспекції містобудування України Юрій Васильченко розповів Mind, як відомство планує контролювати будівництва після реформування ДАБІ.

Чому наявна система неефективна

Сучасні українські реалії перевірок дотримання правил будівництва доводять, що наявна система штрафів – не  є ефективною, адже ніяк не стимулює дотримуватися її вимог.

Справа в тому, що накладені штрафи, особливо на великі суми (наприклад, починаючи з пів мільйона гривень), у більшості випадків оскаржуються в суді, зокрема, через недосконалість законодавства, що породжує його неоднозначне трактування різними судами.

Є й інші ситуації, коли порушникам вигідніше заплатити невеликий штраф. Наразі за недопущення посадової особи на об’єкт для перевірки накладається штраф (близько 6000 грн) та складається припис. Суб’єкти господарювання розуміють, що їм дешевше не допустити проведення перевірки та заплатити цю суму, ніж вимушено зробити паузу в роботах і усунути наявні порушення. Також це дає змогу не платити більші штрафи за ті порушення, які суб’єкт господарювання сам бачить, але не хоче завчасно виправляти.

Наприклад, за невстановлене огородження майданчику штраф вже вище, ніж 6000 грн. Якщо до цього додати інші найбільш поширені порушення – невстановлений інформаційний щит, незаповнені журнал авторського нагляду та загальний журнал робіт – сума виходить ще більшою.

Така система не є коректною для правової держави.

Що потрібно змінити в законодавстві

З огляду на ситуацію пропонується два шляхи її вирішення.

  1. Посилення відповідальності за недопущення на об’єкт будівництва.
  2. Запровадження кримінальної відповідальності за порушення містобудівного законодавства.

Другий пункт – це питання на перспективу, адже передбачає внесення змін до Кримінального кодексу. Йдеться про запровадження такої кримінальної відповідальності як для виконавців робіт, інженерів технічного нагляду, головних архітекторів проєкту тощо, так і для самих державних інспекторів. Останні наразі за недобросовісне виконання функцій можуть отримати максимум дисциплінарне стягнення. Причому його легко уникнути завдяки прогалинам у вітчизняному законодавстві. Це особливо вигідно для несумлінних замовників будівництва.

Далі маємо цікавий нюанс. Якщо збільшення відповідальності для державних службовців не викликає питань у громадськості, то щодо виконавців постає питання – чому саме вони?

Замовник – це не завжди фахівець у будівництві, у нього є бажання та кошти, але при цьому деякими важливими технічними моментами під час реалізації проєкту він може просто знехтувати.

Тому ми повинні насамперед спонукати фахівців-виконавців якісно здійснювати свої прямі обов’язки, щоб вони не боялися суперечити замовнику. Коли фахівцю, окрім штрафу, загрожуватимуть серйозніші санкції, то в нього буде інше ставлення до роботи.

Як працює система зараз

Наразі маємо непоодинокі ситуації, коли фахівець-виконавець отримує штраф, наприклад, у розмірі 20 000 – 30 000 грн, а замовник йому каже, що для нього виправлення цього порушення не є суттєвим. Останній просто «компенсує» витрати на стягнення, а виконавець має продовжувати дотримуватися визначеної «генеральної лінії» ведення робіт. Тому фахівець відповідно допускатиме ситуації з виникненням порушень законодавства – зокрема, недопущенням на об’єкт для перевірки, відхилення від проекту, порушення технології виконання будівельних робіт тощо.

Інший приклад: інженер технічного нагляду зобов’язаний у разі виявлення порушень, допущених підрядником та які він (підрядник) відмовляється усунути, повідомити замовника  й орган держархбудконтролю про це. Але кількість таких повідомлень фактично мінімальна.

Виникає питання – невже немає таких порушень та всі роботи ведуться повністю відповідно до законодавства? Ні, вони є. Але ж чому тоді про них не повідомляють?

Для цього може бути кілька причин. Інженери технагляду або не фахові, тобто не знають своїх прав та обов’язків, або умисно не виконують встановлені законодавством норми. Тобто свідомо йдуть на порушення, адже залежать від замовника. Хоча, можливо, вони замовника й повідомляють, але органи держархбудконтролю – ні.

Серйознішим аргументом, ніж штрафи та приписи, які накладаються зараз, стане позбавлення за повторне порушення вимог законодавства конкретного фахівця права займатися професійною діяльністю за рішенням суду на рік. Таку пропозицію близько місяця тому ДІМ вніс на розгляд Мінрегіону.

Хто має перевіряти забудовника

Раніше, до містобудівної реформи, виконання робіт СС2, СС3 ліцензувалося, а тепер воно буде сертифікуватися. Це створюватиме механізми впливу на недобросовісних фахівців та дозволятиме позбавляти  їх права займатися відповідною діяльністю.

Але сертифікація стосуватиметься не лише виконавців. Для того, аби якісно проводити перевірки, самі перевіряльники зобов’язані мати відповідний рівень компетентності. Тому таку процедуру доцільно запровадити для працівників ДІМ та Держсервісбуду.

Виконавців робіт може сертифікувати Держсервісбуд, а працівників Держсервісбуду та ДІМ – Мінрегіон.
Крім того, траплялися непоодинокі випадки: подається повідомлення про початок будівництва, а коли приходить орган містобудівного контролю – нікого немає на місці. Відповідно перевірка не проводиться.
Наразі внесені зміни в частині можливості проведення перевірки без суб’єкта містобудування, але із залученням представника органу місцевого самоврядування. Це корегує ситуацію.

Що має робити ДІМ

ДІМ виявлятиме порушення будівельного законодавства та впливатиме на порушників: видавати приписи, накладати штрафи, подавати до суду тощо.

Загалом система законодавства має бути побудована так, щоб суб’єкту містобудівної діяльності було б і комфортніше, і вигідніше, і простіше не порушувати закон – щоб було розуміння, що в іншому разі вживатимуться серйозні санкції.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті