Крила та вишки: як ситуація з «Мотор Січ» може вплинути на 5G в Україні

Крила та вишки: як ситуація з «Мотор Січ» може вплинути на 5G в Україні

Чому вчить досвід інших країн при роботі з Китаєм

Этот текст также доступен на русском
Крила та вишки: як ситуація з «Мотор Січ» може вплинути на 5G в Україні

Після оголошення про можливу націоналізацію підприємства «Мотор Січ» Китай висунув вимогу, щоб Україна в цьому процесі врахувала інтереси бізнесу з КНР. Серед акціонерів заводу – китайська компанія Beijing Skyrizon. Експерти застерігають: цей прецедент може вплинути на україно-китайські відносини в цілому і зачепити інтереси в інших сферах. Серед таких – телеком. Про те, як охолодження в стосунках з китайськими інвесторами може позначитися на цьому ринку, і досвід яких країн може стати орієнтиром, спеціально для Mind розповів телеком-експерт Роман Химич.

Розвиток подій навколо ПАТ «Мотор Січ» і очевидне захоплення Володимира Зеленського інструментами позасудового примусу змушують знову задатися питанням про ризики використання обладнання з КНР в Україні. Зокрема – того, що поставляється компаніями Huawei і ZTE під розгортання мереж 5G і вже працює на 3G і 4G мережах.

Що можуть являти собою санкції проти виробників?

Звернемося до зарубіжного досвіду. Влада Бразилії оприлюднила умови конкурсу на частоти для 5G-мереж. У них нічого не сказано про обмеження на використання обладнання з Китаю. Цей факт підбиває підсумки гучної історії про обіцянки США надати фінансову допомогу при відмові від подібного обладнання. Як стало зрозуміло буквально через пару тижнів, за цими обіцянками не стояло нічого серйозного.

Варто зауважити, що навіть у себе вдома адміністрація Трампа виявилася нездатною підтримати операторів, які несуть збитки через відмову від обладнання з КНР. Ще в 2019 році американський телеком-регулятор (Federal Communications Commission, FCC) прийняв рішення рекомендувати регіональним операторам, які працюють переважно в сільській місцевості, відмовитися від нього.

Тоді ж FCC поставила перед Конгресом питання про виділення їм фінансової допомоги в розмірі $1,62 млрд. Самі оператори – а їх близько 50-ти – оцінили свої витрати в $1,837 млрд. Конгрес підтвердив необхідність надати фіндопомогу, проте й досі не прийняв відповідного бюджету.

Виходячи з цього, Україна також навряд чи отримає будь-яку допомогу в обмін на обіцянку приєднатися до американської ініціативи, відомої як Clean Network.

Очевидний провал зусиль адміністрації Трампа в справі усунення китайських компаній з глобального ринку телекомунікацій – не привід для українських операторів розслабитися і продовжувати бізнес як звичайно. Так, події навколо ПАТ «Мотор Січ» демонструють зростаючу залежність української влади від політики США щодо КНР.

5G по-французьки

Вельми цікавий досвід Франції, яка робить ставку на довгострокові зусилля щодо захисту свого «цифрового суверенітету».

Офіційні особи Французької республіки декларують амбітні плани в частині розвитку мереж п'ятого покоління. Міністр промисловості пані Аньєс Паньє-Рунаше вважає 5G основою стратегії французького уряду, націленої на переміщення до Франції ділової активності та стимулювання економічного відновлення. «Ми повинні прискоритися, Німеччина взяла на себе дуже серйозні зобов'язання щодо впровадження 5G, Китай розгортає їх дуже швидко і вже розробив дуже потужні програми», – вважає вона.

Уряд оголосив про фінансування низки індустріальних пілотних проєктів 5G в рамках програми France Relance («Перезапуск Франції»). Визначено чотири цілі в частині фінансування цих ініціатив: стимулювання економічної конкурентоспроможності; розробка власних рішень для мереж телекомунікацій; реалізація дорожньої карти досліджень і розробок мережевих технологій наступних поколінь; вдосконалення підготовки місцевих спеціалістів і залучення іноземної експертизи.

Комерційний запуск 5G-мереж відбувся 18 листопада 2020 року. Чотири оператора приступили до освоєння діапазону 3,4–3,8 ГГц, заплативши за частоти в цілому 2,789 млн євро. Примітно, що ця сума буде виплачуватися з 2020 по 2034 рік. Крім цього оператори заплатять 1% доходу, отриманого від надання послуг на цих частотах. Додаткові подробиці щодо умов використання 5G-частот можна знайти тут.

На кінець січня в країні розгорнуто 8600 сайтів (базових станцій) п'ятого покоління; з них 5640 належать оператору Free Mobile, четвертому гравцеві французького ринку, який стартував пізніше за всіх – у 2009 році. Згідно з ліцензійними умовами, до 31 грудня 2022 року кожен з чотирьох операторів повинен ввести в дію 3000 сайтів зі швидкістю низхідного потоку не менше 100 Мбіт/с для 100% сайтів і 240 Мбіт/с для 75% сайтів. До 31 грудня 2025 року в строю повинні бути 10 500 сайтів зі швидкостями не менше 100 Мбіт/с для всіх сайтів і 240 Мбіт/с для 90% сайтів.

Як заборонити, не забороняючи?

У липні 2020 року Франція зробила кроки, які були сприйняті багатьма спостерігачами як завуальована заборона на використання обладнання постачальників з КНР. Гійом Пупар, керівник ANSSI (французького агентства з кібербезпеки) повідомив, що уряд не передбачає вводити повну заборону такого роду, однак збирається заохочувати місцевих операторів не купувати його, якщо вони ще не зробили цього. «Для тих, хто вже використовує Huawei, ми надамо дозволи на термін від трьох до восьми років», – сказав пан Пупар.

Пізніше агентство Reuters з посиланням на співробітників операторських компаній, які побажали залишитися невідомими, повідомило деталі цієї ситуації. За його даними, французька влада заявила операторам зв'язку, що не продовжуватиме дозволи на 5G-обладнання Huawei після закінчення терміну їхньої дії в 2028 році, що, нібито, виводить компанію з гри. При цьому і рішення ANSSI, і результати консультацій з операторами не були оприлюднені і не мають документального підтвердження.

У публічній площині оператори неодноразово заявляли, що вимагатимуть компенсацію від держави, якщо їх змусять змінювати вже встановлене обладнання. Варто відзначити, що дозволи зачіпають не тільки 5G-обладнання, а й попереднє покоління. Це означає, що якщо оператор вибере іншого постачальника для 5G-мережі, йому доведеться замінити вже наявне 4G-обладнання.

Вивчення обставин «плавної заборони» дозволяє зробити цікаві висновки. По-перше, французи не вірять в те, що з китайським обладнанням пов'язані ризики шпигунства і деструктивних дій. В іншому випадку вони ввели б повну заборону негайно, а не через сім років, в 2028 році. По-друге, нормативна база обмежувальних заходів оперує уявленнями про європейських і не-європейських постачальників. У цьому ж дусі висловлювався і сам Гійом Пупар: «Все, про що ми говоримо, –  це те, що ризик для європейських постачальників не такий, як для неєвропейських постачальників».

Що ж змусило Францію вибрати таку лінію поведінки?

А саме – щось середнє між повною негайною забороною в дусі США і відмовою обмежувати китайські компанії (як вчинила Німеччина)? Відповідь лежить в площині геополітики.

«... Виклик національному законодавству в частині безпеки 5G (...) стане випробуванням європейського «технологічного суверенітету», що народжується, уявлення про те, що Європа повинна бути автономною в цифровому просторі і не покладатися на іноземні компанії або уряди. У серії законодавчих ініціатив законодавці ЄС йдуть по тонкій грані між зниженням залежності Європи від іноземних гравців, таких як Huawei і хмарних провайдерів США, з одного боку, і відмовою від дискримінаційних заборон на іноземні компанії, які порушують політику ЄС і міжнародного відкритого ринку, з іншого», – пише мережевий ЗМІ Politico.

Просто кажучи, ЄС все більше дистанціюється від обох сторін американо-китайського конфлікту. Питання про ставлення до постачальників з КНР розглядається в рамках проблематики стійкості ланцюжків постачання (supply chain resilience) і з врахуванням EU 5G Cybersecurity Toolbox, ухваленого членами ЄС.

У разі подальшої ескалації конфлікту між КНР і США, віддаленість виробничих майданчиків в Китаї від споживачів в ЄС стає фактором ризику. Франція вирішила поступово зменшувати частку китайського обладнання, вбиваючи відразу декількох зайців. Місцевий бізнес отримує достатньо часу для адаптації, Париж може продемонструвати Вашингтону хоч якісь санкції, при цьому до 2028 року «або шах, або віслюк, або Насреддін»...

А що планують самі китайці?

Все вищевикладене відбувається в більш ніж примітному контексті. В кінці січня 2021 року Huawei оголосила про те, що приступає до будівництва своєї першої фабрики з виробництва обладнання для мереж мобільного зв'язку за межами Китаю. З'явиться вона саме у Франції, в самому центрі «Старої Європи» – на кордоні з Німеччиною (провінція Ельзас).

Починаючи з 2023 року фабрика повинна буде виробляти базові станції, антенні пристрої та інше мережеве обладнання. Заявлений обсяг виробництва «в грошах» – близько 1 млрд євро на рік. Загальні інвестиції складуть 200 млн євро, що дозволить створити 300 високооплачуваних робочих місць.

Трохи раніше, 30 грудня 2020 року, керівники ЄС і Китаю оголосили про досягнення домовленості щодо основних положень «Всеохоплюючої угоди про інвестиції» (ВУІ, Comprehensive Agreement on Investment, CAI). На церемонії його підписання були присутні, крім керівництва Єврокомісії, канцлер ФРН Ангела Меркель і президент Франції Емманюель Макрон. В офіційному повідомленні Єврокомісії Угоду називають «найамбітнішою» з тих, які коли-небудь підписував Китай.

У 2020 році Китай посів перше місце в списку торговельних партнерів ЄС, випередивши США з показниками європейського експорту в КНР 202,5 ​​млрд євро (+2,2%) і 383,5 млрд євро імпорту з КНР (+5,6%). Разом 586 млрд євро зовнішньоторговельного товарообігу за даними Євростату на 15 лютого 2021 року.

Для порівняння: експорт ЄС в США скоротився до 353 млрд євро (-8,2%), а імпорт знизився на 13,2% до 202 млрд євро, разом 555 млрд євро. При цьому позитивне торгове сальдо ЄС в торгівлі з США залишилося на колишньому рівні – близько 151 млрд євро. Цей факт гарантує нові зусилля з боку США домогтися «справедливості» у відносинах з європейськими союзниками.

При чому тут геополітика?

Чотири роки перебування при владі Дональда Трампа завдали серйозної шкоди відносинам США і країн ЄС. Європейці усвідомили, що їхній беззмінний союзник і ключовий торговий партнер переживає не найкращі часи і може надовго загрузнути у власних проблемах. У цій ситуації їм доводиться по-новому вибудовувати відносини і з Пекіном, і з Вашингтоном.

Те, що відбувається в цьому трикутнику є важливим уроком і для України. Дуже багато схожого, як і багато поставлено на карту. На щастя, урок виглядає не надто складним і цілком доступний для засвоєння.

Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.

Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.

Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.

У випадку, якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію. Або надішліть, будь-ласка, на пошту [email protected]
Проєкт використовує файли cookie сервісів Mind. Це необхідно для його нормальної роботи та аналізу трафіку.ДетальнішеДобре, зрозуміло