Друзі по бартеру: чому російські Су-35 не зроблять погоду в Ірані

Друзі по бартеру: чому російські Су-35 не зроблять погоду в Ірані

Зміцнення відносин двох держав – нова проблема для старого світу

Друзі по бартеру: чому російські Су-35 не зроблять погоду в Ірані
Фото: militaryarms.ru

Світові ЗМІ наввипередки обговорюють новину про те, що представництво Ірану в ООН офіційно заявило, що країна придбала у рф винищувачі типу Су-35. Згадки про це з'являлися ще напередодні Нового року. Про те, що ці літаки означатимуть для Ірану і як ці винищувачі вплинуть на ситуацію в регіоні, розповів Mind військовий експерт Михайло Жирохов.

Для спеціалістів, а також для тих, хто хоча б побічно цікавиться розвитком військової моці Ірану, це не є новиною. Розмови про те, що Тегеран хоче придбати в росії партію винищувачів Су-35, тривають щонайменше останній рік.

Вперше такі чутки почали циркулювати після січня 2022 року, коли Єгипет під тиском США відмовився від 24 Су-35, контракт на постачання яких був укладений у 2018 році. Оскільки на той момент вже були виготовлені мінімум 32 літаки, москва почала шукати нового потенційного покупця. Його вона знайшла в Тегерані: у вересні іранські ЗМІ заявили, що військове відомство розглядає можливості для такої покупки. Тоді ж західні ЗМІ заявили, що іранські пілоти вже випробували літаки в повітрі.

Така угода в принципі не має дивувати. росія довгий час була основним постачальником зброї для Ірану, і Тегеран відповів на це послугою, надавши рф безпілотники для використання у війні проти нашої країни. Раніше Іран цікавився російськими літаками, зокрема Су-30СМ та Су-35, які рф використовувала у війні як у Сирії, так і в Україні. Іран також часом виявляв зацікавленість у придбанні навчально-тренувальних літаків Як-130.

Знаходячись багато років під жорсткими санкціями західних країн Тегеран зі зрозумілих причин не може отримати літаки з Європи, не кажучи вже про США. Чисто теоретично вірогідним постачальником міг би бути Китай, але в Пекіні не готові до більш тісної співпраці з режимом аятоли, бо планують і надалі залишатися нейтральними в регіональній напруженості, яка існує на Близькому Сході, та в перспективі зблизитися з арабськими державами Перської затоки.

Можна говорити, що нові закупки є продовженням багатолітньої практики співпраці із СРСР. Так, у різні роки Іран купував фронтові бомбардувальники Су-24МК, винищувачі МіГ-29, штурмовики Су-25 і Су-22 та транспортні літаки Іл-76 (але все це було в минулому – остання партія МіГ-29 і Су-24 була придбана 1990 року).

Тому рішення про закупівлю Су-35 є логічним кроком у чисто оперативному й матеріально-технічному плані. Іранці вже знають радянську військову техніку (а ніхто у рф навіть не приховує, що Су-35 по суті є просунутим варіантом старого Су-27), її технічні характеристики та принципи роботи.

Читайте також: Іран підтримає путіна, а США – моджахедів: як поширюється український конфлікт

Переваги та недоліки Су-35 для Ірану

Отже, Су-35 став найсучаснішим бойовим літаком ВПС Ірану та першим літаком російського виробництва, який придбала країна.

Су-35, що дебютував у Дубаї 2003 року, безумовно, стане значним стрибком для іранської військової авіації з технологічного погляду.

Однак незважаючи на те, що Іран є відносно добре розвиненою країною з потужною технологічною базою і досвідом експлуатації умовно «совєцької» техніки, впровадження нового типу літака не буде легким або швидким. Річ у тім, що сучасний літак – це система, що складається з різних елементів, і насамперед це бази технічного обслуговування, ракети, радари, авіоніка, система обміну інформацією тощо, які мають бути тісно інтегровані.

Перш за все необхідно навчити пілотів і технічний персонал, створити належну інфраструктуру. Для цього потрібні гроші, час та знання. До речі, саме тому отримання Україною сучасних західних літаків – це не зовсім швидко.

Безумовно, Су-35 є більш універсальним, ніж нинішні іранські МіГ-29, які були розроблені переважно для перехоплення інших літаків, а також Су-22 і Су-25, які підходять виключно для ураження наземних цілей.

Су-35 має радіолокаційну станцію «Ірбіс-Е» та є багатоцільовим реактивним літаком, придатним як для здобування переваги в повітрі, так і для ударних операцій. Згідно з рекламними даними від виробника, Су-35 може одночасно супроводжувати до 30 повітряних цілей і вражати до двох цілей ракетами «повітря – повітря» або до чотирьох цілей ракетами «повітря – земля».

Читайте також: Не дронами єдиними: Іран обходить західні санкції, створивши з цього окремий напрямок бізнесу. І, схоже, активно вчить цьому росію

Су- 35 навряд чи змінять військову ситуацію в регіоні

Те, що Тегеран отримує такі технології та зміцнює військові зв’язки з росією, яка активно прагне підірвати заснований на правилах порядок, звісно ж, не є доброю новиною. Але, з іншого боку, закупівля Іраном Су-35 навряд чи змінить ситуацію в регіоні попри тривожну риторику з боку деяких західних військових аналітиків.

Слід розуміти, що відставання росіян в авіоніці колосальне. Так, Су-35 має радар із пасивною фазованою антенною решіткою, тоді як літаки, що використовують США, Ізраїль та арабські країни в Перській затоці, обладнані більш ефективними радарами з активною антенною решіткою і тому мають набагато більшу дальність виявлення цілі. Немає підстав вважати, що Су-35 у чомусь перевершує західні літаки, як-от Rafale або F-16 (в останніх варіантах), не кажучи вже про F-35, який може виявляти й атакувати Су-35 ще до того, як пілот російського літака помітить противника.

Крім того, постає питання щодо кількості. Навіть якщо Іран отримав усі літаки єгипетського контракту ось «прям зараз», враховуючи поганий стан усієї бойової авіації Ірану (всі його літаки застарілі й незабаром повинні бути зняті з експлуатації), Тегерану потрібно купити ще кілька десятків нових літаків, щоб просто досягти мінімального рівня звичайного повітряного стримування.

Навіть коли всі 35 літаків будуть доставлені, розгорнуті та введені в повноцінну експлуатацію, а це може забрати кілька років, Сполучені Штати й об’єднані сили арабських країн Перської затоки (не кажучи вже про Ізраїль) збережуть перевагу над Іраном. Крім того, навіть найдосконаліша авіація не має жодного сенсу без сучасних ракет, отже, залишається незрозумілим, які та скільки ракет придбає Тегеран. І взагалі чи має можливості росія, яка зараз веде повноцінну війну з Україною, поставляти їх на експорт.

Тому можливо говорити, що більш тривожним елементом угоди є не самі літаки, а реальність російсько-іранської співпраці, яка посилюється. Очевидно, що після 24 лютого 2022 року вся ця «вісь ренегатських держав» (рф, Іран та Північна Корея) поглибила економічні зв’язки. Не так давно москва та Тегеран оголосили про інтеграцію своїх банківських систем, щоб обійти західні санкції. Тому цілком вірогідно, що Іран продовжить подальші закупівлі зброї в росії, що лише посилить ворожнечу Тегерана та москви із Заходом.

Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.

Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.

Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.

Проєкт використовує файли cookie сервісів Mind. Це необхідно для його нормальної роботи та аналізу трафіку.ДетальнішеДобре, зрозуміло