Вибори в росіїі: навіщо це путіну
Яку мету має диктатор, коли йде на президентські «перегони» з одним учасником
Наприкінці цього тижня, 15–17 березня, країна-терорист має знову переобрати головного терориста – провести президентські вибори. Як-то кажуть, там може бути лише вибір без вибору. Проте путіну чомусь усе ще важливо удати підтримку показової демократії. Навіщо це йому і як цю дію буде розіграно для електорату, розбирався для Mind політолог Ярослав Телешун.
Читайте також: Президентські вибори у Тайвані: чого від них чекають Китай і США та хто може справдити їхні сподівання
Президентські вибори в російській федерації – це зрежисована вистава з наперед визначеним результатами й цілями. Проте, якщо результати президентських виборів є очевидними, цілі своєю чергою для стороннього спостерігача можуть бути не такими явними.
Попри те, що волевиявлення громадян пройде як «вибори без вибору», як це не парадоксально, вони важливі для російського режиму. Адже дадуть змогу кремлю досягти кількох цілей:
- стабілізувати внутрішньополітичний процес в росії та посилити тиск на опозицію;
- активізувати проросійських симпатиків у країнах Європи та Північної Америки;
- створити додатковий важіль тиску на Україну.
Тобто вибори є не самоціллю, а інструментом розв'язання ключових проблем внутрішньополітичного порядку денного та знаряддям просування російських наративів назовні.
Читайте також: Рік політичних реваншів: 8 найважливіших виборів 2024 року
Зібрати всіх до купи – дружити проти всіх
По-перше, вибори потрібні кремлю для легітимації свого режиму та консолідації російського суспільства. Саме потреба в цих кроках, як відповіді на проблеми соціально-економічного та політичного характеру, є головним мотивом для президента путіна провести вибори. Хоча деякі представники російського істеблішменту неодноразово закликали керманича кремля скасувати вибори як рудиментарну складову.
Незалежно від того, чи буде голос громадянина рф на користь путіна ідейним, чи вибором через традиції, чи згодою з вибором через апатію і політичне відчуження – це рішення зацементує російське колективне «ми». Легітимізація свого режиму на наступні шість років дозволить кремлю легітимізувати й російську війну проти України. Колективне рішення російського істеблішменту щодо агресії проти України завдяки виборам буде масштабоване на все суспільство загалом.
Також вибори дозволять консолідувати росіян навколо путіна як «капітана корабля», що веде судно в шторм багатовимірного протистояння із Заходом. Це дозволить кремлю відносно безболісно ухвалювати непопулярні рішення (наприклад, посилити мобілізацію).
Потенційно не здатний
По-друге, вибори, як зазначалося вище, – інструмент підігравання правопопулістським силам у Європі та Північній Америці, що відкрито або латентно симпатизують кремлю.
Йдеться не стільки про створення образу «цивілізованої» держави, що регулярно проводить вибори (цей етап уже пройдений), скільки про транслювання наративів під час виборчої кампанії путіним, його оточенням та державними ЗМІ, які резонують із порядком денним правих і лівих популістів на Заході. Тобто кремлівські наративи направлені не лише на внутрішню, а й одночасно на зовнішню аудиторію.
Представники російського політичного класу під час виборчої кампанії активно критикували західну соціально-ліберальну модель управління та апелювали до традиційних цінностей: засуджували трансгендерів і ЛГБТ-рухи «як іноземну кампанію з підриву російського способу життя», виступали проти абортів і мігрантів тощо. Відповідно росія позиціювалася як «твердиня» традиційних цінностей.
Такі меседжі прямо або опосередковано резонують із тезами, що просуваються правопопулістськими політичними силами у країнах Європи та Північної Америки. Ба більше, деякі ультраправі популісти в Європі та Сполучених Штатах відкрито позитивно оцінювали окремі висловлювання путіна.
З огляду на те, що 2024 рік – це рік виборів, пряма або опосередкована підтримка москвою своїх союзників у Європі, а особливо в Сполучених Штатах Америки може суттєво вплинути на політику цих держав. А значить, і на перспективи їх подальшої підтримки України в її боротьбі з російською агресією.
«Нова й таємнича» стратегія
По-третє, вибори дозволять москві посилити тиск на Київ, поширюючи наративи щодо недемократичності та корупційності України, яка скасувала вибори, тоді як росія їх провела. Варто зауважити, що такі меседжі й так час від часу з'являються у провідних західних медіа. Вибори ж можуть посилити позицію кремля у подальших спробах дискредитувати Україну на міжнародній арені.
Читайте також: Президентські вибори: про ймовірність зміни влади в Україні під час війни
Однак варто розуміти, що вибори несуть і певні загрози для російського режиму. Звичайно, йдеться не про «несподівані» результати, чи неявку громадян на виборчі дільниці. Власне тут, як зазначалося вище, все буде прогнозовано та зрежисовано.
Йдеться про додаткові витрати на купівлю лояльності громадян напередодні виборів. Адже, незважаючи на зростання економіки у 2023 році, попри війну та санкції, рекордно низький рівень безробіття, низьку інфляцію та зниження відсотка росіян, які живуть за межею бідності, російська економіка перебуває далеко не в найкращому стані.
Навпаки, на думку окремих західних економістів, ці показники можуть свідчити про перегрів економіки. І вибори, що породжують додаткові витрати, можуть форсувати цей процес.
Питання лише в тому, чи зможе Україна та її союзники, усвідомлюючи цілі виборів у росії, використати їх на свою користь.
Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.
Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.
Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.
