Провал на 10 мільярдів: кому вигідні заморожені тендери «Укрзалізниці»

Великі тендери «Укрзалізниці» вкотре заблоковані. Учасники ринку оцінюють обсяг заморожених наразі закупівель за скаргами компаній-«прокладок» у 9–10 млрд грн. Що робить залізничного монополіста таким вразливим перед дрібними «диверсантами» і чого вони домагаються?

Вагонні тендери: тричі провал

Цього тижня знову виявився заблокованим тендер на закупівлю вантажних вагонів для «Укрзалізниці». Залізниця неодноразово протягом року намагалася закупити близько 2500 універсальних піввагонів (від тендера до тендера кількість трохи змінюється), маючи намір витратити на цю закупівлю до 3 млрд грн. Замовником виступає Дарницький вагоноремонтний завод (ДВРЗ, філія ПАТ УЗ, на балансі якого – основна частина напіввагонів).

Він намагається провести цей тендер вже втретє за цей рік – спочатку 18 січня, потім 26 квітня, і, нарешті, останні лоти були виставлені в липні–серпні. Вперше тендер провалився через бойкот з боку виробників: вони порахували, що ціна 1 млн грн за вагон, яку виставила «Укрзалізниця», занадто низька. Після цього замовник вийшов на тендер з очікуваною ціною закупівлі 1,2 млн грн за напіввагон. На даний момент ці два тендери по всіх лотах визнані такими, що не відбулися або були скасовані. 5 липня і 2 серпня ДВРЗ знову оголосив торги по 11 лотах, усього на 2500 вагонів і 2,88 млрд грн. Заявки приймалися до 12 вересня, а 21 вересня мав відбутися аукціон.

Проте 20 вересня АМКУ прийняв до розгляду скаргу одного з учасників, компанії «Максмед Інтернешнл», на порушення процедури закупівлі. Крім того, 19 вересня зареєстрована скарга в АМКУ ще одного учасника, Крюківського вагонобудівного заводу, але вона поки що – на розгляді. Усі лоти по цьому тендеру зараз у системі ProZorro мають статус «перекваліфікація, період оскарження». Однак шанси на те, що тендер знову поміняє статус лотів на такі, що не відбулися або відмінені, дуже високі.

Хто блокує тендери?

Назва компанії «Максмед Інтернешнл» вже давно знайома в «Укрзалізниці» та далеко за її межами – протягом як мінімум останнього року вона блокує публічні закупівлі в системі ProZorro шляхом подання скарг на порушення тендерних процедур до АМКУ. Інтереси компанії не обмежуються залізничною галуззю. Так, відповідно до системи ProZorro, вона цікавилася тендерами «Укргазвидобування» і «Укрнафти», «Укртрансгазу», «Полтаваобленерго», ДП «Торецьквугілля», «Кіровоградобленерго», «Закарпаттяобленерго» і навіть Міноборони. У більшості цих випадків зірвати тендери не вдалося: скарги або пропозиції «Максмед» як учасника були відхилені. І лише відносно «Укрзалізниці» та її філій система блокування виявилася дуже ефективною.

За даними учасників ринку, на сьогодні компанія оскаржує близько 100 тендерів, загальна сума яких наближається до 6 млрд грн. Компанія проявляє інтерес до поставок найширшого переліку продукції – від акумуляторних батарей, балок, профілів і постільної білизни до тривагонних дизель-поїздів вартістю 1 млрд грн. Вигравати тендери «Максмеду» доводилося не так вже часто – наприклад, у серпні цього року компанія стала переможцем тендера на 8,2 млн грн, який проводив «Центр забезпечення виробництва» (ЦЗВ, філія ПАТ УЗ, колишній «Укрзалізничпостач»). Єдиний конкурент «Максмеда» у цій закупівлі, ТОВ «Глобал Енерджі Груп», запропонувало ціну всього на 16 000 грн більше.

Згідно з даними сайту «Наші гроші», ще до введення в експлуатацію системи ProZorro «Максмед Інтернешнл» виграла тендер на поставку металовиробів на суму 90 млн грн. Це, зазначають автори моніторингу, було на 10 млн вище справедливої ​​ринкової ціни. Варто відзначити, що це – не єдина компанія-посередник, яка блокує тендери УЗ через АМКУ. Раніше серед них фігурували також «Євроклінсервіс», «Трансінвест», «Форма-Трейд», «Трейд Коммодіті» та інші.

Що дозволяє зривати тендерні процедури?

Схема «Максмед» проста – вона вишукує найдрібніші вади чи неузгодженості або в документах учасників, або в самій тендерній документації, яку публікує замовник, і на цій підставі заявляє про порушення своїх прав як потенційного (або одного з) учасників. І вимагає або внести зміни до тендерної документації, або відхилити заявки опонентів. Якщо АМКУ визнає скарги (а саме так відбувається найчастіше), то тендер або йде «на нове коло» або визнається таким, що не відбувся через недостатню кількість учасників. Найчастіше на тендерах «Укрзалізниці» опонентами на тендерах виступає Крюківський вагонобудівний завод, а також «Дніпровагонмаш» та інші дрібніші виробники або їх представники.

«На даний момент через ці компанії-посередники заморожені тендери на суму близько 9–10 млрд грн», – розповів Mind голова наглядової ради КВБЗ Володимир Приходько. При тому що, за його словами, «Максмед Інтернешнл» не є ані виробником, ані представником будь-кого з виробників залізничних вагонів, матеріалів або комплектуючих. «З основних фондів у них одні меблі. Довідок про те, інтереси яких заводів вони представляють, у них також немає», – підкреслює Приходько. КВБЗ почав йти ва-банк і також подавати скарги в АМКУ на «Максмед», але поки результату це не дало.

«Максмед» називають себе «санітарами лісу», і це частково правда, оскільки вони діють повністю законними методами – користуються дрібними «блохами» в нормативці УЗ», – зазначає головний редактор порталу «Наші гроші» Юрій Ніколов. «Ця компанія лише скористалася своїм законним правом. Зрозуміло, що вона ним зловживає. Але ми ніяк не можемо на це вплинути», – вказує Олена Чайковська, начальник відділу документального забезпечення конкурсних торгів «ЦЗВ» ПАТ УЗ.

Ніколов погоджується, що цифра в 10 млрд «заморожених» тендерів, названа Приходько, відповідає дійсності. «Максмед» зібрав навколо себе досвідчених тендерників, які, за нашою інформацією, самі раніше працювали в «Укрзалізничпостач» і знають усі ці тендерні процедури до найменшої коми, включаючи всі слабкі місця нормативки. При цьому власники компанії явно володіють великою політичною вагою, є підстави вважати, що вони мають покровителів у парламентській фракції БПП», – каже Ніколов. Раніше «Наші гроші» пов'язували компанію з бізнесменами Андрієм Адамовським і Олександром Грановським (останній – також нардеп від фракції БПП). Але самі вони публічно заперечували цей зв'язок.

Чого домагається «диверсант» і хто може вплинути на ситуацію?

Найпоширеніша думка учасників ринку щодо мотивів «санітара» – «Максмед Інтернешнл» намагається «влізти» в «найсмачніші» тендери залізниці, змусивши таким чином домовлятися з собою або виробників, або «Укрзалізницю». «Вони дійсно з'являються майже в усіх закупівлях (УЗ. – Mind), що можуть представляти якийсь грошовий інтерес», – констатує Ніколов. Однак при цьому не схоже, що залізниця активно шукає шляхів забрати у «Максмед» та їй подібних можливості для маніпуляцій. Там визнають проблему, однак нарікають на ProZorro і законодавство. «Сама система запущена недавно, зрозуміло, що вона ще сира. Але так прописані техзавдання, тут нічого не поробиш», – виправдовується за держмонополіста Чайковська.

Раніше міністр інфраструктури Володимир Омелян натякав, що система електронних закупівель працює неефективно. «Зловживань – маса. На жаль, вони навіть не у відсотках, а в рази, багаторазові. Тим часом ProZorro показує величезну економію», – говорив міністр ще наприкінці 2016-го. А навесні цього року президент Петро Порошенко під час одного з публічних виступів заявив, що необхідно забрати у АМКУ право призупиняти держзакупівлі за зверненням одного з учасників і пообіцяв невідкладно закон з цього приводу. Але відтоді нічого не зроблено.

Днями в.о. глави ПАТ УЗ Євген Кравцов заявив, що залізниця шукає механізми вирішення проблеми з блокуванням тендерів. «Ми розглядаємо можливість укладення прямих договорів з переговорної процедури з використанням механізмів ProZorro, а також застосовуватимемо спеціальні процедури закупівель, якщо це дозволяє законодавство», – сказав Кравцов. Що заважало робити це досі – незрозуміло.

Ніколов вважає, що проблему багатьох тендерів можна було б легко зняти, лише вирішивши питання з конкуренцією. Це стосується тих закупівель, які визнаються такими, що не відбулися, після відсіювання одного з учасників через недостатню конкуренцію. «Потрібно спрощувати умови, щоб потрапляти на тендер могло більше виробників. Звичайно, цього не зробити за 2 секунди. Але нічого не робиться роками», – підкреслює він.

Почніть з кадрів

Експерт з публічних закупівель, член «CFA Україна» Ростислав Чайківський впевнений, що проблема має своє коріння навіть не в площині законодавства про держзакупівлі, а в площині кадрового питання. «Ніде в світі принципи ефективного менеджменту не припускають, що питання закупівель буде повністю автоматизованим. Значна частина відповідальності за прийняття рішення все одно лежить на людях, лише грамотний керівник може вирішити, який постачальник є найкращим для його компанії. Подивіться на Toyota, Coca-Cola та інші еталонні зразки якісного менеджменту. І ніхто не вибирає за принципом найнижчої ціни, системи на кшталт ProZorro є лише допоміжним інструментом для визначення справедливої ​​ціни», – вважає Чайківський.

Тому експерт упевнений, що вирішити питання закупівель «Укрзалізниці» або інших держкомпаній неможливо без вирішення проблеми кадрових призначень і вибору якісного менеджменту для держпідприємств. «Без цього ми все одно будемо перед дилемою. Відмовитися від ProZorro або зробити виключення з використання системи для ряду закупівель? Тоді ми нівелюємо все, чого домоглися за допомогою цієї системи. Залишити як є? Збережуться можливості для подібних маніпуляцій. За фактом корупціонери легко знайшли, як пристосуватися до ProZorro, а чесні люди як раз від неї страждають», – міркує експерт.

При цьому він нагадує, що уряд давно сповідує принцип «ручного» менеджменту основними  держпідприємствами, пов'язаного по руках і ногах статусом «в.о.». У цьому ж статусі зараз перебуває і чинний керівник залізниці Євген Кравцов.

Mind також звернувся за коментарем до представників ProZorro з питаннями про те, які «сирі» місця системи дозволяють зривати процедури закупівель і наскільки виправдані претензії до системи її критиків. «У системі дійсно існує можливість подати скаргу в АМКУ. Бізнес може оскаржити прийняті рішення щодо переможця (якщо підозрює змову і корупційну складову), дій чи бездіяльності замовника, які відбулися після оцінки тендерних пропозицій. Можливість оскаржити рішення замовника – це важлива складова реформи, яка надає можливість бізнесу захистити свої права», – говорить PR-менеджер ProZorro Лариса Лузінская.

Вона нагадує, що зараз, згідно із законом «Про державні закупівлі», при наявності скарги система автоматично блокує закупівлю. «Це зроблено для того, щоб АМКУ провів розслідування і в разі підтвердження підозр зміг винести постанову, наприклад, про скасування тендера до того, як несумлінний замовник укладе угоду. Якщо скарга була безпідставною, АМКУ відхиляє її, і система розблокує процедуру.

Таким чином, цей інструмент є максимально продуманим і ефективним, і в разі спроб маніпулювання ніяк не заважає продовжити після розблокування», – впевнена Лузінская.