На пороховій бочці: 5 імовірних війн 2021 року

Світ перебував у стані локдауну більшу частину 2020 року. Однак, як писав Mind, на Кавказі, а також на індійсько-китайському кордоні та в Ефіопії розгорялися конфлікти, які були заморожені десятиліттями.

2021 року подібних спалахів насильства може стати більше. Цьому сприятиме зростання соціальної напруженості через економічні труднощі, породжувані пандемією COVID-19. За прогнозом Міжнародної продовольчої програми ООН, 2021 року у 20 країнах населення потребуватиме гуманітарної допомоги, а на територіях Ємену, Буркіна-Фасо, Нігерії та Південного Судану може виникнути катастрофічний голод.

Експерти побоюються, що дрова у вогонь соціальних хвилювань у проблемних регіонах підкидатимуть сильні геополітичні суперники, які прагнуть позмагатися один з одним у гібридних війнах. Міжнародний комітет порятунку вказує на тривожний тренд – кількість інтернаціоналізованих збройних конфліктів у світі зросла на 600% з 1990 року. Війни стають дедалі складнішими: дві третини нинішніх війн мають принаймні три протиборчі сили, а в кожну п'яту війну залучено понад десять сторін.

Нижче йтиметься про конфлікти, які розпалюються та здатні перетворитися на нові серйозні війни в році, що настав.

Повстання талібів в Афганістані

З початку 2020 року Сполучені Штати ведуть мирні перемовини з рухом «Талібан», прагнучи покласти край 19-річному повстанню талібів в Афганістані й вивести американські війська із цієї країни. Однак дипломатичні процеси не знизили рівень насильства. Навпаки, таліби для посилення своєї ваги в мирних перемовинах активізували бойові дії в південних провінціях країни – і 2020 рік став для Афганістану одним з найкривавіших. За офіційними даними, «Талібан» здійснив за минулий рік 18 500 атак, серед яких були цільові вбивства держслужбовців і журналістів.

Нещодавно міністр внутрішніх справ Афганістану Массоуд Андарбаі виступив із заявою, що «Талібан» збирається розпочати повномасштабну війну цієї весни, і урядові армія, поліція і служби розвідки також ведуть підготовку до відбиття цієї військової агресії під єдиним командуванням. За твердженням афганських чиновників, таліби не вірять у можливість міру й не виконують взяті зобов'язання, як-от припинення співпраці з «Аль-Каїдою». Їхня ймовірна мета – уповільнити перемовини до виведення іноземних військ з Афганістану в травні цього року та взятися за захоплення територій.

Ісламістська криза в Буркіна-Фасо

Буркіна-Фасо – держава в посушливому африканському регіоні Сахель – демонструє найшвидше у світі занурення в хаос. Влада Буркіна-Фасо, а також Малі й Нігеру, що межують з нею, виявилися втягнутими в так званий асиметричний конфлікт, який вони не можуть залагодити військовим шляхом. Пов'язані з «Аль-Каїдою» та ІДІЛ терористичні угруповання нападають на населені пункти, вбивають місцевих лідерів і змушують жителів залишати домівки. За лічені роки вони перетворили одну з найспокійніших і стабільних держав Африки в одне з найнебезпечніших місць на планеті.

«Лише два роки тому в Буркіна-Фасо не спостерігалося жодних масових конфліктів або переміщень. Але 2020 року кількість внутрішніх переселенців подвоїлася та перевищила 1 млн. Через ескалацію насильства й економічні наслідки кризи COVID-19 населенню Буркіна-Фасо загрожує голод», – йдеться в грудневому звіті Міжнародного комітету порятунку.

Через атаки джихадистів великі території Буркіна-Фасо фактично випали з-під урядового контролю. У країні зростає етнічна й релігійна напруженість. Є висока ймовірність, що в Буркіна-Фасо спалахне антиурядове повстання, яке перетвориться на громадянську війну.

Тиграйський конфлікт в Ефіопії

У листопаді 2020 року багатьох шокувала звістка про початок добре озброєного сепаратистського повстання в північному штаті Тиграй 108-мільйонної Ефіопії. Для утихомирення бунтівного регіону уряд африканської країни здійснив широкомасштабну військову операцію із застосуванням авіації та артилерії. Цей конфлікт, що вже призвів до тисяч жертв, здатний спалахнути в Ефіопії з новою силою й охопити сусідні держави.

Попри запевнення прем'єр-міністра Ефіопії Абія Ахмеда про відновлення урядового контролю над містами в Тиграї, озброєні сепаратисти не здалися. Вони відступили в гори та, ймовірно, готуються розпочати партизанську війну. Силові заходи, що вживаються владою Ефіопії з приборкання Тиграю, навряд чи посприяють миру та стабільності. Найімовірніше, вони посилять у регіоні антиурядові настрої та міжетнічну ворожнечу.

«В Ефіопії може початися повномасштабна громадянська війна. Тиграйські сепаратисти – це колишні військові з надзвичайно великим досвідом ведення партизанських дій. Вони були атаковані на своїй рідній території, і кожен, хто знайомий із географією Тиграю, розуміє, що тамтешня складна, гориста й пересічена місцевість – ідеальна територія для партизан... Ефіопія може стати ще однією Югославією, розколовшись за етнічними лініями», – пише Financial Times, посилаючись на військових експертів.

Ірано-американське протистояння в Іраку

3 січня 2021 року шиїтське угруповання «Катаїб Хезболла» та інші проіранські військові формування провели багатотисячний «Марш честі» в іракському Багдаді. Вони продемонстрували силу й рішучість помститися США за смерть іранського військового лідера Касема Сулеймані, вбитого рік тому внаслідок ракетного удару Штатів. Водночас лідери демонстрантів сигналізували, що не мають наміру поспішати з відплатою і хочуть дочекатися, поки Джо Байден змінить Дональда Трампа на посаді президента США.

«Ми не будемо штурмувати посольство диявола (посольство США в Іраку) та скидати уряд Іраку... ще є час», – заявив глава «Катаїб Хезболли» Абу Хуссейн аль-Хамідаві.

Подібні декларації, схожі на загрози, викликають в іракців побоювання у зв'язку з тим, що їхня країна стає головною ареною ірано-американського конфлікту. Міністр закордонних справ Іраку Мохаммад-Джавад Заріф днями висловив припущення, що «ізраїльські агенти-провокатори можуть здійснити з Іраку атаки проти американців, щоб створити для США формальний привід почати бойові дії» проти проіранських сил. На його думку, ситуація в Іраку настільки напружена, що «будь-який феєрверк може викликати інтенсивний вогонь у відповідь».

Розформування проіранських збройних угруповань було однією з головних передвиборних обіцянок нового прем'єр-міністра Іраку Мустафи аль-Кадімі, який прийшов до влади в травні 2020 року. Однак це завдання виявилося йому не під силу. Іран створив з угруповань, які воювали в Іраку проти ІДІЛ, аналог ліванської «Хезболли» з потужною політичною підтримкою та економічною базою. За словами військових експертів, спроба армії Іраку роззброїти проіранські військові угруповання стала б суїцидальною для обох сторін.

Громадянські заворушення у Венесуелі

Колись одна з найбагатших держав Латинської Америки протягом останніх років була прикладом тотальної корупції та поганого управління. За три роки венесуельська валюта втратила 99% своєї вартості, за оцінкою ООН, через погіршення умов життя країну залишили 5,4 млн людей, або 15% населення.

Очікування, що проамериканська опозиція скине соціалістичний уряд Ніколаса Мадуро, зростали з січня 2019 року, коли США призначили Хуана Гуайдо новим лідером Венесуели. Однак зміна влади не відбулася. Ба більше, Ніколас Мадуро нещодавно повернув собі контрольований опозиціонерами парламент. За підсумками виборів у грудні 2020 року його партія отримала абсолютну більшість мандатів, набравши понад 68% голосів виборців при вкрай низькій явці в 31%. Представники 25 опозиційних партій, зокрема лідер опозиції Хуан Гуайдо, бойкотували вибори.

Голоси опозиції після того, як вона пішла з парламенту, напевно зазвучать більш радикально, і замість політичних домовленостей венесуельці бачитимуть заклики до повалення влади. Ймовірність громадянського конфлікту зросте ще й з огляду на те, що у Венесуелі, яка страждає від пандемії й економічних санкцій, посилиться брак палива та продуктів харчування.