Тема Давосу: екологія

Тема Давосу: екологія

Головні тези спікерів WEF 2021

Тема Давосу: екологія
Фото: World Economic Forum

Триває 51-й Всесвітній економічний форум. Цього разу він проходить не безпосередньо у швейцарському Давосі, а в онлайні. Mind висвітлює головні теми, обговорювані під час цього заходу, та наводить думки учасників, здатні надати актуальну «картину світу».

Ризики, пов'язані з погіршенням стану навколишнього середовища, не лише зберігають свою актуальність для людства, а й нарощують її. Таку думку висловили дослідники у звіті, підготовленому під егідою WEF напередодні старту цьогорічного форуму. Навіть попри те, що пандемія COVID-19 привернула на себе максимум уваги по всьому світу й стала найголовнішим викликом 2020-2021 років, екологічні небезпеки продовжують залишатися значущими, що відображено й у програмі заходу.


У 21-му столітті вартість природи все більше визначає політику урядів і прийняття економічних рішень. Вона стоїть на порядку денному в Давосі цього тижня в ході дискусій про захист Амазонки і скорочення викидів СО2 і, ймовірно, стане центральним питанням у ініційованому ООН саміті про біорізноманіття, який відбудеться в Куньміні, Китай, цього року.

За даними страхової компанії Swiss Re, більше половини світового ВВП – $42 трлн – залежить від добре функціонуючого біорізноманіття. «Природний капітал», що підтримує людське життя, схоже, скоро перейде в клас активів: охолоджуючий ефект лісів, здатність водно-болотних угідь запобігати повеням, здатність океанів виробляти продукти харчування – все це розуміється як послуги з певною фінансовою вартістю. Тварини теж.

На думку Ральфа Чаміхаса з МВФ, послуги лісових слонів коштують $1,75 млн за кожну тварину – це явно більше за $40 000, які браконьєр міг би отримати за слонову кістку з убитого слона. За його оцінками, кити коштують ще дорожче – понад $2 млн через їх «вражаючий» потенціал уловлювати вуглець, а отже, заслуговують кращого захисту.


Гурдіп Сінґх, генеральний директор NTPC Ltd (праворуч)
Фото: World Economic Forum/Pascal Bitz

Генеральний директор державної індійської компанії з виробництва електроенергії NTPC Ltd Гурдіп Сінґх під час панелі «Прискорення переходу на чисту енергетику» зазначив, що основа для збільшення частки споживання «зеленої» енергетики – це інвестиції з чіткими строками виконання планів: «Ми отримали кредит від уряду. Керівництво чітко окреслило цілі, наприклад до 2022 року ми повинні наростити потужність відновлювальних джерел енергетики до 175 гігаватів. Крім того, запроваджено механізм RPO (зобов’язання з придбання певного обсягу відновлюваної енергії – Mind)», – сказав він.


Сін Баоан, директор State Grid Corporation of China
Фото: World Economic Forum/Pascal Bitz

У свою чергу директор китайської державної компанії State Grid Corporation of China Сін Баоан під час дискусійної панелі WEF «Прискорення переходу на чисту енергетику» розповів про досвід КНР на шляху до вуглецевої нейтральності. Зокрема, він повідомив, що «екологічний» бюджет очолюваної ним компанії збільшився: упродовж наступних п’яти років State Grid Corporation щороку витрачатиме $70 млрд на фінансування програм із просування «зеленої» енергетики.

«Перш за все ми створимо освітню платформу для масштабного розвитку й використання чистої енергетики. Також ми використовуємо багато ресурсів для аналізу даних, що є частиною проєкту «Енергетичний інтернет». Дослідження дозволяє ефективніше використовувати електроенергію. Дані допомагають впроваджувати концепцію діагностики й енергетичного управління, що своєю чергою сприяє зменшенню інтенсивності споживання енергетики», – зазначив він.


Білл Вінтерс, гендиректор фінансового конгломерату Standard Chartered (праворуч)
Фото: World Economic Forum/Pascal Bitz

Великі промислові компанії мусять скерувати сотні мільярдів доларів на ті ініціативи, які дійсно борються з оксидом вуглецю в атмосфері. Про це заявив гендиректор фінансового конгломерату Standard Chartered Білл Вінтерс, виступаючи на Всесвітньому економічному форумі. 

«Насправді це означає, що нам доведеться перевести частину наших грошей в кишені людей, які фактично вловлюють вуглець з навколишнього середовища або які вкладають інвестиції в технології або процеси, які зменшують кількість вуглецю на планеті», – сказав він.

Також він висловив надію, що ці дії приватного сектору також допоможуть підштовхнути уряди до жорсткішої політики, спрямованої на скорочення викидів вуглецю. «Нам довелося працювати дуже швидко, щоб створити реальний ринок, на якому кожен в світі може брати участь з упевненістю, що гроші, які вони вкладають, перейдуть в руки людей, які дійсно вирішують проблему з СО2», – зазначив Вінтерс.


Ангела Меркель, канцлер Німеччини, та Клаус Шваб, засновник і CEO Всесвітнього економічного форуму
Фото: World Economic Forum/Pascal Bitz

Канцлер Німеччини Ангела Меркель, виступаючи перед делегатами WEF 2021, також серед іншого торкнулася проблем навколишнього середовища. За її словами, Європа може стати першим кліматично нейтральним континентом, адже вже зараз має змогу скоротити викиди на 55%. Але промислово розвинені країни надто зосередилися на собі. «Ми робимо недостатньо, щоб допомогти країнам, що розвиваються. Відсторонення себе від інших не допоможе боротьбі ні з кліматичною кризою, ні з COVID-19», – упевнена Меркель.


Шведська екоактивістка Грета Тунберг звернулася по відеозвʼязку до учасників Всесвітнього економічного форуму в Давосі з закликом діяти негайно і дуже швидко – аби зупинити екологічну та кліматичну кризу. Mind занотував її основні тези

Серед іншого, Грета зазначила, що країни, підприємства й інвестори зараз поспішають представити свої нові так звані «амбітні» кліматичні цілі і зобов'язання. «Сьогодні ми чуємо, як лідери держав всього світу говорять про «кліматичну надзвичайну ситуацію». Але замість негайних дій, які слід робили в будь-якій надзвичайній ситуації, вони встановлюють розпливчасті, недостатні, гіпотетичні ціни на майбутнє, такі як «зменшення викидів до нуля до 2050 року».

Це все одно, що прокинутися посеред ночі, побачити, що ваш будинок горить, а потім вирішити почекати 10, 20 або 30 років, перш ніж зателефонувати в пожежну частину. І при цьому обзивати тих, хто намагається розбудити людей, панікерами», – вважає вона.


Експерти розробили механізми, які би прискорили перехід на зелену енергетику в країнах, що розвиваються. Про те, як вони мають працювати, йдеться в доповіді Всесвітнього економічного форуму.

Як зазначають науковці, затримка з початком екологічних заходів і перевищення фактичних викидів за останні два десятиліття означає, що тепер світ повинен скорочувати СО2 значно глибше і швидше – приблизно на 2,7% на рік до 2100 року.

При цьому завдяки пандемії COVID-19, за прогнозами, викиди парникових газів у 2020 році скоротилися на 4,6%. Це означає, що для досягнення екологічних цілей знадобиться скорочення викидів, еквівалентне приблизно одній пандемії COVID-19 кожні два роки до 2100 року, але без пов'язаних з цим людських і економічних втрат.


В іншій доповіді, підготовленій для WEF 2021, зазначено, що у сьогоднішніх умовах продовжувати фінансування видобутку викопного палива – це те саме, що для банку (і світової економіки) видавати субстандартні кредити на іпотеку. Тобто – кредити для позичальників з проблемною кредитною історією і низькими доходами. Навіть якщо це дає короткострокові доходи – в майбутньому це призведе до кризи, як це сталося в 2008 році.

З моменту підписання Паризької кліматичної угоди у 2015 році 33 великих глобальних банки колективно вклали $1,9 трлн у викопне паливо. Нещодавній аналіз WRI показує, що з 2016 по 2018 рік рівень фінансування викопного палива банками майже вдвічі перевищував середній річний обсяг таких кредитів. У цьому зацикленні на короткостроковому прибутку та недооцінюванні рівня ризику можна почути тривожні відгомони фінансової кризи 2008 року.

Набагато гірший – і за нинішньої тенденції більш імовірний – ризик виникає через невиконання цілей Паризької угоди. Це сталося через те, що не вдалося добитися швидкого переходу від вугільних електростанцій до відновлюваної енергетики. Це «ризик переходу», або те, що Марк Карні, екс-керівник Банку Англії і нещодавно призначений Спеціальним посланником ООН з кліматичних дій і фінансів, назвав «катастрофічним сценарієм ведення бізнесу».

Марк Карні, спеціальний посланник ООН з кліматичних дій і фінансів
Фото: World Economic Forum/Pascal Bitz

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті