У гонитві за гривнею: плюси та мінуси валютних рішень НБУ

У гонитві за гривнею: плюси та мінуси валютних рішень НБУ

Хто постраждав, а хто виграв від «вільного» обмінного курсу

Этот материал также доступен на русском языке
У гонитві за гривнею: плюси та мінуси валютних рішень НБУ
Фото: depositphotos.com

Національний банк України 20 травня скасував обмеження щодо курсу, за яким уповноважені особи можуть продавати валюту. Це означає, що курс валют у комерційних банках відрізнятиметься від офіційного курсу НБУ, і ця різниця визначатиметься на розсуд банків.

Раніше фінустанови змушені були продавати валюту за курсом НБУ + 10% комісії, яку дозволяв регулятор. Тоді як чорний ринок дозволяв собі обмінні операції за набагато вищим курсом. Наприклад, коли офіційне співвідношення було 29,25 грн/$, в обмінниках долар коштував понад 30 грн.

Із чим довелося боротися?

«Де-факто на травень 2022 року склалася система множинного (дуального) валютного курсу, характерна для країни, яка має проблеми з платіжним балансом і намагається забезпечити дешевими грошима критичний імпорт», – зазначав напередодні фінансовий аналітик Анатолій Дробязко в колонці для Mind.

При цьому процвітало кілька схем щодо виведення валюти з країни. Як раніше писав Mind, Нацбанк відреагував на це, обмеживши транзакції з купівлі електронних грошей.

Фінансовий аналітик Василь Невмержицький розповідає, що також в Україні була популярна така схема. Підприємства брали валютний кредит, який ішов на імпорт, тобто валюта виводилася з країни. Потім це саме підприємство просило у банку кредит за пільговою програмою підтримки бізнесу, купувало коштом кредиту валюту за пільговим курсом і гасило в такий спосіб валютний кредит або реструктурувало борг.

Тому державі довелося втрутитися. «Постало завдання, щоб валютний кредит погашали не за рахунок купівлі валюти за гривню на міжбанку, а за рахунок експортного виторгу», – говорить Невмержицький.

Курс на касах банків було встановлено на рівні курсу НБУ + 10%. Це стосувалося також обмінних пунктів і фінансових компаній. Але фінкомпанії оминали таку норму, виставляючи підвищений курс у вуличних обмінниках. Як наслідок, громадянам було вигідніше міняти валюту на вулиці.

Тепер Нацбанк зрівняв у правах банки з обмінними пунктами, дозволивши першим визначати курс, зважаючи на ринок, як це роблять фінансові компанії.

«При цьому банки мають право продати стільки валюти, скільки купили готівкою. Їм заборонено спекулювати, купувати валюту на міжбанку з метою продажу на касі», – нагадує Василь Невмержицький.

За його словами, прерогативою для фінансового ринку є закриття державних боргів за рахунок резервів і забезпечення критичного імпорту для юросіб.

Ще одна схема, яку перекрив Нацбанк, – валютні «човники». З початком відчутного подорожчання інвалюти деякі люди почали активно їздити до ЄС та знімати там гроші з карток за вигідним курсом. Це вимивало валюту з країни. У регуляторі підрахували, що за такого підходу з резервів від початку війни пішло до $100 млн.

«Тому НБУ відпустив картковий курс. Але банки поки що не готові відпускати курс, бо бояться втратити клієнтів», – каже Василь Невмержицький.

По кому вдарили ці заходи?

Рішення НБУ викликало критику цілої низки активних персон. Насамперед, експерти заступилися за українських біженців, жінок із батьками похилого віку та малолітніми дітьми, які рятуються від війни в інших країнах, але отримують фінансову підтримку від чоловіків у гривні.

«Нацбанк України: як одним рішенням ускладнити життя шести мільйонів людей? Нині за кордоном приблизно 6 млн біженців із України. Здебільшого, це жінки та діти. Багато хто з них продовжує працювати віддалено в різних українських бізнесах (знаю дуже багато таких прикладів!). Багато хто з них отримує стипендії, пенсії, допомогу – все в гривні. Більшість їхніх чоловіків в Україні – і вони їм на карти переводять зароблені гривні. Просто, щоб ті могли жити гідно в набагато дорожчих країнах, – обурювався український бізнесмен, експрезидент «Київстар» Петро Чернишов. – І ось усі їхні заощадження та доходи беруть і зменшують одразу відсотків на 15% – а потім, може, і на 30% – адже курс вільний тепер для таких операцій!»

Засновник Monobank Олег Гороховський процитував на своїй фейсбук-сторінці аналітика Михайла Кухара: «Збільшення розриву між фіксованим і готівковим курсом понад 10% здатне стрімко знизити кількість валюти, яка ввозиться в країну за іншими статтями (наприклад, ІТ-компаніями для виплати зарплат). Експортери вже місяць страждають від того, що собівартість їхньої продукції зростає разом із доларом (оскільки гривня прив'язана до долара, що росте проти євро). Отже, завдається істотний 9-відсотковий удар по рентабельності всього нашого вцілілого експорту до Європи».

Банківський експерт Олена Домуз вважає, що, хоча рішення НБУ скорочують відплив валюти на покриття розрахунків за кордоном, виникає ризик, коли ФОП і працевлаштовані люди припинять заводити валюту через невигідні курсові умови. «Наведу приклад: я перераховувала євро, продавала їх, зараховувала гривню на кредитну картку та робила розрахунки українською кредитною карткою за кордоном. Поки що просто погашу кредитний ліміт і більше не заводитиму валюту», – каже Домуз.

Чи допоможуть такі рішення фінансовому ринку?

Банкіри оцінюють ефективність заходів НБУ як тимчасову. «Спроба розділити міжбанківський ринок, який працює в режимі фіксованого курсу, з готівковим ринком – це слушний тактичний крок. За моїми спостереженнями, заборона оплати всього «некритичного» імпорту призвела до того, що більшість угод пішли в тінь. Відповідно розрахунки готівкою в бізнесі зросли в обсягах, що збільшило попит на неї. У результаті ми побачили, як курси готівкового чорного ринку та безготівковий долар розходяться», – каже член Ради НБУ Віталій Шапран.

За його словами, рішення знову випустити банки на ринок готівкової валюти – один із методів боротьби з чорним ринком і валютним дефіцитом. «Думаю, як тактичний крок це може бути дієвим. Проте в довгостроковій перспективі нам усе одно треба повертатися до довоєнної моделі роботи міжбанківського ринку. Найімовірніше, протягом червня це може статися», – прогнозує банкір.

Водночас це не розв'язує проблеми гігантського тіньового валютного ринку, який процвітає на непідконтрольних Україні територіях, але пов'язаний із фінансовим ринком України. Наприклад, за наявною в Mind інформацією, курс гривні в населених пунктах, тимчасово окупованих росією, становить під 40 грн за долар.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у нашому Telegram-каналі Mind.ua
Проєкт використовує файли cookie сервісів Mind. Це необхідно для його нормальної роботи та аналізу трафіку.ДетальнішеДобре, зрозуміло