Чи доцільно створювати Укрпошта Банк?
Скільки це коштуватиме державі та в чому полягає головна небезпека
«Укрпошті» нарешті дали добро на створення поштового банку. Цей банк «працюватиме за спеціальними правилами, щоб зробити банківські послуги доступними для всіх, незалежно від місця проживання», повідомило Міністерство розвитку громад та територій України 28 січня. Ідею буде реалізовано на базі ПІН-банку, акції якого Кабмін передав із-під управління Фонду держмайна в підзвітність Мінгромад, що є власником державного поштового оператора. Як поєднуватимуться дві функції в одній установі, чому саме зараз уряд дав «зелене світло» на таку трансформацію та які плюси і ризики це може нести банківській системі України, розбирався Mind.
Що таке поштовий банк?
Поштові банки – доволі розповсюджена світова практика, коли банк створюється на базі поштового оператора, зазвичай державного. Наприклад, PSBC, поштовий банк КНР, є однією з найбільших корпорацій у світі – він налічує близько 40 000 відділень по внутрішньому Китаю.
Німецький Deutsche Postbank входить до бізнесу Deutsche Bank, був створений після великої реструктуризації німецької Deutsche Bundespost – корпорацію близько 30 років тому було поділено на нині широко відому службу доставки DHL, Deutsche Telecom і власне Deutsche Postbank.
Поштові банки почали створювати через зручність поштових мереж, які в минулому дозволяли здійснювати фінансові операції. З часом у деяких поштових операторів ці мережі переросли в банки, а в деяких країнах – навіть перетворилися на мобільних операторів, бо раніше саме пошта виконувала функції зв'язку. Можна сказати, що історично «Укрпошта» «застрибнула в останній вагон», і це добре з позиції збереження за державною корпорацією платіжної функції.
Що являє собою PinBank?
PinBank – невеликий банк, заснований 1997 року. Належав російським інвесторам (власнику клубу ЦСКА Євгену Гінеру), був представлений в усіх регіонах України. У 2023 році, після початку повномасштабного вторгнення рф в Україну, банк націоналізували, і найімовірнішим сценарієм для нього була ліквідація. Проте установою зацікавилася «Укрпошта». З 2023 року поштовий оператор намагався отримати саме PinBank для початку роботи на банківському ринку.
Станом на зараз активи PinBank становлять 369,1 млн грн, з яких у капіталі 179,7 млн грн, і ще 189,4 млн грн зобов’язань. Фінрезультати зараз від’ємні: мінус 42 млн грн. Отже, можна вважати, що «Укрпошті» просто передадуть у власність невеликий старий український банк.
Що являє собою «Укрпошта»?
АТ «Укрпошта» – державний поштовий оператор. 100% його акцій належать державі Україна в особі Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури.
Згідно зі звітом установи за IV квартал 2023 року, працюючими є майже 25 500 точок присутностi, а на ТОТ Донецької, Луганської, Херсонської, та Запорiзької областей опинилося близько 12% вiддiлень.
«Укрпошта» працює в «мінус», хоча збиток скорочується: у 2023 році збиток становив 796 млн грн, що на 37% менше, ніж роком раніше. У січні – вересні 2024 року збиток був 565,64 млн грн.
Як зазначено у звіті, «дiяльнiсть компанiї зазнала значного впливу вiйни, i наразi iснує значна невизначенiсть щодо розвитку вiйськового вторгнення росiйської федерацiї на територiю України, його тривалостi та вiдповiдно впливу на господарську дiяльнiсть компанiї, її персонал, лiквiднiсть та збереження активiв».
Навіщо «Укрпошті» банк?
«Укрпошта» є фінансовим посередником, маючи чинну ліцензію на грошові перекази, які проводить уже багато років. Керівництво установи регулярно заявляло про бажання розширити фінансові функції, посилаючись на світову практику. Наприклад, ще на початку 2000-х в «Укрпошті» розглядали можливості випускати власні електронні гроші. Потім популярною стала ідея «поштобанку». У 2015 році тодішній очільник «Укрпошти» Ігор Ткачук казав в інтерв'ю: «У нас найбільша мережа – більше, ніж у будь-якого іншого банку, що існує в Україні. 12 000 відділень. Це більше, ніж у «Привату» та «Ощаду» разом узятих. Ми присутні в селах, районах – по всій країні!».
Як пояснюють у міністерстві, «після ухвалення законопроєкту №12044 банк забезпечить доступ до фінансових послуг більш ніж для 30% українців, зокрема у прифронтових, деокупованих і віддалених районах. Укрпошта Банк здійснюватиме свою діяльність на основі спеціальної обмеженої банківської ліцензії. Банк зможе пропонувати базові фінансові послуги: соціальні виплати, оплату рахунків, відкриття рахунків тощо. Особлива увага приділятиметься соціально вразливим категоріям населення та малому бізнесу, який потребує підтримки».
Зауважимо, що за 10 років війни мережа відділень «Укрпошти» на тлі заяв про збитки зросла вдвічі. До речі, для порівняння: китайському PSBC для обслуговування понад 1,5 млрд населення країни вистачає 40 000 відділень.
У міністерстві порахували, що завдяки поштовому банку «держава зможе заощаджувати до 2,6 млрд грн щороку на витратах, пов’язаних із виплатою пенсій і соціальної допомоги»
«Це гроші, які держава платила «Укрпошті» за обслуговування. Якщо отримувачам відкриють рахунки в PinBank, і всі кошти зараховуватимуться туди, то ці витрати зникнуть. Далі вже діятимуть тарифи PinBank за зняття готівки або переказ, які оплачуватиме не держава», – пояснює банкір Артемій Єршов. 2015 року він двічі «балотувався» на посаду голови «Укрпошти», але конкурс двічі скасовували. Єршов теж пропонував розвиток «Укрпошти» як банку.
Також, як кажуть у міністерстві, «для маломобільних людей та осіб з інвалідністю з’явиться можливість отримувати банківські сервіси вдома, а в разі відключення світла чи зв’язку базові банківські послуги будуть доступними у прифронтових і сільських районах, що особливо важливо під час кризових ситуацій». Цим можна пояснити законодавчу «прив’язку» фінансової інклюзії до подальшого розвитку «Укрпошти», яку закладено в законопроєкті №12044.
Як «Укрпошта» прийшла до ідеї банку?
«Укрпошта» послідовно йшла до створення банку. Теперішній очільник Ігор Смілянський стверджував, що не планує конкурувати поштовим банком з іншими установами, проте хоче отримати клієнтів, які не мають доступу до банківських послуг – у віддалених місцях і селах. «Україна по доступу до банківських послуг посідає 89-те місце у світі для людей віком 60+», – зауважував він під час дискусії в Київській школі економіки два роки тому.
Придбання PinBank – це вже третя спроба «Укрпошти» стати не лише поштовим, а й банківським оператором. Цьому передували намагання отримати в розпорядження два інших невеликих банки – «Альпарі» та «Січ». Домовленість про купівлю «Альпарі» «Укрпоштою» за 260 млн грн було досягнуто 2021 року. Проте НБУ був проти. У 2024 році «Альпарі» заявив про припинення банківської діяльності.
У 2022 році «Укрпошта» розглядала банк «Січ», середній універсальний банк, який був у стадії виводу з ринку через непогашення виплати рефінансування. Але на стадії погодження документів на отримання банку «Укрпошта» відмовилася від цієї ідеї через те, що на порядок денний вийшли інші питання.
Тепер, після погодження передачі PinBank у розпорядження Мінгромад, «Укрпошті» та її новому банку ще належить отримати додаткову ліцензію НБУ на банківську інклюзивну діяльність. Це новий вид банківської ліцензії, для роботи в ритейловому банкингу, який має з'явитися після прийняття відповідного законопроєкту, який зараз розглядають у парламенті.
Хто проти та коли можуть (не) надати дозвіл?
У Національному банку, а також у міжнародних фінансових організаціях, таких, як Світовий банк чи Міжнародний валютний фонд, виступали проти ідеї українського «поштобанку». Обґрунтовували тим, що утворення ще одного, по суті, держбанку збільшує ризики для банківської системи, яка слабшає через концентрацію всіх активів у одного власника.
«Національний банк підтримує засади стратегічного реформування державного банківського сектору, які, зокрема, передбачають зменшення частки та концентрації держави в банківській системі. Створення ще одного державного банку не тільки не відповідає цій стратегії та нашим зобов’язанням перед МВФ, а й з огляду на необхідність здійснення витрат на створення та розвиток банку створює додаткове потенційне навантаження на бюджет», – зазначав регулятор влітку 2023 року.
Конкурувати держбанкам поміж собою – справа невдячна, що підвищує корупцію й суперечить ринковій економіці та принципам демократії. Це і прихований протекціонізм, і неринкові механізми ухвалення рішень. Така структура банківської системи – з домінуванням держбанків – є характерною для тоталітарних держав із «ручним» керуванням економікою.
«У росії держбанки контролюють понад 70% фінансового ринку. На найбільший із них – Сбєрбанк – припадає близько 25% усіх активів банківської системи. Така модель робить ринок жорстко централізованим, де влада має важелі впливу не тільки на фінанси державних підприємств, а й на бізнес загалом, – попереджає ексголова Нацбанку Кирило Шевченко, – Україна ризикує опинитися на такому ж шляху. Зростання ролі держави в банківському секторі може спотворити ринок і зробити фінансову систему надмірно залежною від політичних рішень уряду».
У коментарі виданню «Економічна правда» НБУ зазначив, що Мінгромад може передати акції банку «Укрпошті» тільки після отримання дозволу від регулятора: «Відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність» набуття істотної участі юридичною чи фізичною особою в банку передбачає дотримання ліцензійних процедур, запроваджених Національним банком. Зокрема, необхідно повідомити про такі наміри цей банк та НБУ з одночасним поданням повного пакету документів, визначених законом «Про банки» і нормативно-правовими актами НБУ, для погодження набуття істотної участі».
Що коштуватиме державі поштовий банк?
Створення на базі «Укрпошти» ще одного банку призведе до додаткових витрат держбюджету. Наразі невідомо, скільки можуть скласти інвестиції у інфраструктуру або розробку відповідних мобільних застосунків. Усе залежить від схеми роботи, яку обере «Укрпошта». Її «точки присутності» зараз, мережа яких налічує понад 25 000 – це не відділення банку, і вони не відповідають безпековим нормам та вимогам НБУ та СБУ.
«Поштові банки будуються роками. Якого класу будуть касові сховища, яка комп'ютерна модель ОДБ та софту? А що робити з небанківськими операціями? Їх там декілька десятків», – попереджає фінансовий аналітик Анатолій Дробязко.
Це додаткові витрати на сейфи, ГСО, відеокамери, цілодобову охорону залежно від типу відділення тощо. Наприклад, відповідно до вимог банк «зобов'язаний обладнати засобами інженерно-технічного укріплення зовнішні вікна цокольних та підвальних поверхів, приміщень касового вузла, приміщень для виготовлення й оброблення ламінованих карток, підрозділів захисту інформації, архівів і підрозділів охорони».
Також «банк зобов'язаний виключити можливість перетинання шляхів пересування клієнтів і транспортування цінностей, а також спостерігання клієнтами й особами, робота яких не пов'язана із цінностями, за переміщенням цінностей і роботою з ними працівників банку».
Тобто йдеться про значні інвестиції від держави, зокрема й у модернізацію відділень на прифронтових територіях – де з огляду на ризики вкрай потрібні підземні банківські сховища та навіть відділення-бомбосховища.
А якщо «Укрпошта» буде необанком?
Більш економною для держави є модель необанку. Артемій Єршов вважає, що «Укрпошта» конкуруватиме саме як необанк. «Навіщо робити в кожному відділенні «Укрпошти» відділення банку? Потрібен нормальний застосунок, як у monobank. «Моно» ж надсилає картки «Новою поштою»? «ПІН» буде їх розсилати «Укрпоштою». У відділеннях просто встановлять сучасні банкомати як для видачі, так і для внесення коштів, і працюватимуть з «Укрпоштою» за агентською схемою», – припускає він. Тоді знадобляться лише витрати на банкомати. До речі, у багатьох відділеннях «Укрпошти» вже є банкомати інших держбанків.
Фінансовий аналітик Даніїл Монін вважає, що основою бізнесу поштового банку стануть платежі: «Приймання платежів від громадян і пересилання їх отримувачам – тепер цю функцію виконуватиме власний банк «Укрпошти». Також імовірно, що «Укрпошта» через свій банк обслуговуватиме пенсіонерів, які отримують пенсію на пошті».
У чому ризики?
Аналізуючи наявні реалії, можна дійти висновку, що перетворення «Укрпошти» на поштовий банк призведе до ще більшого нарощування державного сегменту на ринку банківських послуг, чого, за офіційним заявами, Україна вже багато років прагнула уникнути. Частка державних банків тепер суттєво збільшиться: хоча «Укрпошта» напряму не належить Мінфіну, але установу контролює Кабмін.
Нагадаємо: сьогодні державними є «Ощад», «Укрексім», «Укргаз», «Приват», «Сенс». Їхня спільна частка в банківській системі України вже становить 54%.
Хоча Ігор Смілянський переконує, що «Укрпошта» не забиратиме бізнес у банків, на фінансовому ринку занепокоєні такою можливістю. Розвиток настільки великого поштового банку означає перехід частини клієнтів з інших банків до «Укрпошти». «Якщо «Укрпошта» переведе всі рахунки у свій банк, то десь по діючим банкам буде відплив пасивів, комісійних, карток, кількості клієнтів? Цікаво, про які середньоденні залишки йдеться?», – запитує у своєму блозі банкір Василь Невмержицький.
Очевидно, можлива конкуренція з Ощадбанком і «Приватом», які також обслуговують пенсіонерів. Також можна пригадати, що 2015 року «Ощад» намагався взагалі забрати в «Укрпошти» пенсійні виплати.
«Це не зовсім правильний підхід. Ми – державне підприємство, а не приватна структура. І якщо порівнювати нас з іншими компаніями, поштовими операторами, які також є державними, то вони отримують дотації від держави, – сказав тоді в інтерв'ю очільник «Укрпошти» Ігор Ткачук. – У сільській місцевості майже в усьому світі, навіть у найбільш розвинених країнах, пошта є збитковою. Є села, де проживає лише 100 людей. У селі 30 будинків, і лише одна людина отримує листи, а двоє – пенсію. Там немає ні комерційного, ні державного банку. Але наші листоноші все одно повинні туди прийти!»
У 2023 році Ігор Смілянський зазначав: «Чи може Ощадбанк платити нам за те, що ми передали їм клієнтів? Може, питання – скільки. Ощадбанк торік на розрахунково-касовому обслуговуванні заробив 4 млрд грн. Щоб заплатити «Укрпошті», вони мають подвоїти свій дохід. Або ж «Укрпошта» має подарувати базу будь-якому партнеру, незалежно «Ощад» це чи інший банк».
Отже, без конкуренції з іншими банками не обійтися.
За інших умов – без війни та половини системи під контролем держбанків – «Укрпошту» можна було б вітати, бо це важливий крок для розвитку установи. Проте зараз це означатиме або боротьбу між державними банками, або боротьбу за клієнта інших приватних банків, що не є демократичним. Держава в такий спосіб забиратиме частину бізнесу у банків, які працюють, сплачують податки, зарплати, підтримують ЗСУ.
«Україні потрібна не посилена роль держави у фінансах, а ринкові реформи та розвиток конкурентного середовища», – резюмує Кирило Шевченко.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
