Ракети для цілей у рф: Україна має потрібний арсенал власних зразків

Ракети для цілей у рф: Україна має потрібний арсенал власних зразків

Є у цьому переліку і «темні конячки»

This text is also available in English
Ракети для цілей у рф: Україна має потрібний арсенал власних зразків
Фото ілюстративне
Фото: depositphotos

Передавання Україні західними союзники засобів ураження з дальністю дії понад 100 км – тих самих ракет Storm Shadow та їхніх варіантів – завжди супроводжується певними обмеженнями, як-от «не можно вражати цілі на території рф». Однак повноцінна війна просто неможлива без знищення противника на його власній території, тому ЗСУ досить активно використовують інші вогневі засоби. Причому це або вкрай застарілі зразки, або взагалі модернізовані в незвичний спосіб інші. Якими ракетами Україна може поцілити в об'єкти на території ворога та чи можливо це, розповів Mind військовий експерт Михайло Жирохов.

Читайте також: Крим і не тільки: далекобійна Storm Shadow відкриває нові можливості для України

Оперативно-тактичний ракетний комплекс «Точка-У»

Станом на 24 лютого 2022 року єдиною «довгою рукою» української армії був комплекс «Точка-У». Фактично ракета цього комплексу – це одноступенева балістична ракета з твердопаливним двигуном, керована на всій траєкторії польоту, з невідокремленою бойовою частиною масою 482 кг. Керування польотом ракети здійснюється за допомогою автономної інерціальної системи управління. Максимальна висота траєкторії сягає 26 км, польотний час на максимальну дальність (120 км) – 136 секунд.

Ракети для цілей в рф: Україна має потрібний арсенал власних зразків
Комплекс «Точка-У»
https://suprotyv.com/

Всього станом на 2009 рік, за західними даними, в Україні перебувало на озброєнні і зберіганні 90 комплексів «Точка» і «Точка-У» і кілька сотен ракет. Комплекс активно використовувався під час першої фази російсько-української війни в 2014–2015 роках, всього було використано 95 ракет. З початком повномасштабного вторгнення ці комплекси теж активно використовувалися для ударів по об’єктах російської армії на території рф.

Так, уже 25 лютого під удар «Точки» попав аеродром «Міллерово» в Ростовській області. Було знищено щонайменше два літаки Су-30СМ і трьох офіцерів Повітряно-космічних сил рф.

Однак кількість ракет в українському арсеналі поступово знижується, хоча й ведуться роботи із серійного виготовлення силами вітчизняних підприємств. Нині «Точка-У» більше використовується для ударів по прифронтовій інфраструктурі противника.

Читайте також: Команда «Повітря!»: скільки ракет лишилось у рф

Безпілотний літальний апарат Ту-141 «Стриж»

5–6 грудня 2022 року під удар «невідомих ударних безпілотників» попали авіабази російської стратегічної авіації в Рязані, Курську й Енгельсі. Оскільки ці об'єкти перебувають у тилу та на значній відстані від кордону з Україною (від саратовського аеродрому «Енгельс-2» до українського кордону – приблизно 600 км, від рязанського «Дягілево» – близько 450 км, від Курська – 100 км), відразу почалися пошуки настільки далекобійної зброї в арсеналі ЗСУ.

Ракети для цілей в рф: Україна має потрібний арсенал власних зразків
БПЛА Ту-141 «Стриж»
http://wikimapia.org/

Дуже скоро російські та західні експерти прийшли до висновку, що для ударів українські військові використали перероблені безпілотники типу «Стриж». Цей апарат із реактивним двигуном був створений у Конструкторському бюро Туполєва в 1960-х роках. Передбачалося, що апарат прориватиметься через системи ППО за лінію фронту з надзвуковою швидкістю (понад 1230 км/год), вести розвідку на відстані в кілька сотень кілометрів, а потім повертатися назад.

Після розпаду СРСР Україні дісталося приблизно півтори сотні таких апаратів. У 2014 році їх намагалися використовувати на Донбасі як розвідників, але зробили всього декілька пусків і відмовилися з огляду на застарілість апаратури безпілотника.

І ось, за деякими даними, з березня 2022 року почалися роботи з переобладнання цих апаратів у дрони-камікадзе. Очевидно, що весь «мотлох» з апаратури прибирали, встановлювали бойову частину (тут є різні варіанти – 250-, 500-кілограмова авіабомба або 152-мм артилерійський снаряд) і систему управління (знову ж таки, яку саме невідомо, але очевидно, що зав’язану на GPS та Starlink). І в такому вигляді дрони запускали по об’єктах на території рф та окупованого Криму.

Кількість пусків невідома, але, за деякими даними, було зроблено декілька десятків.

Читайте також: Від «мавіка» до Patriot’а: як майстерно українці комбінують на полі бою прості та високі технології

Безпілотний літальний апарат Mugin-5 Pro

Ще одним розповсюдженим апаратом для ударів по російській території став перероблений під дрон-камікадзе комерційний БПЛА Mugin-5 Pro китайського виробництва.

Ракети для цілей в рф: Україна має потрібний арсенал власних зразків
https://www.muginuav.com/

Вперше про апарати цього типу стало відомо 22 червня 2022 року, коли по нафтопереробному заводі в Новошахтинську Ростовської області прилетіла пара «невідомих безпілотників-камікадзе». Об’єкт розташований на відстані понад 150 км від лінії фронту. Виникла пожежа, яка була ліквідована за годину. Сам наліт потрапив на відео випадкових цивільних, по якому можливо впізнати тип літального апарату.

Саме такий апарат був задіяний 20 серпня 2022 року для удару по штабу Чорноморського флоту в Севастополі. Особливої шкоди це росіянам не заподіяло, однак є дуже цікавий момент.

Дрон-камікадзе, який потрапив до штабу Чорноморського флоту в Севастополі, намагалися збити стрілецькою зброєю, але безуспішно. Очевидно, російські системи ППО виявилися безсилими проти безпілотника, хоча так званий «губернатор» михайло развожаєв стверджував, що вибух не завдав будівлі серйозних пошкоджень.

Тут потрібно зупинитися на характеристиках цього апарату, який може купити будь-хто за $9500. Отже, цей дрон має фіксоване крило (розмах 5 метрів) і корпус із вуглецевого волокна, який досить складно засікти навіть за допомогою військових радарів, двигун внутрішнього згоряння DLA 180cc EFI з баком на 27 літрів. Це доволі велика машина, тому для базування йому потрібна смуга з твердим покриттям завдовжки не менше 60 м для зльоту і 85 м – для посадки. Маса корисного навантаження – до 20 кг, а час польоту – до 7 годин. Цікаво, що в офіційній специфікації не вказана дальність польоту дрону, але, якщо скласти докупи інші цифри, виходить, що його можливості для удару – це 150–200 км.

Останнє на цей час повідомлення про використання таких апаратів датується 29 квітня 2023 року – тоді, за словами росіян, військові об’єкти в окупованому Криму атакували щонайменше шість безпілотників, два з них долетіли до цілі – нафтовій базі. Ще один дрон російська система ППО збила неподалік села Зернове, приблизно за 43 км від Сімферополя. Судячи з відео, на якому добре видно саме  Mugin-5 Pro, він упав через пошкодження крила.

Яка ракета могла влучити в Керченський міст

Це ті зразки, які доведено, що Україна використовує проти об’єктів на російській території. Але є принаймні один зразок, використання якого хоча й більш-менш доведено фото та відео, однак його наявність в українському арсеналі викликає певні сумніви. Влітку 2023 року в ЗМІ (особливо російських пропагандистських) почала ширитись інформація про те, що Україна для ударів у районі Керченського мосту й у Брянській області використала ракети зенітно-ракетного комплексу С-200. Мало того, під час удару 9 липня по Брянській області на відео попала ракета дуже схожа на неї, яка має аеродинамічні поверхні на маршовому щаблі Х-подібним чином за «нормальною» схемою – із заднім положенням керма щодо крил.

Походження цих ракет невідомо: у нас вони зняті з озброєння на початку 2000-х років. Але є на складах у Східній Європі. Якщо в реальності це так, то це дуже добра новина для нас. Ракети модифікації 5В28 мають стартову масу в 11 тонн, споряджаються 91 кг вибухової речовини ТГ-20 й оснащуються 37 000 вражаючими елементами двох діаметрів, зокрема 21 000 елементів масою 3,5 г і 16 000 масою 2 г.

Фактично це такий собі саморобний варіант першої модифікації ATACMS Block 1 – базовий варіант ракети з інерційною системою управління, що має досить скромну дальність стрільби – до 165 км.

Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.

Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.

Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.

У випадку, якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію. Або надішліть, будь-ласка, на пошту [email protected]
Проєкт використовує файли cookie сервісів Mind. Це необхідно для його нормальної роботи та аналізу трафіку.ДетальнішеДобре, зрозуміло