Кандидатська з економіки. Анатолій Гриценко, державні фінанси та податкова політика
Основні виклики фінансової сфери, з якими доведеться зіткнутися кандидату в разі перемоги на президентських виборах – аналіз Mind
Mind продовжує публікацію редакційного аналізу рішень, які пропонують (або частіше – не пропонують) кандидати в президенти України щодо окремих галузей. З повним переліком запитань, на які ми шукали «відповіді» у кандидатів, можна ознайомитись тут; усі матеріали спеціального проекту Mind «Кандидатська з економіки» – тут.
Читайте також: Кандидатська з економіки. Анатолій Гриценко й аграрії
Читайте також: Кандидатська з економіки. Анатолій Гриценко, інфраструктура, зв'язок та інновації
У передвиборчому штабі Анатолія Гриценка також не вважали за потрібне відповідати на питання Mind. Тому ми аналізуємо слова та дії кандидата, які можуть допомогти передбачити його політику в сфері державних фінансів та податкової політики.
Політика управління державними фінансами
Про фіскальний відсоток ВВП
З офіційного сайту Анатолія Гриценка:
Підвищення частки переробної промисловості у ВВП до 25% і експорту до 10% в найближчі роки; використання інвестиційних ресурсів для розвитку національної економіки шляхом підтримки вітчизняних виробників; введення інвестиційних стимулів, які забезпечать приріст внутрішніх інвестицій до 15% щорічно до 2025 р.; реалізація ефективної антимонопольної політики для встановлення конкурентних правил роботи на ринках природних монополій.
Коментар Mind
Слова й світоглядні погляди Гриценка схожі на мурмурації шпаків, за трансформацією яких можна спостерігати годинами і у яких кожен може розгледіти щось своє.
Проте, виокремлюючи стислу суть його економічної програми, можна досить чітко розгледіти – первинним пріоритетом є забезпечення прискорення й поліпшення виробництва, тоді як все інше – другорядне і похідне.
Жодна країна не збагатіла, не захищаючи власну промисловість та виробництво: такий підхід вже поділяється багатьма фахівцями, хоча й несе певні ризики, на яких ці фахівці не наголошують.
Гриценко планує зменшувати податкове навантаження, поліпшувати соціальний захист, стимулювати розвиток кредитами, що є проінфляційними чинниками, які починають діяти з моменту їх проголошення.
Разом з тим реалізація запланованих регулятивних та інституціональних змін потребуватиме суттєвого перегляду існуючого законодавства, що вимагатиме часу та співпраці парламенту або застосування надзвичайних режимів державного управління.
Наскільки вдасться за таких умов досягнути прогресу з виробництвом, не погіршуючи соціального стану більшості виборців, залежатиме не лише від рішучості кандидата та компетентності його команди щодо реалізації окреслених змін.
Про держборг і співпрацю з МВФ
З виступу Анатолія Гриценка під час зустрічі з бізнесом, лютий 2019:
Будемо виконувати (зобов’язання), але не ті, які суперечать національним інтересам України – наприклад, експорт лісу… Щодо МВФ – подякуємо йому за допомогу і, очевидно, завершимо цю програму. За цей час хочемо задіяти внутрішні ресурси. МВФ – це як каса взаємодопомоги: ми не маємо виходити на той рівень, коли будемо він нього залежати.
З авторського блогу, жовтень 2018:
Обсяг боргів сам по собі плюс вкрай невигідна угода про реструктуризацію 2015 року унеможливлюють потужне економічне зростання темпами, які дійсно піднімуть Україну на якісно новий рівень розвитку…
Наша команда створить сприятливі умови для залучення зовнішніх інвестицій: надійний захист права власності (справедливий суд, захищені реєстри власності на сучасних технологіях, недопущення рейдерства); демонополізація і рівні умови для підприємництва; спрощення реєстраційних і дозвільних процедур, у т. ч. при підключенні нових виробництв до мереж; позбавлення силових структур, СБУ насамперед, права втручатися в економічні процеси, повна ліквідація податкової поліції і створення несилової служби фінансових розслідувань…
Буде додатково забезпечено: проведення амністії/легалізації грошових коштів/нерухомості громадян, під довіру до нової влади і її гарантію непритягнення до кримінальної відповідальності за приховування джерел набуття власності, з декларуванням до кінцевого власника/бенефіціара.
Коментар Mind
Україна вже залежить від кредитів МВФ та інших глобальних надурядових інституцій, оскільки останні 10 років нарощувала борги набагато швидше, аніж проводила реформи.
Проте видряпатись з цієї пастки все ще можливо. Приміром, за відсутності іноземних інвестицій, українські заробітчани вже перераховують щорічно на батьківщину понад $10 млрд, що не тільки підтримує платіжний баланс та динаміку ВВП, але й створює передумови для розвитку вітчизняного виробництва.
З урахуванням цього, плани Гриценка щодо радикальної антитрастової політики та майнової амністії можуть стати ключем, що відкриє шлюз для внутрішніх, а з часом – і зовнішніх здорових довготермінових інвестицій.
Це автоматично знизить гостроту боргової проблеми. Проте визначним у цій сфері стане довіра. І з цим можуть бути проблеми. Наприклад, Гриценко анонсував призначення головою Нацбанку Олександра Савченка, якого пов’язують з братами Суркісами, що довіри не підвищує.
Крім того, волюнтаристською виглядає сама ідея відповідної кадрової ротації, адже повноваження діючого голови НБУ збігають аж через рік після завершення повноважень нового президента, якого ще треба обрати цієї весни.
Про децентралізацію
Під час прес-конференції для волинських ЗМІ, квітень 2018:
Децентралізація – це один із ключових принципів… Громади через обрані ними органи (ради і голів) контролюють землю лише в межах забудови населених пунктів. І цієї землі від загального обсягу земель України – 12%. А хто ж контролює решту 88%? Це ж десятки мільйонів гектарів. Голови адміністрацій. Їх не вибирає громада, їх призначає президент своїм указом за поданням уряду. Досить часто це навіть люди з інших областей.
На офіційній сторінці у Facebook, серпень 2018:
В рамках децентралізації районні державні адміністрації будуть ліквідовані, а повноваження обласних – звужені. Обрані місцевою громадою ради утворюватимуть виконкоми, які працюватимуть прозоро, під контролем людей. Обласні державні адміністрації (чи префектури) не втручатимуться у вирішення господарських питань. Їх завдання – координація регіональних представництв міністерств на обласному рівні, контроль виконання загальнодержавних програм, які фінансуються із центрального бюджету. На кожному рівні будуть повністю прозорі реєстри усієї власності, яка є.
Коментар Mind
Сам кандидат Гриценко визнає, що ідея потужної фінансової децентралізації призведе до поліпшення життя людей за умови, що на місцях діятиме сильний громадський актив.
Але треба визнати, що випадок Каті Гандзюк красномовно суперечить цьому. Без суттєвого посилення протидії криміналу та корумпованій номенклатурі децентралізація сприятиме утворенню нової феодальної системи з відповідним свавіллям.
Про пріоритети бюджетного фінансування
На офіційній сторінці у Facebook, листопад 2018:
Видатки Міноборони збільшено на 18%, порівняно з 2018 роком, але кошти на розвиток, модернізацію та ремонт озброєння, військової техніки – лише на 4%. Без сучасної техніки боєздатної армії не буде. На рік, в розрахунку на одного солдата, бюджетом передбачено $13 700. Це формально, а насправді менше, бо в цю суму включено ще й медичне забезпечення членів сімей військових і ветеранів війни.
Коментар Mind
Історія показує, що саме в України може бути лише два справжніх союзники – це її армія та її флот. Тому хотілось би вірити, що претендент на посаду головнокомандувача добре усвідомлює, що армія – це не лише грошове забезпечення та потужне озброєння, але й, серед іншого, паливо.
Україна припинить своє існування як держава, тільки-но через брак пального зупиниться її останній танк. А таке цілком можливо: 80% нафтопродуктів надходить до нас із країни-агресора та її вірного сателіта.
Про дефіцит Пенсійного фонду
З передвиборчої програми Анатолія Гриценка:
Буде Всеукраїнський перепис населення і, на його основі, обґрунтовані плани розвитку економіки, освіти, науки, медицини та пенсійного забезпечення… Не буде більше мінімальна пенсія нижчою за реальний прожитковий мінімум – ми підвищимо пенсії до економічно обґрунтованого рівня, що справедливо врахує трудовий внесок і кваліфікацію. Середня зарплата в Україні буде понад 700 євро, відповідно зростатимуть пенсії.
Під час спілкування зі ЗМІ, 2010 рік:
Політик піддав критиці чинну пенсійну систему, що містить великі дисбаланси: максимальна пенсія перевищує мінімальну у 75 разів. Лідер Громадянської позиції переконаний, що різниця не може бути вищою за 10 разів. Крім того, він вважає несправедливим, коли людина, яка працювала 10 років і той, хто пропрацював 40 років, отримують однакову пенсію. Пенсія повинна залежати від стажу роботи, отримуваної заробітної плати та умов праці. Тобто бути вищою там, де людина може втрачати здоров’я.
Під час спілкування зі ЗМІ, 2010 рік:
Велику проблему становить тіньова економіка, адже більшість людей працюють без офіційного оформлення на роботу. Або оформлюються частково, отримуючи переважну більшість зарплати у конверті. Не надають відсотків до Пенсійного фонду й ті українці, що працюють сьогодні за кордоном – від Португалії до Сибіру. Тому підходити до вирішення пенсійної проблеми треба комплексно, тоді це буде реформа. А підняття пенсійного віку – лише тупе ситуативне рішення.
Коментар Mind
«Комплексне рішення» – за цією ширмою зазвичай ховають страшний секрет про те, що прийнятного рішення пенсійної проблеми немає.
Борг Пенсійного фонду перед Держказначейством складає 50 млрд грн, пенсійні видатки держбюджету близько 15% – цей тягар вже непосильний для держави та є чинником зростаючої дивергенції між Україною і рештою європейських країн.
При цьому мобільність капіталу обмежує простір для маневру влади. Проте визнавати цю фактичну поразку перед 10 млн пенсіонерів-виборців не наважуються навіть затяті правдоруби.
Про інфляцію
З передвиборчої програми Анатолія Гриценка:
Буде відновлено контроль держави за якістю і ціною ліків…Не буде космічних тарифів на житлово-комунальні послуги – викоріненням корупції та олігархічних монополій, прозорим ціноутворенням тарифи буде знижено до рівня, що відповідає реальним затратам виробників і доходам населення.
Коментар Mind
Інфляція – слабке місце у програмах усіх кандидатів попри те, що цінова нестабільність економічно знекровлює та психологічно вимотує більшість людей, а також є чинником зростання соціальної напруженості.
Крім того, зневіра у національній валюті підриває стимули для накопичення заощаджень, що також негативно впливає на кредитування.
Галопуюча інфляція лишає відбиток на світогляді цілого покоління, але в культурі державного управління в Україні прискорення цінового перерозподілу доходів все ще залишається прийнятною жертвою для досягнення результатів у інших сферах.
У підсумку від часу проведення грошової реформи у 1996 році, якою і запроваджувалась гривня, українська національна валюта знецінилася у 14 разів, а Україна посіла ганебне місце найбіднішої країни в Європі.
Держрегулювання і податкова політика
Про Антимонопольне законодавство
Під час спілкування зі ЗМІ, у Хмельницькому, листопад 2018:
Коли ми говоримо про деолігархізацію, то не можемо допустити, щоб нинішній олігархат в сфері газу, нафти та вугілля поміняв профіль та з’явились такі самі олігархи в аграрному секторі»,
Антимонопольний комітет, який має бути потужнішим, ніж прокуратура.
Коментар Mind
В Україні постійно створюються нові силові структури. На утримання системи правоохоронних органів у цілому щорічно витрачаються сотні мільярдів гривень, але забезпечити очевидного покращення ситуації з юстицією навіть такі видатки не в змозі.
Яким чином, в які терміни та на підставі яких законодавчих змін антимонопольний орган отримає збільшені повноваження та видасть гідний результат: про це знайти подробиць від Гриценка не вдалося.
Звичайно, радикальний настрій та загальний хід його думок можна вітати. Проте сукупна чиста вартість активів лише трьох найбагатших фізичних осіб України у 2017 році перевищувала 6% ВВП: яким чином держава може знайти з ними компроміс – питання залишається відкритим.
Про втручання держави в економіку
З передвиборчої програми Гриценка:
Я візьму курс на зменшення державного регулювання економіки, крім стратегічних галузей. Моя країна буде партнером для підприємця, а не рекетиром, як сьогодні. Вона спростить процедури реєстрації і звітності, скоротить кількість контролюючих органів, скасує надумані дозволи та підстави для перевірок. Зупинить контрабанду, яка руйнує наше виробництво.
В інтервью ЗМІ, січень 2019:
Держава буде ефективно використовувати інструменти стимулювання бізнесу: податки, кредити, державне замовлення, освітнє замовлення, роботу посольств, орієнтовану на просування наших інтересів», – пояснював він журналістам.
З виступу Анатолія Гриценка під час зустрічі з бізнесом, лютий 2019:
Держпідтримка має бути в оборонному комплексі, в енергозбереженні. Її обсяги треба збільшити разів у 40. Підтримка держави може бути класним стартапом, де буде компенсуватися відсоток за кредитами. Беріть кредит – держава компенсує відсотки, а потім ви почнете з лишком повертати (ці кошти) державі…
Бізнес – це хижаки. Вони націлені на те, щоб максимізувати прибуток. З іншого боку – є інтерес держави. Треба знаходити баланс на користь країни. Як бізнес іде в тінь – це всім зрозуміло. Країна недоотримує гроші. Але офшори не ми створили. Треба, щоб в Україні було вигідно вести бізнес і прозоро сплачувати податки.
З передвиборчої програми Анатолія Гриценка:
Буде відновлено контроль держави за якістю і ціною ліків.
Коментар Mind
Українська держава – неефективна. Вона вилучає значні кошти та надає за них неякісні послуги. Саме тому її втручання мають бути мінімізовані.
З іншого боку, олігархічні корпорації прекрасно навчилися отримувати прибуток на безкарному порушенні суспільних інтересів. Тому держава не може самоусунутись від захисту приватних споживачів.
Поєднання та балансування цих різноспрямованих завдань стане одним з найбільших викликів перед будь-ким, хто насправді прагнутиме поліпшити економічну ситуацію в країні.
Про податкову політику
З передвиборчої програми Анатолія Гриценка:
Ліквідую податкову міліцію і скасую податок на додану вартість – він буде замінений податком з обороту.
Олександр Савченко, у Хмельницькому, березень 2019:
Необхідно зменшити навантаження на фонд оплати праці. Запропонуємо зменшення податкових зборів із українців. Тобто, навантаження на виплату зарплати знизимо з 41,5% до 30%, податок на доходи –
з 15 до 10%.
В ефірі Обоз ТБ, лютий 2019:
Ми підрахували з Українською республіканською радою бізнесу, скільки на різних схемах, починаючи від митниці, податкової, судових корупційних схем, в паливно-енергетичному комплексі, в фармацевтиці, на офшорах, на держзакупівлях, розкрадається в кишені і не доходить до бюджету. Мінімальна сума – 230 млрд грн, реальна – 400 млрд грн…. Якщо створити умови, що платити податок буде дешевше, ніж хабар, давати хабарі ніхто не буде.
З виступу Анатолія Гриценка під час зустрічі з бізнесом, лютий 2019:
Підтримую спрощену систему оподаткування, щоб стимулювати розвиток малого бізнесу. Водночас, необхідно відслідковувати та ставити запобіжники проти схем, коли великий бізнес-монополіст просто розбивається на малі.
Гриценко в ефірі радіо «Новое время»:
…Особливо, якщо ми говоримо про малий бізнес – тут ми знайшли чесну платформу для рішення, тому що ви знаєте, що позитивні кроки з підтримки малого бізнесу призвели до того, що олігархат порозпаралелював свій бізнес, зробили ці всі ФОПи, і потім, маючи величезні обсяги, ніхто не платить податки. Тому відсікти цю частину, а підтримати ті стартапи, які справді дають позитивний результат.
Коментар Mind
Якщо кандидат вважає, що перевчити всіх бухгалтерів усіх підприємств держави з одного податку на інший – це добра ідея, то наш обов’язок запропонувати йому додатково ґрунтовно зважити такий план.
Можливо, більший ефект дасть не так заміна податку, як зменшення його ставки. Тим більше, що така пропозиція вже опрацьовувалася – відповідний крок негайно відчують усі громадяни, а не лише окремі групи, як у випадку з авто на єврономерах.
Хоча з податками є ще один чималий нюанс – МВФ категорично проти будь-яких ініціатив щодо зменшення фіскального навантаження. Чи вдасться за таких умов порозумітися з найбільшим кредитором – теж задача з багатьма невідомими.
Щодо боротьби з контрабандою, корупцією тощо, то тут не зовсім зрозумілі шляхи до успіху. Адже навіть якщо бенефіціари тіньової економіки спрямують лише 10% від своїх доходів на протидію президенту в парламенті та судах, а також на дискредитацію його ідей у пресі – вся відповідна боротьба може закінчиться як завжди.
Окремої уваги заслуговує тема боротьби з ФОП та контекст, в якому її останнім часом згадують чиновники. Цей аспект став особливо болючим для української ІТ-галузі. Так, у лютому Міністерство соціальної політики опублікувало проект закону, яким забороняється використовувати цивільні відносини між компанією та фізичною особою – підприємцем замість найму такої особи на роботу. Він наробив багато галасу саме в галузі ІТ. Адже в Україні налічується 127 000 програмістів, і близько 90% із них оформлені як ФОПи.
Пізніше президент України Петро Порошенко та прем’єр-міністр Володимир Гройсман заспокоїли айтішників: мовляв, поки що ніхто нічого не приймав і це лише запрошення до діалогу. Як компроміс розглядається виокремлення IT-сектору в п’яту групу платників єдиного податку та поступове щорічне зростання ставки для цієї сфери на 1%, у результаті чого за п’ять років вона становитиме 10%.
Якщо Гриценко-президент буде більш категоричним, ніж Петро Порошенко, то він ризикує втратити підтримку нового креативного класу – айтішників, які зараз генерують 4% ВВП країни.
Стосовно стартапів, то для цієї категорії проектів ФОП не підходить взагалі, оскільки модель розвитку стартапу передбачає залучення інвестицій на різних стадіях, у тому числі – іноземних. Для стартапів у США, наприклад, є форма юридичної особи C Corporation, яка захищає акціонерів від фінансових чи інших проблем бізнесу. В Україні подібних форм немає, тому наші стартапи надають перевагу реєстрації за кордоном.
Про держрегулювання цін
У програмі «Право на владу», лютий 2019:
Із доходів родини на комунальні платіжки витрачати 15% максимум. Енергія ніколи не буде дешевою, тому треба збільшувати доходи людей.
Коментар Mind
Кожен раз, коли державне регулювання цін починає здаватися прийнятним інструментом, необхідно негайно згадувати введення військових патрулів у магазини Венесуели та чим там усе скінчилося.
Разом з тим, коли доходів цілої родини вистачає лише на те, аби сплатити за комунальні послуги та дуже ощадливо харчуватися – добром для держави це не закінчиться. Тому вирішення проблеми цін через підвищення доходів громадян виглядає абсолютно слушним кроком. Справа за малим – забезпечити відповідне зростання.
Про трудову міграцію
Агітаційна газета Анатолія Гриценка:
Темпи трудової міграції загрожують національній безпеці. Треба створювати нові робочі місця з гідною зарплатою (від 700 євро) тут, в Україні. В іншому разі впродовж найближчих трьох років не буде кому піднімати країну. Шлагбаум на кордоні тут не допоможе – треба задіяти стимули…
Ми не будемо обкладати додатковими податками кошти заробітчан. Ці гроші вистраждані через розлуку з рідними, зароблені тяжкою працею. Замість того, щоб дерти з людей, влада буде цілодобово працювати над прискоренням економіки та залученням в Україну інвестицій.
Коментар Mind
Тут важко сперечатися з Гриценком. Низькі податки, а також макроекономічна та юридична стабільність приваблюють інвестиції. А вони, у свою чергу, створюють нові робочі місця і змінюють життя людей на краще.
Гроші заробітчан – це ті самі інвестиції, тільки роздрібні. Завданням держави є створити умови для того, щоб енергія цього потоку почала відновлювати вітчизняне виробництво, а не роздмухувати імпорт.
Про ПнВК
З виступу Анатолія Гриценка під час зустрічі з бізнесом, лютий 2019:
Станом на зараз мені видається більш переконливою позиція про введення цього податку. Але податкові зрушення мають приймати, згідно реалій.
Коментар Mind
Втрати бюджету, видатки на запровадження, а також кумулятивний економічний ефект – ключові чинники, на які варто орієнтуватися при вирішенні цього питання.
Крім того, доцільно уявити, наскільки складно буде використовувати нові норми для ухилення від оподаткування. Поки що жодних подібних оцінок кандидат не надавав. Тому, швидше за все, підтримка на словах більше схожа на спробу сподобатися бізнесу.
Банківське регулювання
Про очищення банківської галузі
З передвиборчої програми Анатолія Гриценка:
Не буде банків-пилососів, власники яких розкрадають внески громадян – буде твердий контроль держави за діяльністю банків із захистом прав кредиторів і доступними для громадян і підприємців кредитами.
З прес-релізу штабу Гриценка, лютий 2019:
55% банківського сектору зараз державні банки. Домінування держави в банківському секторі хтось вважає успіхом? Наша позиція інша – зменшувати присутність держави в усіх секторах. Держава не повинна бути монстром, який регулює все… Давати кредити людям під 35% або бізнесу під 22% – це успіх? Спробуйте вести бізнес у країні, де такі відсотки. Тут можна лише торгувати зброєю та наркотиками.
Олександр Савченко, під час прес-конференції у Харкові:
Треба відновити кредитування. Для цього є зовнішні та внутрішні фактори. Зменшити облікову ставку НБУ… Банківський сектор треба забезпечити дешевими і довгими кредитами. Я впевнений, що НБУ та Уряд здатні відкрити 3-4 кредитні лінії по 300-400 млн євро кожна з міжнародними організаціями для підтримки малого бізнесу.
Олександр Савченко, у Хмельницькому, березень 2019:
Починати необхідно з нового статусу та нової мети роботи Нацбанку, якою має стати підтримка економічного зростання, створення робочих місць за умови цінової та фінансової стабільності… Я ставлю завдання зменшити протягом року ставку по кредитах в середньому десь до 10 %, в євро – 4%, доларах – 6–7%.
Коментар Mind
Будь-який заступник голови НБУ підтвердить, що видавати кредити приємно і не складно. Складнощі виникають на етапі повернення, а також на етапі визначення винного і міри його відповідальності.
Український бізнес поглинув півтрильйона гривень кредитних коштів, які не планує повертати. Жоден банкір або урядовець з Нацбанку не був за це покараний.
Тому доки безкарність позичальників та зловживання банків під час кредитування не будуть усунені – банківська система залишатиметься упирем, що тягне енергію з економіки та держави. А до моменту вирішення цієї проблеми говорити про «розквіт» кредитування – чистий популізм.
Про непрацюючі кредити
Олександр Савченко, у Хмельницькому, березень 2019:
Запропонуємо правоохоронним органам взяти під особистий контроль 100 найбільших кредитів, які були виданні і не повернуті. Ретельно перевірити, хто їх давав, хто отримував, відкрити кримінальну справу по кожному не повернутому кредиту… Без притягнення до відповідальності шахраїв та махінаторів фінансові кризи ніколи не закінчаться.
Коментар Mind
Безумовно, слушна думка. Проте необхідний ґрунтовний аналіз – чому досі не відбувалося відновлення справедливості у фінансовій сфері.
Саме такий аналіз має дати підстави для докорінних змін законодавства щодо відповідальності позичальників та фінансистів, які занадто дорого коштують державі.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
