Захворіло у світі
6,573,286
Померло у світі
387,898
Вилікувалось у світі
2,837,955
Захворіло в Україні
25,411
Померло в Україні
747
Вилікувалось в Україні
11,042
Харчова пандемія: чи сумісні продовольча та медична безпека

Харчова пандемія: чи сумісні продовольча та медична безпека

Чи матиме споживач доступ до харчів, а бізнес – розвиток в умовах поширення коронавірусу

Цей матеріал також доступний російською
Харчова пандемія: чи сумісні продовольча та медична безпека
Фото: УНІАН

Згідно із заявами ФАО, пандемія COVID-19 впливає на харчову систему та продовольчу безпеку в усьому світі. Спільні зусилля влади та бізнесу мають бути спрямовані на гарантування ритмічних поставок та забезпечення населення, зокрема і найбільш соціально незахищених його прошарків якісною харчовою продукцією. Чи досяжна ця мета в Україні?

Ажіотажне закуповування продуктів, що спостерігалося напередодні та в перші дні карантину, поступово вщухнуло. Причини цього сплеску попиту на гречку та туалетний папір мали суто психологічний характер.

«Паніка – це відголос минулого, коли наші пращури голодували. Україна – аграрна держава, тому підстав для паніки немає», –  вважає голова ради директорів Спілки молочних підприємств України Вадим Чагаровський.

Але у підвищеному обсягу споживчих закупівель було і раціональне зерно. «Люди почали більше закуплятися не тому, що «не буде чим харчуватись». У перші дні карантину споживачі придбали якнайбільше продуктів, аби потім менше виходити в магазини», – вважає заступник голови правління Української кооперативної федерації Зіновій Свереда.

Чи варто побоюватися дефіциту харчів? Наразі найбільше занепокоєння викликає підвищена активність експорту продовольчої пшениці. Як повідомляв Mind, темпи зовнішньої торгівлі досягли 48 млн тонн зерна і  значно перевищують минулорічні. Дельта складає 8 млн тонн, з яких  більше половини (+4,5 млн тонн, загалом 18 млн тонн) – це приріст експорту пшениці.

З огляду на прогнози зниження врожаю у 2020 році,  активний експорт може стати проблемою в майбутньому сезоні – хлібопекарські асоціації уже закликали уряд пригальмувати торгівлю і створити стратегічний запас зерна, поки воно ще є на внутрішньому ринку. Однак враховуючи, що серед  експортерів  збіжжя – Державна продовольча зернова корпорація та Західна агровиробнича компанія, де донедавна працював міністр економіки Ігор Петрашко, то зерновий експорт не вщухає й досі.

При цьому в ситуації, коли гривня дешевшає, економіка сповзає в кризу, а покупець уже скаржиться на різке здорожчання продовольчих товарів, розумний баланс у цінах на них має першочергове значення.

Що відбувається з цінами? У молочній галузі весняні місяці – традиційний період нарощування пропозиції. За оцінками Вадима Чагаровського, навесні більшає молочної сировини, ціни на неї знижуються, а тому відсутні  підстави для здорожчання молока та продуктів із нього.

Крім того, на українському, власне, як і світовому ринку молока наразі  відбувається послаблення попиту на молочну продукцію. Тривалість цього тренду залежатиме від того, як надовго затягнеться карантин, та від купівельної спроможності споживачів.

«Перекроїла» епідемія коронавірусу і попит українців на м’ясну продукцію. «Усі наші підприємства, які не планували зупиняти виробництва на період карантину, працюють, але побоюються необґрунтованого зростання цін на сировину, бо це відразу буде сигналом для ринку на зменшення споживання м’яса», – говорить виконавчий директор Асоціації «М’ясної галузі» Микола Бабенко. За його словами, своєрідна «репетиція» вже відбулася: з оголошенням карантину декілька свинокомплексів необґрунтовано підняли ціни з 45 до 52 грн/кг, слідом за ними пішли і решта промислових свинарів.  М’ясопереробні підприємства не могли утримати ціну собі у збиток – тож вимушені були так само підняти ціни.

Водночас виробники курятини зменшили ціни на свою продукцію. Наслідки цих процесів очевидні: за перші три тижні карантину на 30% упали обсяги споживання/продажу/забою свиней і на 20% зросли продажі курятини. В подальшому, з падінням попиту з боку підприємств м’ясопереробної галузі на свиней ціна на них поступово знизилася та в деяких областях України сягнула рівня 40 грн/кг. У результаті попит споживачів м’яса на свинину впав.

За словами Бабенка, переробні підприємства змушені платити вищу ціну свинокомплексам через ризик ще більшого скорочення чисельності свиней і появи дефіциту свинини. «За минулі п’ять років свинина втратила перше місце на вітчизняному ринку споживання м’яса, середньорічне її споживання українцями зменшилося з 25 кг до 14 кг, поголів’я свиней скоротилося, тільки за офіційною статистикою, більше ніж на 2 млн голів, щороку по 500 підприємств припиняє займатися свинарством», – розповів експерт.

Чи можна подолати цінові стрибки? На вартість деяких продуктів впливають логістичні проблеми, зокрема, дещо ускладнилася дорога на роботу працівників м’ясопереробних підприємств. Бізнесу довелося більше розраховувати на приватний та спеціально орендований для доставки персоналу транспорт, а це потягло за собою додаткові витрати.

Постачання продукції в торговельні мережі відбувається наразі у звичайному режимі.

Торговельна логістика молочних та хлібних підприємств залишається практично без змін. На початку карантину були деякі проблеми з доставки персоналу на логістичні склади через введення перепусток.

Тим не менше ситуація з цінами залишається непрогнозованою через сумнівну ефективність роботи Антимонопольного комітету. «Мене дивує, що у Європі та в Америці бізнес іде на зустріч людям і часто знижує ціни, а у нас їх підвищують максимально. У форс-мажорі мало економічної доцільності, а є спекуляція.  Я – за максимально вільний, але відповідальний ринок, у тому числі за форс-мажорних обставин. Оскільки ж їх проголошує держава, то вона теж має взяти участь у регулюванні та ціновій політиці», – вважає Зіновій Свереда.

На його думку, зараз потрібно формувати активні громадські ради з контролю за цінами при кожній ОТГ, селі та місті, а також розвивати асоціації місцевих споживачів. «Я – за свободу підприємництва, але коли людей переводять на самоізоляцію без гарантій оплати, то це злочин», – вважає експерт. І додає: Україні в цьому контексті  бракує європейського закону про малий бізнес та чітко прописаних параметрів доданої вартості, що застосовуються в ЄС.  

Загалом карантинні обмеження відчутно знизили платоспроможність населення. І це при тому, що навіть до «коронакризи» середньорічне споживання молока та м’яса українцями було вдвічі меншим від мінімальної біологічної норми та рівня споживання в інших країнах Європи. А в нинішній ситуації підвищення ціни на базові продукти – молоко та м’ясо – ризикує призвести до нових соціально-економічних проблем. «На щастя, у бізнесу в тваринництві є великий резерв зниження собівартості, і на цьому має вибудовуватися цінова політика», – зауважив Микола Бабенко.

Як справи із якістю продукції? За словами Вадима Чагаровського, неякісну та небезпечну продукцію виробляють підприємства-фальсифікатори, які збувають свої товари на оптових ринках, в невеличких магазинах. У період карантину через обмеження на торгівлю в таких точках продажу знижується реалізація молоковмісної продукції низької якості. Населення віддає перевагу якіснішим та безпечнішим товарам великих молокопереробних підприємств, які превалюють на вітчизняному ринку.

Як зауважив Микола Бабенко, відомі переробники, які вклали значні інвестиції у виробництво, отримали всі сертифікати, очевидно, не зацікавлені втратити довіру до своїх брендів. Водночас у м’ясній галузі існує інший бік переробного бізнесу – нелегальні бійні та цехи. Це ті виробництва, які скуповують навіть свиней, інфікованих АЧС. Щоби захистити споживача від таких недоброчесних переробників, потрібне втручання держави.

Окрім контролю за недобросовісними виробниками, держава має відіграти свою роль і в наданні допомоги гравцям, що працюють «у білу».

«Найефективнішим механізмом держдопомоги і для виробника, і для переробника ми вважаємо компенсацію відсотків за кредитами банків для бізнесу», – сказав Микола Бабенко. На його думку, така схема, по-перше, буде позбавлена корупційної складової, бо банк інакше ставиться до виділення коштів, ніж державні органи, а по-друге, підвищиться відповідальність бізнесу, бо він братиме кошти більш зважено та витрачатиме їх ефективніше. «Крім того, потрібно хоча би на дев’ятий рік поширення африканської чуми свиней запустити механізм компенсацій свинокомплексам за вимушено знищених тварин, адже АЧС у разі офіційного повідомлення про неї робить свинокомплекс банкрутом», – зауважив експерт.

Вадим Чагаровський пропонує задіяти інтервенційний механізм  для закупівлі вершкового масла та сухого знежиреного молока. На його думку, варто здійснювати державні закупівлі молочних продуктів для Збройних Сил України, пенітенціарної служби, закладів Міністерства охорони здоров’я тільки від підприємств-виробників молочної продукції. Необхідно підписати меморандум між виробниками, торговельними мережами та Міністерством економіки про покращення взаємодії, а також  посилити боротьбу з фальсифікацією молочних продуктів і ухвалити рішення щодо субсидування сектору молочних продуктів.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті