Новий «газпром» Східної Європи: у Польщі формується енергетична мегакорпорація PKN Orlen. Уже на старті проглядаються інтриги, скандали та політична боротьба
Яку лазівку до її активів євробюрократи припасли для росії
Війна, яку рф розв’язала проти України, ще більше ускладнила й без того непростий бізнес енергетичних компаній. Уряди навіть у країнах із розвиненою ринковою економікою змушені ухвалювати політизовані рішення, намагаючись узгодити інтереси державної безпеки та прагнення корпорацій нарощувати прибуток. Влада та великий бізнес завжди йдуть пліч-о-пліч, але саме зараз, під час глобальної нестабільності, взаємозалежність і переплетення їхніх інтересів як ніколи очевидні.
Один із найяскравіших прикладів пов'язаний із Польщею, де завершується процес створення мультиенергетичного концерну. PKN Orlen, найбільша нафтова компанія країни, поєднує стратегічні активи енергоринку. У попередні роки відбулося поглинання компаній Energa (дистрибуція електроенергії) та Grupa Lotos (нафтопереробка, нафтохімія). А місяць тому PKN Orlen оголосила про злиття з PGNiG – державним холдингом Polskie Górnictwo Naftowe i Gazownictwo, який займається видобутком та газовим трейдингом.
Головний ідеолог цієї амбітної ідеї – голова правління PKN Orlen Даніель Обайтек, якого по праву вважають одним із найвпливовіших поляків. Так, журнал Wprost у своєму новому рейтингу, опублікованому цього тижня, поставив Обайтека на четверту сходинку. Бізнесмена випередили лише прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький та голова партії «Право і справедливість» Ярослав Качинський. Перше місце цього року Wprost віддав збірному герою нашого часу – «кожному громадянинові Польщі, який допомагав біженцям з України рятуватися від російської агресії».
Мета польської влади – перетворити PKN Orlen на «регіонального чемпіона з енергетики». Вирішення цього завдання вони називають своїм «політичним пріоритетом».
Інтереси польської компанії також стосуються енергетичного ринку України. PKN Orlen постачає паливо «Укрзалізниці» та українським роздрібним споживачам. Нові проєкти на період повоєнного відновлення української економіки можуть бути пов'язані також із будівництвом нової генерації, ліній електропередач та виробництвом водню.
Здається дивним, що ідея створення мультиенергетичного концерну отримала підтримку в Єврокомісії, яка бореться з монополіями та прагне обмежувати вплив на ринку великих корпорацій. Набагато жорсткіші противники Даніеля Обайтека є всередині Польщі – це опоненти нинішньої партії влади «Право і справедливість», з якою пов'язаний його кар'єрний зліт. У такій ситуації немає нічого унікального. Політичне протистояння в кожній країні будується на боротьбі протилежних ідей.
Mind вибрав кілька найскандальніших сюжетів, пов'язаних зі створенням однієї з найбільших компаній Східної Європи під брендом PKN Orlen. Під час підготовки публікації використовувалися матеріали видань Newsweek Polska та Business Insider Polska. Наша редакція звертає увагу, що в уряді Матеуша Моравецького й у PKN Orlen спростовують будь-які звинувачення опонентів у здачі національних інтересів та політичній корупції.
Саудити без обмежень і тінь росії
Найсвіжіший скандал навколо поглинання енергетичних активів для посилення ринкової влади PKN Orlen стосується резонансної угоди із Saudi Aramco – найбільшою нафтовою компанією світу, яка забезпечує близько 80% доходів держбюджету Саудівської Аравії.
12 січня 2022 року Даніель Обайтек уклав угоду про продаж 30% акцій Гданського НПЗ саудівському гіганту. На подібній угоді наполягла Єврокомісія при схваленні злиття PKN Orlen і Grupa Lotos. На думку євробюрократів, це допоможе уникнути монополізації ринку новою польською корпорацією. Але, як відомо, диявол криється в деталях.
Business Insider Polska, посилаючись на документи про умови угоди, стверджує, що після завершення злиття PKN Orlen і Grupa Lotos саудити не просто будуть співвласниками Гданського НПЗ. Вони матимуть набагато більше свободи, ніж планувалося спочатку, щодо права розпоряджатися своїми акціями.
Єврокомісія домоглася, аби було змінено деякі пункти договору PKN та Aramco. Зокрема, саудити не будуть обмежені трирічною забороною на перепродаж акцій Гданського НПЗ, а Orlen не матиме пріоритету на їх викуп, якщо саудити захочуть відмовитися від інвестицій.
«На вимогу Єврокомісії у квітні було внесено зміни до пунктів угоди про правовий захист, які дозволили зняти обмеження для покупця в разі перепродажу акцій. Крім того, у Брюсселі захотіли унеможливити для Orlen викуп акцій Гданського НПЗ у пізніший термін», – пояснює співрозмовник Business Insider, знайомий із деталями переговорів.
Нові положення про обмеження на розпорядження активами, погоджені Єврокомісією та PKN Orlen, передбачають, що Aramco будь-якої миті зможе продавати свої акції інвесторам із «визнаним досвідом» у нафтопереробній галузі.
«Росіяни не можуть чекати. Саудити знали, що Orlen погодиться на будь-яку ціну за Гданський НПЗ, аби отримати схвалення на злиття. Тому вони виторгували третину другого за величиною нафтопереробного заводу в Польщі за сміховинною ціною приблизно $200 млн. Тоді як Aramco нещодавно відзвітувала про місячний прибуток $50 млрд. Тепер є ризик, що свою частку в Гданському НПЗ вони продадуть новому інвестору за набагато вищою ціною. А можливий покупець, пов'язаний із росією, переб'є всі пропозиції щодо входу до стратегічної компанії Польщі», – йдеться в редакційній статті Business Insider Polska, опублікованій вранці 18 листопада.
У відповідь пресслужба PKN Orlen оприлюднила заяву, в якій стверджується, що активи Grupa Lotos захищені, а злиття з PKN Orlen є «виключно бізнес-проєктом».
«Інформація про неконтрольоване розпорядження активами Grupa Lotos є хибною. Запевняємо, що такий сценарій виключений. Угоди з партнером і законодавство Польщі усувають ризик неконтрольованого відчуження акцій Saudi Aramco. Через стратегічний характер весь процес злиття як із Grupa Lotos, так і з PGNiG здійснюється під постійним контролем компетентних органів польської держави», – йдеться в повідомленні PKN.
«Безконтрольна приватизація»
Злиття найбільших енергетичних активів Польщі – це «безконтрольна приватизація, проведена Даніелем Обайтеком і Матеушем Моравецьки». Так стверджують у коаліції Platforma Obywatelska.
Вони критикують ідею за те, що під час її реалізації держава буде змушена продати значну частину активів Grupa Lotos, зокрема 400 АЗС, підприємства з виробництва асфальту та біопалива. Такими є умови Єврокомісії. «Ми не можемо погодитися з тим, що замість нарощування і зміцнення національного потенціалу він фактично радикально скорочується», – пояснює депутат Олександр Мішальський.
Інакше кажучи, PKN Orlen позбавиться місцевого, державного конкурента, а його місце посяде іноземна компанія з доступом до необхідної інфраструктури. 30% акцій Гданського НПЗ, що контролювала Grupa Lotos, придбала компанія Saudi Aramco. Після завершення цієї угоди Польща почала нарощувати імпорт саудівської нафти.
Ще один із можливих варіантів – обмін: Orlen може заволодіти нафтовими активами на закордонних ринках. У цьому контексті часто згадуються Балканські країни й Угорщина. Потенційні угоди вже викликали в Польщі політичну бурю та звинувачення в продажу стратегічних активів.
«Сумнівний діловий шлюб»
Серед аргументів на користь поглинання нових активів PKN Orlen – відкриття можливостей для збільшення інвестицій у нові технології відновлюваної енергетики та виробництва «зелених» газів (водень, біогаз). Однак його сприймають не всі.
«Якби метою злиття було збільшення інвестицій у ВДЕ, Orlen не мав би купувати нафтову компанію Lotos. Раціональнішим було б інвестувати ці кошти в «зелену» енергетику», – сказав у коментарі Newsweek Polska колишній топменеджер PKN. Orlen витратив близько 5,7 млрд злотих (близько $1,25 млрд) на акції Lotos.
Інвестори давно звикли до ідеї злиття PKN Orlen і Grupa Lotos, але намір поглинути PGNiG для них став несподіванкою.
Компанія PGNiG – одна з тих, хто здобув перемогу в арбітражному суді з «газпромом», який тривав з 2014 року. Поляки отримали від росіян майже $1,5 млрд як компенсацію за багаторічний продаж газу за завищеними цінами (для порівняння: сума виплат «газпрому» на адресу «Нафтогазу України» становила майже $3 млрд).
Залишається відкритим питання, чи зможе PGNiG посилити Orlen, чи вони конкуруватимуть. PKN має власний офіс продажу природного газу для корпоративних клієнтів, що шкодить трейдерському бізнесу PGNiG. Перетину інтересів на газовому ринку недостатньо, щоб компанії говорили про спільну бізнес-мету.
«Нафтові компанії зазвичай купують інші компанії в тій самій галузі», – зазначає Джонатан Лемб, старший аналітик інвестиційного банку Wood & Company в Лондоні. Якщо у випадку з Lotos дійсно можна говорити про посилення синергії PKN, то в злитті з PGNiG її важко побачити.
Ймовірно, справжні наміри уряду в цій конкретній сфері можна зрозуміти зі слів Януша Ковальського, заступника міністра Міністерства сільського господарства та розвитку сільських регіонів: «Немає згоди в тому, як досягти «кліматичної нейтральності», якщо йдеться не про клімат, а лише про залежність польської економіки від Берліна та Брюсселя».
Якщо справа не в боротьбі зі зміною клімату і не в спільних проєктах, то який для PKN Orlen сенс у придбанні Grupa Lotos і сумнівному діловому «шлюбі» з PGNiG?
«Рішення ухвалюються поза компанією. Державний бюджет, який порожній, найбільше заробить на інвестиціях Orlen: 1,7 млрд злотих на поглинанні Energa, понад 5 млрд злотих – на Lotos. Акції PGNiG коштують близько 20 млрд злотих, хоча в цьому випадку Orlen лише частково фінансує проєкт готівкою. Крім того, створення національного енергетичного мегаконцерну відповідає політиці уряду, який уже багато років заявляє про створення державних корпоративних гігантів», – каже менеджер PKN. І додає з лукавою усмішкою на обличчі: «Через кілька років може виявитися, що ці великодержавні плани не мали успіху. Що об'єдналося в одну компанію, те може й розвалитися».
«Вражаючою кар’єрою він завдячує погоді»
Те, як далі розвиватиметься історія зі створенням державного мультиенергетичного концерну в Польщі, не в останню чергу залежить від ідеолога ідеї – Даніеля Обайтека. Своєю вражаючою кар'єрою він завдячує погоді. Наприкінці літа 2011 року урагани та буревії з градом завдали великих руйнувань півдню Мазовецького воєводства. Один із зубожілих фермерів тоді запитав Дональда Туска, який відвідав регіон: «Прем'єр-міністр, як далі жити?», чим надав ситуації політичного забарвлення.
Даніель Обайтек, який тоді був мером ґміни Пцим і співвласником кінокомпанії, не став чекати на підтримку зі столиці й сам почав шукати можливості для допомоги фермерам. Так він познайомився з Ярославом Качинським, співзасновником та лідером партії «Право і справедливість».
Запросивши журналістів, Обайтек передав постраждалим спеціальну плівку для ремонту теплиць. Численні інтерв'ю і телесюжети одразу перетворили його на героя серед прихильників «ПіС». «Даніель Обайтек може все», – не приховував захоплення Качинський, який уже багато років впевнено тримає титул найвпливовішого політика в Польщі.
Коли партія «ПіС» прийшла до влади, зухвалого мера Пцима було призначено головою Агентства з реструктуризації та модернізації сільського господарства. Через кілька місяців його призначили керівником енергетичної компанії Energa, а 2018 року він посів крісло президента PKN Orlen. Сьогодні від його політичного таланту залежить, чи з'явиться в Східній Європі найбільший багатопрофільний енергетичний концерн, який уже цікаво придивляється до можливої експансії і на український ринок.
Gas United. Авторський Telegram-канал Світлани Долінчук:
- Про реальний газовий бізнес, спираючись на здоровий глузд.
- Як торгують енергоресурсами під час війни в Україні та світі.
- Факти, тренди, коментарі.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
