Чому зернотрейдери йдуть із залізниці

Чому зернотрейдери йдуть із залізниці

І чи має «Укрзалізниця» шанси їх повернути

Этот материал также доступен на русском языке
Чому зернотрейдери йдуть із залізниці
Фото: DR

Минулого року аграрії України виростили і зібрали рекордний урожай – 92 млн тонн олійних і зернових культур. При цьому експорт зерна з країни склав приблизно 52 млн тонн, 95–97% якого відвантажується через морські торговельні порти. Більша його частина (32,6 млн тонн, або 63% експортних зернових вантажів) транспортувалася з лінійних елеваторів у порти залізничним транспортом. Хоча залізниця багато років поспіль є ключовим перевізником зерна всередині країни, але хронічні проблеми з логістикою призвели до того, що аграрії починають шукати альтернативні способи транспортування. Валерій Ткачов, заступник гендиректора з логістики ТОВ «ТД Дельта Вілмар», спеціально для Mind розповідає, у чому полягають основні проблеми у взаємодії аграріїв з «Укрзалізницею» (УЗ) і як їх можна вирішити за наявності «політичної волі» у залізниці.

У 2001 році Україна виробляла близько 40 млн тонн зерна, з яких експортувала приблизно 10 млн тонн. У 2018-му виробництво (разом з олійними) зросло більш ніж удвічі (92 млн тонн), а експорт – більш ніж уп'ятеро (до 52 млн тонн). Але логістична інфраструктура України виявилася не готова до такого зростання. Наприклад, минулого року аграрії фізично не змогли вивезти з полів біля 3 млн тонн кукурудзи. Лінійні елеватори були переповнені, УЗ не встигала відвантажувати олійні та пізні зернові культури.

«Укрзалізниця» зараз знаходиться в жалюгідному технічному і фінансовому стані. Останні 20 років не оновлювалися основні фонди, розквітла корупція. Залізниця хронічно недоотримувала фінансування, не проводила оновлення вагонного та локомотивного парку. Знос локомотивів досяг 95–97%, вагонів – 87%, прострочені ремонти 60% залізничного полотна.

Як вийшло, що залізниця опинилася в такому стані? Цьому є декілька причин. Основні серед них:

  • низькі тарифи на транспортування вантажів (нижче собівартості перевезення);
  • збиткові пасажирські перевезення (близько 10 млрд грн збитків на рік);
  • тотальна корупція всередині держкомпанії;
  • неефективна система управління державним монополістом.

Що робить керівництво УЗ, щоб змінити ситуацію? У компанії стартували реформи, які торкнулися, зокрема, й аграріїв.

По-перше, проведено тотальну маршрутизацію відправок зерна. Відправки укрупнилися, оскільки було прийнято рішення відвантажувати і відправляти зернові вантажі лише залізничними маршрутами, тобто по 54 вагони.

По-друге, закрито малодіяльні залізничні станції.

По-третє, проведено дерегуляцію вагонної складової – аграрії почали платити УЗ добову орендну плату за використання вагонів, а це підвищило загальну вартість транспортування вантажів.

Що в підсумку отримали аграрії? Майже 80% лінійних елеваторів тепер фактично відрізані від залізничної інфраструктури або у них утруднений доступ до неї. З приблизно 800 лінійних елеваторів, обладнаних залізничною інфраструктурою, відвантажувати зерно цілими «маршрутами» на сьогодні здатні лише 80–90 елеваторів, тобто близько 10%.

Ці «маршрутні» елеватори розташовані по території України нерівномірно і не покривають усі зони виробництва зерна. Вони знаходяться на 77 залізничних станціях, при цьому 36 станцій – у складі Південно-Західної залізниці, 23 – на Південній залізниці. А на Львівській залізниці знаходяться тільки п'ять станцій, на Придніпровській – дві, на Донецькій – лише одна маршрутна станція.

Наслідки дерегуляції вагонної складової тарифу призвели до значного збільшення вартості транспортування зерна залізницею – майже вдвічі за минулий рік.

Чому зернотрейдери йдуть із залізниці

Як урятувати «Укрзалізницю» і не нашкодити зростаючому зерновому ринку? Треба переглядати загальну систему тарифікації перевезень вантажів і підвищувати операційну ефективність. В УЗ зберігається диференціація вартості транспортування від класу вантажу (існує три тарифних класи вантажів і позакласні вантажі).

Тобто вартість транспортування залежить від того, до якого класу належить вантаж. Наприклад, позакласні вантажі та вантажі 1-го класу транспортуються значно дешевше, ніж вантажі 2-го і 3-го класу. Різниця може становити 1,5–2 рази. Іншими словами, вантажі 2-го і 3-го класу субсидують транспортування позакласних вантажів і вантажів 1-го класу.

Кому це вигідно? Перш за все, вантажовідправникам позакласних вантажів і вантажів 1-го класу. Це компанії гірничо-металургійного комплексу (ГМК), вугільники, будівельники. Вони перевозять свої вантажі нижче собівартості транспортування, чим погіршують становище «Укрзалізниці». УЗ, у свою чергу, недоодержуючи коштів, не проводить модернізацію локомотивного і вагонного парку. Держкомпанія зараз навіть не може підтримувати в робочому стані наявну інфраструктуру. І тому намагається компенсувати цей розрив за рахунок вантажів 2-го і 3-го класу.

Зернові вантажі належать до 2-го тарифного класу. У структурі вантажоперевезень УЗ вони займають близько 10–12%. А на вугілля, руду, будматеріали в цілому припадає близько 70% всього вантажопотоку залізниці.

Аграрії ж при скромному обсязі транспортування забезпечують 40% валютних надходжень у країну. А враховуючи, що потенціал зростання виробництва аграрної продукції в Україні величезний, і вже через 2–3 роки ми вирощуватимемо понад 100 млн тонн зерна і експортуватимемо близько 70 млн тонн на рік, необхідно терміново переглядати тарифну політику «Укрзалізниці».

Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.

Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.

Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті