Неблагонадійний гігант: чому Євросоюз визнав ОАЕ офшором

Неблагонадійний гігант: чому Євросоюз визнав ОАЕ офшором

І чим це загрожує іншим державам

Цей матеріал також доступний російською
Неблагонадійний гігант: чому Євросоюз визнав ОАЕ офшором
Вулиця в Дубаї
Фото: pixabay

Глобальна боротьба з офшорами не вщухає. Нещодавно стало відомо про те, що Рада Європи оновила чорний список офшорних юрисдикцій, які в недостатній мірі співпрацюють із ЄС в питаннях оподаткування. З нього виключили британську й голландську заморські території – Бермуди, острови Аруба і Барбадос. Аруба змінила своє законодавство, а Бермуди і Барбадос зобов'язалися незабаром його поміняти, тому перейшли в сірий список.

Отже список неблагонадійних юрисдикцій зменшився, але не набагато, якщо враховувати те, що в березні міністри фінансів Євросоюзу розширили його втричі – до 15 країн. Нагадаємо, список створили в грудні 2017 року на підставі 4-ї директиви ЄС проти відмивання грошей (AMLD4). І показово, що в березні його вперше переглянули настільки ретельно – до цього в ньому значилося лише п'ять юрисдикцій.

Інший показовий факт: раніше в списку були острівні держави, що вважаються офшорними, але в березні до нього потрапили й країни, які належать до провідних світових економік, зокрема Об'єднані Арабські Емірати. Про що це може свідчити, спеціально для Mind пояснює адвокат Юлія Курило.

Як формуються списки «неблагонадійних» юрисдикцій? Загалом за рік ЄС вивчив зусилля 92 країн у протидії відмиванню грошей. Головною метою було зрозуміти, чи відповідають вони стандартам ЄС за такими критеріями, як податкова прозорість, ефективне управління й реальна економічна активність. Для цього з'ясовувалося, чи є в країні необґрунтовані податкові пільги та преференції, зокрема нульова ставка корпоративного податку, яка є ключовим показником офшору. І наскільки охоче юрисдикція обмінюється податковою інформацією з Євросоюзом (сьогодні в ЄС існує механізм з обміну фінансовою інформацією між фіскальними службами різних країн в автоматичному режимі).

У результаті деякі юрисдикції перейшли до чорного списку із сірого, де значилися ті, кому ЄС давав шанс привести своє податкове законодавство у відповідність до міжнародних стандартів. Більшість вжили заходів, хоча Євросоюз ще продовжить моніторинг їхньої діяльності.

За що «поплатилися» ОАЕ? Саме в сірому списку разом із 46 іншими юрисдикціями значилися й Об'єднані Арабські Емірати. Уряд цієї держави мав шанс «реабілітуватися», здійснивши до початку цього року відповідні реформи, і він навіть обіцяв зробити це, але взятих на себе зобов'язань не виконав.

Податкові пільги в ОАЕ досить різноманітні: тут є десятки вільних економічних зон, де від оподаткування звільняються й зареєстровані компанії, і їхні співробітники, а список реальних бенефіціарів компаній залишається закритим. Так що юрисдикція цілком підходить для того, аби оптимізувати податки, що і приваблює чимало клієнтів з інших країн.

Втім, влада ОАЕ раніше наголошувала, що докладає чимало зусиль, щоб відповідати всім вимогам ЄС. І саме цієї весни мала ратифікувати стандарти протидії мінімізації податків на транснаціональному рівні.

Напевно, найближчим часом можна очікувати зустрічі керівництва країни з представниками FATF (група розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей). Як і перегляду принципів роботи банків у ОАЕ: посилення контролю за сумнівними операціями, обмін інформацією, ідентифікація клієнтів.

Про що це говорить? Коли ЄС вніс ОАЕ до чорного списку, він дав зрозуміти, що перелік можуть поповнити й інші країни з великою економікою. А це загрожує складнощами в розвитку торговельних відносин з ними, адже європейці намагаються не працювати з компаніями з «фіскально неблагонадійних» країн.

Компанії з ОАЕ не можуть відкрити рахунки в європейських банках. Будь-яка угода потрапляє під посилений контроль, і банки можуть призупинити транзакцію і утримувати кошти до з'ясування суті операції та ретельної перевірки інформації про контрагента. Окремі країни ЄС ввели податок на операції з офшорами. Нещодавно про такий податок заявляли і українські парламентарії.

Втім, поки ніхто не говорить про те, які санкції  застосовуватимуться щодо всіх фігурантів. І про загальні санкції члени ЄС досі не домовилися. Відповідно до заяв міністрів фінансів Євросоюзу, більш конкретно обмеження й покарання для юрисдикцій із чорного списку найближчим часом тільки почнуть розглядатися.

Навіть більше, хоча ЄС і подав «потрібний сигнал» світовим фінансовим центрам, але не факт, що при наступному перегляді чорний список знову збільшиться. Справа в тому, що, з одного боку, контролюючим органам потрібно показувати рішучу боротьбу з офшорами, але з іншого – Європа не готова проявити таку активність стосовно найбільш великих «гравців».

Наприклад, складно уявити в чорному списку США, хоча в Європарламенті визнали, що за формальними ознаками цю країну можна віднести до податкових гаваней – держава не впровадила єдиний стандарт податкової звітності, який передбачає розкриття кінцевих бенефіціарів, а в окремих штатах їхня анонімність передбачена законодавством тощо. Хоча на тлі зростаючого напруження у відносинах між країнами – лідерами ЄС, з одного боку, і США – з іншого, такий розвиток подій не виключений.

Чого чекати далі? Найближчим часом можливий перехід компаній до інших юрисдикцій – нехай і з менш привабливими умовами.

Боротьба з податковими гаванями не може бути швидкою. Проте для власників компаній все, що відбувається, – черговий привід переглянути ведення свого бізнесу й мінімізувати ризики (штрафи, санкції), більш ретельно оформляти угоди. Звичайно, ще можна знайти гавані, які дозволяють працювати «по-сірому», але їх стає все менше, і боротьба з ними тільки посилиться.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті