Неблагонадійний гігант: чому Євросоюз визнав ОАЕ офшором

Глобальна боротьба з офшорами не вщухає. Нещодавно стало відомо про те, що Рада Європи оновила чорний список офшорних юрисдикцій, які в недостатній мірі співпрацюють із ЄС в питаннях оподаткування. З нього виключили британську й голландську заморські території – Бермуди, острови Аруба і Барбадос. Аруба змінила своє законодавство, а Бермуди і Барбадос зобов'язалися незабаром його поміняти, тому перейшли в сірий список.

Отже список неблагонадійних юрисдикцій зменшився, але не набагато, якщо враховувати те, що в березні міністри фінансів Євросоюзу розширили його втричі – до 15 країн. Нагадаємо, список створили в грудні 2017 року на підставі 4-ї директиви ЄС проти відмивання грошей (AMLD4). І показово, що в березні його вперше переглянули настільки ретельно – до цього в ньому значилося лише п'ять юрисдикцій.

Інший показовий факт: раніше в списку були острівні держави, що вважаються офшорними, але в березні до нього потрапили й країни, які належать до провідних світових економік, зокрема Об'єднані Арабські Емірати. Про що це може свідчити, спеціально для Mind пояснює адвокат Юлія Курило.

У результаті деякі юрисдикції перейшли до чорного списку із сірого, де значилися ті, кому ЄС давав шанс привести своє податкове законодавство у відповідність до міжнародних стандартів. Більшість вжили заходів, хоча Євросоюз ще продовжить моніторинг їхньої діяльності.

За що «поплатилися» ОАЕ? Саме в сірому списку разом із 46 іншими юрисдикціями значилися й Об'єднані Арабські Емірати. Уряд цієї держави мав шанс «реабілітуватися», здійснивши до початку цього року відповідні реформи, і він навіть обіцяв зробити це, але взятих на себе зобов'язань не виконав.

Податкові пільги в ОАЕ досить різноманітні: тут є десятки вільних економічних зон, де від оподаткування звільняються й зареєстровані компанії, і їхні співробітники, а список реальних бенефіціарів компаній залишається закритим. Так що юрисдикція цілком підходить для того, аби оптимізувати податки, що і приваблює чимало клієнтів з інших країн.

Втім, влада ОАЕ раніше наголошувала, що докладає чимало зусиль, щоб відповідати всім вимогам ЄС. І саме цієї весни мала ратифікувати стандарти протидії мінімізації податків на транснаціональному рівні.

Напевно, найближчим часом можна очікувати зустрічі керівництва країни з представниками FATF (група розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей). Як і перегляду принципів роботи банків у ОАЕ: посилення контролю за сумнівними операціями, обмін інформацією, ідентифікація клієнтів.

Про що це говорить? Коли ЄС вніс ОАЕ до чорного списку, він дав зрозуміти, що перелік можуть поповнити й інші країни з великою економікою. А це загрожує складнощами в розвитку торговельних відносин з ними, адже європейці намагаються не працювати з компаніями з «фіскально неблагонадійних» країн.

Компанії з ОАЕ не можуть відкрити рахунки в європейських банках. Будь-яка угода потрапляє під посилений контроль, і банки можуть призупинити транзакцію і утримувати кошти до з'ясування суті операції та ретельної перевірки інформації про контрагента. Окремі країни ЄС ввели податок на операції з офшорами. Нещодавно про такий податок заявляли і українські парламентарії.

Втім, поки ніхто не говорить про те, які санкції  застосовуватимуться щодо всіх фігурантів. І про загальні санкції члени ЄС досі не домовилися. Відповідно до заяв міністрів фінансів Євросоюзу, більш конкретно обмеження й покарання для юрисдикцій із чорного списку найближчим часом тільки почнуть розглядатися.

Навіть більше, хоча ЄС і подав «потрібний сигнал» світовим фінансовим центрам, але не факт, що при наступному перегляді чорний список знову збільшиться. Справа в тому, що, з одного боку, контролюючим органам потрібно показувати рішучу боротьбу з офшорами, але з іншого – Європа не готова проявити таку активність стосовно найбільш великих «гравців».

Наприклад, складно уявити в чорному списку США, хоча в Європарламенті визнали, що за формальними ознаками цю країну можна віднести до податкових гаваней – держава не впровадила єдиний стандарт податкової звітності, який передбачає розкриття кінцевих бенефіціарів, а в окремих штатах їхня анонімність передбачена законодавством тощо. Хоча на тлі зростаючого напруження у відносинах між країнами – лідерами ЄС, з одного боку, і США – з іншого, такий розвиток подій не виключений.

Чого чекати далі? Найближчим часом можливий перехід компаній до інших юрисдикцій – нехай і з менш привабливими умовами.

Боротьба з податковими гаванями не може бути швидкою. Проте для власників компаній все, що відбувається, – черговий привід переглянути ведення свого бізнесу й мінімізувати ризики (штрафи, санкції), більш ретельно оформляти угоди. Звичайно, ще можна знайти гавані, які дозволяють працювати «по-сірому», але їх стає все менше, і боротьба з ними тільки посилиться.