Мережева країна: як Естонія запровадила е-урядування

Україна останнім часом значно просунулась у запровадженні електронних послуг (е-послуг) для громадян, цифровізації державних реєстрів тощо. Зокрема, прикладом для наслідування ми обрали найуспішнішу країну в цій сфері – Естонію. Завдяки співпраці з цією країною в Україні з’явилась е-система обміну даними «Трембіта» та інформаційна система «Вулик», яка пришвидшує роботу адмінцентрів.

Пізніше ми отримали закон про електронні довірчі послуги, який, серед іншого, дозволяє фізичним особам підписувати документи з мобільних пристроїв. Крім того, цього року запрацювало Положення про інтегровану систему електронної ідентифікації, що спростило українцям доступ до багатьох систем у онлайн-режимі, зокрема, до низки банківських послуг. Також очікується запуск системи електронної митниці.

У той же час це лише початок нашого шляху до діджиталізації в багатьох сферах, і ще багато потрібно зробити у цьому напрямку. Тому ми продовжуємо вивчати досвід різних країн, зокрема Естонії, для прискорення власних перетворень.

Про те, чому Україна намагається брати приклад з Естонії та як там працює система «держави в смартфоні», розповів Mind керівник з розвитку урядової програми Естонії e-Residency на зовнішніх ринках Олексій Воронков.

Навіщо будувати мережеве суспільство і в чому його переваги?

Естонія першою реалізувала концепцію електронної держави, яка не лише позитивно впливає на економіку країни, а й дозволяє створити мережеву структуру суспільства.

Зміна підходу до державотворення та технології на державному рівні заощаджують держбюджету Естонії близько $130 000 лише на папері та принтерах. Це дозволяє державі витрачати більше на розвиток екосистеми стартапів. Як результат, естонські проекти залучають мільйони доларів США інвестицій щороку. Зокрема, у 2018 році в естонські стартапи інвестували майже 328 млн євро.

Крім того, естонці отримують будь-яку довідку, водійське посвідчення, укладають бізнес-угоди без черг, вихідних чи обідніх перерв. 99% державних послуг доступні онлайн 24/7. Тому для громадян балтійської країни технології – це якщо не релігія, то культура. У такому суспільстві легко впроваджувати новації.

Як країна змінила підхід до державотворення

Поняття мережевого суспільства одним з перших ввів іспанський соціолог Мануєль Кастельс у своїй книзі «Зародження мережевого суспільства» («The Rise of the Network Society»,1996). Кастельс каже, що мережевий підхід ефективніший, оскільки управління відбувається не внаслідок жорсткої ієрархії, а завдяки координації зусиль.

Естонія почала впроваджувати цифрові інструменти в далекому 1996 році. Майже 20 років потому – у 2014-му – з нею об’єднались для розвитку технологій Великобританія, Південна Корея, Нова Зеландія та Ізраїль і створили спільноту цифрових країн Digital 5 (D9).

Так країна змінила підхід до державотворення з ієрархічного на мережевий. Система не чинить супротив, як результат – державні рішення ухвалюються за підтримки стейкхолдерів та суспільства. Мережева структура передбачає ефективний зворотний зв’язок. Новації обговорюються публічно, щоб почути думку громадськості та представників бізнесу. Саме тому законопроекти про нові електронні можливості не затримуються в стінах уряду Естонії. Минулого року країна посіла 16-те місце в рейтингу ООН з розвитку е-урядування зі 190 держав.

Як відбувається співпраця держави та бізнесу

Мережева демократія можлива тоді, коли інтереси державного та приватного сектору збігаються.

Співпрацювати з бізнесом Естонія також почала ще у 1995–1996 роках. Тоді компанії підтримали ініціативу навчання населення технологіям та профінансували її. Школи підключили до інтернету, а громадяни пройшли навчання новим інтернет-можливостям.

Країна співпрацює з бізнесом навіть у сфері безпеки інформації. У 2008 році приватна компанія Guardtime розробила блокчейн-технологію захисту даних KSI, яка вже 11 років захищає країну від хакерських атак. Співпраця з приватним сектором дозволяє побудувати довірчі стосунки «бізнес – держава». А це і є лакмусом «мережевості» суспільства та держави.

Як система мережевої демократії захищає права громадян

Мережева демократія не існуватиме без верховенства права. Демократична держава піклується про дотримання прав людини, рівності усіх перед законом. У протилежному випадку є ризик створення моделі такого собі «Великого Брата», де контролюють усіх і кожного.

Акти уряду та парламенту, їхні проекти відображаються в системі е-закон. Після завантаження документа в систему його неможливо видалити або змінити. Це виключає можливість будь-якої фальсифікації чи маніпулювання. А завдяки системі автоматизації процесів обміну інформацією між судами та іншими інстанціями (Судова інформаційна система, КІС) країна посідає друге місце в Європі за швидкістю вирішення судових спорів.

Як працює захист інформації

Усі державні послуги в Естонії працюють у системі X-Road, де дані шифруються та передаються до різних відомств так, що інформацію неможливо перехопити. Несанкціонований доступ неможливий: ніхто не може відправити запит на дані, якщо не має відповідного рівня доступу, авторизації або певної причини. Естонці завжди отримують повідомлення, коли запитують дані щодо них. Важливу роль у побудові мережевого суспільства відіграв і децентралізований характер Х-Road: її можна масштабувати до безкінечності та додавати нові й нові сервіси.

Детальніше про те, як працює система X-Road, можна побачити у відео.

Глобальне мережеве суспільство

Феномен Естонії – в її сміливості. Країна почала впроваджувати технології та нові підходи до організації держави як тільки стала незалежною. Це дозволило побудувати електронну державу та розвинути мережеву структуру суспільства. Але, здається, країна має намір розширити кордони онлайн-суспільства. Например, запровадила у 2014 році програму електронного резидентства. Державна ініціатива дозволяє будь-кому стати е-резидентом та вести бізнес через естонську компанію онлайн по світу без кордонів.

Електронна держава – ефективна на всіх рівнях, їй довіряють суспільство та бізнес. Тому не дивно, що Україна також зробила перші кроки до побудови електронної країни і продовжує її розвиток.

Детальніше про успіхи Естонії у запровадженні цифрових технологій також читайте у матеріалі Mind «Естонська «мафія»: чим затягує у свої тенета балтійська країна» та у інтерв'ю з президентом Естонії Керсті Кальюлайд. Крім того, як ці технології спростили реєстрацію бізнесу в цій країні, читайте у колонці експерта Олександра Шкудуна спеціально для Mind.