Захворіло у світі
60,420,355
Померло у світі
1,421,650
Вилікувалось у світі
38,717,768
Захворіло в Україні
677,189
Померло в Україні
11,717
Вилікувалось в Україні
317,395
Таємниці боротьби з офшорами: чому влада «забула» про свої ж рішення

Таємниці боротьби з офшорами: чому влада «забула» про свої ж рішення

Куди подівся законопроєкт №1210 про контроль ТЦО та боротьбу з виведенням капіталу

Цей матеріал також доступний російською
Таємниці боротьби з офшорами: чому влада «забула» про свої ж рішення

Верховна Рада ще на початку січня 2020 року ухвалила закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних і логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (№1210).

Документ передбачає введення правил контролю за трансферним ціноутворенням (ТЦО) і спрямований на боротьбу з виведенням капіталу в низькодоходні юрисдикції.

Детальніше про це – у матеріалах Mind «Все серйозно: як депутати перекроюють податкове законодавство» і «Податкове законодавство: про «світлий бік» офшорів».

Незважаючи на те, що документ був прийнятий ще на початку року, він уже кілька місяців перебуває на підписанні у президента (йому передали закон ще на початку лютого). А значить, новації досі не набули сили.

Що ж передбачає цей документ і чим загрожує таке затягування з набуттям законом чинності, розповів Mind старший партнер Vigilant Forensic Boutique, член наглядової ради Global Spirits, ТМ «Хортиця» Артем Ковбель.

Кіт у мішку – цей вираз дуже точно відображає суть нового-старого законопроєкту №1210. Адже його немає у відкритому доступі з моменту утвердження Верховною Радою, і ми не знаємо, за яку конкретно редакцію голосували депутати.

Незважаючи на це, документ уже відправили на розгляд президенту. Закону навіть присвоїли порядковий номер – 466. З одного боку, це непрямий натяк, що закону бути. З іншого – 15-денний термін, впродовж якого Володимир Зеленський мав схвалити (або відхилити) текст закону, вже давно минув.

Але про долю документа досі нічого невідомо. Буде він чи ні, і якщо так, то в якому варіанті – незрозуміло. З якоїсь причини законодавці зберігають інтригу. Після початку карантину в Україні ситуація стала ще більш незрозумілою.

З огляду на зростаючі дірки в державному бюджеті, є побоювання, що законопроєкт №1210 все ж буде введений у дію. Адже його головна мета – боротьба з офшорами і посилення контролю за ТЦО. В умовах кризи ці заходи набувають особливої ​​значущості. Але чи допоможе це Україні? Спробуємо розібратися.

Зміни в ТЦО

Законопроєкт №1210 передбачає такі перетворення.

  • Введення триетапної структури звітності для міжнародних груп компаній.

Останнім доведеться подавати не два, а три види документів з ТЦО:

  1. Локальний файл.
  2. Майстер-файл.
  3. Звітність у розрізі країн (country-by-country reporting або просто CbCR).

Але тут є умови. Наприклад, подання звіту в розрізі країн обов'язкове для міжнародних компаній, чий рівень консолідованого доходу перевищує 750 млн євро.

Крім цього, має виконуватися одна з наведених нижче вимог:

  • платник податків є уповноваженою особою на подання CbCR;
  • платник податків є материнською компанією міжнародної групи компаній;
  • між Україною і відповідною іноземною юрисдикцією відсутній міжнародний договір про порядок обміну CbCR.

Звітують у такому документі за фінансовий рік, встановлений материнською компанією. Подається він також протягом 12 місяців після закінчення встановленого фінансового року.

Майстер-файл подається в разі, якщо сукупний консолідований дохід міжнародної групи компаній за фінансовий рік, що передує звітному, дорівнює або перевищує еквівалент 50 млн євро.

Такого роду звітність повинна бути подана не раніше 12 і не пізніше 36 місяців з дати закінчення фінансового року, встановленого міжнародною групою компаній, до якої належить сам платник податків.

Як поводитимуться українські податківці

Введення трирівневої системи похвально і необхідно. Це те, що в країнах Європи в межах плану BEPS вже давно стало буденністю. Питання в іншому: чи зможе вітчизняна податкова оперативно перевіряти наданий масив даних?

Перевірки і відповіді з податкової і так постійно запізнюються, а якщо платники податків подаватимуть ще більше документації, ніж раніше? Що буде тоді?

Тим паче, законопроєкт №1210 ще більше посилює процес перевірки. Згідно з підпунктом 14.1.231 у версії від 30 серпня 2019 року, операції компаній перевірятимуться ретельніше, зокрема й на наявність так званої ділової мети.

У першу чергу увагу приділятимуть контрольованим операціям, пов'язаним з купівлею/отриманням:

  • робіт (послуг);
  • нематеріальних активів;
  • прав на об'єкти права інтелектуальної власності (включаючи виплату роялті);
  • фінансових послуг з отримання кредиту, депозиту (зокрема, при сплаті відсотків);
  • корпоративних прав, акцій або інших інвестицій (під час емісії).

Якщо перевірка виявить відсутність ділової мети (або невідповідність правилу «витягнутої руки») – платнику податків загрожує:

  • ретельна перевірка всіх його контрольованих операцій;
  • коригування фінансового результату.

Наприклад, податківці самостійно зможуть збільшувати суму податку для платника. І це теж непогано, у світі подібне не ново. Однак ми всі знаємо, наскільки корумповані податкові служби в Україні. Гарантій, що вони не перевищуватимуть повноваження, немає жодних.

Данило Гетьманцев, автор законопроєкту №1210, уточнював, що рішення про коригування фінансового результату можна оскаржити в судовому порядку. Але знову-таки ми всі знаємо, наскільки ненадійна судова система в Україні. І як «швидко» вона працює. Виходячи з цього, можна впевнено прогнозувати: проблеми будуть.

Ще одне нововведення: податківці зможуть залучати платників податків-порушників до відповідальності за «умисне невиконання (неналежне виконання) вимог податкового законодавства».

Наприклад, у разі несвоєчасної сплати узгодженого податкового зобов'язання при простроченні до 30 днів застосовується штраф у розмірі 5% від суми, більше 30 днів – 10% від суми податкового боргу.

І до речі, про штрафи. Нагадаю, за неподання звітності із ТЦО загрожує штраф у розмірі 300 прожиткових мінімумів (п.п. 120.3 ПКУ). Якщо звітність ви подали, але вирішили деякі контрольовані операції не декларувати, розмір штрафу складе 1% від загальної суми незадекларованих операцій.

Якщо платник подає звітність із ТЦО пізніше встановленого терміну, то сума штрафу складе 1 розмір прожиткового мінімуму за кожен день прострочення (п.п. 120.4 ПКУ).

Контрольовані іноземні компанії (КІК)

Для КІК пропонується ввести податок з нерозподіленого прибутку за двома ставками:

  • одна стягується при розподілі прибутку;
  • друга – якщо отриманий прибуток не розподілятиметься.

При цьому уточнюється, що подібна міра застосовуватиметься тільки для тих КІК, доходи і місце реєстрації яких відносяться до офшорних зон і країн зі спрощеним оподаткуванням.

Бенефіціари також зобов'язані надавати звітність за своїми КІК. І тут немає великої різниці, юридична ви особа або фізична.

Якщо ви колись зареєстрували зарубіжну компанію, нехай навіть вже не використовуєте її і взагалі давно забули про неї, – звітність все одно потрібно надавати. Інакше – штрафи.

У ранніх редакціях законопроєкту передбачалися без перебільшення космічні суми штрафів. Якщо точніше, за нескладений звіт щодо КІК планувався штраф у розмірі 1000 мінімальних зарплат. Це близько 5 млн грн. Для порівняння: сума застави за вбивство середньої тяжкості (ст. 182.5 КПК) варіюється від 1 до 20 мінімальних зарплат. Виходить, вбити в нашій країні не так злочинно, як не скласти звіт.

У більш пізніх редакціях суми були зменшені. Але зараз, коли фінальної версії законопроєкту немає в наявності й законодавці ніяк не коментують його долю, говорити про цифри вже важко.

Варто відзначити, що власники, якщо мають бажання, можуть відмовитися від своїх КІК. На цей випадок законодавець детально описав методику дій, запропонувавши навіть податкову амністію в нагороду за відмову від іноземного «баласту». Але процедура відмови в цілому досить вітіювата і провести її потрібно встигнути у вузькі терміни – не всі встигнуть.

Але перш ніж вирішувати – відмовлятися від КІК чи ні, має сенс проаналізувати всі законодавчі ризики. А ось цієї можливості законодавець бізнес якраз і позбавив, адже фінальної версії законопроєкту №1210 з усіма внесеними правками у відкритому доступі немає. На що розраховують законодавці з таким підходом – незрозуміло.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті