З вітерцем: як у найближчому майбутньому можна буде замовити летюче таксі

З вітерцем: як у найближчому майбутньому можна буде замовити летюче таксі

І чому цю послугу варто патентувати вже зараз

Этот материал также доступен на русском языке
З вітерцем: як у найближчому майбутньому можна буде замовити летюче таксі
Фото: pixabay

Новітні технології поширюються світом із неймовірною швидкістю. Так, Hyundai Motor Group, найбільший південнокорейський автовиробник, нещодавно анонсував випуск повітряних автомобілів. Компанія планує представити повний модельний ряд повітряних транспортних засобів – як пасажирських, так і вантажних – у найближчі 10 років. Натомість перші аеротаксі можуть дебютувати вже 2023 року, але компанія розраховує на 2028-й, коли буде підготовлена вся необхідна інфраструктура і громадська думка. Водночас в Іспанії на появу летючого таксі очікують вже 2022 року. 

Сьогодні, 7 грудня, у Міжнародний день цивільної авіації патентна повірена, СЕО компанії IPStyle Марія Ортинська розповіла Mind, які інноваційні розробки та ідеї у цій сфері варто патентувати вже зараз і чому.

Уявіть, ви запізнюється на зустріч із діловими партнерами на іншому кінці міста. На дорогах, як завжди, затори – швидко не дістатися. Викликаєте таксі і вже за дві хвилини пересідаєте на комфортабельний борт, який зі швидкістю вітру доставляє вас у пункт призначення. І при цьому не забруднює атмосферу викидами. Фантастика? Ні. Великі гравці вдаються до колаборацій із технологічними стартапами, патентують розроблення й наближають майбутнє...

Здійняти транспорт у небо

До 2023 року компанія Uber планує впровадити комерційне авіатаксі. Якщо їй це вдасться, вона увійде в історію міської мобільності та міського транспорту. Скористатися послугою uberAIR можна буде не тільки для виклику електричного літального апарату й переміщення небом, а й, наприклад, для доставлення їжі з ресторану. Реалізувати свої амбіції компанія сподівається, серед іншого, за допомогою на своїх аерокосмічних партнерів. Наприклад, разом із Overair (раніше Karem Aircraft), яка вже запатентувала технологію конвертоплана Optimum Speed Tiltroter (OSTR). Йдеться про пілотований або безпілотний апарат із поворотними, зазвичай, гвинтовими двигунами. Такий собі симбіоз переваг літака і гвинтокрила. Разом компанії зараз працюють над створенням пасажирського Butterfly.

Іще один тип транспортного засобу розробляє бразильська Embraer – її аеротаксі злітатиме й сідатиме вертикально, як-от вертоліт, а під час польоту переходитиме в горизонтальний режим літака. Також свою першу концепцію eVTOL, повністю електричний автомобіль із вертикальним злетом і посадкою, воліють створити Porsche і Boeing. Адже вважають у перспективі повітряний міський транспорт ключовим сегментом ринку.

«Підзарядка» для бізнес-ідей

Як і в будь-який інший технологічній індустрії, патенти відіграють важливу роль. Компанії патентують і патентуватимуть не лише аеромобілі та їхні складові, а й нові технології, які виникатимуть у цій індустрії. Наприклад, усім «авіатаксистам» доведеться забезпечити надійний спосіб живлення своїх транспортних засобів. Можливо, у співпраці з ChargePoint, у якої вже сьогодні ціла низка патентів на зарядні станції для електромобілів. Ба більше, навколо них спалахують патентні війни.

Так, на початку року Верховний Суд США поставив крапку в спорі про те, чи порушує інший оператор – SemaConnect – патенти ChargePoint на об'єднані в мережу станції і концепцію управління ними, що дозволяє водіям заздалегідь визначати місцезнаходження зарядок. Не порушує. Фактично суд дав зелене світло іншим компаніям право розробляти і розгортати інтелектуальні мережеві зарядні станції, спробувати свої сили в розвитку мереж зарядок.

Нові технології – нові суперечки

Вочевидь, підйом у небо потребуватиме нових технологій безпеки, навігації, диспетчеризації. До речі, не так давно між двома американськими компаніями розгорівся спір навколо авіазв’язку. Так, основне завдання SmartSky Networks – розробка і впровадження технологій забезпечення авіапасажирів доступом до мережі інтернет на борту під час польоту. У компанії доволі велике патентне портфоліо, і одна з запатентованих розробок стосується технології 5G в авіації.

Тим часом конкуруюча бортова інтернет-компанія Gogo порахувала, що їй буде складно комерціалізувати свою майбутню мережу 5G, не порушивши права на інтелектуальну власність SmartSky, тож спробувала оскаржити патент. Утім, безуспішно.

Також аеромобільна індустрія не зможе функціонувати без скайпортов, паркінгів і відповідної інфраструктури – індустрія дасть потенціал для розвитку технологій і для офісних, і торгово-розважальних центрів, і навіть для житлових комплексів та приватних домоволодінь. Місця під сонцем вистачить усім – від творців аеромобілів до розробників програмного забезпечення і промислового дизайну.

Такі технології можуть бути запатентовані як винаходи й корисні моделі, а ось зовнішній вигляд аеромобілів, приладової панелі, сидінь, багажника – може охоронятися й як промислові зразки. До речі, Textron Innovations Inc запатентувала як винахід систему диспетчеризації повітряного простору на основі технології блокчейн.

Варто чи не варто патентувати?

Відповісти на це запитання кожна компанія і кожен розробник мають самостійно. Запатентувати – означає отримати монополію на розроблену технологію, можливість безпечної інтеграції своєї технології з іншими технологіями, а також можливість довгострокових колаборацій з іншими компаніями.

Тут важливо врахувати, що потенційний інвестор або партнер, отримавши від компанії, розробника інформацію, креслення, і розуміючи, що технічне рішення не запатентовано, може відмовитися співпрацювати або ще гірше – самостійно реалізувати розробку, комерціалізувати технологію. У багатьох індустріях наявність патенту є надважливим для інвестування. Мало кому цікава технологія без оформлених на неї прав.

Не варто забувати і про крос-ліцензування, що досить розвинене в автомобільній, IT та інших індустріях. Крос-ліцензування – це взаємне ліцензування, за якого два власники патентів дають один одному право на використання свого патенту. І без цього часто не обійтися, коли йдеться про колаборації.

Право на політ, або Де патентують таксі

Стратегічно важливо подавати заявки на патенти в ті юрисдикції, які прогнозовано будуть піонерами галузі авіатаксі. Компанія Karem Aircraft, наприклад, подає заявки в США, Патентне відомство Євросоюзу, Китай, Японію, Корею, Бразилію. Але, за статистикою, лідером залишаються все ж Сполучені Штати. До речі, 2020 рік не став винятком – у цьому непростому році спостерігається бум патентних заявок у США. Наприклад, компанія-єдиноріг Joby в 2020 році подала 15 заявок на eVTOL і експерти вже визнали її провідною в розробці технології електричного вертикального зльоту й посадки.

Чисте небо

Темпу розвитку інновацій в цій галузі сприяють і глобальні зусилля у боротьбі з кліматичними змінами, і директиви урядів багатьох країн зі скорочення викидів в атмосферу.

Так, норвезька авіакомпанія Widerøe і Rolls-Royce об'єдналися в дослідницькій програмі, мета якої – розробка електричного літака. Якщо все вдасться, він замінить парк регіональних літаків компанії Widerøe, яка прагне досягти нульового рівня викидів до 2030 року. І важливим кроком на шляху до цієї мети є партнерство з Rolls-Royce – минулого року він придбав у німецької Siemens підрозділ eAircraft із виробництва двигунів для електронних і гібридних літальних апаратів і вже проводить дослідження в галузі «зеленої» авіації.

До речі, амбітні плани має й уряд Норвегії. Тут планують замінити авіаційне паливо, яке продається в країні, на біопаливо. Кінцевою метою є зниження на 50% викидів вуглекислого газу літаками на внутрішніх рейсах до 2040 року. До цього ж року заборонять продаж бензинових і дизельних автомобілів Франція, Великобританія, а Швеція, Данія, Ізраїль зроблять це ще раніше – до 2030-го.

Сьогодні всі ми стоїмо перед вибором – заперечувати й говорити, що це всього лише фантастика, або швидко усвідомити нові можливості, знайти ніші, розробити технічні рішення, патентувати й об'єднуватися з іншими учасниками ринку, тим самим власноруч створюючи нове майбутнє.

Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.

Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.

Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті