Арешт путіна: які юридичні наслідки рішення МКС
І чим прикриватиметься росія, щоб його не виконувати
Минулого тижня Міжнародний кримінальний суд в Гаазі видав ордер на арешт путіна. Це не перше подібне рішення суду проти диктатора. Проте вже розпочалися дискусії в суспільстві, як можна виконати рішення щодо російського президента. Зі свого боку у рф, звичайно, відреагували на це рішення, заявивши, що ніхто його виконувати не збирається. Про те, які саме юридичні наслідки матиме такий прецедент як для путіна, так і для України, розповіла Mind адвокатка, експертка з питань ЄСПЛ та судової практики, сертифікований медіатор Тетяна Ігнатенко.
Про точку зору західних аналітиків читайте в матеріалі Mind «Послання з Гааги: ордер на арешт путіна може стати поворотним моментом у війні. Що й кому цим хотів переказати Захід?»
Які юридичні наслідки рішення Гаазького трибуналу чи це радше піар-хід західної дипломатії, наступний за «глибокою стурбованістю»?
Видача ордера на арешт путіна є вагомим міжнародним політичним рішенням і є показником того, що світ визнає путіна та його поплічників причетними до вчинення злочинів міжнародного рівня й посилює їх ізоляцію.
Ордер на арешт свідчить про те, що в Палати досудового провадження Міжнародного кримінального суду (МКС) є обґрунтовані підстави вважати, що путін вчинив злочин, який підпадає під юрисдикцію МКС, у зв’язку з чим його арешт є необхідним (ст. 58 Римського статуту МКС).
Звичайно, рішення про арешт путіна сама росія та її політичні лідери не визнають, оперуючи тим, що їхня держава не є учасником Римського статуту і відповідно всі процесуальні дії та рішення МКС на них не розповсюджуються.
Однак це не має значення, оскільки в разі, якщо путін перетне кордон однієї із 123 держав, що ратифікували Римський статут і визнають юрисдикцію МКС, така держава має заарештувати путіна. Інакше це матиме негативний іміджевий наслідок для такої країни, бо свідчитиме про підтримку путіна та його режиму.
Кримінальне переслідування глави держави є достатньо серйозним кроком на міжнародному рівні. Безсумнівно, це велика робота українських і міжнародних правників щодо збирання доказів про злочинні дії путіна та його оточення.
Читайте також: Створення трибуналу щодо вторгнення рф в Україну: знову «засудження» чи реальні дії ЄС
За яких умов можливо притягнути путіна до відповідальності за рішенням МКС?
Для того щоб притягнути путіна та його поплічників до реальної відповідальності, вони мають бути присутніми в МКС.
Проте всі ми розуміємо, що путін не з’явиться добровільно до суду, а тому лише залишиться «вигнанцем міжнародного рівня». Сподівання, що ордер на арешт припинить путінську агресію, звичайно, є марними. Ба більше, усе це може спровокувати в нього ще більшу агресію.
Якщо ж говорити про «ідеальну» міру відповідальності для путіна за вчинені злочини, то найсуворіший вирок МКС – це довічне ув’язнення злочинця.
Які є реальні кейси подібних справ у новітній історії та які рішення ухвалювалися?
Прикладом видачі ордеру МКС на арешт глави держави є таке рішення щодо президента Судану Омра аль-Башира, який звинувачувався в геноциді.
Проте ордер так і не було реалізовано і президент Судану продовжував здійснювати закордонні поїздки.
У мережі інтернет поширюється інформація, що поїздки здійснювалися й до країн, які ратифікували Римський статут. Якщо це дійсно так, то виникає запитання, чому ці країни не заарештувати президента Судану.
Можливо зараз потрібно підняти це питання, щоб дійсно розуміти реальність ордеру МКС у разі, якщо все ж таки путін насмілиться перетнути кордон однієї із 123 країн.
Одним із прикладів такого провадження можна назвати і справу експрезидента Югославії Слободана Мілошевича, проти якого Гаазький трибунал висунув обвинувачення у вчиненні низки військових злочинів.
При цьому за рішенням уряду колишньої Югославії Мілошевича було передано до Гаазького трибуналу. Проте вирок так і не було винесено з огляду на те, що Мілошевич помер у тюрмі від сердечного нападу, відповідно справу було закрито.
Також відома у світі справа Гаазького трибуналу щодо колишнього генерала боснійських хорватів Слободана Праляка. Проте генерал так і не відбув покарання відповідно до вироку МКС – він покінчив життя самогубством, випивши отруту під час судового засідання трибуналу, який розглядав апеляційну скаргу на вирок щодо засудження Праляка до 20 років позбавлення волі.
Як бачимо, вчинення злочинів і без відбування покарань призводить у будь-якому разі до негативного кінця. Тому всі висновки та насміхання російських діячів щодо ордеру на арешт путіна не минуться безслідно для держави-агресора.
Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.
Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.
Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.
