Конфіскації майна рф: вплив на світові економіки та валюти
Що лякає західних партнерів, як поводитимуться країни БРІКС і що зможе отримати Україна в разі справдження цих намірів
Протягом широкомасштабного вторгнення рф в Україну час від часу обговорюється тема конфіскації російських активів в усьому світі на користь України. Так, нещодавно в Білому домі заявили про підтримку конфіскації активів країни-терориста на $300 млрд, але шлях до цього буде непростим. Широку дискусію за цією темою кілька тижнів тому також започаткував і нобелівський лауреат з економіки Джозеф Стігліц у статті на підтримку конфіскації активів рф задля фінансування оборонних видатків України та її відновлення після війни. Проте ця тема має і зворотний бік – вплив на економіку й на стабільність світових валют. Цією ситуацією може скористатися, зокрема, Китай для укріплення юаня, а також країни БРІКС. Останні не приховують прагнення до дедоларизації . До того ж, за прогнозами експертів, ці країни можуть охопити до 44% світової економіки в перспективі до 2040 року.
Чи варто очікувати виконання обіцянок західних країн щодо конфіскації російських активів на користь України і як цей прецедент може вплинути на світову економіку та на долар, євро і юань, проаналізували для Mind економісти Олексій Білязе та В'ячеслав Бутко.
Читайте також: росія заплатить: що таке репараційні облігації та як Україні отримати компенсацію за воєнні збитки
Наразі це перша та поки що єдина стаття, де титулований економіст висловився за конфіскацію та пояснив, що вона матиме радше позитивні, ніж негативні наслідки.
На прагматичному Заході, де ще в середині XIX сторіччя перемогли утилітаризм і прагматизм, зараз усі рішення ухвалюються в межах концепції «Realpolitik». Остання передбачає, що первинними спроможність діяти та наслідки дій, а не ідеали, мораль або імперативні принципи.
Варто розуміти, що рішення підтримати нас теж було прийнято утилітарно та прагматично: для колективного Заходу допомога Україні – це видатки на власну безпеку й інвестиції в послаблення рф. Захід допомагатиме нам, допоки це йому вигідно, а оскільки допомога потребує ресурсів, то фінансування допомоги через конфіскацію майна РФ – це вкрай вдалий крок.
Читайте також: Конфіскація активів рф: рік від початку цього процесу і його перші результати
Що в конфіскації непокоїло політиків Заходу в аспекті економіки?
Певний час вклади в банки розвинених країн у доларі або євро були «тихою гаванню»: у разі дотримання вкладником чинного законодавства та правил фінансового моніторингу, його кошти були в повній безпеці. Конфіскація порушує статус-кво, адже кошти рф будуть вилучені не за злочини на території країн, де вони зберігалися, а за військову агресію проти третьої країни.
Зараз немає жодного прецеденту схожого рішення. Тому фінансові кола розвинених країн занепокоєні тим, що конфіскація коштів рф вдарить по стабільності їхньої фінансової системи та знизить інвестиційну привабливість як долару, так і євро.
Нагадаємо, що це все відбувається на тлі систематичних спроб Китаю втиснути свій юань у закритий клуб резервних валют.
Є певні ознаки того, що в колах еліти розвинених країн іде жвава дискусія: чи доцільно ризикувати привабливістю власного фінансового сектору? Акцентуємо, що ця дискусія – суто економічна, і ми дуже сумніваємося, що там ідеться про відновлення справедливості. Вочевидь, вибір іде між фінансуванням видатків на оборону України на кошти платників податків розвинених країн і статусом-кво у фінансовій системі, або фінансуванням видатків за рахунок арештованих коштів рф і певними ризиками для привабливості доларової та єврової юрисдикції.
Позиція Стігліца, впливового дослідника криз, асиметричної інформації та ринкових шоків – украй суттєва, адже у своїй статті він аргументує доцільність конфіскації. Враховуючи його впливовість як в академічних, так і у владних колах його позиція може стати вирішальною. До того ж Стігліц із тих осіб, хто ніколи не коментує без розрахунків і моделювання, тому є певні підстави вважати, що наслідки конфіскації вже змодельовані й обчислені.
Ще слід додати, що попит на долар чи євро – це попит на безпечний актив. Для рф «безпечний» зараз звучить як такий, що не конфіскують. Але для решти фінансового світу цей аспект – маргінальний. Головним лишається той факт, що влада ані США, ані ЄС не здатна змінити курс національної валюти на власний розсуд. Вони здатні проводити інтервенції чи змінювати кредитно-грошову політику, і це дійсно впливає на курс, але ніхто не призначає курс директивно. Для більшості країн ринок усе ще лишається більш справедливим, чим локальна влада.
Читайте також: Дедоларизація: навіщо вона потрібна БРІКС та як вплине на Україну
Позиція країн БРІКС
Є ті, хто вважає, що із солідарності з рф інші країни тепер відмовляться від послуг, які їм надає долар. Іноді трапляється думка, що після конфіскації активів рф країни БРІКС збільшать розрахунки в юанях. Це небезпечне й водночас безпідставне узагальнення.
Нині БРІКС – це об’єднання навколо ідеї «дружити проти Заходу», але кожен його член розуміє «дружити проти» по-своєму. Члени БРІКС декларують створення альтернативних міжнародних фінансових та економічних союзів, але за 15 років свого існування не уклали жодної суттєвої угоди.
Крім того, є гострі питання щодо структури об’єднання, ієрархії внутрішніх відносин і механізму ухвалення рішень, а також вектору розвитку країн, що об’єдналися.
- По-перше, Індія ніколи не погодиться на гегемонію Китаю. Це геополітичне питання, і для Індії відносини із Заходом дуже важливі, адже балансують її протиріччя з Пакистаном і Китаєм. Крім того, у Індії є власна рупія, і з позиції національних інтересів вона вимагатиме її використання.
- По-друге, Бразилія дуже віддалена як від росії, так і від Китаю з Індією, і її участь в об’єднанні завжди була декларативною та номінальною. Процеси, що відбуваються навколо Китаю, Індії чи росії майже не торкаються Бразилії, і наразі в неї немає жодного мотиву псувати відносини із США.
- По-третє, Індія, Бразилія та ПАР – це демократії, хоча й зі слабкими інститутами, тоді як Китай і рф – це диктатури, а запрошенні до об’єднання Саудівська Аравія та ОАЕ – це монархії. Є сумніви, що об’єднання країн із настільки відмінними системами транзиту влади може бути сталим.
Тому зараз БРІКС слід сприймати радше як спробу геополітичного торгу кожного з його членів із «колективним Заходом», ніж повноцінним об’єднанням навколо цінностей або інтересів. Індії немає сенсу допомагати Китаю в його війні проти США, бо для Індії саме Китай – найближчий супротивник у регіональній політиці, а Бразилія взагалі не має жодного перетину інтересів з будь-якою країною БРІКС.
Читайте також: 5 міфів про дедоларизацію: у чому полягають найпопулярніші помилки цієї теорії
Чи може юань посунути долар і євро?
Пошук зв’язку між конфіскацією активів рф, посиленням БРІКС і становленням юаня як нової резервної валюти – це типова теорія змови.
Станом на кінець 2023 року частка юаня в міжнародних резервах становить приблизно 3%, тоді як частка долара – 60%, а євро – 20%. Ще на долар припадає 80% міжнародних фінансових і 40% торгових розрахунків. Значущість долара та євро посилюється їхньою ліквідністю, відкритістю США та ЄС до торгівлі й інвестицій. Фінансова система Китаю, навпаки, менш розвинена, її валюта не є повністю вільно конвертованою, є жорсткий контроль над курсом юаня та рухом капіталу з боку влади.
Один із важливих факторів, що визначають, чи стане юань в один ряд із доларом та євро, буде те, чи зможе він досягти масивного використання в трансакціях, не пов’язаних із китайськими компаніями. Резервна та торгова валюта мають використовуватися за межами країни-емітента для операцій третіми країнами між собою. Ключові переваги тут – це надійність, стабільність, прогнозованість та ринковість ціноутворення, і всі вони не на користь юаня.
Умови, за яких група країн може зробити вибір на користь єдиної валюти, або за яких можливе успішне створення єдиного валютного простору, описані ще одним лауреатом Нобелівської премії з економіки Робертом Манделлом у «Теорія оптимальних валютних зон». Наразі більшість умов Манделла теж не на користь Китаю.
Читайте також: Санкції Його Величності: як закон Великої Британії проти російських активів наближає перемогу України
Що може отримати Україна?
Якщо аргументація Стігліца буде сприйнята елітами «колективного Заходу», Україна отримає кошти на ще десять років супротиву. Фактично фінансова сторона питання буде вирішена. Звісно, така масштабна конфіскація ще не має прецедентів, і тому обережні й прагматичні можновладці з нею не поспішатимуть.
Проте аргументація щодо послаблення долара або євро в разі ухвалення рішення та заміни їх юанем у міжнародних розрахунках не має наразі під собою підстав, як і не має підстав гіпотеза про подальший розвиток БРІКС.
Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.
Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.
Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.
