facebook.com
mind
Рейтинг банків. Осінь-2017

Рейтинг банків. Осінь-2017

Mind проаналізував фінансову стійкість, платіжну дисципліну та ризики власників банків, що працюють в Україні. Як і раніше, найнадійніші з них – установи з іноземним капіталом

Цей матеріал також доступний російською
Рейтинг банків. Осінь-2017
Фото: Shutterstock

Лідерами рейтингу Mind життєздатності банків, що працюють в Україні, за результатами ІII кварталу 2017 року стали американський Сітібанк, австрійський Райффайзен Банк Аваль та французький УкрСіббанк. За ними розташувались французький Креді Агріколь, німецький ПроКредит Банк та угорський ОТП Банк.

Ці установи вийшли в лідери за комбінацією таких кількісних показників надійності, як ліквідність, рентабельність, достатність капіталу, а також якісних факторів безперебійності платежів, підтримки акціонерів та ризиків країн їхнього походження. Рейтинг складено на основі даних фінансової звітності станом на 1 жовтня 2017 року. Мета рейтингу, як завжди, незмінна ─ відфільтрувати банки з найвищою внутрішньою здатністю пережити період системної нестабільності.

Попри те що загалом надійність банків виросла, оцінити позитивно банківський сектор поки що нелегко. Аналізуючи стан справ банківської системи України, важко позбутися думки, що економіка живе своїм життям на Землі, Національний банк України – на іншій планеті, десь високо в небі, а банки – у польоті, але як солдатський крокодил – «низенько, ну зовсім низенько».

Основне досягнення НБУ – імплементація МСФЗ 9 у вигляді 351-ї постанови – продемонструвало: бюрократична Україна може робити з власною економікою, що забажає, без будь-якої відповідальності за кінцевий результат. Сказали: «Таргет інфляції 8% (+/-2%) у 2017-му...», ну, не вгадали – шукаємо винних поза нашою системою.

Те, що для виконання проклятого банками міжнародного стандарту Мінфіну в 2018 році знову треба капіталізувати банки за участю держави – то проблема власника. От тільки навіщо Мінфіну на підтримку банків, у яких дві третини негативно класифікованих кредитів, вкладати коштів більше, ніж в оборонний бюджет, то НБУ не стосується.

Власники ж приватних банків більше піклуються не про розвиток бізнесу, а як вийти з нього без карних справ. Іноземці не форсують події: їхня українська «дочка» – мізерна доля великого балансу. Отже, можна заплющити очі на збитки, може, колись і згодиться. Російські банки й раді б вийти з ринку, але таке «добро» нема кому продати. Економічне зростання в країні – окремо, а банківське кредитування – окремо.

Показники

Депозитний портфель фізичних осіб банківської системи за 10 місяців у гривні приріс на 18 млрд грн (+3,8%). Це добре. Але уважний аналіз вказує на те, що майже 16 млрд грн – це приріст у ПриватБанку за рахунок переведення депозитів у валюті і депозитних сертифікатів. З банків за участю російської держави забрали понад 20% депозитів. Тобто якщо з системи прибрати фактор найбільшого банку, питома вага якого у депозитному портфелі продовжує зростати, то успіхи інших у сукупності – мінімальні. До речі, що думає антимонопольне відомство про майже 36% долі ринку одного банку?

Депозитний портфель юридичних осіб має від’ємний сумарний результат (-3,2%). На майже 4,6 млрд грн приросту в гривні – трохи більше $700 млн відтоку. У цьому сегменті обігові кошти бізнес переносить у банки із західним капіталом. Сприяє й європейське законодавство зі страшним словом «комплаєнс», і системне закриття коррахунків українським банкам західними партнерами.

Кредитний портфель фізичних осіб приріс у гривні з початку року на 18,3 млрд грн, тоді як у ВКВ – зменшився на трохи більше $400 млн. Масове іпотечне кредитування не повернулося, а кредитні продукти, що покривають розриви ліквідності у людей від зарплати до зарплати, зараз пропонують майже всі банки. Загальний приріст портфеля на рівні 2% з початку року мало допомагає економіці збільшувати продажі на споживчому ринку.

Динаміка кредитного портфеля юридичних осіб взагалі має від’ємний характер (-1,8%). На тлі зростання кредитного портфеля в гривні на 23,1 млрд грн має місце згортання валютного портфеля на більш ніж $1 млрд. Суттєво приросли кредитні портфелі Укргазбанку, Кредобанку, Сітібанку, Прокредитбанку, і неможливо не побачити суттєве зростання ТАСкомбанку.

Аналізуючи розвиток банківської системи за останні три роки, складається враження, що за реальним перерозподілом коштів на ринку замість системних зрушень – одні балачки. Наприклад, не вщухають розмови про експортно-кредитну агенцію: закон прийнятий, але грошей на статутний фонд немає, хоча на капіталізацію неефективних банків – є.

Також тривають розмови про закон щодо реструктуризації проблемної заборгованості, де якісь поодинокі потуги є, але системних зрушень не відбувається.

Обговорюється законопроект про єдиний реєстр позичальників, який має помітити злодіїв, що розікрали банківську систему, але на практиці все тупцює на місці.

Розмови про посилення прав кредиторів розбиваються вщент судовою практикою, де законів стільки, що кожний цивільний позов можна розгорнути в будь-який бік, особливо з вітчизняною славною історією про приватизацію і рейдерські перерозподіли власності.

Рейтинг банків

*Рівень життєздатності: ***** – високий, **** – стабільний, *** – задовільний, ** – низький, * – катастрофічний.

Лідери та аутсайдери

Група банків, що отримали найвищі «зіркові» оцінки 5 та 4,5, виявилась досить численною. Високу оцінку забезпечили загальні показники ліквідності та рентабельності капіталу, що протягом останнього року зростають загалом по системі. Лідерство зберіг австрійський Райффайзен Банк Аваль. Також гарні показники зберегли французький УкрСиббанк, американський Сітібанк, угорський ОТП Банк та польський Кредобанк. Цього разу перелік банків, оцінюваних у рейтингу, виріс до 28 учасників. Найвищу оцінку серед них отримав СЕБ Корпоративний Банк – 4 бали.

Високу стабільну оцінку (3,5 та 4 зірки) отримали 12 банків, серед яких три державних, один український приватний – банк «Восток», сім міжнародних та «дочка» російського Сбєрбанку – ВіЕс Банк. Державна «трійка» (Ощадбанк, Укрексімбанк і Укргазбанк), незважаючи на підтримку з боку Мінфіну і досить високу ліквідність, продовжують відчувати проблеми з якістю кредитних портфелів і знаходженням внутрішніх джерел докапіталізації.

Відчутно погіршилися фінансові показники ПриватБанку – рейтинг 2,5. Не дивлячись на те, що банк докапіталізовано високоліквідними інструментами, ми поки що зберігаємо обережну оцінку щодо його перспектив і готовності держави рятувати банк будь-якою ціною. Конфлікт держави з екс-власниками призвів до того, що обсяг проблемних кредитів зріс до 59%, банк нарощує збитки та потребує подальшої докапіталізації. На даний момент обслуговування кредитів Привату – найбільша зона ризику для цього банку та банківської системи в цілому. 

Загалом 16 банків отримали «задовільну оцінку» життєздатності (2,5 та 3 зірки). Окрім ПриватБанку, до цієї категорії увійшли 11 приватних вітчизняних банків (серед них банк Петра Порошенка МІБ), російські державний Сбєрбанк і приватні Альфа-Банк та «Укрсоц» і казахський БТА. Слабку оцінку отримав Промінвестбанк за низьку якість кредитного портфеля та рівень достатності капіталу. Де-факто для збереження цих банків залишається єдиний вихід – швидкий продаж.

Методика рейтингу

Рейтинг життєздатності банків ─ інформаційний проект оцінки надійності найбільших фінустанов України. До рейтингу потрапили банки, ринкова частка яких перевершує 0,3% від усіх платоспроможних банків.

Він враховує найважливіші фактори фінансової стійкості, які можна розрахувати на основі публічної інформації для платоспроможних банків.

Здатність банку переживати періоди системних дисбалансів визначається як загальна сума балів факторів стабільності ─ від 1 до 4, зважених на важливість кожного фактора ─ від 0 до 1. Залежно від загального заліку, банк отримує певну кількість зірок – від 0,5 до 5.

Джерела даних: показники фінансової звітності, опубліковані на офіційних сайтах АУБ, НБУ і на корпоративних сайтах банків, що беруть участь у рейтингу. Для визначення фактора «Підтримка та ризики власників» використовується офіційна інформація НБУ про власників істотної частки банку, а також дані інформагентств та інформація Mind.

При підготовці методики рейтингу беруться до уваги фактори, що визначають життєздатність банків:

  1. Достатність капіталу.
  2. Якість кредитного портфеля.
  3. Рентабельність діяльності банку.
  4. Ліквідність.
  5. Підтримка та ризики власників.
  6. Безперебійність виплат.
  7. Системне значення банку.

Mind за допомогою аналізу та дослідження історичної важливості кожного з факторів, а також шляхом опитування банківських експертів визначив рівень важливості кожного з факторів через присвоєння ваг-множників, сума яких дорівнює одиниці.

На даний момент, за наявного рівня прозорості банківської системи та фінансової звітності банків, методика Mind для розрахунку факторів максимально адекватно відображає здатність фінансових установ вижити в умовах економічної турбулентності.

Фактори та формули розрахунку

Фактор

Показник

Формула*

Діапазони присвоєння балів

Вага фактора

1

Відповідність капіталу активам

Коефіцієнт достатності власного капіталу

(EQ / NetA) *100%

>17% –  4 б.

12% – 17% – 3 б.

8% – 12% – 2 б.

0% – 8% – 1 б.

0,1

2

Проблемність кредитів

Співвідношення недіючих кредитів до кредитного портфеля

NPL / L

     <10% – 4 б.

10% – 25% – 3 б.

25% – 35% – 2 б.

>  35% – 1 б.

0,05

3

Підтримка і ризики власників

Власники: держава, іноземна корпоративна структура, фізична особа-нерезидент, резиденти України; рейтинги іноземних материнських структур; ризики походження акціонерів

 --

– Кінцевими акціонерами банку є  уряди або публічні компанії країн із суверенними рейтингами A і вище – 4 б. 

– Кінцеві (реальні) іноземні власники володіють контрольним пакетом, або входять в акціонерні фінансові групи країн з рейтингом нижче A – 3,6 б.

– Кінцевим бенефіціаром є уряд України. Іноземні власники, що мають профільний бізнес в країні походження з рейтингом нижче А – 3,2 б.

– Іноземні власники мають менше 50% капіталу, або ж є фізичними особами-нерезидентами, або банк належить непублічним компаніям країни з рейтингом нижче A – 2,4 б.

– Рекапіталізовані державою банки – 2 б.

– Банк не належить державі, але має реальних українських власників, у тому числі входить до ФПГ – 1,6 б.

– Банк не має реальних (не номінальних) іноземних власників або банк належить резидентам країни з високими ризиками (в тому числі українські) – 1,2 б

– Банки з російським державним капіталом (що входять до санкційного списку) – 0,8 б.

- Власники банку в розшуку – 0,4 б.

0,2

4

Ефективність діяльності банку

Рентабельність середньорічного власного капіталу

(PROF_yoy / EQ_avg) *100%

>5%   – 4 б.

0% – 5%   – 3 б.

(-50%) – 0%   – 2 б.

<(-50%) –1 б.

0,15

5

Ліквідність банку

Відношення високоліквідних активів до зобов'язань; відношення коштів на коррахунках банків до зобов'язань

LiqA / LIAB;

Corr / LIAB

>15%   – 4 б.

11% – 15%   – 3 б.

7% – 11%   – 2 б.

0% – 7%   – 1 б.

Корекція:

(+1), якщо Corr / LIAB> 8%

(+0,5), якщо Corr / LIAB> 2%

(0), якщо Corr / LIAB> 0,2%

(-0,5), якщо Corr / LIAB< 0,2%

0,2

6

Безперебійність виплат

Масові випадки неповернення, наднизьких лімітів або затримки вкладів за останні шість років

 –

– Випадків не зафіксовано – 4 б.

– Зафіксовано випадки неповернення чи затримки вкладів у минулому (останні 6 років) – 3 б. 

– Банківські ліміти на зняття коштів з рахунків значно нижчі за ліміти регулятора, часткові проблеми з виплатою вкладів – 2 б. 

– Поточні численні затримки і неповернення вкладів, у тому числі масові протести вкладників і перебої в роботі платіжної системи – 1 б.

0,2

7

Системне значення банку

Визначення системної важливості з боку НБУ, обсяг активів

 –

– Державні банки, що входять у п'ятірку найбільших  – 4 б.

– Для інших банків присвоюються бали від 1 до 3 шляхом апроксимації місця банку в ранкінгу за обсягом активів

0,1

Загальний залік

Сума балів факторів,
зважених на відповідні ваги

ЗЗ = Сума факторів*вага фактора

1,00

* ─ Умовні позначення, використані у формулах:
EQ ─ власний капітал
EQ avg ─ усереднений власний капітал за останні 12 місяців
L ─ кредити (з урахуванням резервів під кредитні ризики)
LIAB ─ чисті зобов'язання
LiqA ─ грошові кошти та їхні еквіваленти
NetA ─ чисті активи (загальні активи, скориговані на сформовані резерви)
NPL ─ недіючі кредити (сума за кредитними операціями IV і V категорій якості)
PROF_yoy ─ фінансовий результат (прибуток або збиток) за останні 12 місяців

Кожному фактору, перед тим як зважити на його важливість, присвоюється бал від 1 до 4. Бали залежать від діапазону, в який потрапляє значення показника, що відображає кількісний вміст фактора.

Наприклад, якщо фактор «ефективність діяльності банку», виражений показником «рентабельність середньорічного власного капіталу», перевищує 5%, такому банку присвоюється найбільша сума балів ─ 4. Якщо ж він менший 5%, але більший 0% ─ 3 бали. Якщо значення показника знаходиться у діапазоні від -50% до 0% ─ 2 бали. Якщо коефіцієнт ліквідності склав менше -50%, банк отримує найменший бал ─ 1. Згодом отриманий бал множиться на вагу фактора.

Сума загального заліку для банку розраховується шляхом додавання чисел, отриманих від множення балів на вагу кожного фактора. Чим більше значення загального заліку, тим вищі шанси у банку вистояти в кризові часи.

Визначення рейтингової категорії

Рейтингова таблиця будується шляхом ранжування банків, які беруть участь у рейтингу, в порядку зниження суми їхнього загального заліку ─ ЗЗ. Після цього, залежно від діапазону, в який потрапляє кожен банк, виділяються 10 рейтингових груп банків. Групам присвоюється кількість зірок від 0,5 до 5 з кроком 0,5 зірки.

Критерії присвоєння рейтингових категорій

Значення суми
загального заліку – ЗЗ

Зірки банку від Mind

Зміст категорії

 3,7 і більше

*****

 Високий рівень життєздатності

 від 3,10 до 3,69

****

 Стабільний рівень життєздатності

 від 2,50 до 3,09

***

 Задовільний рівень життєздатності

 від 1,90 до 2,49 **  Низький рівень життєздатності

 від 1,30 до 1,89

*

 Катастрофічний рівень життєздатності

Зміни та доповнення

Методика рейтингу банків у майбутньому може частково змінюватися в розрахунковій частині чи доповнюватися новими факторами, з огляду на динаміку показників діяльності банківської системи, а також внаслідок підвищення рівня розкриття фінансової інформації банками.

Від редакції:

Головною є рейтингова категорія банку ─ від 0,5 до 5 зірок, а не його порядковий номер у таблиці. Редакція й автори рейтингу не несуть відповідальності за рішення третіх осіб, прийняті винятково на підставі цього рейтингу. Рейтинг має виключно інформаційний характер. Він висловлює лише думку редакції щодо рівня життєздатності та стійкості банків на основі фінансової звітності. Рейтинг не можна розглядати як рекомендацію для вибору банківських продуктів.

Методика:  Роман Корнилюк,  Євген Шпитко. Розрахунки: Олeкcій Бутeнкo