50% прибутку банків – до бюджету, девальвація гривні та продаж Ідея Банку: чим відзначився 2024 рік для фінансового ринку
І що очікувати банкам та іншим фінустановам у 2025 році
Попри третій рік повномасштабної війни український фінансовий ринок зберігає стійкість. Банки продовжують нарощувати свої доходи та прибуток, накопичили рекордний обсяг депозитів і навіть намагаються відновити кредитування поза пільговими програмами, такими, як «5-7-9». І все це відбувається в умовах дедалі більшого податкового тиску. Нагадаємо, що з початку 2024 року ставка податку на прибуток банків була 25%, а з грудня вона зросла до 50%.
Хоча варто зауважити, що основним джерелом заробітку банківського сектору, як і раніше, залишаються депозитні сертифікати НБУ та військові облігації. Тому банки справно платять до державного бюджету десятки мільярдів гривень податків, оскільки вони все одно отримують безризиковий дохід, особливо не напружуючись.
Крім того, банкіри цілком успішно адаптуються до нових вимог, які поступово запроваджує НБУ. Вони стосуються нормативів достатності капіталу, ліквідності й оцінки кредитних ризиків.
У небанківському секторі ситуація не така райдужна. Головна тенденція – планомірне скорочення учасників ринку. За 9 місяців 2024 року з нього пішло понад 130 страхових і фінансових компаній, кредитних спілок і ломбардів. Хтось згортає роботу за власним бажанням через нерентабельність. Але багатьох гравців «відправляє за двері» Нацбанк через порушення нормативів та недотримання інших регуляторних вимог.
Проте небанківські фінустанови намагаються якось балансувати та відновлювати обсяги бізнесу, втрачені у воєнний час.
Mind обрав найзначніші події на фінансовому ринку 2024 року та розібрався, які з них не тільки вплинули на нього в моменті, а й позначатимуться на розвитку фінсектору у 2025 році.
Успіх року: банкрутства банків припинилися
З початку 2024 року на банківському ринку не зафіксовано жодного банкрутства. Протягом року здав ліцензію лише Альпарі банк. Причому він зробив це добровільно. Як повідомив НБУ, єдиний акціонер банку (ним був Бахтарі Хедаятоллах, який проживає в ОАЕ) ухвалив рішення про припинення банківської діяльності. Частка активів Альпарі банку на ринку на момент відмови від ліцензії становила менш ніж 0,007%.
Всього станом на кінець 2024 року в Україні залишилося 62 платоспроможні банки. При цьому домінуюча група представлена державними банками. Їхні сукупні активи на 1 листопада перевищували 2 трлн грн, що становить майже 56% усіх активів банківської системи.
Втім Міністерство фінансів та НБУ продовжують виношувати плани щодо приватизації держбанків. Верховна Рада наприкінці жовтня ухвалила законопроєкт №11474, норми якого передбачають продаж пакетів акцій системно важливих банків, які на 100% або частково належать державі.
Цей документ має створити фундамент для приватизації не лише тих банків, які перейшли в держвласність від приватних інвесторів (ПриватБанк, Сенс Банк), а й тих банків, які були державними з моменту їх створення (Ощадбанк, Укрексімбанк). Питання лише в тому, наскільки реально залучити приватний капітал під час війни. Тому навряд чи 2025-й стане роком масової приватизації держбанків.
Але загалом можна констатувати, що банківський сектор демонструє завидну стабільність, а банкопад залишився в минулому.
Протягом 2025 року можлива ліквідація хіба що невеликих банків, які не витримають конкуренції або не пройдуть стрес-тести НБУ, які охоплять увесь банківський сектор і стануть для нього серйозним випробуванням на стійкість.
Провал року: гривня слабшає, девальвація пришвидшується
Стратегія Нацбанку щодо збільшення курсової гнучкості дала свій результат. Після того як восени 2023 року НБУ відмовився від фіксованого курсу, ціна гривні до долара стала більш справедливою та визначається за результатами торгів на міжбанківському ринку (хоча і не без втручання Нацбанку), а різниця (спред) між готівковим та офіційним курсом скоротилася до 0,3–0,4%.
Але така часткова курсова свобода призвела до повзучої девальвації. У січні 2024 року середній курс становив 38 грн/$, а у другій половині грудня він досяг 42 грн/$. Тобто за неповні 12 місяців 2024 року темпи девальвації перевищили 10%. І це при тому, що НБУ витрачає на підтримку валютного ринку значні суми. З початку 2024 року обсяг інтервенцій перевищив $31,5 млрд, це на $2,7 млрд більше, ніж за весь 2023 рік.
Проте на 2025 рік особливо оптимістичних прогнозів немає: гривня продовжить слабшати. Такі очікування озвучують і бізнес, і експерти. Та й у державному бюджеті на 2025 рік закладено середній курс на рівні 45 грн/$.
Втім Нацбанк обіцяє, що не кине гривню напризволяще, і має намір продовжувати підтримувати ринок інтервенціями. На щастя, резервів НБУ на це поки що вистачає. На початок грудня їх обсяг становив близько $40 млрд, а завдяки надходженням міжнародного фінансування Нацбанк сподівається утримати до кінця 2025 року резерви на рівні не нижче за $41 млрд.
Виклик року: подвоєння ставки на прибуток банків
Ще наприкінці 2023 року парламент ухвалив зміни до Податкового кодексу, згідно з якими ставку на прибуток банків було збільшено з 18% до 50%. Тобто банки ретроспективно заплатили за 2023 рік податок на прибуток за ставкою у 2,8 раза вище за стандартну. Сума сплаченого податку становила 83 млрд грн.
Ставку на 2024 рік було встановлено на рівні 25%. Але в жовтні Верховна Рада ухвалила чергові поправки, згідно з якими банки заплатять за 2024-й податок на прибуток за ставкою 50%, і знову заднім числом. За даними НБУ, за 10 місяців банки вже поповнили держбюджет на 37,5 млрд грн.
На 2025 рік депутати вирішили також залишити ставку податку на прибуток банків на рівні 50%.
Банкіри цьому не дуже раді, НБУ переживає, що надмірний податковий тиск може спричинити погіршення капіталізації банківського сектору, а МВФ заявив, що така податкова політика «є неефективною».
Але, з іншого боку, поскаржитися на нестачу грошей банки все одно не можуть. За 10 місяців 2024 року чистий прибуток платоспроможних банків склав 126 млрд грн, що на 2,3% більше, ніж за аналогічний період 2023 року. Очевидно, у 2025 році банки зароблятимуть не менше, оскільки джерела їхнього доходу залишаться тими самими – депозитні сертифікати НБУ та ОВДП.
Тому навіть після сплати 50% податку на прибуток кишені банків точно не спорожніють. Хоча дедалі більший податковий тягар стане певною мірою викликом і може призвести до того, що деякі з банків вирішать залишити ринок.
Угода року: продаж Ідея Банку
Продаж банків у війну – рідкість, якщо не враховувати націоналізацію окремих фінансових установ.
Але під кінець 2024 року один із банків таки знайшов нового власника. Це Ідея Банк, який польська група Getin Holding продала кіпрській компанії Alkemi Limited – вона входить до групи «ТАС», ключовим бенефіціаром якої є бізнесмен Сергій Тігіпко.
Сторони підписали угоду в жовтні, а у грудні продаж 100% акцій банку схвалив Антимонопольний комітет (АМКУ).
Банк продано за $34 млн. І цю угоду можна без перебільшення назвати довгоочікуваною, тому що польські акціонери намагалися позбутися Ідея Банку вже не перший рік. Влітку 2020 року було підписано договір про його продаж ексголові правління Сенс Банку Івану Світеку та інвесткомпанії Dragon Capital. Але сторони так і не спромоглися погодити умови. У лютому 2022 року зірвалася угода з ПУМБ, який також був готовий викупити 100% акцій Ідея Банку.
У березні 2023 року НБУ визнав небездоганною репутацію Getin Holding та його ключового власника Лешека Чарнецького, а також зобов'язав акціонерів банку таки розв'язати питання з його продажем.
Залишається лише сподіватися, що цього разу угода виявиться успішною. До речі, якщо Тігіпко не розрахується за Ідея Банк до 31 грудня 2024 року, то за кожен місяць прострочення він мусить додатково заплатити Getin Holding $800 тис.
На момент продажу активи Ідея Банку перевищували 11,6 млрд грн, кошти клієнтів на його рахунках становили 4,6 млрд грн, а кредитний портфель – майже 5 млрд грн. За 10 місяців 2024 року банк отримав 0,6 млрд грн чистого прибутку.
Інтрига року: очищення та трансформація небанківського сектору
Після того як у 2020 році Національний банк став регулятором небанківського фінринку, для страховиків, фінкомпаній, кредитних спілок і ломбардів багато що змінилося, і не на краще. Умови роботи фінустанов стали більш жорсткими, внаслідок чого багато хто з них припинив свою діяльність.
За даними НБУ, на початок 2020 року в Україні було зареєстровано близько 1800 небанківських структур, на кінець 3 кварталу 2024 року їх залишилося на ринку близько 800.
Бойові дії додали проблем, оскільки попит на фінансові послуги загалом суттєво скоротився. Лише до кінця 2024 року страховики та фінкомпанії змогли частково повернути бізнес до довоєнного рівня. Хоча страхові компанії живуть переважно за рахунок автострахування та медстрахування, а фінансові компанії отримують дохід від мікрокредитів і лізингу (для юридичних осіб).
При цьому кредитні спілки поступово зникають як клас, а ломбарди хоч і стали видавати більше кредитів, але не відновили обсяги 2020–2021 років.
На жаль, 2025 рік не обіцяє небанківському ринку особливого позитиву. По-перше, його учасники почнуть сплачувати податок на прибуток за ставкою 25% замість 18% (крім страховиків).
По-друге, регуляторне середовище стане ще менш комфортним, а НБУ посилить контроль за дотриманням нормативів, вимог фінмоніторингу, звітності фінустанов і прозорості структури їх власності (особливо це стосується наявності акціонерів, пов'язаних із державою-агресором).
Тому на відміну від банківського сектора небанківський ринок продовжить втрачати своїх учасників і його чистка триватиме.
Але для клієнтів страховиків, фінкомпаній та інших фінструктур це радше хороша новина, ніж навпаки. Адже компанії, які захочуть залишитися на ринку, будуть змушені не лише чітко виконувати нормативи та інші розпорядження НБУ, але боротися за споживача, внаслідок чого якість фінансових послуг, чи то страхування авто, чи то видача мікрокредиту, зросте.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
