Дрони, Kropyva і не тільки: які технологічні розробки та ідеї потрібні для фронту
І що вже використовується на полі бою
Російсько-українська війна є чудовим прикладом протистояння різних концепцій використання збройних сил. Вперше на полі бою зустрілися дві військові машини кінця XX століття. Розуміючи різницю в потенціалах, Україна з допомогою західних союзників зробила ставку на воєнні інновації, тобто ширше використання високотехнологічних виробів, які принаймні частково компенсували перевагу противника. І в міру того, як боротьба переходить у стан війни на виснаження, все важливішими стають інновації. Хоча, звісно, ніхто не скасовував допомогу Заходу, продуману стратегію і грамотне застосування сил. Які нові розробки вже використовуються на фронті, які завдання ще потрібно розв'язати військовим та в якому напрямку потрібно шукати відповіді розробникам і винахідникам, розповів Mind військовий експерт Михайло Жирохов.
Читайте також: Гіперзвукова зброя: що це та як захиститися
Дрони
Одним із прикладів українських інновацій стало масоване використання безпілотних літальних апаратів (БпЛА). Україна точно не є першою країною, яка використовує безпілотні літальні апарати під час бойових дій, але використання широкого спектра БпЛА (у том числі дронів-камікадзе) та інтеграція безпілотників у складніші комплекси цілевказівки значно відрізняються від того, що було раніше – зокрема, використання БпЛА Азербайджаном проти Вірменії у 2020 році.
Під час війни Україна використала кілька типів безпілотних літальних апаратів. Одним із них був Bayraktar TB-2, середньовисотний БпЛА з великою тривалістю польоту, що широко використовувався на початку російського широкомасштабного вторгнення. Масовими на фронті стали також невеликі розвідувальні апарати «Фурія», «Лелека-100», Spectator-M, Punisher PD-1 та UJ-22.
Українські сили використовували також готові комерційні безпілотні літальні апарати, як-от квадрокоптер DJI Mavic. Останній був особливо корисний для спостереження, розвідки, зокрема розвідки поля бою для передових сил. Однак в українських реаліях частина апаратів була переобладнана в ударні – вони отримали систему скидів боєприпасів, які зазвичай друкуються волонтерами на 3D-принтері.
Крім того, Сполучені Штати надали Україні кілька різних апаратів типу ударного Switchblade 300 й тактичного Phoenix Ghost із великою тривалістю польоту.
Україна використовувала ці безпілотні літальні апарати для виконання кількох типів завдань, таких, як ідентифікація цілей для артилерії та авіації, завдання ударів, забезпечення поінформованості про поле бою та інформаційні операції.
Крім того, у 2023–2024 роках ударні дрони вітчизняного виробництва стали «довгою рукою» війська – їх використовували для ударів по цілях на території окупованого Криму і власне рф.
Читайте також: Зброя для України: які західні зразки можуть прибути до України після Рамштайну
Програмне забезпечення
В українському війську також велике розповсюдження мають декілька програмних продуктів, які дають значну перевагу перед противником. Їх часто розробляють і впроваджують добровольці. Найбільш відомим із таких застосунків є Kropyva – програмне забезпечення для картографування розвідки й артилерійської стрільби на основі інформації з безпілотних літальних апаратів та інших джерел.
Kropyva дозволяє українським підрозділам наносити на карту як ворожі, так і дружні позиції. Вона використовує короткохвильові та цифрові радіостанції, сумісні зі стандартами безпеки зв'язку НАТО, і відносно проста у використанні. Інші вітчизняні програмні рішення включають ГІС Arta, ComBat Vision і нещодавно розгорнуту систему ситуаційної обізнаності та управління полем бою Delta.
Читайте також: Від «мавіка» до Patriot’а: як майстерно українці комбінують на полі бою прості та високі технології
Зв’язок
Ще одним прикладом військових інновацій слід визнати використання Starlink для інтеграції деяких своїх систем. Starlink – це комерційне угрупування супутникового інтернету, розроблене компанією SpaceX для забезпечення високошвидкісного широкосмугового інтернету з низькою затримкою за допомогою сучасних супутників на низькій навколоземній орбіті.
Деякі українські БпЛА використовують Starlink як систему керування за допомогою інтернет-зв'язку, а військові та цивільні – для зв'язку за допомогою зашифрованого супутникового зв'язку. Загалом Starlink допоміг послабити спроби росії глушити сигнали, блокувати інтернет і підірвати можливості українського командування та управління.
Читайте також: Лінії оборони: що відбувається з фортифікаційними спорудами на фронті
Окопний РЕБ
Поява великої кількості невеликих дронів-камікадзе (так званих FPV-дронів) та більш потужних «Ланцетів» і «Кубів» потребувала розробки та виробництва засобів боротьби з ними. Так з’явився «окопний РЕБ», який дозволяє вираховувати підліт російського ударного дрона й заглушити сигнал управління. Йдеться про різні комплекси, які розроблені волонтерами та поставляються до війська.
Дуже розповсюджені детектори дронів «Цукорок», які за декілька кілометрів попереджають про те, що десь поряд літають російські безпілотники. Волонтерам довелося організувати закупівлю компонентів у виробників, організувати логістику через різні країни, щоб отримати потрібні плати. Потім компоненти для детекторів передали виробникам, які збирають пристрій і налаштовують прошивку. Фактично це аналізатор спектра радіосигналів та спеціальна антена спрямованої дії.
На нинішньому етапі до виробництва, крім волонтерів, приєднались і невеликі виробники, які мають державну підтримку на рівні кластеру Brave1. Є вже зразки, які працюють. Яскравий приклад – компанія «МіксСтіл» з окопним комплексом радіоелектронної боротьби PARASOL. Нині він існує у двох модифікаціях, з яких одна – захищає від російських дронів позиції, інша – техніку. Різниця тільки в системі живлення – другий варіант можна встановити й під’єднати до бортової мережі бойових машин. Комплекс глушить російські FPV-дрони на відстані в межах 200 метрів.
Читайте також: Макети на війні: які бувають і як допомагають здобути Перемогу
Антиланцетні сітки
З масовим використанням росіянами ударних дронів типу «Ланцет» стало питання захисту техніки. І тут волонтери й військові розробили варіанти використання металевої сітки-рабиці. Навіть якщо дрон вибухає, коли потрапляє в таку сітку, то шкоди він завдає значно менше. Сітка підвищує імовірність того, що артилерійська система або бойова машина залишиться неушкодженою, а розрахунок або екіпаж хоч і контузить, але він залишиться живим.
Морські ударні дрони
Як і безпілотні літальні апарати морські безпілотники не є чимось новим і вже давно використовуються різними арміями світу. Але до російсько-української війни це перш за все були розвідувальні апарати й системи розмінування. Українські інженери фактично з нуля розробили як апарати, так і концепцію морських дронів-камікадзе.
Починаючи з 2022 року, ці дрони пройшли довгий шлях розвитку. Найперші апарати були розроблені на базі цивільного гідроциклу GTX канадської компанії Sea-Doo. Зараз це самостійна конструкція з видозміненим корпусом і бойовою частиною в 1000–1500 кг.
Які проблеми потрібно розв'язувати вже зараз?
Однак перешкоди на шляху до інновацій залишаються. Перш за все – це мала залученість держави та практична відсутність офіційної підтримки з боку військового керівництва, що не дозволяє військовим розширити використання таких систем.
Деякі офіцери побоюються наслідків використання системи, на яку вони не мають офіційного дозволу. Інші не мають комунікаційного обладнання, потрібного для використання потенційно цінного програмного забезпечення.
Використання комерційних квадрокоптерів також утруднюється тим, що виробники намагаються перешкодити користувачам інтегрувати їх у військові системи, що передбачає зміну прошивки різних моделей і обмежувальні інтерфейси прикладного програмування. Відсутність державного фінансування також означає, що використання платформи обмежується спроможністю розробників збирати кошти донаторів.
З іншого боку, інновації по суті є ризикованим процесом. Деякі західні дослідження показують, що інноваційний процес відбувається не так, коли військові канібалізують старі можливості для створення нових, ігнорують ризики, пов'язані з конкретною інновацією, або поспішають із перевіркою, щоб прискорити застосування. Інновації також можуть зазнати невдачі, якщо вони сприяють створенню хибної теорії перемоги. Ігнорування ризиків інновацій та кваплива перевірка – це реальні ризики, і нинішня неформальність українських інновацій може їх посилити. Волонтери навряд чи мають необхідний потенціал для оцінки всіх ризиків, оскільки вони не мають доступу до секретних даних і спеціальних аналітичних знань, якими володіють військові або розвідувальні органи.
Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.
Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.
Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.
