Рейтинг банків: як змінився банківський сектор у 2017 році

Лідерами рейтингу Mind життєздатності банків, що працюють в Україні, за результатами 2017 року стали австрійський Райффайзен Банк Аваль та французький УКРСИББАНК. За ними розташувались французький Креді Агріколь та американський Сіті Банк.

Поточне оновлення рейтингу стало вже вісімнадцятим із серпня 2009 року, коли автори вперше розробили методику рейтингу життєздатності. З того часу у нас накопичився величезний багаж цікавої історичної інформації про те, як цей рейтинг співставний з реаліями банківського ринку. І банкопад, який ми бачили у 2014-16 роках, став дуже наочним тестуванням на ефективність та історичну сигнальну здатність цього рейтингу.

Що ж таке рейтинг життєздатності банків? У першу чергу це інформаційний продукт оцінки надійності банків на основі публічної інформації, що являє собою різноманітні фактори фінансової стійкості.

На верхівці рейтингу знаходяться банки, які з точки зору таких класичних показників фінансової стійкості, як ліквідність, рентабельність, достатність капіталу, зовнішня підтримка і так далі, демонструють найкращу комбінацію поєднання цих факторів.

Нам було дуже цікаво дізнатися, як саме проявив себе наш рейтинг під час кризи, незважаючи на те, що в основному він базується на відкритій фінансовій звітності банків. Також суттєвим нюансом рейтингу є те, що у процесі його укладання використовуються фіксовані діапазони присвоєння балів за кожний із факторів. Тому ми не лише можемо моніторити динаміку показників якогось окремого банку, його надійності, а й маємо змогу робити певні висновки про те, як змінюється портрет і системні ризики всієї банківської системи.

Як же себе проявив рейтинг банків протягом 2011-2017 років? Якщо взяти найнижчу межу нашого рейтингу, мінімальні бали (приблизно від 1,5 до 2 балів) і найвищу межу – банки, які отримувала максимальні рейтингові бали, то ми можемо побачити, що рейтинг показав системну кризу, яка відбувалася в 2014-2015 роках. А ті проблемні установи, яких ми вже не бачимо на банківському ринку, мали нижчі від середніх показники по рейтингу надійності.

І найцікавіше: до того, як стати банкрутами, такі банки втрачали свої позиції у нашому рейтингу в середньому  протягом кількох півріч – до настання дефолту. Середній рейтинг був близько трьох балів. Однак рейтингова оцінка тих банків, які потім зазнали банкрутства, за один рейтинг до банкрутства, тобто приблизно за одне півріччя, була у середньому менше двох балів. За рік до банкрутства вона була трохи вищою, але все одно набагато нижчою, ніж медіанний рейтинг.

Таким чином, жоден з 18 банків-банкрутів за рік до дефолту не перебував вище середини рейтингової таблиці. 

Серед лідерів рейтингу – банків з найвищими балами (у перекладі на «зірочки» це 4 і більше «зірок») – 100% – іноземні банки. В середині рейтингової таблиці розташувалися переважно локальні банки, решта – це іноземні та державні українські банки. Найнижчий рейтинговий бал – це локальні приватні та російські державні банки.

За час існування рейтингу значно змінилася сама структура банківської системи. Співвідношення груп банків за власниками по системі також змінювалося. Відбувався вихід іноземних банків – їхня частка суттєво впала до кінця 2013 року, а під час кризи почала поступово відновлюватися. Однак і в 2017 році відбулося незначне падіння частки іноземних банків у банківській системі.

Але ще серйозніший тренд – це повзуче одержавлення банківської системи. За останні роки розширення частки державних банків відбувалося не лише за рахунок націоналізації ПриватБанку, який зараз займає 20% банківської системи, але і за рахунок розширення частки старих державних банків, на які припадає 36%, тобто разом 56% банківської системи.

І це призводить до активізації ключових больових точок, що притаманні вітчизняній банківській системі, й в учасників рейтингу.

Здали позиції в рейтингу життєздатності в порівнянні з докризовим часом, у першу чергу, державні локальні банки. Це є наслідком того, що у них накопичилися токсичні активи. Також є проблема, яку інвестбанкіри називають «тепла ванна преференцій». Фінустанови недостатньо обмежують ризики власних операцій, в тому числі через відсутність стелі гарантування вкладів, а також не розвиваються у конкурентному полі, маючи гарантовано лояльні умови щодо обслуговування підприємств.

Корпоративне управління також потребує серйозного переоформлення в банківській системі. На даний момент головна проблема приватних локальних банків – це дефіцит фондування та низька ефективність. Вони також шукають нові бізнес-моделі. Так само іноземні приватні банки досі страждають від токсичних кредитів, які були видані до першої кризи 2009 року. 

Ті банки, які вижили, не продалися і не вийшли з українського ринку, працюють в режимі серйозної економії. Але в них існує величезна потреба в оновленні ІТ-систем, щоб бути конкурентоспроможними і надалі утримувати свої позиції на українському ринку. Вони тепер мають витримати конкуренцію з боку нових фінансових і нефінансових посередників, які заходять на цей ринок, використовуючи можливості фінтех.

Унизу рейтингу – державні російські банки. У них залишилися ті ж проблеми – санкції та низька ефективність.

На чому ж заробляли банки у 2017 році? Цей рік виявився вдалим для споживчого кредитування. Відновлюються автокредити, в тому числі за рахунок відкладеного попиту. Завдяки зростанню роздрібного товарообороту, а також тому, що підвищилася купівельна спроможність населення, відновлюється попит на ті кредити, які не були взяті раніше.

Обсяги зростання іпотечного кредитування поки дуже слабкі. Але за допомогою партнерства із забудовниками деякі банки можуть пропонувати цікаві спільні програми, які базуються на тому, що частину ризиків бере на себе забудовник, допомагаючи за рахунок кредиту продажам своїх об'єктів. Те саме можна сказати про автосалони, ритейлерів, які також завдяки партнерству з банками можуть використовувати стратегію win-win.

У корпоративному бізнесі також існують перспективні напрямки. Наприклад, кредитування малого та середнього бізнесу, автокредитування і традиційне для України кредитування торгівлі та логістики.

У деяких банків навіть з'явився дохід від розформування резервів, які були підвищенні під час проходження стрес-тестів у минулі періоди. Однак цей ефект нарощення доходів міг підкріплюватися ефектом від якісного управління витратами і лояльності своїх існуючих та потенційних клієнтів.

У першу чергу банкам допомогла наявність дешевого фондування та зниження депозитних ставок. Автоматизація систем ризик-менеджменту суттєво знижує транзакційні витрати. Далася взнаки й оптимізація старих процесів та закриття відділень, яке ми спостерігаємо і в державних, і в групі іноземних банків.

Якщо поділити на групи всі бізнес-моделі, за якими працюють банки в Україні, то можна сказати, що найбільш популярними і до кризи, і зараз були універсальні банки, а також банки, які беруть депозити в населення і кредитують корпорації – класичний, типовий український банк. Універсальні банки мають більш-менш збалансований як пасив, так і актив балансу між роздрібним та корпоративним бізнесом. А друга група (класичний приклад – колишній ПриватБанк до націоналізації) показує певну розбалансовану модель, коли кошти населення використовувалися в основному для кредитування пов'язаних бізнес-груп, і це давало величезні ризики як цим банкам, так і системі в цілому.

Також працюють чисті стратегії – ритейлові, фокусовані на кредитування населення, і фокусовані корпоративні стратегії. Це банки, які не мають відділень – працюють лише з великими корпораціями, юрособами. Також можна виділити заморожені банки, які нічого не роблять. У них є великий власний капітал, ніяких ресурсів у пасиві і вони просто чекають свого часу – або на закриття, або на пошук нової бізнес-моделі.

Як змінилися ці бізнес-моделі під час кризи? Як системний ризик, який спостерігався протягом останніх трьох років, вплинув на популярність тих чи інших бізнес-моделей? Ми зробили певну кластеризацію банків за показниками, за якими відрізняються дані моделі, і подивилися, як змінилася кількість тих чи інших банків у тій чи іншій бізнес-моделі.

До кризи суттєву частину банківської системи займали типові українські банки, які були «пилососами» – брали гроші у населення і кредитували пов'язаних осіб. Їх налічувалося найбільше, але вони були в основному дрібними. От їхня кількість сильно скоротилася: більше половини було виведено з ринку, їх спіткав дефолт.

Інша група банків, які зазнали найбільших втрат у процентному співвідношенні і були виведені з ринку, – це як раз банки з рисами заморожених. Деякі з них перетворилися на типові українські банки. І лише мала частка  залишилися так само замороженими, як і були до кризи.

Найбільш стійкими до кризових явищ (у процентному співвідношенні) виявилися банки зі сфокусованими стратегіями. Це фінустанови, які чітко розуміли, що їхня цільова аудиторія – або корпоративний сектор, або фізичні особи. Саме в середовищі таких фокусованих банків, хоча їх у принципі небагато, залишилося найбільше «живих», і вони досі нормально працюють, демонструючи гарні показники.

Як бачимо, для кризових часів саме фокусування виявилося досить гарним параметром надійності банку. 

Рейтинг банків

Методика рейтингу

Рейтинг життєздатності банків ─ інформаційний проект оцінки надійності найбільших фінустанов України. До рейтингу потрапили банки, ринкова частка яких перевершує 0,3% від усіх платоспроможних банків.

Він враховує найважливіші фактори фінансової стійкості, які можна розрахувати на основі публічної інформації для платоспроможних банків.

Здатність банку переживати періоди системних дисбалансів визначається як загальна сума балів факторів стабільності ─ від 1 до 4, зважених на важливість кожного фактора ─ від 0 до 1. Залежно від загального заліку, банк отримує певну кількість зірок – від 0,5 до 5.

Джерела даних: показники фінансової звітності, опубліковані на офіційних сайтах АУБ, НБУ і на корпоративних сайтах банків, що беруть участь у рейтингу. Для визначення фактора «Підтримка та ризики власників» використовується офіційна інформація НБУ про власників істотної частки банку, а також дані інформагентств та інформація Mind.

При підготовці методики рейтингу беруться до уваги фактори, що визначають життєздатність банків:

1. Достатність капіталу.
2. Якість кредитного портфеля.
3. Рентабельність діяльності банку.
4. Ліквідність.
5. Підтримка та ризики власників.
6. Безперебійність виплат.
7. Системне значення банку.

Mind за допомогою аналізу та дослідження історичної важливості кожного з факторів, а також шляхом опитування банківських експертів визначив рівень важливості кожного з факторів через присвоєння ваг-множників, сума яких дорівнює одиниці.

На даний момент, за наявного рівня прозорості банківської системи та фінансової звітності банків, методика Mind для розрахунку факторів максимально адекватно відображає здатність фінансових установ вижити в умовах економічної турбулентності.

Фактори та формули розрахунку

№	Фактор	Показник	Формула*	Діапазони присвоєння балів	Вага фактора
1	Відповідність капіталу активам	Коефіцієнт достатності власного капіталу	(EQ / NetA) *100%	>17% –  4 б. 12% – 17% – 3 б. 8% – 12% – 2 б. 0% – 8% – 1 б.	0,1
2	Проблемність кредитів	Співвідношення недіючих кредитів до кредитного портфеля	NPL / L	<10% – 4 б. 10% – 25% – 3 б. 25% – 35% – 2 б. >  35% – 1 б.	0,05
3	Підтримка і ризики власників	Власники: держава, іноземна корпоративна структура, фізична особа-нерезидент, резиденти України; рейтинги іноземних материнських структур; ризики походження акціонерів	--	– Кінцевими акціонерами банку є  уряди або публічні компанії країн із суверенними рейтингами A і вище – 4 б.  – Кінцеві (реальні) іноземні власники володіють контрольним пакетом, або входять в акціонерні фінансові групи країн з рейтингом нижче A – 3,6 б. – Кінцевим бенефіціаром є уряд України. Іноземні власники, що мають профільний бізнес в країні походження з рейтингом нижче А – 3,2 б. – Іноземні власники мають менше 50% капіталу, або ж є фізичними особами-нерезидентами, або банк належить непублічним компаніям країни з рейтингом нижче A – 2,4 б. – Рекапіталізовані державою банки – 2 б. – Банк не належить державі, але має реальних українських власників, у тому числі входить до ФПГ – 1,6 б. – Банк не має реальних (не номінальних) іноземних власників або банк належить резидентам країни з високими ризиками (в тому числі українські) – 1,2 б – Банки з російським державним капіталом (що входять до санкційного списку) – 0,8 б. - Власники банку в розшуку – 0,4 б.	0,2
4	Ефективність діяльності банку	Рентабельність середньорічного власного капіталу	(PROF_yoy / EQ_avg) *100%	>5%   – 4 б. 0% – 5%   – 3 б. (-50%) – 0%   – 2 б. <(-50%) –1 б.	0,15
5	Ліквідність банку	Відношення високоліквідних активів до зобов'язань; відношення коштів на коррахунках банків до зобов'язань	LiqA / LIAB; Corr / LIAB	>15%   – 4 б. 11% – 15%   – 3 б. 7% – 11%   – 2 б. 0% – 7%   – 1 б. Корекція: (+1), якщо Corr / LIAB> 8% (+0,5), якщо Corr / LIAB> 2% (0), якщо Corr / LIAB> 0,2% (-0,5), якщо Corr / LIAB< 0,2%	0,2
6	Безперебійність виплат	Масові випадки неповернення, наднизьких лімітів або затримки вкладів за останні шість років	–	– Випадків не зафіксовано – 4 б. – Зафіксовано випадки неповернення чи затримки вкладів у минулому (останні 6 років) – 3 б.  – Банківські ліміти на зняття коштів з рахунків значно нижчі за ліміти регулятора, часткові проблеми з виплатою вкладів – 2 б.  – Поточні численні затримки і неповернення вкладів, у тому числі масові протести вкладників і перебої в роботі платіжної системи – 1 б.	0,2
7	Системне значення банку	Визначення системної важливості з боку НБУ, обсяг активів	–	– Державні банки, що входять у п'ятірку найбільших  – 4 б. – Для інших банків присвоюються бали від 1 до 3 шляхом апроксимації місця банку в ранкінгу за обсягом активів	0,1
	Загальний залік	Сума балів факторів, зважених на відповідні ваги	ЗЗ = Сума факторів*вага фактора		1,00

* ─ Умовні позначення, використані у формулах:
EQ ─ власний капітал
EQ avg ─ усереднений власний капітал за останні 12 місяців
L ─ кредити (з урахуванням резервів під кредитні ризики)
LIAB ─ чисті зобов'язання
LiqA ─ грошові кошти та їхні еквіваленти
NetA ─ чисті активи (загальні активи, скориговані на сформовані резерви)
NPL ─ недіючі кредити (сума за кредитними операціями IV і V категорій якості)
PROF_yoy ─ фінансовий результат (прибуток або збиток) за останні 12 місяців

Кожному фактору, перед тим як зважити на його важливість, присвоюється бал від 1 до 4. Бали залежать від діапазону, в який потрапляє значення показника, що відображає кількісний вміст фактора.

Наприклад, якщо фактор «ефективність діяльності банку», виражений показником «рентабельність середньорічного власного капіталу», перевищує 5%, такому банку присвоюється найбільша сума балів ─ 4. Якщо ж він менший 5%, але більший 0% ─ 3 бали. Якщо значення показника знаходиться у діапазоні від -50% до 0% ─ 2 бали. Якщо коефіцієнт ліквідності склав менше -50%, банк отримує найменший бал ─ 1. Згодом отриманий бал множиться на вагу фактора.

Сума загального заліку для банку розраховується шляхом додавання чисел, отриманих від множення балів на вагу кожного фактора. Чим більше значення загального заліку, тим вищі шанси у банку вистояти в кризові часи.

Визначення рейтингової категорії

Рейтингова таблиця будується шляхом ранжування банків, які беруть участь у рейтингу, в порядку зниження суми їхнього загального заліку ─ ЗЗ. Після цього, залежно від діапазону, в який потрапляє кожен банк, виділяються 10 рейтингових груп банків. Групам присвоюється кількість зірок від 0,5 до 5 з кроком 0,5 зірки.

Критерії присвоєння рейтингових категорій

Значення суми загального заліку – ЗЗ	Зірки банку від Mind	Зміст категорії
3,7 і більше	*****	Високий рівень життєздатності
від 3,10 до 3,69	****	Стабільний рівень життєздатності
від 2,50 до 3,09	***	Задовільний рівень життєздатності
від 1,90 до 2,49	**	Низький рівень життєздатності
від 1,30 до 1,89	*	Катастрофічний рівень життєздатності

Зміни та доповнення

Методика рейтингу банків у майбутньому може частково змінюватися в розрахунковій частині чи доповнюватися новими факторами, з огляду на динаміку показників діяльності банківської системи, а також внаслідок підвищення рівня розкриття фінансової інформації банками.

Від редакції:

Головною є рейтингова категорія банку ─ від 0,5 до 5 зірок, а не його порядковий номер у таблиці. Редакція й автори рейтингу не несуть відповідальності за рішення третіх осіб, прийняті винятково на підставі цього рейтингу. Рейтинг має виключно інформаційний характер. Він висловлює лише думку редакції щодо рівня життєздатності та стійкості банків на основі фінансової звітності. Рейтинг не можна розглядати як рекомендацію для вибору банківських продуктів.

Методика:  Роман Корнилюк,  Євген Шпитко. Розрахунки: Олeкcій Бутeнкo