Патентний Upgrade: чи далеко нам до відомих техногігантів

Патентний Upgrade: чи далеко нам до відомих техногігантів

Про ефективну боротьбу з тролями й захист прав на корисні моделі

Этот материал также доступен на русском языке
Патентний Upgrade: чи далеко нам до відомих техногігантів
Фото: pixabay

Китайський техногігант Huawei згідно з результатами дослідження токійської компанії Patent Result посідає перше місце за кількістю патентних заявок, проте в інноваційності запатентованих розробок компанія поступається американським конкурентам Intel і Qualcomm.

Українські компанії поки не можуть похвалитися такою активністю в цій сфері. Проте, попри те, що з липня в Україні піднялась ціна на реєстрацію торговельної марки (ТМ), незабаром може в цілому змінитися ситуація із захистом інтелектуальної власності.

Чого ж очікувати від імовірних законодавчих ініціатив і як вони вплинуть на ситуацію із захистом прав на інтелектуальну власність та ТМ, розповіла Mind патентна повірена, CEO компанії IPStyle Марія Ортинська.

Три проблеми України

Сьогодні в Україні є три основні проблеми у сфері інтелектуальної власності.

1. Існують і процвітають патентні тролі

Їхня бізнес-модель проста – вони реєструють на себе. Наприклад, продукт маловідомої, але перспективної компанії, або навіть іменитих компаній. В основному патентують промислові зразки, створені не ними і такі, що давно використовуються у світі (батарейки, вішалки для одягу, зубочистки, офісні світильники, дизайн сірникових коробок та інше), а потім починають нападати – блокують ринок для виробників відповідного товару і вимагають виплат «винагород».

Уявіть тільки, ваша компанія досягла чималих успіхів. Якість кінцевого продукту – на висоті, канали поставок налагоджені, клієнтська база зростає, потенціал величезний. І раптом ви отримуєте позов. Якась компанія намагається заблокувати імпорт або експорт вами вашого ж продукту.

Тролі віртуозно володіють усіма тонкощами законодавства у сфері інтелектуальної власності та, зокрема, патентного права і користуються ними у власних цілях, шантажуючи легальний бізнес.

2. Недобросовісні дистриб'ютори

Так, поширені випадки, коли дистриб'ютори намагаються зареєструвати на себе торгову марку компанії, продукцію якої вони продають в Україні. Наприклад, компанія-виробник електросамокатів масштабує свій бізнес і розвиває мережу дистриб'юторів, які беруть на себе зобов'язання рекламувати, просувати і продавати продукцію цього бренду. Але через рік «партнер» усвідомлює, що бізнес йде успішно в його регіоні й намагається зареєструвати ТМ на себе.

3. Проблема законодавства

Національне законодавство не гармонізоване з положеннями Угоди про Асоціацію з ЄС, у зв'язку з чим виникають суперечки щодо застосування деяких правових норм, зокрема у сфері інтелектуальної власності. Тобто мають місце різночитання.

Як будемо змінювати ситуацію

Законопроект щодо посилення охорони і захисту прав на торговельні марки та промислові зразки і боротьби з патентним тролінгом (№2258 від 11 жовтня 2019 роки) спрямований на вирішення цих проблем.

Так, для посилення боротьби з патентними тролями він передбачає можливість звертатися не тільки до суду, а й до Апеляційної палати, яка зараз при Мінекономіки спеціалізується в питаннях IP. Це спрощує захист інтересів бізнесу, який відстоює свій продукт і свій патент.

Передбачається ввести додатковий адміністративний спосіб анулювання реєстрацій – так званий механізм «post grant opposition», тобто визнання недійсними свідоцтв на промислові зразки в Апеляційній палаті.

Крім того, вона може винести рішення про відшкодування з троля і компенсації бізнесу – до 50 000 мінімальних зарплат, а це – понад 2 млн грн.

Що стосується другої проблеми, то передбачена можливість вимагати від недобросовісного дистриб'ютора – «власника» торгової марки – передати права на ТМ. Зараз у таких суперечках реальний власник ТМ може лише подати позов про визнання ТМ недійсною, посилаючись на Паризьку конвенцію. А якщо закон приймуть, то він зможе просити передати йому права на спірну ТМ. І, знову-таки, претендувати на багатомільйонну компенсацію від недобросовісного дистриб'ютора, якщо це буде доведено в суді.

Якщо говорити про гармонізацію українського і європейського законодавства, то, наприклад, термін дії прав на промисловий зразок становитиме, як і в Угоді про Асоціацію з ЄС, п'ять років з дати подачі заявки. Її можна буде продовжити на наступні п'ять років, але в цілому термін дії таких прав – не більше 25 років, замість нинішніх 15 років. Також передбачається охорона незареєстрованих промислових зразків і вводиться такий критерій, як індивідуальний характер – на додачу до такої умови патентоспроможності, як новизна. Індивідуальний характер буде вбачатися у враженнях, які зразок викликає у інформованого користувача. Автори законодавчої ініціативи передбачають, що таким чином тролям буде набагато складніше зареєструвати чуже на себе.

Про реєстрацію корисних моделей і до чого тут ліки

Паралельно група народних депутатів вирішила реформувати патентне законодавство в частині винаходів і корисних моделей. Законопроект №2259 від 11 жовтня 2019 передбачає низку змін, найважливіша з яких – положення про те, які об'єкти підпадають під корисні моделі. Наприклад, сьогодні це може бути пристрій, спосіб, нове застосування відомого продукту чи процесу. А завтра – тільки пристрій. Таким чином, якщо винахідник або компанія створила певне технічне рішення або систему, вона його зможе запатентувати тільки як винахід. До слова, така практика – не нова. Вона існує в Німеччині, Польщі, Франції, а також багатьох інших країнах.

Автори законопроекту стверджують, що на практиці винаходи отримують слабшу правову охорону, ніж корисна модель. У той же час права на модель купуються за спрощеною процедурою, що дає недобросовісним особам і тим же тролям можливість обходу і «приватизації» очевидних технічних рішень і тих, що не є результатом винахідницької діяльності. Тим самим обмежується і конкуренція на ринку.

Якщо ж закон приймуть у даній редакції, то винахідники, з одного боку, будуть обмежені в поданні заявок на корисні моделі, але з іншого боку – якщо їх технічне рішення буде не тільки новим і промислово придатним, а й матимете винахідницький рівень, то його можна буде запатентувати вже як винахід. Крім того, такі правила будуть зрозумілі іноземцям.

Ще одна сторона законодавчої ініціативи – розширення переліку об'єктів, на які не поширюється правовий захист у сфері інтелектуальної власності. Зокрема, на хірургічні або терапевтичні способи лікування і способи діагностики.

Законопроект пропонує, що правова охорона не буде поширюватися і на нові форми відомого лікарського засобу, нові дозування або нове використання відомого лікарського засобу.

«Слуги народу» таким чином хочуть досягти «балансу інтересів між патентною монополією і правом кожної людини на доступність ліків».

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у нашому Telegram-каналі Mind.ua

Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.

Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.

Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.

Проєкт використовує файли cookie сервісів Mind. Це необхідно для його нормальної роботи та аналізу трафіку.ДетальнішеДобре, зрозуміло