Рейтинг українських банків – 2019

Рейтинг українських банків – 2019

Та аналіз фінансових моделей учасників рейтингу за результатами 2018 року

Цей матеріал також доступний російською
Рейтинг українських банків – 2019

Mind представляє чергове оновлення рейтингу життєздатності українських банків та аналізує ключові тенденції в банківській галузі. Перше місце, як і в попередніх декількох оновленнях, посідає Райффайзен Банк Аваль з рейтингом «4,5 зірки».

Рейтинг «4 зірки» отримали 10 банків, з них дев'ять іноземних та один державний – французькі «Креді Агріколь» та УкрСиббанк, нідерландський ІНГ Банк Україна, американський Сітібанк, польські Кредобанк та Ідея Банк, німецький ПроКредит Банк, італійський «Правекс», угорський ОТП та державний ПриватБанк. 

Найнижчу оцінку «низький рівень життєздатності» отримали українські Мегабанк, «Кредит Дніпро» та російський Промінвестбанк.

Як змінилася банківська система у 2018 році, на чому банки навчилися заробляти, які ризики будуть найбільшими у 2019-му? Для Mind тенденції та перспективи ринку аналізував Анатолій Дробязкочлен товариства фінансових аналітиків України та співавтор підходу в оцінці банків Mind.

8 тез про тенденції банківської галузі минулого року

Стабілізація і… стагнація банківської системи після «очищення» 2014–2015 років. Не можна сказати, що система у 2018 році стрімко повертає втрачений фінансовий ресурс, але короткострокові депозити в гривні приросли на 10,8 млрд грн, тоді як поточні рахунки збільшилися на 22,2 млрд грн. Поточні рахунки у валюті збільшилися на $260 млн, а строкові зменшилися на $160 млн. Банківська система має досить обмежений ресурс з цього ринку для подальшого кредитування.

Бізнес не поспішає нести гроші в банки. І хоча ресурси на поточних рахунках у гривні збільшилися на 14,5 млрд, обсяг коштів на строкових рахунках збільшився лише на 0,9 млрд, а валютні кошти взагалі зменшилися.

Ринок кредитів фізичних осіб зріс більше ніж на 25,7 млрд грн. При цьому системно зменшується обсяг кредитів у валюті – на $430 млн за рік. Нагадаємо, кредитувати фізосіб у валюті заборонено з 2009 року. Вирішення проблеми перекосу після двох хвиль девальвації поступово вирішується в судовому порядку і завдяки компромісам між кредиторами і позичальниками. Законодавча та виконавча гілки влади фактично самоусунулися від вирішення цієї проблеми.

Провал кредитування юридичних осіб. Гривневий портфель не зростає, валютний – приріс у доларах за рахунок кредитування нерезидентів українськими банками. Портфель збільшився також і в євро, що відповідає тенденціям зміни експортних потоків.

Тут варто зробити окрему ремарку. Жорстка регуляторна політика НБУ щодо впровадження у дуже швидкому темпі МСФО-9 та інших європейських директив реально відсікли існуючий український корпоративний бізнес від кредитних ресурсів.

Можна погоджуватися з критеріями щодо прозорості структури капіталу бізнесу, посиленням вимог до фінансового моніторингу, намаганням перекласти на банки не притаманні їм фіскальні функції. Але в існуючому кволому пожвавленні економіки банки, м’яко кажучи, не є драйверами. 

Вони переобтяжені великими обсягами негативно класифікованих кредитів з часів попередніх криз. А коментувати кредитні портфелі державних банків у аналітиків давно немає бажання. І не можна казати, що це проблеми попередніх криз: минулого року вже були випадки дефолтів за кредитами, що надані після 2014 року.

Провал роботи ФГВ з проблемними активами. Фонд гарантування вкладів самостійно не впорався з портфелем активів у півтрильйона гривень, які він прийняв від збанкрутілих банків. І сьогодні проводить «атракціон нечуваної щедрості» на користь колишніх позичальників, які з дисконтом викуповують свої активи через треті руки.

Хоча де-юре нічого незаконного не відбувається, за фактом ми спостерігаємо вторинний перерозподіл власності дрібного та середнього бізнесу, який сформувався до кризи 2014 року, на користь реальних власників банків за участю широких верств бюрократичної системи.

Але без вирішення питання дефолтів, які висять на балансах банків, подальшого стрімкого зростання не буде. І це є навіть більшою проблемою для розвитку кредитування, ніж висока облікова ставка НБУ.

У 2018 році повністю був знятий ризик дестабілізації за фактором ПриватБанку.

Банки «підтримують» високу облікову ставку НБУ. За умови великих ризиків і відповідно формуванню резервів, під час кредитування юридичних осіб державні банки «заробляють» на Мінфіні та НБУ і тому найбільше зацікавлені у високій обліковій ставці.

Група малих банків знаходиться у зоні ризику. В основному через необхідність збільшення статутного капіталу до 300 млн грн, яке хоч і перенесли до липня 2020 року, але яке тисне на власників дрібних українських банків. Вихід з ринку великої кількості банків з національним капіталом у 2014–2015 роках не пішов на користь створенню конкурентного середовища. Крім невмілого розпорядження активами банків і, відповідно, нанесення збитків державному бюджету, колосальний удар отримав малий та середній бізнес, особливо на регіональному рівні.

Якщо підсумувати перспективи банківської системи на 2019 рік, обтяжений двома передвиборчими кампаніями, можна давати позитивні прогнози, за умови відсутності «чорних лебедів».

Як змінилися бізнес-моделі банків

Два роки тому Mind включив до оцінки банків додатковий параметр «аналіз фінансових моделей банків». Автором методики виступив автор цього матеріалу Анатолій Дробязко разом з Валерієм Сушком, які використовували її в журналі «Фінансові ризики» у 1994–2009 роках. За допомогою цієї моделі у період гострих криз можна наглядно показати кредитному комітету, чому одним партнерам гроші можна давати, а для інших потрібно терміново закрити ліміти.

Зазвичай казначейство банку бачить високі процентні ставки і свій зиск, і нічого не хоче чути про ризики. Mind адаптував ідею аналізу «моделей» банку і у структурованій формі відображає бізнес-модель банків на сторінці профайлу кожного банку – учасника рейтингу. Очевидно, що розуміння, яким чином побудована фінансова модель банку (на чому він заробляє і у що інвестує) значно полегшує прийняття рішень перед обранням установи для відкриття рахунків або депозитів.

Цього разу автор хоче запропонувати ще один, схожий, але трохи інший підхід у аналізі банків. Але перед тим важливо відзначити, що кожен аналіз є лише константою і не претендує на остаточну істину. У ринковій економіці постійно змінюються умови, і вчорашні переваги можуть виявитися новими сьогоднішніми проблемами.

Якщо аналіз фінансової моделі показує, де банк отримує ресурси і куди їх вкладає, то другий підхід демонструє, де банк платить за ресурси, а де заробляє.

Для цього ми проаналізували сальдо фінансових потоків з ринком домогосподарств; корпоративним сектором; міжбанківським ринком, включно з ринком міжнародних залучень; бюджетом за платежами і процентами від портфеля ОВДП, НБУ за доходами по депозитним сертифікатам і платежами по рефінансуванню; чистим комісійним і торговельним доходом, а також витратами на утримання банку, скоригованими на інші доходи.

Узагальнена фінансова модель банків у системі

Разом ці потоки показують операційний прибуток банку, який складається з прибутку для розподілення акціонерами та обсягу сформованих резервів. Для того щоб моделі були співставними, сальдо кожного потоку зважимо на обсяг отриманих доходів і розрахуємо це в процентах.

ПриватБанк. Банк додав у рейтингу за підсумками 2018 року, і тепер має «стабільний рівень життєздатності».

ПриватБанк має позитивне сальдо на ринку юридичних осіб. При поглибленому вивченні треба зважити на нараховані й не отримані проценти. Незважаючи на найбільший депозитний портфель фізичних осіб, банк має позитивний баланс з урахуванням платежів за кредитами.

Фінансова модель ПриватБанку за результатами 2018 року

На міжбанківському ринку портфель також збалансований. ПриватБанк платить НБУ за кредитами рефінансування, а отримує процентний заробіток за портфелем ОВДП. При мінімальних доходах від торгівлі фінансовими інструментами має чистий комісійний дохід, якого вистачає на утримання банку.

У цілому банк має прекрасний результат за операційним прибутком. З іншого боку, це є демонстрація моделі сучасного інноваційного банку, який дозволяє розпоряджатися кредитним портфелем юридичних осіб, не звертаючи увагу на ризики неповернення, що за попередніх власників багато років були основними.

Державні банки. Через неякісні портфелі та неринкову бізнес-модель «Ощад» та «Укрексім» знову втратили позиції в рейтингу.

Фінансові моделі Ощадбанку й Укрексімбанку є майже ідентичними. Держбанки заробляють свої доходи на ринку кредитів юридичних осіб, хоча відомо, що їхній портфель переобтяжений дефолтними позичальниками.

Фінансова модель Ощадбанку за результатами 2018 року

Фінансова модель Укрексімбанку за результатами 2018 року

Кошти витрачаються на підтримку портфелів депозитів фізичних осіб та за позиками на міжнародних ринках (Ощадбанк – 2,9 млрд грн, Укрексімбанк – 5,3 млрд грн за 2018 рік). Заробляють на ринку ОВДП та депозитних сертифікатах НБУ, хоча в Укрексімбанку були витрати за кредитами рефінансування.

На утримання банку чистого комісійного доходу не вистачає. Відповідно, у майбутньому це може стати аргументом для скорочення мережі та персоналу. Внаслідок перекосу валютних запозичень та працюючих активів за рахунок зміцнення гривні у 2018 році на 1,5%, ці банки мають від’ємний результат за торговельними операціями. Незважаючи на те, що обидва з них по балансах у річному звіті показали прибуток, цих результатів досягнуто за рахунок розформування резервів. Тобто два системоутворюючих банки мають операційні збитки.

Міністерство фінансів у стратегії розвитку банків за участю держави розглядає можливість залучення до 2020 року в капітал цих банків іноземного інвестора. Дуже сумнівно, що, маючи основний фінансовий потік від взаємин із державними інститутами, ці об’єкти є привабливими для іноземців, які професійно вміють читати звіти про доходи та витрати.

Іноземні банки. Райффайзен банк Аваль, УкрСиббанк та «Креді Агріколь» є лідерами у рейтингу Mind. Ці банки мають збалансовані фінансові потоки з ринком домогосподарств та корпоративним сектором, трохи кредитують міжбанківський ринок, а також вкладають вільні кошти в депозитні сертифікати НБУ.

Фінансова модель Райффайзен банку Аваль за результатами 2018 року

Фінансова модель УкрСиббанку за результатами 2018 року

Фінансова модель «Креді Агріколь» за результатами 2018 року

Банки платять податки до бюджету і мало купують цінні папери уряду. Позитивного результату торговельних операцій майже вистачає на утримання банку. І операційний дохід банку перевищує 33% від загального обсягу доходів.

Українські банки. Для прикладу візьмемо Мегабанк, що має один з найнижчих рейтингів з оцінених нами.

Фінансова модель Мегабанку за результатами 2018 року

Ця модель у наглядній формі демонструє, як банки відрізняються один від одного: вона показує, що основний заробіток банк має на ринку юридичних осіб. А ресурсна база – на ринку фізичних осіб, і, що дуже небезпечно, на міжбанківському ринку. Банк має невеликий портфель ОВДП, доходи від якого врівноважують бюджетні видатки.

Чистий комісійний дохід не покриває видатки на утримання банку. Мегабанк має позитивний операційний прибуток, але мінімальне погіршення фінансового стану основних позичальників може мати для нього дуже негативні наслідки.

Рейтинг життєздатності банків

Методика рейтингу

Рейтинг життєздатності банків ─ інформаційний проект оцінки надійності найбільших фінустанов України. До рейтингу потрапили банки, ринкова частка яких перевищує 0,2% від усіх платоспроможних банків. Незважаючи на те, що при відборі банків для рейтингу ми знизили поріг ринкової частки до 0,2% з 0,3%, за останній рік рейтинг залишили шість банків: «СЕБ Корпоративний», «Піреус», БТА Банк, «Кліринговий Дім», «Аркада» та «Місто». Їхня ринкова частка впала нижче 0,2%. Чим менший банк, тим важче аналізувати його ризики на основі публічних фінансових показників.

Він враховує найважливіші фактори фінансової стійкості, які можна розрахувати на основі публічної інформації для платоспроможних банків. У методиці також враховуються економічні нормативи діяльності банків за розрахунками.

Так, у розрахунку фактора «достатності» капіталу враховується значення нормативу Н2. При розрахунку рівня проблемності кредитів враховуються нормативи Н7-Н9. У розрахунку ліквідності також враховані показники нормативів НБУ Н4-Н6, найбільша вага надається фактору, що має найменше значення. У розрахунку також тепер враховується норматив ризику загальної відкритої валютної позиції.

Здатність банку переживати періоди системних дисбалансів визначається як загальна сума балів факторів стабільності ─ від 1 до 4, зважених на важливість кожного фактора ─ від 0 до 1. Залежно від загального заліку банк отримує певну кількість зірок – від 0,5 до 5.

Джерела даних: показники фінансової звітності, опубліковані на офіційних сайтах АУБ, НБУ і на корпоративних сайтах банків, що беруть участь у рейтингу. Для визначення фактора «Підтримка та ризики власників» використовується офіційна інформація НБУ про власників істотної частки банку, а також дані інформагентств та інформація Mind.

Під час підготовки методики рейтингу беруться до уваги фактори, що визначають життєздатність банків:

  1. Достатність капіталу.
  2. Якість кредитного портфеля.
  3. Рентабельність діяльності банку.
  4. Ліквідність.
  5. Підтримка та ризики власників.
  6. Безперебійність виплат.
  7. Системне значення банку.
  8. Ризик відкритої валютної позиції.

Mind за допомогою аналізу та дослідження історичної важливості кожного з факторів, а також шляхом опитування банківських експертів визначив рівень важливості кожного з факторів через присвоєння ваг-множників, сума яких дорівнює одиниці.

На сьогодні, за наявного рівня прозорості банківської системи та фінансової звітності банків, методика Mind для розрахунку факторів максимально адекватно відображає здатність фінансових установ вижити в умовах економічної турбулентності.

Фактори та формули розрахунку

Фактор

Показник

Формула*

Діапазони присвоєння балів

Вага фактора

1

Відповідність капіталу активам

Коефіцієнт достатності власного капіталу

(EQ / NetA) *100%

>18% – 4 б.

12–18% – 3 б.

8–12% – 2 б.

0–8% – 1 б.

0,1

Н2 (адекватності регулятивного капіталу) норматив НБУ

>25% – 4 б.

15– 25% – 3 б.

10–15% – 2 б.

<10% – 1 б.

2

Проблемність кредитів

Співвідношення недіючих кредитів до кредитного портфеля

NPL / L

<5% – 4 б.

5–15% – 3 б.

15–25% – 2 б.

>25% – 1 б.

0,1

Н7 (кредитного ризику одного контрагенту) норматив НБУ

<10% – 4 б.

10–20% – 3 б.

20–25% – 2 б.

>25% – 1 б.

Н8 (великих кредитних ризиків) норматив НБУ

<100 – 4 б.

100–300 – 3 б.

300–800 – 2 б.

>800 – 1 б.

Н9 (інсайдерських кредитів) норматив НБУ

<1% – 4 б.

1–10% – 3 б.

10–25% – 2 б.

>25% – 1 б.

3

Підтримка і ризики власників

Власники: держава, іноземна корпоративна структура, фізична особа-нерезидент, резиденти України; рейтинги іноземних материнських структур; ризики походження акціонерів

 –

– Кінцевими акціонерами банку є уряди або публічні компанії країн із суверенними рейтингами A і вище – 4 б. 

– Кінцеві (реальні) іноземні власники володіють контрольним пакетом або входять в акціонерні фінансові групи країн з рейтингом нижче A – 3,6 б.

– Кінцевим бенефіціаром є уряд України. Іноземні власники, що мають профільний бізнес в країні походження з рейтингом нижче А – 3,2 б.

– Рекапіталізовані українські банки – 2,8 б.

– Іноземні власники мають менше 50% капіталу, або ж є фізичними особами-нерезидентами, або банк належить непублічним компаніям країни з рейтингом нижче A. Українські власники, що мають потужні ФПГ, а банк має низький відсоток кептивності – 2,4 б.

– Банк не належить державі, але має реальних українських власників, у тому числі входить до ФПГ – 2 б.

– Банк не має реальних (не номінальних) іноземних власників або банк належить резидентам країни з високими ризиками (у тому числі українські) – 1,6 б

– Невідомий український власник, або банк є непрофільним активом – 1,2 б.

– Банки з російським державним капіталом (що входять до санкційного списку) – 0,8 б.

– Власники банку в розшуку – 0,4 б.

0,2

4

Ефективність діяльності банку

Рентабельність середньорічного власного капіталу

(PROF_yoy/EQ_avg) *100%

>20% – 4 б.

5–20% – 3 б.

0–5% – 2 б.

<0% –1 б.

0,15

Операційна рентабельність капіталу (PROF_yoy + Taxes + LoanLossProvisions)/ EQ_avg *100%

>45% – 4 б.

15–45% – 3 б.

0–15% – 2 б.

<0% –1 б.

Чиста процентна маржа (%Income – %Costs)/InterestBearingAssets *100%

>10% – 4 б.

7–10% – 3 б.

3–7% – 2 б.

0–3% – 1 б.

<0% – 0 б.

5

Ліквідність банку

Відношення високоліквідних активів до зобов'язань; відношення коштів на коррахунках банків до зобов'язань

LiqA / LIAB;

>10% – 4 б.

7,5–10% – 3 б.

5–7,5% – 2 б.

<5% – 1 б.

0,2

Н4 (Миттєва ліквідність) норматив НБУ

>90% – 4 б.

60–90% – 3 б.

20–60% – 2 б.

<20% – 1 б.

H5 (Поточна ліквідність) норматив НБУ

>100% – 4 б.

70–100% – 3 б.

40–70% – 2 б.

<40% – 1 б.

Н6 (Короткострокова ліквідність норматив НБУ

>110% – 4 б.

80–110% – 3 б.

60–80% – 2 б.

<60% – 1 б.

6

Безперебійність виплат

Масові випадки неповернення, наднизьких лімітів або затримки вкладів за останні шість років

 –

– Випадків не зафіксовано – 4 б.

– Зафіксовано випадки неповернення чи затримки вкладів у минулому (останні шість років) – 3 б. 

– Банківські ліміти на зняття коштів з рахунків значно нижчі за ліміти регулятора, часткові проблеми з виплатою вкладів – 2 б. 

– Поточні численні затримки і неповернення вкладів, зокрема й масові протести вкладників і перебої у роботі платіжної системи – 1 б.

0,1

7

Системне значення банку

Визначення системної важливості з боку НБУ, обсяг активів

 –

– Державні банки, що входять у п'ятірку найбільших – 4 б.

– Для інших банків присвоюються бали від 1 до 3 шляхом апроксимації місця банку в ранкінгу за обсягом активів

0,1

8 Ризик відкритої валютної позиції Л13-1 (ризик загальної довгої позиції) норматив НБУ

>1% – 4 б.

0,5–1% – 3 б.

0,2–0,5% – 2 б.

<0,2% – 1 б.

0,05
Л13-2 (ризик загальної короткої позиції) норматив НБУ

>10% – 4 б.

2–10% – 3 б.

0,5–2% – 2 б.

<0,5% – 1 б.

Загальний залік

Сума балів факторів,
зважених на відповідні ваги

ЗЗ = Сума факторів * вага фактора

1,00

*Умовні позначення, використані у формулах:
EQ ─ власний капітал
EQ avg ─ усереднений власний капітал за останні 12 місяців
L ─ кредити (з урахуванням резервів під кредитні ризики)
LIAB ─ чисті зобов'язання
LiqA ─ грошові кошти та їхні еквіваленти
NetA ─ чисті активи (загальні активи, скориговані на сформовані резерви)
NPL ─ недіючі кредити (сума за кредитними операціями IV і V категорій якості)
PROF_yoy ─ фінансовий результат (прибуток або збиток) за останні 12 місяців

Кожному фактору, перед тим як зважити на його важливість, присвоюється бал від 1 до 4. Бали залежать від діапазону, в який потрапляє значення показника, що відображає кількісний вміст фактора.

Наприклад, якщо фактор «ефективність діяльності банку», виражений показником «рентабельність середньорічного власного капіталу», перевищує 5%, такому банку присвоюється найбільша сума балів ─ 4. Якщо ж він менший 5%, але більший 0% ─ 3 бали. Якщо значення показника знаходиться у діапазоні від -50% до 0% ─ 2 бали. Якщо коефіцієнт ліквідності склав менше -50%, банк отримує найменший бал ─ 1. Згодом отриманий бал множиться на вагу фактора.

Сума загального заліку для банку розраховується шляхом додавання чисел, отриманих від множення балів на вагу кожного фактора. Чим більше значення загального заліку, тим вищі шанси у банку вистояти в кризові часи.

Визначення рейтингової категорії

Рейтингова таблиця будується шляхом ранжування банків, які беруть участь у рейтингу, в порядку зниження суми їхнього загального заліку ─ ЗЗ. Після цього, залежно від діапазону, в який потрапляє кожен банк, виділяються 10 рейтингових груп банків. Групам присвоюється кількість зірок від 0,5 до 5 з кроком 0,5 зірки.

Критерії присвоєння рейтингових категорій

Значення суми
загального заліку – ЗЗ

Зірки банку від Mind

Зміст категорії

 3,70 і більше

*****

 Високий рівень життєздатності

 від 3,10 до 3,69

****

 Стабільний рівень життєздатності

 від 2,50 до 3,09

***

 Задовільний рівень життєздатності

 від 1,90 до 2,49 **  Низький рівень життєздатності

 від 1,30 до 1,89

*

 Катастрофічний рівень життєздатності

Зміни та доповнення

Методика рейтингу банків у майбутньому може частково змінюватися в розрахунковій частині чи доповнюватися новими факторами, з огляду на динаміку показників діяльності банківської системи, а також внаслідок підвищення рівня розкриття фінансової інформації банками.

Від редакції:

Головною є рейтингова категорія банку ─ від 0,5 до 5 зірок, а не його порядковий номер у таблиці. Редакція й автори рейтингу не несуть відповідальності за рішення третіх осіб, прийняті винятково на підставі цього рейтингу. Рейтинг має виключно інформаційний характер. У ньому висловлено лише думку редакції щодо рівня життєздатності та стійкості банків на основі фінансової звітності. Рейтинг не можна розглядати як рекомендацію для вибору банківських продуктів.

Методика: Роман Корнилюк, Євген Шпитко. Розрахунки: Олeкcій Бутeнкo

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті