Захворіло у світі
33,652,960
Померло у світі
1,007,922
Вилікувалось у світі
23,402,148
Захворіло в Україні
208,959
Померло в Україні
4,129
Вилікувалось в Україні
92,360
Рейтинг українських банків – 2020

Рейтинг українських банків – 2020

Як почуваються найбільші фінустанови за результатами 2019 року

Цей матеріал також доступний російською
Рейтинг українських банків – 2020
Фото: pixabay

Mind представляє чергове оновлення рейтингу життєздатності українських банків. Перше місце розділили чотири банки з рейтингом «4,5 зірки»: французький Ukrsibbank, австрійський Райффайзен банк Аваль, нідерландський ІНГ Банк Україна, американський Сітібанк.

Стабільний рейтинг «4 зірки» отримали дев'ять банків, з них п'ять іноземних: польські Кредобанк та Ідея Банк, французький «Креді Агріколь», німецький «ПроКредит», угорський ОТП, а також три державні українські банки – Укргазбанк, Укрексімбанк та ПриватБанк, та ПУМБ Ріната Ахметова.

Найнижчу оцінку «низький рівень життєздатності» отримали українські Мегабанк та російський Промінвестбанк.

Спадщина 2019-го

У 2019 році банківська система України почала поступово оживати від посткризової стагнації. Система потроху повертає втрачений ресурс, у першу чергу за рахунок депозитів у гривні. Так, за 2019 рік приріст депозитів корпоративного сектору зріс на 22,8% (або 93,2 млрд грн), до 501,5 млрд грн. Депозити корпоративного сектору зросли як у національній валюті (на 18,6%, або 50,5 млрд грн), так і в іноземній (на 31,3%, або 42,7 млрд грн).

У свою чергу фізособи несли в банки переважно гривню: загалом приріст депозитів склав 8,6% (або 43,0 млрд  грн) до 544,7 млрд грн. При цьому депозити домогосподарств у національній валюті зросли (на 18,3%, або 49,1 млрд грн), а в іноземній – зменшилися (на 2,6%, або 6,1 млрд грн) за рахунок зміцнення гривні.

Водночас кредитування корпоративного сектору практично відсутнє. Кредитний портфель бізнесу «всох» на 12,8% (або 112,0 млрд грн) до 762,2 млрд грн. Зменшення корпоративних кредитів відбулось як у національній валюті (на 7,4%, або 35,1 млрд грн), так і в іноземній (на 19,3%, або 76,9 млрд грн). Хоча у грудні 2019 року середньозважена відсоткова ставка за кредитами у національній валюті, наданими корпоративному сектору, склала 15,0% (у грудні 2018 року – 20,9 %).

Досі залишається невирішеною проблема непрацюючих кредитів (NPL) у державних банках. За даними Мінфіну на середину року, обсяг непрацюючих (дефолтних) позик у кредитному портфелі юросіб становив: у ПриватБанку 215 млрд грн (95%), в Ощадбанку – 86 млрд грн (65%), в Укрексімбанку – 70 млрд грн (53%), в Укргазбанку – лише 6 млрд грн (14%).

Загальний обсяг NPL у банківській системі становив 581 млрд грн (частка у портфелі – 51%). Із вказаної суми на держбанки припадало 415 млрд грн (71% від загального обсягу NPL).

Але поступово банки позбавляються проблемних кредитів – в основному, за рахунок списання або продажу. За словами голови правління Піреус Банку Сергія Наумова, списання кредитів не означає, що банки припиняють заходи щодо стягнення. «Це не пробачення кредитів, однак через проблеми в судовій і виконавчій системах даний процес йде повільно і, найчастіше, не в інтересах банків», – зазначає він.

У свою чергу почало оживати гривневе кредитування фізичних осіб. Приріст кредитів домогосподарствам за 2019 рік збільшився на 4,7% (або 9,3 млрд грн), до 205,3 млрд грн. При цьому кредити домогосподарствам у національній валюті зросли (на 24,1%, або 32,6 млрд грн), а в іноземній – зменшилися (на 38,4%, або 23,3 млрд грн). Середньозважена відсоткова ставка за кредитами у національній валюті домогосподарствам підвищилася до 35,8% (у грудні 2018 року – 33,1%).

На середину 2019 року обсяг непрацюючих (дефолтних) позик у кредитному портфелі Укрексімбанку складав 2 млрд грн (89%), Укргазбанку – 4 млрд грн (56%), Ощадбанку – 5 млрд грн (45%), ПриватБанку – 27 млрд грн (38%).

Реалії 2020-го

Основними викликами для банківської системи у 2020 році буде зниження відсоткових ставок до мінімального історичного рівня і, як наслідок, невеликий розмір прибутків. А ще – зміни в регуляторній базі із її приведенням у відповідність до європейських стандартів та тиск конкуренції з боку установ небанківського сектору.

«Ці виклики змушують банки переглянути свою бізнес-модель та орієнтуватися на підвищення рівня обслуговування, а не на традиційні джерела доходу (відсоткова маржа). Ми очікуємо на посилення партнерства та консолідацію (кількість банків знову зменшиться), а також переосмислення моделі дистрибуції та досвіду користувачів – для всебічного інтегрованого підходу до обслуговування клієнтів: відділення, інтернет- та мобільний банкінг», – пояснює Джорджіо Сопранзі, член правління, фінансовий директор Креді Агріколь Банку.

За словами Сергія Наумова, Україна – країна з маленькою відкритою економікою, тож вона залежить від кон'юнктури світового ринку. І якщо щось піде не так, це серйозно відіб'ється на нашій економіці в цілому та банківському секторі зокрема.

«Проблема поганого портфеля буде актуальна і у 2020 році. Від її розв'язання також залежить, чи буде надано кредитування юридичних осіб у обсягах, необхідних для зростання економіки. Нам необхідні серйозні реформи в судовій системі, які потрібно завершити цьогоріч», – упевнений Наумов.

Наразі в НБУ триває процес гармонізації пруденційного підходу відповідно до стандартів «Базель 3». У зв’язку з цим український регулятор вирішив замінити «місцеві KPI» загальноприйнятими KPI для ліквідності, а саме коефіцієнтом покриття ліквідності – LCR.

«Зараз існує мінімальний поріг для LCR в еквіваленті та в іноземній валюті, але немає порогового значення для LCR у національній валюті. Серед іншого, така ситуація дозволяє міжнародним банкам користуватися тими ж «умовами гри», як і в Західній Європі. Ми дуже підтримуємо цей підхід Національного банку, спрямований на посилення банківського нагляду в Україні відповідно до європейських стандартів», – підкреслює Джорджіо Сопранзі.

Сергій Наумов вважає основним ризиком ліквідності недоотриманий дохід від кредитного портфеля. «У 2020 році буде набагато складніше вигідно і безризиково розміщувати надлишкову ліквідність. У зв'язку зі зниженням облікової ставки НБУ такі операції стають менш вигідними банкам і часто збитковими. Банки будуть змушені нарощувати кредитування», – прогнозує банкір.

Методика рейтингу

Рейтинг життєздатності банків – інформаційний проєкт оцінки надійності найбільших фінустанов України. До нього потрапили установи, ринкова частка яких перевищує 0,2% від усіх платоспроможних банків. За рік кількість учасників лишилася незмінною. До рейтингу увійшов банк «Глобус» (0,21% від усіх активів банківської системи). При цьому ринкова частка МІБу Петра Порошенка впала нижче 0,2%, до 0,19%. Чим менший банк, тим важче аналізувати та порівнювати його ризики на основі публічних фінансових показників.

Рейтинг Mind враховує найважливіші фактори фінансової стійкості, які можна розрахувати на основі публічної інформації для платоспроможних банків. У методиці також враховуються економічні нормативи діяльності банків за розрахунками.

Так, у розрахунку фактора достатності капіталу враховується значення нормативу Н2. При розрахунку рівня проблемності кредитів враховуються нормативи Н7–Н9. У розрахунку ліквідності також враховані нововведені показники нормативів НБУ LCR (норматив коефіцієнта покриття ліквідності) та H6, а найбільша вага надається фактору, що має найменше значення. У розрахунку також використовується норматив ризику загальної відкритої валютної позиції.

Здатність банку переживати періоди системних дисбалансів визначається як загальна сума балів факторів стабільності – від 1 до 4, зважених на важливість кожного фактора – від 0 до 1. Залежно від загального заліку банк отримує певну кількість зірок – від 0,5 до 5.

Джерела даних: показники фінансової звітності, опубліковані на офіційному сайті НБУ та на корпоративних сайтах банків, що беруть участь у рейтингу. Для визначення фактора «Підтримка та ризики власників» використовується офіційна інформація НБУ про власників істотної частки банку, а також дані інформагентств та інформація Mind.

Під час підготовки методики рейтингу беруться до уваги фактори, що визначають життєздатність банків:

  1. Достатність капіталу.
  2. Якість кредитного портфеля.
  3. Рентабельність діяльності банку.
  4. Ліквідність.
  5. Підтримка та ризики власників.
  6. Безперебійність виплат.
  7. Системне значення банку.
  8. Ризик відкритої валютної позиції.

Mind за допомогою аналізу та дослідження історичної важливості кожного з факторів, а також шляхом опитування банківських експертів визначив рівень важливості кожного з факторів через присвоєння ваг-множників, сума яких дорівнює одиниці.

На сьогодні, за наявного рівня прозорості банківської системи та фінансової звітності банків, методика Mind для розрахунку факторів максимально адекватно відображає здатність фінансових установ вижити в умовах економічної турбулентності.

Фактори та формули розрахунку

Фактор

Показник

Формула*

Діапазони присвоєння балів

Вага фактора

1

Відповідність капіталу активам

Коефіцієнт достатності власного капіталу

(EQ/NetA) *100%

>18% – 4 б.

12–18% – 3 б.

8–12% – 2 б.

0–8% – 1 б.

0,1

Н2 (адекватність регулятивного капіталу) норматив НБУ

>25% – 4 б.

15–25% – 3 б.

10–15% – 2 б.

<10% – 1 б.

2

Проблемність кредитів

Співвідношення недіючих кредитів до кредитного портфеля

NPL/L

<5% – 4 б.

5–15% – 3 б.

15–25% – 2 б.

>25% – 1 б.

0,1

Н7 (кредитний ризик одного контрагента) норматив НБУ

<10% – 4 б.

10–20% – 3 б.

20–25% – 2 б.

>25% – 1 б.

Н8 (великі кредитні ризики) норматив НБУ

<100 – 4 б.

100–300 – 3 б.

300–800 – 2 б.

>800 – 1 б.

Н9 (інсайдерські кредити) норматив НБУ

<1% – 4 б.

1–10% – 3 б.

10–25% – 2 б.

>25% – 1 б.

3

Підтримка і ризики власників

Власники: держава, іноземна корпоративна структура, фізична особа-нерезидент, резиденти України; рейтинги іноземних материнських структур; ризики походження акціонерів

 –

– Кінцевими акціонерами банку є уряди або публічні компанії країн із суверенними рейтингами A і вище – 4 б. 

– Кінцеві (реальні) іноземні власники володіють контрольним пакетом або входять до акціонерних фінансових груп країн із рейтингом нижче A – 3,6 б.

– Кінцевим бенефіціаром є уряд України. Іноземні власники, що мають профільний бізнес в країні походження з рейтингом нижче А – 3,2 б.

– Рекапіталізовані українські банки – 2,8 б.

– Іноземні власники мають менше 50% капіталу, або ж є фізичними особами-нерезидентами, або банк належить непублічним компаніям країни з рейтингом нижче A. Українські власники, що мають потужні ФПГ, а банк має низький відсоток кептивності – 2,4 б.

– Банк не належить державі, але має реальних українських власників, у тому числі входить до ФПГ – 2 б.

– Банк не має реальних (не номінальних) іноземних власників або банк належить резидентам країни з високими ризиками (у тому числі українські) – 1,6 б

– Невідомий український власник, або банк є непрофільним активом – 1,2 б.

– Банки з російським державним капіталом (що входять до санкційного списку) – 0,8 б.

– Власники банку в розшуку – 0,4 б.

0,2

4

Ефективність діяльності банку

Рентабельність середньорічного власного капіталу

(PROF_yoy/EQ_avg) *100%

>20% – 4 б.

5–20% – 3 б.

0–5% – 2 б.

<0% –1 б.

0,15

Операційна рентабельність капіталу (PROF_yoy + Taxes + LoanLossProvisions)/ EQ_avg *100%

>45% – 4 б.

15–45% – 3 б.

0–15% – 2 б.

<0% –1 б.

Чиста відсоткова маржа (%Income – %Costs)/InterestBearingAssets *100%

>10% – 4 б.

7–10% – 3 б.

3–7% – 2 б.

0–3% – 1 б.

<0% – 0 б.

5

Ліквідність банку

Відношення високоліквідних активів до зобов'язань; відношення коштів на коррахунках банків до зобов'язань

LiqA / LIAB;

>10% – 4 б.

7,5–10% – 3 б.

5–7,5% – 2 б.

<5% – 1 б.

0,2

LCR (норматив покриття ліквідності загальний) норматив НБУ

200–400% – 4 б.

150–200%, >400% – 3 б.

120–150% – 2 б.

100–120% – 1 б.

<100% – 0 б.

LCR (норматив покриття ліквідності в іноземній валюті) норматив НБУ

200–400% – 4 б.

150–200%, >400% – 3 б.

120–150% – 2 б.

100–120% – 1 б.

<100% – 0 б.

Н6 (короткострокова ліквідність норматив НБУ

>110% – 4 б.

80–110% – 3 б.

60–80% – 2 б.

<60% – 1 б.

6

Безперебійність виплат

Масові випадки неповернення, наднизьких лімітів або затримки вкладів за останні шість років

 –

– Випадків не зафіксовано – 4 б.

– Зафіксовано випадки неповернення чи затримки вкладів у минулому (останні шість років) – 3 б. 

– Банківські ліміти на зняття коштів з рахунків значно нижчі за ліміти регулятора, часткові проблеми з виплатою вкладів – 2 б. 

– Поточні численні затримки і неповернення вкладів, зокрема й масові протести вкладників і перебої у роботі платіжної системи – 1 б.

0,1

7

Системне значення банку

Визначення системної важливості з боку НБУ, обсяг активів

 –

– Державні банки, що входять у п'ятірку найбільших – 4 б.

– Для інших банків присвоюються бали від 1 до 3 шляхом апроксимації місця банку в ранкінгу за обсягом активів.

0,1

8 Ризик відкритої валютної позиції Л13-1 (ризик загальної довгої позиції) норматив НБУ

>1% – 4 б.

0,5–1% – 3 б.

0,2–0,5% – 2 б.

<0,2% – 1 б.

0,05
Л13-2 (ризик загальної короткої позиції) норматив НБУ

>10% – 4 б.

2–10% – 3 б.

0,5–2% – 2 б.

<0,5% – 1 б.

Загальний залік

Сума балів факторів,
зважених на відповідні ваги

ЗЗ = Сума факторів* вага фактора

1,00

*Умовні позначення, використані у формулах:
EQ ─ власний капітал
EQ avg ─ усереднений власний капітал за останні 12 місяців
L ─ кредити (з урахуванням резервів під кредитні ризики)
LIAB ─ чисті зобов'язання
LiqA ─ грошові кошти та їхні еквіваленти
NetA ─ чисті активи (загальні активи, скориговані на сформовані резерви)
NPL ─ недіючі кредити (сума за кредитними операціями IV і V категорій якості)
PROF_yoy ─ фінансовий результат (прибуток або збиток) за останні 12 місяців

Кожному фактору, перед тим як зважити на його важливість, присвоюється бал від 1 до 4. Бали залежать від діапазону, в який потрапляє значення показника, що відображає кількісний вміст фактора.

Наприклад, якщо фактор «ефективність діяльності банку», виражений показником «рентабельність середньорічного власного капіталу», перевищує 5%, такому банку присвоюється найбільша сума балів – 4. Якщо ж він менший 5%, але більший 0% – 3 бали. Якщо значення показника знаходиться у діапазоні від -50% до 0% – 2 бали. Якщо коефіцієнт ліквідності склав менше -50%, банк отримує найменший бал – 1. Згодом отриманий бал множиться на вагу фактора.

Сума загального заліку для банку розраховується шляхом додавання чисел, отриманих від множення балів на вагу кожного фактора. Чим більше значення загального заліку, тим вищі шанси у банку вистояти в кризові часи.

Визначення рейтингової категорії

Рейтингова таблиця будується шляхом ранжування банків, які беруть участь у рейтингу, в порядку зниження суми їхнього загального заліку – ЗЗ. Після цього, залежно від діапазону, в який потрапляє кожен банк, виділяються 10 рейтингових груп банків. Групам присвоюється кількість зірок від 0,5 до 5 з кроком 0,5 зірки.

Критерії присвоєння рейтингових категорій

Значення суми
загального заліку – ЗЗ

Зірки банку від Mind

Зміст категорії

 3,70 і більше

*****

 Високий рівень життєздатності

 від 3,10 до 3,69

****

 Стабільний рівень життєздатності

 від 2,50 до 3,09

***

 Задовільний рівень життєздатності

 від 1,90 до 2,49 **  Низький рівень життєздатності

 від 1,30 до 1,89

*

 Катастрофічний рівень життєздатності

Зміни та доповнення

Методика рейтингу банків у майбутньому може частково змінюватися в розрахунковій частині чи доповнюватися новими факторами, з огляду на динаміку показників діяльності банківської системи, а також внаслідок підвищення рівня розкриття фінансової інформації банками.

Від редакції:

Головною є рейтингова категорія банку – від 0,5 до 5 зірок, а не його порядковий номер у таблиці. Редакція й автори рейтингу не несуть відповідальності за рішення третіх осіб, прийняті винятково на підставі цього рейтингу. Рейтинг має виключно інформаційний характер. У ньому висловлено думку редакції щодо рівня життєздатності та стійкості банків на основі фінансової звітності. Рейтинг не можна розглядати як єдину рекомендацію для вибору банківських продуктів.

Методика: Роман Корнилюк, Євген Шпитко. Розрахунки: Олeкcій Бутeнкo

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті