Рейтинг банків – 2021: куди прямує банківський сектор

Mind представляє традиційне оновлення рейтингу надійності українських банків за підсумками першої половини 2021 року. Вже звично найвищі оцінки отримують великі установи, що входять до іноземних банківських груп або підтримувані західними державами: Райффайзен банк Аваль, Укрсиббанк, Сіті банк, «ІНГ Україна», «Креді Агріколь» та «ОТП».

Однак тепер одразу три державні українські банки також отримали високі 4 зірки: ПриватБанк, УкрЕксімбанк та Укргазбанку.

Подібну тенденцію також зазначили й у міжнародній агенції Fitch Ratings, яка в серпні поліпшила до «позитивного» прогноз щодо кредитних рейтингів державних Ощадбанку, ПриватБанку, Укргазбанку та Укрексімбанку.

Серед аутсайдерів – Промінвестбанк, а також невеликі українські банки з напівпрозорою структурою власності та слабкими фінансовими показниками: Міжнародний інвестиційний банк Петра Порошенка, Мегабанк, банк «Січ» й Індустріалбанк.

Mind рекомендує співпрацювати з такими установами у виняткових випадках, коли це виправдано галузевою специфікою або наявністю ділових зв'язків або ж для залучення коштів у бізнес.

Сукупний прибуток банків країни демонструє зростання на рівні 40%, темпи кредитування також збільшуються. Проте існує низка чинників і обставин, що можуть наблизити фінустанови та їхніх клієнтів до нових випробувань, які зрештою дозволять з’ясувати, наскільки болюче та дороге оздоровлення банківського сектору було докорінним та незворотнім.

Загальні умови: слабке зростання

Банки нерозривно пов’язані з економікою. Тож у січні – вересні спостерігався каскад переглядів тих прогнозів, що були раніше зроблені різними аналітичними центрами: усі нові оцінки зростання ВВП стали меншими, ніж раніше. Інвестиційна компанія Dragon Capital серед інших погіршила прогноз щодо зміцнення української економіки у 2021 році з 4,6% до 3,5%. Причиною стали несподівано гірші, ніж очікувалося, попередні підсумки ВВП в ІІ кварталі цього року.

Реальний ВВП протягом квітня – червня зменшився до попереднього кварталу на 0,8%. У річному вимірі він зріс на 5,4%, але це аж на 2,1 відсоткового пункта нижче за відповідний прогноз Нацбанку. При цьому на країну насуваються чергові карантинні обмеження.

Кон’юнктура на зовнішніх ринках повільно погіршується. У Нацбанку відстежили, що ціни, зокрема, на сталь та залізну руду в серпні знижувалися, а ціни на зернові демонстрували різноспрямовану динаміку: пшениця дорожчала, тоді як кукурудза дешевшала. Натомість природний газ продовжив дорожчати через усе ще низькі запаси та високий попит.

Ситуацію ускладнює галоп внутрішніх цін. За підсумками серпня ціновий стрибок у промисловості становив 46,5% у річному вимірі. Середня номінальна зарплата за підсумками липня збільшилася в річному вимірі на 21,5%. Центробанк прогнозує, що за підсумками року значення дефлятора ВВП сягне вражаючих 14,3%.

Із хороших новин – невдовзі віртуальна місія МВФ відновить свою роботу в Україні. Голова фінансового комітету парламенту Данило Гетманцев напередодні прогнозував виділення чергового траншу на $700 млн уже на початку жовтня 2021 року. Поновлення співпраці з фондом складно переоцінити з урахуванням можливої поступової відмови від стимулювальної грошової політики ФРС США та іншими центробанками розвинутих країн.

Рівень довіри: чужий до чужого по чуже

Банкіри-практики заявляють, що приріст депозитів є ознакою відновлення довіри до банків. Згідно з офіційною статистикою, гривневі депозити корпоративних клієнтів зросли в січні – серпні на 5,4%, населення – на 5%.

З огляду на зміни цінового масштабу зростання скромне. Але ось з урахуванням актуальних ставок – цілком прийнятне: у національній валюті в серпні для юросіб ставка за новими депозитами впала до 4,6%, а для фізосіб – до 6,9%.

Але це, швидше, кейс про безальтернативність депозитів для більшості клієнтів банків. Вона формує короткостроковий характер депозитної бази, що цілком може розглядатися як істотний додатковий потенційний ризик у разі форс-мажорного розвитку подій (приміром, президент України допускає невдовзі нову війну з Росією). Депозити в нацвалюті на вимогу на початок серпня складали 61% від загальної суми, на строк до року – ще 30%.

А ось про довіру до банків говорять результати нещодавніх замірів, проведених соціологічною службою Центру Разумкова: банки закріпилися серед антилідерів – комерційним кредитно-фінансовим установам не довіряє 71% опитаних, НБУ – 60%. Загальні очікування українців песимістичні: 42% готуються до погіршення ситуації в країні в найближчі пів року і лише 18% – до поліпшення.

На цьому тлі, безумовно, популярним стануть будь-які кари для банкірів, або навіть хоча б їх обіцянки з боку влади. Можливо, саме з урахуванням цього заплановано розгляд на РНБОУ системних проблем у банківському секторі: під підозрою, зокрема, менеджери Нацбанку.

«Наступний кейс, який розглядатимуть в апараті РНБО – це саме як вийшло, що грошей немає, олігархи додатково з'явилися після банкопаду», – заявив нещодавно секретар РНБОУ Олексій Данилов.

Складність внутрішніх процесів

Загальний сальдований чистий прибуток банків у січні – липні 2021 року зріс на 40% у порівнянні з відповідним періодом минулого року, до майже 40 млрд грн: доходи зросли лише на 0,5%, а ось видатки впали на 9%. Найбільш вагомим чинником у формуванні прибутку стало скорочення витрат на створення резервів – вони «всохли» втричі в порівнянні з аналогічним періодом минулого року, до 6 млрд грн. І це на тлі зростання гривневого кредитування юросіб у січні – серпні на 16,6%, а фізосіб – на 20,5%.

Разом із тим із 73 діючих фінустанов дев’ять отримали збитки на рівні 325 млн грн: «Земельний капітал» вивели з ринку – і їх таких, як то кажуть, лишилося вісім.

Після великого оздоровлення банківської системи, на тлі стимулювальної політики НБУ та доступних можливостей без ризиків заробляти прийнятний прибуток лави банків продовжують рідшати.

При цьому кожен наступний ліквідований банк, можливо, коштуватиме системі в рази дорожче: фінансовий комітет парламенту рекомендує Раді прийняти законопроєкт №5542-1, яким передбачено збільшення розміру гарантованого відшкодування коштів за вкладами з 200 000 до 400 000 грн вже з дня набрання законом чинності, а з 1 січня 2023 року – до 600 000 грн.

У НАБУ про всяк випадок наполегливо запевнили, що «банкопаду» в Україні немає: лише поодинокі випадки. «Це нормальна практика, коли ринок покидають окремі банки, яким із різних причин складно конкурувати на ньому. Нині банківська система в доброму стані», – вважає виконавчий директор НАБУ Олена Коробкова.

На її думку, стабільність підтримується, зокрема, своєчасною реструктуризацією кредитів тих боржників, які відчули негативний вплив коронакризи, а також зростанням залишків клієнтських коштів у банках.

Вочевидь з’ясування реального ступеня проблем із погашенням позик ще попереду. Зокрема, 21 млрд грн пішов на рефінансування (рятування) бізнесу в межах держпрограми «5-7-9». Але це рятівне джерело прагнуть прикрити впливові представники іноземного капіталу з метою врятування України від викривлення конкурентних умов на ринку кредитування. Коли (якщо) ця не така вже й невидима рука ринку таки припинить прояви етатизму в окремо взятій галузі, показники NPL можуть знов почати зростати.

На додачу ще й Нацбанк припинив свою програму довготермінового рефінансування та підвищив облікову ставку. Тепер банки зможуть безризиково вкладати кошти в депозитні сертифікати НБУ під 7,5%, що не стимулюватиме ані мобілізацію коштів населення, ані кредитування.

Згортання кредитування анонсує і НАБУ, хоча й з іншого приводу. Парламент може ухвалити законопроєкт щодо процедур банкрутства (№4409) – банки вважають, що він може зруйнувати інститут кредитування як такий, оскільки істотно скоротить можливості з повернення коштів позик.

Почують кожного, але це не точно

Клієнтам банків варто готуватися до зниження кешбеку через поступове зменшення ставок інтерчейнджу до 0,9% у 2023 році.

Разом із тим хвилювань через інвестиції у віртуальні активи може стати менше: парламент прийняв законопроєкт №3637, легалізувавши криптовалюти, обіг яких в Україні вже становить 1 млрд грн за добу. Обсяг інвестицій у криптовалюту вже в 50 разів перевищує суму інвестицій в українські гривневі акції та цінні папери без урахування ОВДП. Близько 1 млн громадян мають певний досвід із використання та інвестування віртуальних активів.

«Ми очікуємо, що з'явиться цілий ринок посередницьких послуг для оплати товарів криптоактивами, їх зберігання, обміну. Це розширить можливості їх використання», – розповів заступник міністра цифрової трансформації з питань розвитку IT Олександр Борняков.

Поява конкурента дратує Нацбанк, який поспішив нагадати всім, що законним засобом платежу в Україні все ще залишається гривня.

Схильним до олдскульних інвестицій варто стежити за пожвавленням на ринку нерухомості. Кабмін без особливих пояснень вирішив об'єднати Державну іпотечну установу та нещодавно створену Українську фінансову житлову компанію: після завершення об'єднання установ буде підготовлений випуск облігацій на суму близько 20 млрд грн, щоб іпотечні програми були доступними якомога більшій кількості українців.

При цьому за перші сім місяців року банками вже видано 5626 іпотечних кредитів на загальну суму понад 4,4 млрд грн.

Порівняно з відповідним періодом минулого року обсяги нового іпотечного кредитування зросли в 2,3 раза за кількістю договорів та більш ніж утричі в грошовому вимірі.

Хто на вістрі атаки

«Що стосується нашого нового портфоліо, обсяг проблемних кредитів знаходиться в допустимих межах, оскільки ми добре управляємо ризиками», – запевняє голова правління Ощадбанку Сергій Наумов.

За його словами, реструктуризація корпоративних і роздрібних кредитів дозволила держбанку уникнути значного збільшення обсягу проблемних кредитів: під час кризи багато підприємств зазнали спаду. «Ми зберегли наших клієнтів. Звичайно, деякі кредити перебувають під особливим контролем через реструктуризацію, але це робочий портфель, і він працює», – додав банкір. При цьому він зазначив, що Ощадбанк не може одразу стати необанком, але прямує до сучасних технологій: до кінця року заплановано модернізацію мобільного застосунку Ощад24.

За словами голови правління ПриватБанку Герхарда Бьоша, маржа в Україні набагато більша, ніж в інших країнах Європи. Але разом із тим поки що попит на довгострокові кредити дуже обмежений.

«Велика частина депозитів дійсно короткострокова, але ці депозити дуже стійкі. Така стійкість дозволяє видавати довгострокові кредити клієнтам. Ліквідність у всій банківській системі, включно з ПриватБанком, сьогодні набагато вища за необхідний мінімум», – сказав він Forbes.

Банкір також наголосив, що не бачить серйозних ризиків для прибутковості держбанку. «Я очікую на дуже гарний результат у 2021-му. І ми продовжимо платити істотні обсяги дивідендів у найближчі роки… У частині кредитного ризику всі необхідні резерви за останні кілька років сформовані, включно з резервами під ковідну кризу», – запевняє нещодавно призначений Бьош.

При цьому, за його оцінкою, ПриватБанк – технологічно найпросунутіший порівняно з більшістю конкурентів і продовжує розвиватися: банк має намір активніше використовувати Big Data для промоції своїх сервісів.

Голова правління Райффайзен Банку Олександр Писарук також визнав, що у банків наявна переліквідність: зростання обсягу коштів у системі перевищує темпи зростання ВВП.

За його даними, у 2021 році, вперше з 2018-го, банк нарощує портфель корпоративних клієнтів і МСБ: приріст портфеля вже становить 20%, а за підсумками року очікується на рівні 28%, тоді як у середньому по ринку – 15%.

«Платоспроможний попит на кредити є. Інша річ, що він виходить переважно від тих самих позичальників, яких ми кредитували і раніше. Але кількість прозорих платоспроможних компаній істотно не зростає. На активній стороні балансу залишилися старі проблеми – наприклад, слабкий захист прав кредиторів», – сказав він.

При цьому Писарук  зауважив, що банки стали використовувати держпрограму «5-7-9» як спосіб боротьби за клієнтів за рахунок коштів держави. Говорячи про перспективи, банкір зазначив, що в Райффайзен Банку працює близько 700 IT-фахівців: у планах фінустанови найняти ще сотню. «Багато яскравих представників необанків зараз взагалі не працюють з корпоративними клієнтами. А ми – лідер цього ринку і залишимося ним», – наголосив він.

Методика рейтингу

Рейтинг життєздатності банків – інформаційний проєкт оцінки надійності найбільших фінустанов України. До нього потрапили установи, ринкова частка яких перевищує 0,2% від усіх платоспроможних банків. За рік кількість учасників збільшилась до 38. До рейтингу увійшли Айбокс банк (0,28% від усіх активів банківської системи, судиться з Mind), Дойче банк (0,21%), Кристалбанк (0,21%), КІБ (0,26%) та повернувся Міжнародний інвестиційний банк (0,2%). 

Mind не оцінює всі банки в системі, тому що чим менший банк, тим важче аналізувати та порівнювати його ризики на основі публічних фінансових показників.

Рейтинг Mind враховує найважливіші фактори фінансової стійкості, які можна розрахувати на основі публічної інформації для платоспроможних банків. У методиці також враховуються економічні нормативи діяльності банків за розрахунками.

Так, у розрахунку фактора достатності капіталу враховується значення нормативу Н2. При розрахунку рівня проблемності кредитів враховуються нормативи Н7–Н9. У розрахунку ліквідності також враховані нововведені показники нормативів НБУ LCR (норматив коефіцієнта покриття ліквідності) та H6, а найбільша вага надається фактору, що має найменше значення. У розрахунку також використовується норматив ризику загальної відкритої валютної позиції.

Здатність банку переживати періоди системних дисбалансів визначається як загальна сума балів факторів стабільності – від 1 до 4, зважених на важливість кожного фактора – від 0 до 1. Залежно від загального заліку банк отримує певну кількість зірок – від 0,5 до 5.

Джерела даних: показники фінансової звітності, опубліковані на офіційному сайті НБУ та на корпоративних сайтах банків, що беруть участь у рейтингу. Для визначення фактора «Підтримка та ризики власників» використовується офіційна інформація НБУ про власників істотної частки банку, а також дані інформагентств та інформація Mind.

Під час підготовки методики рейтингу беруться до уваги фактори, що визначають життєздатність банків:

1. Достатність капіталу.
2. Якість кредитного портфеля.
3. Рентабельність діяльності банку.
4. Ліквідність.
5. Підтримка та ризики власників.
6. Безперебійність виплат.
7. Системне значення банку.
8. Ризик відкритої валютної позиції.

Mind за допомогою аналізу та дослідження історичної важливості кожного з факторів, а також шляхом опитування банківських експертів визначив рівень важливості кожного з факторів через присвоєння ваг-множників, сума яких дорівнює одиниці.

На сьогодні, за наявного рівня прозорості банківської системи та фінансової звітності банків, методика Mind для розрахунку факторів максимально адекватно відображає здатність фінансових установ вижити в умовах економічної турбулентності.

Фактори та формули розрахунку

№	Фактор	Показник	Формула*	Діапазони присвоєння балів	Вага фактора
1	Відповідність капіталу активам	Коефіцієнт достатності власного капіталу	(EQ/NetA) *100%	>18% – 4 б. 12–18% – 3 б. 8–12% – 2 б. 0–8% – 1 б.	0,1
		Н2 (адекватність регулятивного капіталу)	норматив НБУ	>25% – 4 б. 15–25% – 3 б. 10–15% – 2 б. <10% – 1 б.
2	Проблемність кредитів	Співвідношення недіючих кредитів до кредитного портфеля	NPL/L	<10% – 4 б. 10%-20% – 3 б. 20%-40% – 2 б. >40% – 1 б.	0,15
		Н7 (кредитний ризик одного контрагента)	норматив НБУ	<10% – 4 б. 10–15% – 3 б. 15–25% – 2 б. >25% – 1 б.
		Н8 (великі кредитні ризики)	норматив НБУ	<100 – 4 б. 100–200 – 3 б. 200–800 – 2 б. >800 – 1 б.
		Н9 (інсайдерські кредити)	норматив НБУ	<5% – 4 б. 5–10% – 3 б. 10–20% – 2 б. >20% – 1 б.
3	Підтримка і ризики власників	Власники: держава, іноземна корпоративна структура, фізична особа-нерезидент, резиденти України; рейтинги іноземних материнських структур; ризики походження акціонерів	–	– Кінцевими акціонерами банку є уряди або публічні компанії країн із суверенними рейтингами «A» і вище – 4 б.  – Кінцеві (реальні) іноземні власники володіють контрольним пакетом або входять до акціонерних фінансових груп країн із рейтингом нижче «A» – 3,6 б. – Кінцевим бенефіціаром є уряд України. Іноземні власники, що мають профільний бізнес в країні походження з рейтингом нижче «А» – 3,2 б. – Рекапіталізовані українські банки – 2,8 б. – Іноземні власники мають менше 50% капіталу, або ж є фізичними особами-нерезидентами, або банк належить непублічним компаніям країни з рейтингом нижче A. Українські власники, що мають потужні ФПГ, а банк має низький відсоток кептивності – 2,4 б. – Банк не належить державі, але має реальних українських власників (у тому числі входить до ФПГ) – 2 б. – Банк не має реальних (не номінальних) іноземних власників або банк належить резидентам країни з високими ризиками – 1,6 б – Невідомий український власник, або банк є непрофільним активом – 1,2 б. – Банки з російським державним капіталом (що входять до санкційного списку) – 0,8 б. – Власники банку в розшуку – 0,4 б.	0,2
4	Ефективність діяльності банку	Рентабельність середньорічного власного капіталу	(PROF_yoy/EQ_avg) *100%	>30% – 4 б. 15–30% – 3 б. 0–15% – 2 б. <0% –1 б.	0,15
		Операційна рентабельність капіталу	(PROF_yoy + Taxes + LoanLossProvisions)/ EQ_avg *100%	>40% – 4 б. 20–40% – 3 б. 0–20% – 2 б. <0% –1 б.
		Чиста відсоткова маржа	(%Income – %Costs)/InterestBearingAssets *100%	>12% – 4 б. 8–12% – 3 б. 2–8% – 2 б. 0–2% – 1 б. <0% – 0 б.
5	Ліквідність банку	Відношення високоліквідних активів до зобов'язань; відношення коштів на коррахунках банків до зобов'язань	LiqA / LIAB;	>15% – 4 б. 10–15% – 3 б. 5–10% – 2 б. <5% – 1 б.	0,2
		LCR (норматив покриття ліквідності загальний)	норматив НБУ	200–400% – 4 б. 150–200%, >400% – 3 б. 120–150% – 2 б. 100–120% – 1 б. <100% – 0 б.
		LCR (норматив покриття ліквідності в іноземній валюті)	норматив НБУ	200–400% – 4 б. 150–200%, >400% – 3 б. 120–150% – 2 б. 100–120% – 1 б. <100% – 0 б.
		Н6 (короткострокова ліквідність)	норматив НБУ	>120% – 4 б. 90–120% – 3 б. 60–90% – 2 б. <60% – 1 б.
6	Безперебійність виплат	Масові випадки неповернення, наднизьких лімітів або затримки вкладів за останні шість років	–	– Випадків не зафіксовано – 4 б. – Зафіксовано випадки неповернення чи затримки вкладів у минулому (останні шість років) – 3 б.  – Банківські ліміти на зняття коштів з рахунків значно нижчі за ліміти регулятора, часткові проблеми з виплатою вкладів – 2 б.  – Поточні численні затримки і неповернення вкладів, зокрема й масові протести вкладників і перебої у роботі платіжної системи – 1 б.	0,05
7	Системне значення банку	Визначення системної важливості з боку НБУ, обсяг активів	–	– Державні банки, що входять у п'ятірку найбільших – 4 б. – Для інших банків присвоюються бали від 1 до 3 шляхом апроксимації місця банку в ранкінгу за обсягом активів.	0,1
8	Ризик відкритої валютної позиції	Л13-1 (ризик загальної довгої позиції)	норматив НБУ	>10% – 1 б. 5–10% – 2 б. 2–5% – 3 б. <2% – 4 б.	0,05
		Л13-2 (ризик загальної короткої позиції)	норматив НБУ	>10% – 1 б. 5–10% – 2 б. 2–5% – 3 б. <2% – 4 б.
	Загальний залік	Сума балів факторів, зважених на відповідні ваги	ЗЗ = Сума факторів* вага фактора		1,00

*Умовні позначення, використані у формулах:
EQ ─ власний капітал;
EQ avg ─ усереднений власний капітал за останні 12 місяців;
L ─ кредити (з урахуванням резервів під кредитні ризики);
LIAB ─ чисті зобов'язання;
LiqA ─ грошові кошти та їхні еквіваленти;
NetA ─ чисті активи (загальні активи, скориговані на сформовані резерви);
NPL ─ недіючі кредити (сума за кредитними операціями IV і V категорій якості);
PROF_yoy ─ фінансовий результат (прибуток або збиток) за останні 12 місяців.

Кожному фактору, перед тим як зважити на його важливість, присвоюється бал від 1 до 4. Бали залежать від діапазону, в який потрапляє значення показника, що відображає кількісний вміст фактора.

Наприклад, якщо фактор «ефективність діяльності банку», виражений показником «рентабельність середньорічного власного капіталу», перевищує 5%, такому банку присвоюється найбільша сума балів – 4. Якщо ж він менший 5%, але більший 0% – 3 бали. Якщо значення показника знаходиться в діапазоні від -50% до 0% – 2 бали. Якщо коефіцієнт ліквідності склав менше -50%, банк отримує найменший бал – 1. Згодом отриманий бал множиться на вагу фактора.

Сума загального заліку для банку розраховується шляхом додавання чисел, отриманих від множення балів на вагу кожного фактора. Чим більше значення загального заліку, тим вищі шанси у банку вистояти в кризові часи.

Визначення рейтингової категорії

Рейтингова таблиця будується шляхом ранжування банків, які беруть участь у рейтингу, у порядку зниження суми їхнього загального заліку – ЗЗ. Після цього, залежно від діапазону, в який потрапляє кожен банк, виділяються 10 рейтингових груп банків. Групам присвоюється кількість зірок від 0,5 до 5 з кроком 0,5 зірки.

Критерії присвоєння рейтингових категорій

Значення суми загального заліку – ЗЗ	Зірки банку від Mind	Зміст категорії
3,70 і більше	*****	Високий рівень життєздатності
від 3,10 до 3,69	****	Стабільний рівень життєздатності
від 2,50 до 3,09	***	Задовільний рівень життєздатності
від 1,90 до 2,49	**	Низький рівень життєздатності
від 1,30 до 1,89	*	Катастрофічний рівень життєздатності

Зміни та доповнення

Методика рейтингу банків у майбутньому може частково змінюватися в розрахунковій частині чи доповнюватися новими факторами, з огляду на динаміку показників діяльності банківської системи, а також внаслідок підвищення рівня розкриття фінансової інформації банками.

Від редакції:

Головною є рейтингова категорія банку – від 0,5 до 5 зірок, а не його порядковий номер у таблиці. Редакція й автори рейтингу не несуть відповідальності за рішення третіх осіб, прийняті винятково на підставі цього рейтингу. Рейтинг має виключно інформаційний характер. У ньому висловлено думку редакції щодо рівня життєздатності та стійкості банків на основі фінансової звітності. Рейтинг не можна розглядати як єдину рекомендацію для вибору банківських продуктів.

Методика: Роман Корнилюк, Євген Шпитко. Текст: Олексій Янковий