Захворіло у світі
134,719,328
Померло у світі
2,915,972
Вилікувалось у світі
76,537,874
Захворіло в Україні
1,841,137
Померло в Україні
36,779
Вилікувалось в Україні
1,405,826
Рейтинг надійності банків за підсумками 2020 року

Рейтинг надійності банків за підсумками 2020 року

Як на банківській сфері в Україні позначилися карантинні обмеження

Этот материал также доступен на русском
Рейтинг надійності банків за підсумками 2020 року
Фото: прес-служба НБУ

Mind представляє чергове оновлення рейтингу надійності українських банків за підсумками 2020 року. Традиційно найвищу оцінку отримують великі установи, що входять до іноземних банківських груп, або підтримувані західними державами: Райффайзен, Укрсиб, Сіті й ОТП.

Уперше за всю історію існування рейтингу (з 2009 року) високий бал у 4,5 зірки отримав найбільший український ПриватБанк.

Серед аутсайдерів – Мегабанк, а також невеликі українські банки з напівпрозорою структурою власності та слабкими фінансовими показниками, а також приватні: МТБ, «Альянс», «Акорд», Промінвестбанк, банк «Січ» і Індустріалбанк. Mind рекомендує співпрацювати з такими установами у виняткових випадках, коли це виправдано галузевою специфікою або наявністю бізнес-зв'язків із банком, або ж для залучення коштів у бізнес.

Банківський сектор пережив 2020 рік напрочуд спокійно. Великих банкрутств не було, обсяг депозитного портфеля зростав, а банки масово переводили клієнтів на дистанційне обслуговування, завдяки чому доходи за рік не пішли в «мінус».

Станом на 1 січня 2021 року в Україні налічувалося 73 платоспроможних банки. Сукупні активи банківської системи до початку 2021 року сягнули 1,82 трлн грн, що на 22% більше, ніж роком раніше. Рентабельність активів на 1 січня 2021 року становила 2,54%, на початку 2020-го цей показник був на рівні 4,26%. Рентабельність капіталу склала 19,97% проти 33,45% роком раніше.

Прибуток і доходи. Загалом платоспроможні банки за 2020 рік отримали 41,3 млрд грн прибутку, заробивши на 17,1 млрд грн, або на 29%, менше, ніж 2019 року. Що, втім, не дивує, якщо згадати всі події минулого року, карантин і пов'язані з ним обмеження. Так, ці обмеження на банки особливо не впливали, але все одно загальна економічна ситуація позначилася на їхніх заробітках.

Більше за всіх заробили ПриватБанк (25,3 млрд грн), Райффайзен Банк Аваль (4,1 млрд грн) і Ощадбанк (2,8 млрд грн). Найзбитковішим став Укрексімбанк – його втрати перевищили 5,5 млрд грн, що пов'язано зі списанням непрацюючих кредитів.

Тривало падіння процентних доходів банків. Їхня частка в загальному обсязі доходів за 2020 рік знизилася з 62,9% до 59%. Якщо порівнювати в «живих» грошах, то обсяг відсоткових доходів за 2020 рік трохи перевищив 147 млрд грн, що на 3,7% менше, ніж 2019 року. Частка комісійних доходів, навпаки, зросла – з 25,5% до 28,3%, а в грошовому еквіваленті – з 62 млрд грн до 71 млрд грн. Загалом за 2020 рік доходи банків досягли майже 250 млрд грн, що на 2,7% більше, ніж 2019 року.

Читайте також: Рейтинг надійності банків за підсумками першої половини 2020 року

Кредити та депозити. Банкам усе-таки вдалося наростити кредитний портфель. Його приріст за 2020 рік склав 6%. При цьому обсяг кредитів юросіб збільшився на 6,6%, а фізосіб – на 4,3%. І це незважаючи на досить високі ставки. За даними НБУ, середні ставки за кредитами фізосіб коливаються в межах 30% – 36,5% річних. Ставки за гривневими кредитами юросіб становлять від 7,3% до 14,2% річних, за валютними – від 4,7% до 6,5% річних.

Депозитний портфель за 2020 рік теж зріс. Обсяг коштів клієнтів, які розміщені в банках, збільшився на 25,6%. Кошти юросіб зросли майже на 30%, фізосіб – на 23,6%.

Але, що цікаво, зростання ресурсної бази банків відбувався в основному за рахунок коштів, які знаходяться на рахунках до вимоги. Залишки на таких рахунках у юросіб зросли на 27,5%, у фізосіб – більш ніж на 56%. Це ознака того, що клієнти не готові довіряти банкам заощадження на тривалий термін і вважають за краще мати до них постійний доступ. Тому і зберігають гроші на поточних рахунках, на платіжних картах або розміщують їх на «гнучких» депозитах.

Проблемні банки. Протягом 2020 року Національний банк визнав неплатоспроможними два банки – «Аркаду» і Місто Банк.

«Аркада» обвалився наприкінці літа через те, що позбувся будівлі головного офісу та земельної ділянки під нею в центрі Києва. Нерухомість була заставою за кредитом, який узяла пов'язана з банком будівельна компанія. Оціночна вартість застави становила понад 620 млн грн. Забудовник не зміг погасити кредит, банк залишився без нерухомості та землі під нею, і його капітал впав нижче «нульової» позначки.

Читайте також: І ось знову: чи зможе «Київміськбуд» добудувати об'єкти «Аркади»

Вкладники «Аркади» отримають від держави в рамках гарантованої суми 285 млн грн. Це понад 90% усіх вкладів фізосіб, які там були розміщені. Але проблема в тому, що банк у зв'язці з афілійованими компаніями займався будівництвом у Києві. У підсумку після його банкрутства замороженими виявилися три житлові комплекси, доля яких досі туманна.

Банк «Місто» теж впав після того, як залишився без свого головного активу – підприємства з перероблення сої в Херсонській області. Його балансова вартість становила понад 271 млн грн, це майже 17% активів банку. НБУ повідомив, що 78% вкладників отримають із Фонду гарантування вкладів фізосіб компенсацію в межах 200 000 грн.

Читайте також: Банкопад 2.0: чому «ліг» Місто Банк

Утім, загалом банкрутство згаданих банків на ринок ніяк не вплинуло, оскільки їхні активи в сумі лише дещо перевищували 1% активів усієї банківської системи.

Держбанки та приватизація. Однією з головних подій на ринку 2021 року стане старт приватизації державних банків. Причому до цього процесу їх почали готувати ще 2020 року шляхом розчищення непрацюючих (проблемних) кредитів (NPL). Частка «проблемки» в держбанках на початок 2020 року перевищувала 63%.

Кабінет Міністрів у квітні 2020 року затвердив заходи з управління проблемними активами державних банків. У підсумку фінустанови за 2020 рік списали кредитів на 30,6 млрд у гривні та на 3,1 млрд у доларовому еквіваленті. Завдяки цим крокам частка NPL у держбанках знизилася до 57%.

Хоча це далеко не межа. План роботи з проблемною заборгованістю в держбанках передбачає скорочення портфеля «поганих» позик на 305 млрд грн протягом наступних трьох років.

Читайте також: Вкрасти мільярди: як банки борються з недобросовісними позичальниками

Першою «ластівкою» приватизації серед державних банків стане Укргазбанк. Він спільно з Міністерством фінансів ще 2017 року уклав меморандум із Міжнародною фінансовою корпорацією (IFC). Очікується, що 2021 року IFC виділить банку кредит на суму 30 млн євро, а натомість вона зможе отримати 20%-ву частку в капіталі Укргазбанку.

Наступний кандидат на приватизацію – Ощадбанк. Його потенційним інвестором може стати Європейський банк реконструкції і розвитку.

Також у планах держави – повернути в приватну власність ПриватБанк. Але оскільки Нацбанк і ФГВФО продовжують судові баталії з екс-власниками банку, а частка проблемних кредитів там перевищує 70%, перспективи його приватизації в доступному для огляду майбутньому вельми туманні.

Методика рейтингу

Рейтинг життєздатності банків – інформаційний проєкт оцінки надійності найбільших фінустанов України. До нього потрапили установи, ринкова частка яких перевищує 0,2% від усіх платоспроможних банків. За рік кількість учасників збільшилась. До рейтингу увійшли банк «Січ» (0,22% від усіх активів банківської системи), «Акордбанк» (0,3%) та банк «Львів» (0,23%). Водночас розмір активів банків «МІБ» та «Кліринговий дім» не дозволили їм потрапити до рейтингу.

За оцінками опитаних Mind експертів, одним з найбільш проблемних є Айбокс банк (всього 0,1% від активів), який підозрюється у сприянні відмиванню коштів. Наразі його діяльність перевіряє НБУ. 

Mind не оцінює всі банки в системі, тому що чим менший банк, тим важче аналізувати та порівнювати його ризики на основі публічних фінансових показників.

Рейтинг Mind враховує найважливіші фактори фінансової стійкості, які можна розрахувати на основі публічної інформації для платоспроможних банків. У методиці також враховуються економічні нормативи діяльності банків за розрахунками.

Так, у розрахунку фактора достатності капіталу враховується значення нормативу Н2. При розрахунку рівня проблемності кредитів враховуються нормативи Н7–Н9. У розрахунку ліквідності також враховані нововведені показники нормативів НБУ LCR (норматив коефіцієнта покриття ліквідності) та H6, а найбільша вага надається фактору, що має найменше значення. У розрахунку також використовується норматив ризику загальної відкритої валютної позиції.

Здатність банку переживати періоди системних дисбалансів визначається як загальна сума балів факторів стабільності – від 1 до 4, зважених на важливість кожного фактора – від 0 до 1. Залежно від загального заліку банк отримує певну кількість зірок – від 0,5 до 5.

Джерела даних: показники фінансової звітності, опубліковані на офіційному сайті НБУ та на корпоративних сайтах банків, що беруть участь у рейтингу. Для визначення фактора «Підтримка та ризики власників» використовується офіційна інформація НБУ про власників істотної частки банку, а також дані інформагентств та інформація Mind.

Під час підготовки методики рейтингу беруться до уваги фактори, що визначають життєздатність банків:

  1. Достатність капіталу.
  2. Якість кредитного портфеля.
  3. Рентабельність діяльності банку.
  4. Ліквідність.
  5. Підтримка та ризики власників.
  6. Безперебійність виплат.
  7. Системне значення банку.
  8. Ризик відкритої валютної позиції.

Mind за допомогою аналізу та дослідження історичної важливості кожного з факторів, а також шляхом опитування банківських експертів визначив рівень важливості кожного з факторів через присвоєння ваг-множників, сума яких дорівнює одиниці.

На сьогодні, за наявного рівня прозорості банківської системи та фінансової звітності банків, методика Mind для розрахунку факторів максимально адекватно відображає здатність фінансових установ вижити в умовах економічної турбулентності.

Фактори та формули розрахунку

Фактор

Показник

Формула*

Діапазони присвоєння балів

Вага фактора

1

Відповідність капіталу активам

Коефіцієнт достатності власного капіталу

(EQ/NetA) *100%

>18% – 4 б.

12–18% – 3 б.

8–12% – 2 б.

0–8% – 1 б.

0,1

Н2 (адекватність регулятивного капіталу) норматив НБУ

>25% – 4 б.

15–25% – 3 б.

10–15% – 2 б.

<10% – 1 б.

2

Проблемність кредитів

Співвідношення недіючих кредитів до кредитного портфеля

NPL/L

<10% – 4 б.

10%-20% – 3 б.

20%-40% – 2 б.

>40% – 1 б.

0,1

Н7 (кредитний ризик одного контрагента) норматив НБУ

<10% – 4 б.

10–15% – 3 б.

15–25% – 2 б.

>25% – 1 б.

Н8 (великі кредитні ризики) норматив НБУ

<100 – 4 б.

100–200 – 3 б.

200–800 – 2 б.

>800 – 1 б.

Н9 (інсайдерські кредити) норматив НБУ

<5% – 4 б.

5–10% – 3 б.

10–20% – 2 б.

>20% – 1 б.

3

Підтримка і ризики власників

Власники: держава, іноземна корпоративна структура, фізична особа-нерезидент, резиденти України; рейтинги іноземних материнських структур; ризики походження акціонерів

 –

– Кінцевими акціонерами банку є уряди або публічні компанії країн із суверенними рейтингами «A» і вище – 4 б. 

– Кінцеві (реальні) іноземні власники володіють контрольним пакетом або входять до акціонерних фінансових груп країн із рейтингом нижче «A» – 3,6 б.

– Кінцевим бенефіціаром є уряд України. Іноземні власники, що мають профільний бізнес в країні походження з рейтингом нижче «А» – 3,2 б.

– Рекапіталізовані українські банки – 2,8 б.

– Іноземні власники мають менше 50% капіталу, або ж є фізичними особами-нерезидентами, або банк належить непублічним компаніям країни з рейтингом нижче A. Українські власники, що мають потужні ФПГ, а банк має низький відсоток кептивності – 2,4 б.

– Банк не належить державі, але має реальних українських власників (у тому числі входить до ФПГ) – 2 б.

– Банк не має реальних (не номінальних) іноземних власників або банк належить резидентам країни з високими ризиками (у тому числі українські) – 1,6 б

– Невідомий український власник, або банк є непрофільним активом – 1,2 б.

– Банки з російським державним капіталом (що входять до санкційного списку) – 0,8 б.

– Власники банку в розшуку – 0,4 б.

0,2

4

Ефективність діяльності банку

Рентабельність середньорічного власного капіталу

(PROF_yoy/EQ_avg) *100%

>30% – 4 б.

15–30% – 3 б.

0–15% – 2 б.

<0% –1 б.

0,15

Операційна рентабельність капіталу (PROF_yoy + Taxes + LoanLossProvisions)/ EQ_avg *100%

>40% – 4 б.

20–40% – 3 б.

0–20% – 2 б.

<0% –1 б.

Чиста відсоткова маржа (%Income – %Costs)/InterestBearingAssets *100%

>12% – 4 б.

8–12% – 3 б.

2–8% – 2 б.

0–2% – 1 б.

<0% – 0 б.

5

Ліквідність банку

Відношення високоліквідних активів до зобов'язань; відношення коштів на коррахунках банків до зобов'язань

LiqA / LIAB;

>15% – 4 б.

10–15% – 3 б.

5–10% – 2 б.

<5% – 1 б.

0,2

LCR (норматив покриття ліквідності загальний) норматив НБУ

200–400% – 4 б.

150–200%, >400% – 3 б.

120–150% – 2 б.

100–120% – 1 б.

<100% – 0 б.

LCR (норматив покриття ліквідності в іноземній валюті) норматив НБУ

200–400% – 4 б.

150–200%, >400% – 3 б.

120–150% – 2 б.

100–120% – 1 б.

<100% – 0 б.

Н6 (короткострокова ліквідність норматив НБУ

>120% – 4 б.

90–120% – 3 б.

60–90% – 2 б.

<60% – 1 б.

6

Безперебійність виплат

Масові випадки неповернення, наднизьких лімітів або затримки вкладів за останні шість років

 –

– Випадків не зафіксовано – 4 б.

– Зафіксовано випадки неповернення чи затримки вкладів у минулому (останні шість років) – 3 б. 

– Банківські ліміти на зняття коштів з рахунків значно нижчі за ліміти регулятора, часткові проблеми з виплатою вкладів – 2 б. 

– Поточні численні затримки і неповернення вкладів, зокрема й масові протести вкладників і перебої у роботі платіжної системи – 1 б.

0,1

7

Системне значення банку

Визначення системної важливості з боку НБУ, обсяг активів

 –

– Державні банки, що входять у п'ятірку найбільших – 4 б.

– Для інших банків присвоюються бали від 1 до 3 шляхом апроксимації місця банку в ранкінгу за обсягом активів.

0,1

8 Ризик відкритої валютної позиції Л13-1 (ризик загальної довгої позиції) норматив НБУ

>10% – 1 б.

5–10% – 2 б.

2–5% – 3 б.

<2% – 4 б.

0,05
Л13-2 (ризик загальної короткої позиції) норматив НБУ

>10% – 1 б.

5–10% – 2 б.

2–5% – 3 б.

<2% – 4 б.

Загальний залік

Сума балів факторів,
зважених на відповідні ваги

ЗЗ = Сума факторів* вага фактора

1,00

*Умовні позначення, використані у формулах:
EQ ─ власний капітал;
EQ avg ─ усереднений власний капітал за останні 12 місяців;
L ─ кредити (з урахуванням резервів під кредитні ризики);
LIAB ─ чисті зобов'язання;
LiqA ─ грошові кошти та їхні еквіваленти;
NetA ─ чисті активи (загальні активи, скориговані на сформовані резерви);
NPL ─ недіючі кредити (сума за кредитними операціями IV і V категорій якості);
PROF_yoy ─ фінансовий результат (прибуток або збиток) за останні 12 місяців.

Кожному фактору, перед тим як зважити на його важливість, присвоюється бал від 1 до 4. Бали залежать від діапазону, в який потрапляє значення показника, що відображає кількісний вміст фактора.

Наприклад, якщо фактор «ефективність діяльності банку», виражений показником «рентабельність середньорічного власного капіталу», перевищує 5%, такому банку присвоюється найбільша сума балів – 4. Якщо ж він менший 5%, але більший 0% – 3 бали. Якщо значення показника знаходиться в діапазоні від -50% до 0% – 2 бали. Якщо коефіцієнт ліквідності склав менше -50%, банк отримує найменший бал – 1. Згодом отриманий бал множиться на вагу фактора.

Сума загального заліку для банку розраховується шляхом додавання чисел, отриманих від множення балів на вагу кожного фактора. Чим більше значення загального заліку, тим вищі шанси у банку вистояти в кризові часи.

Визначення рейтингової категорії

Рейтингова таблиця будується шляхом ранжування банків, які беруть участь у рейтингу, у порядку зниження суми їхнього загального заліку – ЗЗ. Після цього, залежно від діапазону, в який потрапляє кожен банк, виділяються 10 рейтингових груп банків. Групам присвоюється кількість зірок від 0,5 до 5 з кроком 0,5 зірки.

Критерії присвоєння рейтингових категорій

Значення суми
загального заліку – ЗЗ

Зірки банку від Mind

Зміст категорії

 3,70 і більше

*****

 Високий рівень життєздатності

 від 3,10 до 3,69

****

 Стабільний рівень життєздатності

 від 2,50 до 3,09

***

 Задовільний рівень життєздатності

 від 1,90 до 2,49 **  Низький рівень життєздатності

 від 1,30 до 1,89

*

 Катастрофічний рівень життєздатності

Зміни та доповнення

Методика рейтингу банків у майбутньому може частково змінюватися в розрахунковій частині чи доповнюватися новими факторами, з огляду на динаміку показників діяльності банківської системи, а також внаслідок підвищення рівня розкриття фінансової інформації банками.

Від редакції:

Головною є рейтингова категорія банку – від 0,5 до 5 зірок, а не його порядковий номер у таблиці. Редакція й автори рейтингу не несуть відповідальності за рішення третіх осіб, прийняті винятково на підставі цього рейтингу. Рейтинг має виключно інформаційний характер. У ньому висловлено думку редакції щодо рівня життєздатності та стійкості банків на основі фінансової звітності. Рейтинг не можна розглядати як єдину рекомендацію для вибору банківських продуктів.

Методика: Роман Корнилюк, Євген Шпитко. 

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті