Від виробництва сигарет до вакцини проти COVID: як трансформуються тютюнові гіганти

За часи незалежності тютюнова галузь України пройшла шлях від напівмертвого рудименту радянської промисловості до високотехнологічної галузі, три гравця якої рік у рік посідають 4, 5 й 6 місця в рейтингу топ-10 найбільших платників податків країни. Завдяки чому це стало можливим, які виклики поставали перед виробниками за останні 30 років і що чекає на галузь у майбутньому – очима ключового гравця, компанії «Філіп Морріс Україна».

Застаріле устаткування, постійний дефіцит сировини та безуспішна боротьба з імпортом – ось реальність тютюнового ринку України початку 90-х. Було очевидно, що без іноземних інвестицій ринок порине в глибоку тінь.

Інвестиції знайшлися: у 1994 році на український ринок зайшла міжнародна компанія Philip Morris International (PMI), придбавши тютюнову фабрику в Харкові. За перший рік компанія витратила $6 млн на модернізацію тютюнового цеху, наступні $16 млн – у 1996 році на подальшу перебудову цехів, придбання пакувальних машин, встановлення нових ліній та навчання персоналу. Завдяки цьому на українській фабриці почали виробляти продукцію знаних у світі брендів уже наприкінці 90-х.

Перепоною для подальшої модернізації та нарощування потужностей старої фабрики залишалося її розміщення – густозаселений центральний район Харкова. Необхідно було знайти рішення, вигідне і для компанії, і для міста. У 2003 році таким стало будівництво за межами Харкова нового виробничого greenfield-комплексу на площі 32 га і вартістю $100 млн. «Наразі фабрика забезпечує роботою близько 650 людей і лишається одним із найбільш успішних прикладів інвестування в регіональну економіку країни, – зазначає генеральний директор компанії Костас Салварас. – Ми активно розвиваємо наше підприємство, залучаємо місцеві компанії для виконання робіт, навчаємо співробітників, розвиваємо культуру безпеки не тільки в своїй компанії, а й серед усіх наших підрядників».

Важливим етапом для тютюнової галузі України став 2005 рік, коли було прийнято закон «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення», з якого почалася антитютюнова кампанія в країні. Цей закон став віддзеркаленням світових процесів: якраз 2005 року набула чинності Рамкова конвенція ВООЗ із боротьби з тютюнопалінням. Їхньою метою було обмежити попит на тютюн усіма можливими методами – від ціноутворювального до освітнього.

Відповідати на такий світовий і локальний запит не можна було лише з позиції бізнесу. Тютюновим компаніям довелося розробити нову корпоративну етику, яка б дозволила відмовитися від необхідності обирати між прибутком та соціальним впливом. Як результат – PMI почала створення власного науково-дослідного центру у Швейцарії вартістю $650 млн. Відкритий у 2009 році центр з назвою «Куб» отримав завдання – знайти альтернативу сигаретам. Над цим і працюють 430 науковців, більшість із яких – інженери, техніки та експерти фармацевтичної індустрії. У їхні дослідження інвестовано вже понад $8 млрд, а результати довели, що компанія рухається у правильному напрямку.

У 2016 році Україна стала одним із перших ринків у світі, який познайомився з результатом десятирічних досліджень та пошуків «Кубу» – системою IQOS, заснованою на інноваційній технології heat-not-burn. Тютюн у цьому пристрої не спалювався, а лише нагрівався, завдяки чому виділялося майже на 95% менше шкідливих речовин, ніж при курінні звичайних сигарет.

Наступний виклик став переломним не лише для тютюнової галузі і не тільки в Україні. У 2015 році Генасамблея ООН визначила 17 Цілей сталого розвитку, які змусили глобальні бізнеси переглянути формування власних місій та цілей, орієнтуючись на нові вимоги світової спільноти.

Тож уже наступного року компанія PMI заявила на весь світ про свою стратегічну мету – створення майбутнього без тютюнового диму, тобто повністю відмовитися від виробництва сигарет і поступово перейти на виробництво виключно бездимної продукції.

Майбутнє корпорація бачить не лише без диму, а й без шкідливих викидів. Саме тому впродовж останніх років компанія значно знизила вплив власного виробництва на екологію.

Глобально Philip Morris International до 2025 року планує повністю перейти на використання відновлюваних джерел енергії, а до 2030 року всі фабрики компанії мають вийти на нульовий показник викидів СО₂.

Також на підприємстві встановили нову систему зливових вод, яка дозволяє економити до 30% спожитої міської води на рік та значно зменшує скидання стічних вод.

«Сталий розвиток для нас – це коли бізнесу не потрібно вибирати між генерацією прибутку та соціально-екологічною спрямованістю, – говорить начальник відділу охорони праці та навколишнього середовища Філіп Морріс в Україні Сергій Руссо. – Це досягнення обох цих цілей разом, win-win стратегія для бізнесу та суспільства».

На початку 2020-го набув чинності закон, згідно з яким усі тютюновмісні вироби для електричного нагрівання прирівнюються за ставками акцизу до звичайних сигарет, починаючи з 2021 року. Тож акциз на ці вироби збільшився на 320%.

Така політика йде всупереч європейським підходам, де середня різниця між ставками акцизу на сигарети та на менш шкідливі альтернативи, як-от тютюн для нагрівання, складає близько 70%.

Саме акциз становить близько 60% вартості тютюнової продукції. Експерти передбачають, що якщо держава продовжить прирівнювати новітні нікотиновмісні продукти до традиційних, курці, які вже перейшли на менш шкідливі альтернативи, можуть повернутися до сигарет – адже ті будуть дешевші.

Як за таких умов змінюватиметься тютюновий ринок і, серед іншого, ринок бездимної продукції – зменшиться чи піде в тінь – передбачити складно. Наразі компанія продовжує шукати шляхи, щоб не відмовлятися від реалізації своєї стратегічної мети.

Щоб зрозуміти, яке місце тютюнова галузь посідає в економіці держави, достатньо навести лише кілька цифр. У першій шістці найбільших платників податків України три – це компанії тютюнової галузі, причому сума їхніх податкових внесків у державний бюджет становить майже 10%. У 2020 році компанії Філіп Морріс в Україні поповнили державний та місцеві бюджети на 23,5 млрд грн, а за весь період незалежності внесли близько $12,3 млрд податків.

Потужності лідера українського тютюнового ринку в Харківській області оцінюються в близько 40 млрд штук сигарет на рік, причому українська фабрика визнана однією з найсучасніших серед усіх 39 виробничих підприємств Philip Morris International.

Сьогодні у «Філіп Морріс Україна» працюють близько 1200 працівників. Уже сьомий рік поспіль компанія отримує сертифікат кращого роботодавця, який видається незалежним міжнародним інститутом Top Employer Institute. Це є наслідком того, що левова частка всіх витрат компанії йде на навчання та забезпечення гідного рівня заробітної плати персоналу.

«Це інвестиції в потенціал людей, які потім використовують отримані знання та навички для прозорого й ефективного ведення бізнесу. Наші працівники з «Філіп Морріс Україна» часто застосовують отриманий досвід і в інших сферах, розвиваючи економіку країни», – зазначає директор комерційного напряму Філіп Морріс в Україні Костянтин Уваров.

Philip Morris International стала першим виробником сигарет у світі, який націлився на відмову від виробництва сигарет та повну їх заміну на альтернативні бездимні продукти. Вже 8 фабрик PMI у різних країнах світу частково або повністю переобладнані під виробництво smoke-free, а в майбутньому корпорація планує повністю перевести всі свої фабрики на виробництво бездимної продукції. Наразі вона вже виключила з асортименту понад 600 найменувань сигарет. Станом на 30 червня 2021 року, 29% загального чистого доходу корпорації припадало на бездимні продукти. PMI розраховує, що до 2025 року частка такої продукції становитиме 50% чистого річного доходу PMI.

Загалом за останні 10 років компанія інвестувала в інноваційні розробки та дослідження близько $8 млрд.

Разом із тим світ поступово починає підтримувати стратегічну ціль Philip Morris International щодо бездимного майбутнього. Торік Управління із санітарного нагляду за якістю харчових продуктів і медикаментів США (FDA) визнало IQOS продуктом із модифікованим ризиком. Ба більше, в управлінні заявили, що перехід курців на IQOS може призвести до поліпшення стану громадського здоров’я загалом. Прикладом цього вже стала Велика Британія, яка внесла до рекомендацій щодо відмови від куріння перехід на електронні сигарети – для тих, кому не допомагає психологічна підтримка та нікотинозамісна терапія. Як результат, зараз у цій країні спостерігається історичний мінімум рівня куріння.

Для реалізації плану відмови від виробництва сигарет PMI інвестує в суміжні галузі, зокрема фармацевтику. Минулого місяця корпорація оголосила про наміри придбати одразу три фармацевтичних компанії, серед яких – виробник нікотинових жуйок та знеболювальних препаратів. 

У найближчих планах Philip Morris International – ще більше мінімізувати вплив на довкілля. Минулого року компанію було визнано одним із «50 лідерів сталого розвитку та впливу на клімат» за дії та амбіції щодо забезпечення сталого розвитку. «Досвід карантину показав, що найбільш стійкими виявилися підприємства, які демонструють свою прихильність Цілям сталого розвитку в роботі: ведуть соціальні проєкти, відповідально працюють зі своїми співробітниками, постачальниками та суспільством в цілому», – резюмує директор з корпоративних зв’язків Філіп Морріс в Україні Наталія Бондаренко.

До 2022 року «Філіп Морріс Україна» планує реалізувати проєкт Zero Landfill – нуль відходів на полігон. Компанія постійно зменшує кількість спожитого в побутових цілях пластику, а після сортування та розділення передає на переробку 91% утворених промислових відходів. Ця цифра вже максимально наблизилася до стандартів, які існують у європейських філіях PMI.

Матеріал в партнерстві з ПрАТ «Філіп Морріс Україна»